Постанова

від 23.09.2019 по справі 904/5823/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2019 року м.Дніпро Справа № 904/5823/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Березкіної О.В., Кощеєва І.М.

при секретарі судового засідання: Грачова А.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Деркач О.В-адвокат., довіреність №03/01-19 від 03.01.2019

від відповідача: представник не явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арта-Родас", м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2019р (повний текст рішення складено 05.07.2019, суддя Рудь І.А.) у справі №904/5823/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі системи України", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арта-Родас", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором постачання.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі системи України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арта-Родас" про стягнення (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 14.01.2019) заборгованості за договором постачання від 17.11.2016 № 17/11-16. у загальному розмірі 364 015 грн. 93 коп., з яких: 300 000 грн. 00 коп. - основний борг, 13 825 грн. 93 коп. - 3% річних, 50 190 грн. 00 коп. - інфляційні втрати

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки від 17.11.2016 № 17/11-16 в частині оплати товару .

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2019 у справі №904/5823/18 позов задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто 300 000 грн. 00 коп. - основного боргу, зменшено розмір заявлених до стягнення 3% річних з 13 825 грн. 93 коп. до 13 752 грн. 49 коп та інфляційних втрат з 50 190 грн. 00 коп до 50 155 грн. 09 коп. , 5 458 грн. 61 коп. витрат по сплаті судового збору. У решті позову відмовлено.

Рішення про зменшення заявлених до стягнення 3% річним мотивовано тим, що розрахунок 3% річних, який додано до заяви про збільшення позовних вимог не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки позивачем не враховано, що день оплати заборгованості не вважається днем днем прострочки виконання зобов`язання, а також приписи ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України.

Рішення про зменшення заявлених до стягнення інфляційних втрат мотивовано тим, що розрахунок інфляційних втрат, доданий до заяви про збільшення позовних вимог не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) у зв`язку із чим, за розрахунком суду, до стягнення з відповідача підлягають інфляційні в сумі 50 155 грн. 09 коп. Решта позовних вимог в цій частині задоволенню не підлягають.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2019 у даній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Арта-Родас", подало апеляційну скаргу, в якій, просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове в частині розрахунку суми заборгованості.

Узагальнення доводів апеляційної скарги :

Скаржник зазначає, що відповідно до видаткових накладних №87 від 14.08.2017 і №92 від 21.08.2017 , ним було прийнято у власність продукції на загальну суму 511 500,00 грн.. Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 20.03.2018 і акт звіряння від 10.03.2018 на суму 376 600,00 грн, в яких були зазначені вимоги по стягненню сум відмінних від сум, які становлять предмет позовних вимог.

Відповідач не підписав акт звіряння, заперечує суму заборгованості і вважає некоректним нарахування 3% річних і інфляційних втрат не з`ясувавши дійсну суму заборгованості.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Сторона вважає, що відповідач просить застосувати суд норми матеріального права, які не підлягають в даному випадку до застосування.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.08.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арта-Родас", м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2019р у справі №904/5823/18.Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 23.09.2019 на 12:20.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Березкіної О.В. для вирішення питання щодо

Представник відповідача у судове засідання не явився, про дату час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4900073736612 (а.с.227) Беручи до уваги, що неявка представника відповідача не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для її розгляду у судовому засіданні, справа переглядалася без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

23.09.2019р. в судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі системи України" (Продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Арта-Родас" (Покупець) 17.11.2016 укладено договір постачання № 17/11-16, за яким Продавець зобов`язався передати у власність Покупця тягові акумуляторні батареї ZeМа (надалі - товар) в комплекті з технічною документацією, а Покупець зобов`язався прийняти і сплатити вартість товару, кількість, комплектність, ціна і термін постачання якого, визначаються сторонами у відповідній специфікації до цього договору, яка с невід`ємною частиною цього договору.

За умовами п. 3.3. договору датою поставки товару є дата отримання товару покупцем по видатковій накладній.

Сторонами в п. 3.4 договору погоджено, що Продавець надає Покупцю на товар, який поставляється, наступні оригінальні товаросупроводжувальні документи:

• рахунок-фактуру:

• видаткову накладну;

• податкову накладну;

• інструкція з експлуатації та обслуговування.

3а відсутності або неналежному оформленні вказаних документів покупець має право вимагати від продавця передати йому по зв`язку факсиміле копії вказаних документів з обов`язковим наданням належним чином оформлених документів протягом 5-ти календарних днів віддані поставки товару (п. 3.5 договору).

Пунктом 3.6 договору встановлено, що право власності на товар переходить до Покупця в момент приймання товару за видатковою накладною.

Товар вважається прийнятим по кількості - згідно з кількістю, зазначеною у видатковій накладній, за якою здійснюється поставка товару (3.7 договору).

