Рішення

від 25.09.2019 по справі 907/435/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.09.2019 м. Ужгород Справа № 907/435/19

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В. , розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Київ

до відповідача 1 Приватного акціонерного товариства "Ужгородська взуттєва фабрика", м. Ужгород

до відповідача 2 Товмасяна ОСОБА_1 , м. Ужгород

про солідарне стягнення 85006,07 грн.

секретар судового засідання - Штундер Д.В.

За участю представників сторін:

від позивача -

від відповідачів - не з`явилися;

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.

Позивач заявив позов до відповідачів про солідарне стягнення боргу, що виник внаслідок невиконання відповідачем 1 Договору б/н від 09.04.2015. Оскільки виконання відповідачем 1 зобов`язання за цим Договором забезпечено Договором поруки №РОR1429193628411 від 16.04.2015, укладеним між позивачем з відповідачем 2, вимога про стягнення боргу заявлена банком до відповідачів солідарно. Позов заявлено з посиланням на статті 526, 530, 554, 610, 1054 Цивільного кодексу України, 196, 230-232 Господарського кодексу України.

Предметом позову є солідарне стягнення з відповідачів на користь Банку заборгованості за договором в розмірі 85006,07 грн., яка складається з 74728,04 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом та 10278,03 грн. боргу по комісії.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить суму 1921,00 грн. сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 30 липня 2019 року відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору та призначено судове засідання по розгляду справи по суті з викликом сторін на 20.08.2019.

Розгляд справи по суті судом відкладався.

Відповідачі не скористалися наданим їм правом надати суду відзив на позов, на виклик суду жодного разу не з`явилися.

Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідачі були повідомлені своєчасно та належним чином (ухвали суду були надіслані на їх офіційні адреси), суд дійшов висновку, що вони мали час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

АРГУМЕНТІ СТОРІН.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок порушення відповідачем 1 умов кредитного договору на його поточному рахунку існує заборгованість по відсотках у розмірі 105107,42 грн., комісії у сумі 28 900,39 грн. та пені. Однак, посилаючись на ст. ст. 14-16 ГПК України позивачем заявлено вимоги про стягнення боргу по відсотках та комісії, які складають суму 85006,07грн.

Заперечення відповідачів.

Відповідачі не подали відзиву на позовну заяву.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Приватне акціонерне товариство "Ужгородська взуттєва фабрика" в особі генерального директора 09.04.2015 підписало заяву про відкриття поточного рахунку, відповідно до якої товариство приєдналося до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbanк.ua, що разом із Заявою складає Договір банківського обслуговування б/н від 09.04.2015 р. (далі - договір).

Відповідно до Договору відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_1 , в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Банк (кредитор) та ОСОБА_2 (поручитель, відповідач 2) 16.04.2015 підписали договір поруки № POR 1429193628411, предметом якого є надання поруки Відповідачем 2 за виконання зобов`язань Відповідача 1 , які випливають з Кредитного договору

Згідно з пунктом 1.3 Договору поруки поручитель з умовами Кредитного договору (Угоди 1 та Угоди 2) ознайомлений.

Сторони договору поруки також обумовили, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою 1 та угодою 2 в тому ж розмірі, що боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків (п. 1.2 Договору).

У пункті 4.1. договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладання цього договору.

Банк подав до суду банківські виписки з 09.10.2015, з 09.11.2015 до 26.06.2019, які підтверджують факт надання відповідачу коштів в межах визначеного кредитного ліміту.

Однак, згідно з розрахунком заборгованості, проведеним за період з 14.04.2015 до 05.06.2019, свої зобов`язання по договору відповідач 1 в повному обсязі не виконав, внаслідок чого заборгованість товариства за кредитним договором становить 190610,39 грн.: 74728,04грн. боргу по процентах за користування кредитом, 10278,03грн. боргу по комісії та пені на суму 105604,32грн.

Позивач, керуючись принципом диспозитивної господарського судочинства, звернувся до суду з позовом стягнути частину заборгованості, а саме: 74728,04грн. боргу по процентах за користування кредитом та 10278,03грн. боргу по комісії. При цьому, з огляду на наявне забезпечення виконання зобов`язання, враховуючи, що боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники, просить стягнути борг солідарно з обох відповідачів.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі укладених Кредитного договору та Договору поруки в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Згідно з частинами 1-3 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, при цьому зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до Договору Відповідачу-1 була встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_1 , в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших ), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг .

Згідно з п. 3.2.1.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та Клієнта.

Пунктом. 3.2.1.1.3 Умов - кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до розділу Умов 3.2.1.4. яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Згідно з п. 3.2.1.4.9 Умов розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Пунктом 3.2.1.4.4. Умов визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує банку 1-го числа кожного місяця.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Суд установив, що товариство прострочило виконання зобов`язання за Кредитним договором. Здійснивши перевірку проведених Банком нарахувань, суд погоджується з такими. Отже, на користь Банку підлягає стягненню 74728,04 грн. боргу по процентах за користування кредитом та 10278,03 грн. боргу по комісії.

Відповідно до частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як установлено судом, відповідач 2 надав поруку перед Банком за виконання товариством зобов`язань за кредитним договором.

Пунктами 1.2, 1.5 Договору поруки встановлено, що у випадку невиконання боржником зобов`язань за Кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, в тому ж розмірі, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Зважаючи на зазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідачів солідарно суми боргу є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

В ході судового розгляду, відповідачі не спростували доводів позовної заяви, не надали суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За таких обставин, розглянувши спір на підставі поданих позивачем доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, на відповідачів покладається 1921,00 грн. витрат на оплату судового збору в рівних долях.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 81, 129, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства "Ужгородська взуттєва фабрика" (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Мукачівська, буд. 44, код ЄДРПОУ 05502344) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ід.код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) суму 85006,07 грн.(вісімдесят п`ять тисяч шість гривень 07 коп.), яка складається з 74728,04 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом та 10278,03 грн. боргу по комісії.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Ужгородська взуттєва фабрика" (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Мукачівська, буд. 44, код ЄДРПОУ 05502344) на користь Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) суму 960,50 грн (дев`ятсот шістдесят гривень 50 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору

4. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ід.код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) суму 960,50 грн (дев`ятсот шістдесят гривень 50 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України..

Повний текст рішення складено та підписано 30.09.2019.

Суддя Л.В. Андрейчук