Відповідно до пунктів. 5.1 -5.3. договору розрахунки за цим договором здійснюються у національній валюті шляхом перерахування грошових коштів в рамках сум, вказаних у відповідних специфікаціях, на поточний банківський рахунок продавця, який вказаний у цьому договорі. Покупець оплачує готовий до відвантаження товар: 100% вартості протягом 3-х банківських днів з дати отримання рахунку-фактури на товар. Датою оплати товару вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Продавця.

Згідно п. 9.1. договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 9.2 договору).

Відповідно до погоджених Специфікацій від 14.08.2017 №3 та від 21.08.2017 №4 на виконання умов договору Продавцем було передано Покупцю товар позивач передав, а відповідач прийняв у власність продукцію на загальну суму 511500 грн. 00 коп., що підтверджується підписаними сторонами і скріпленими їх печатками видатковими накладними:

- № 87 від 14.08.2017 на суму 341 000 грн. 00 коп. (а.с. 61);

- № 92 від 21.08.2017 на суму 170500 грн. 00 коп. (а.с. 68)

Вказані вище накладні підписані сторонами без жодних зауважень чи заперечень.

Позивач стверджує, що разом із поставленим товаром, надав відповідачу рахунки на оплату продукції:

- № 87 від 14.08.2017 на суму 341 000 грн. 00 коп. (а.с. 59);

- № 92 від 21.08.2017 на суму 170 500 грн. 00 коп. (а.с. 66).

Відповідач, в порушення умов договору, свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати поставленої продукції виконав частково, сплативши вартість товару, поставленого відповідно до видаткової накладної № 87 від 14.08.2017 на суму 211500 грн. 00 коп., у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 300 000 грн. 00 коп.

Доказів оплати відповідачем вказаної заборгованості сторонами до матеріалів справи не надано.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Відповідно до абзацу 4 пункту 3.12. Постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму ВГСУ " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предметом позову є матеріально правова вимога позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за договором поставки від 17.11.2016 № 17/11-16 на суму 300 000 грн. 00 коп, інфляційних нарахувань та 3 % річних.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Обов`язковість договору для виконання сторонами встановлена ст. 629 ЦК України.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічне визначення договору наведено у ч. 1 ст. 712 ЦК України.

За приписами частини шостої статті 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Заявами по суті справи , відповідно до частини 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, є : позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідачем визнається отримання у власність продукції на загальну суму 511500,00 грн, яка надійшла за видатковими накладними №87 від 14.08.2017р. та № 92 від 21.08.2017р., які підписані сторонами без жодних зауважень чи заперечень.

Згідно ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності сум визначених позивачем у претензії від 20.03.2018р. та акті звіряння від 10.03.2018р. сумам, які визначені позивачем як предмет позову у його позовній заяві, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне:

Зі змісту претензії вих. № 20/03-1 від 20.03.2018р. (а.с. 189-190) вбачається, що в ній йдеться про стягнення суми основної заборгованості за поставлені поставку товару за видатковими накладними № 87 від 14.08.2017 на суму 341000 грн. 00 коп. та № 92 від 21.08.2017 на суму 170 500 грн. 00 коп. з урахуванням здійснення відповідачем часткової оплати продукції 21.08.2018р. у розмірі 170500,00 грн, тобто правовідносин сторін , які були наявними на час спрямування претензії відповідачу. Відповідно на суму основної заборгованості , наявній на цей період часу, позивачем у відповідності до положень частини 2 статті 625 ЦК України були здійснені нарахування інфляційні та 3% річних.

При поданні позовної заяви, позивачем врахована часткова оплата 41000,00 грн здійснена відповідачем 30.07.2019р. , яка підтверджується випискою по банківському рахунку (а.с. 73), в зв`язку із чим розмір заявленої до стягнення суми основного боргу зменшився до 300000,00 грн. Відповідно до дати подання позовної заяви позивачем обраховано 3% річних та інфляційні нарахування. Відповідачем не оспорюється правильність висновків суду першої інстанції щодо обрахувань 3% річних та інфляційних нарахувань на суму основного боргу.

Доводи апеляційної скарги щодо не підписання відповідачем акту звіряння спростовуються наявними в акті звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2017р. по 10.03.2018р. підпису посадової особи відповідача і відбитку печатки підприємства (а.с. 192).

За п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин і правових норм, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування чи зміни відсутні, доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки місцевого господарського суду, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Арта-Родас" не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.129,269,270,273,275,276,282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арта-Родас", м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2019ру справі №904/5823/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2019ру справі №904/5823/18 залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги у даній справі покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Арта-Родас".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, в строки визначені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 03.10.2019.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В.Березкіна

Суддя І.М.Кощеєв