Рішення

від 16.09.2019 по справі 910/11398/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2019Справа № 910/11398/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук`янчук Д.Ю., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Бреставицької Ольги Олександрівни

до Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Повне товариство "Ломбард "Перлина" Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Остап" і компанія"

про визнання правовідносин припиненими, зобов`язання вчинити певні дії

за участю представників:

від позивача:Парчевський В .Ю. від відповідача:Золоткова Г.О. від третьої особи:не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду м. Києва з позовом звернулась Фізична особа-підприємець Бреставицька Ольга Олександрівна (далі - ФОП Бреставицька О.О., позивач) до Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" (далі - ПАТ Банк "Контракт", відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Повного товариства "Ломбард "Перлина" Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Остап" і компанія" (далі - ПТ "Ломбард "Перлина") про визнання правовідносин припиненими, зобов`язання вчинити певні дії.

У обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач, як новий кредитор за договором відступлення права вимоги, неналежним чином виконує свої зобов`язання за договором закладу від 19.10.2011 р., укладеним у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 32/11 від 19.10.2011 р. третьою особою - ПТ "Ломбард "Перлина" із ПАТ "КБ "Експобанк", внаслідок чого предмети закладу (ювелірні вироби) були втрачені, що є підставою для припинення застави (закладу) згідно зі ст. 47 Закону України "Про заставу".

У позові ФОП Бреставицька О.О. просить суд:

- визнати припиненим право застави за договором закладу від 19.10.2011 р., посвідченим 19.10.2011 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Охримчук О.В., зареєстрованим в реєстрі за № 957;

- зобов`язати ПАТ Банк "Контракт" повернути ювелірні вироби, передані за актом приймання-передавання від 19.10.2011 р. до договору закладу від 19.10.2011 р.

Провадження за вказаними вимогами було порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2017 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2017 р. у справі була призначена судова гемологічна експертиза, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинене до отримання висновку експерта.

У подальшому, оскільки судовим експертом не були узгоджені строки та порядок проведення вказаної експертизи, матеріали справи були повернуті до суду з експертної установи без проведення дослідження, тому ухвалою суду від 22.03.2019 р. провадження у справі було поновлене, її розгляд вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження за правилами, визначеними редакцією Господарського процесуального кодексу України, яка набрала чинності 15.12.2017 р. (далі - ГПК України). Цією ж ухвалою у справі було призначене підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

У визначений законом строк відповідач надав відзив, у якому зазначив про необґрунтованість позовних вимог.

Під час розгляду справи по суті представник позивача заявлені вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з тих підстав, що ФОП Бреставицька О.О. не довела суду факту настання обставин, за яких право застави за договором закладу припинилось. Також вказав, що на момент перебування предмету закладу у заставі відповідача банк якісно та у відповідності до технічних характеристик виконував свої зобов`язання зі збереження предмету закладу. Також повідомив суду, що ПАТ Банк "Контракт" у позасудовому порядку звернув стягнення на предмети закладу (14 ювелірних виробів) та відчужив їх третім особам. Просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи - ПТ "Ломбард "Перлина" в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, заяв чи клопотань про відкладення розгляду або про розгляд справи за його відсутністю суду не подав, позиція третьої особи щодо поданого позову суду не відома.

Розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши їх пояснення та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з урахуванням наступного.

Установлено, що 19.10.2011 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Експобанк" (далі - банк) та ПТ "Ломбард "Перлина" (далі - позичальник) був укладений договір кредитної лінії № 32/11 (далі - кредитний договір). Відповідно до умов цього договору банк зобов`язується відкрити кредитну лінію і надати позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання кредити, загальний розмір (ліміт) яких не перевищує 3 000 000,00 грн., а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредити в порядку, строки та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 2.2 кредитного договору забезпеченням зобов`язань позичальника за цим договором є застава (заклад) ювелірних виробів, що належать майновому поручителю позичальника - ФОП Бреставицькій О.О. Договір застави (закладу) укладається майновим поручителем з банком та нотаріально посвідчується в день укладення договору.

Договір набирає сили з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором (п. 7.1).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Також встановлено, що в забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором, 19.10.2011 між ПАТ "КБ "Експобанк" (далі - банк) та ФОП Бреставицькою О.О. (далі - заставодавець) був укладений договір закладу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Охрімчук О.В., зареєстрований за № 957 (далі - договір закладу).

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 договору закладу для забезпечення зобов`язань позичальника за договором кредиту заставодавець передає заставодержателю в заклад ювелірні вироби із золота відповідно до наведеного опису:

НайменуванняВставкаКількістьВага, грВартість, грн Намисто N-37FW-RD-YЗолото проба 750, сапфір 12шт- 0,60 кт перлини 1 96,71 521393,40 Каблучка AN 49155Золото проба 750 БР КР57 Н/VS1-1-1.52, Н/VS1-120- 0.18 1 4,1 784080,00 Каблучка AN 50115Золото проба 750 БР КР57 2/3-45-4.07 1 20,4 396396,00 Сережки ОR 41078Золото проба 750 Діамант White-5.10сt В1еск-4.58сt 1 23,4 522720,00 Сережки ОR 50525Золото проба 750 БРКР57 Н/VS1-318-1.38 1 36,2 283140,00 Кольє СО 45191Золото проба 750 БРКР57 White-3.0, Brown-4.87 1 34,5 426888,00 Сережки ОRЕ-1504Золото проба 750 БРКР57-3/3-136-1.36 БрФент- 3/3-18-1.60 1 9,63 167626,00 Сережки ОRЕ-2004Золото проба 750 БрКр57-3/3-136-1,36 БрФент-3/3 -18 -2.02 1 9,84 322244,00 Сережки Е 27075-005рЗолото проба 750 БрКр57-3/3-38-0.38 М-3/3-2-0,19 3/3-1.67 1 4,68 111600,00 Кольє GС 7074Золото проба 750 БрКр57-2/2-105-1,01 1 39,37 127990,00 Сережки ОR 49870Золото проба 750 БР КР57 Н/VS52-1-2.13; 1-2.15 Принц 88-3.90 1 17,04 2660935,20 Браслет ВR 2355РЗолото проба 750 БрКр57-3/3-96-3.56сt 1 42,8 415030,00 Сережки EAN 38467Золото проба 750 БРКР57 Білі-2.93КТ, Чорні-2.05КТ 1 32,78 368953,20 Сережки ОR 46811Золото проба 750 БР ПР57-2/2-140шт-11.22КТ 1 20,52 585640,00 Каблучка АN 34819Золото проба 750 БРГР56-1/2-2-1.45БТ25-2/1-22- 0,55ТР4-0,1 1 6 666468,00 Предмет закладу передається заставодавцем заставодержателю у день укладення цього договору по акту приймання-передачі. За згодою сторін цього договору загальна заставна вартість предмету закладу складає 8 361 103,80 грн.

Заставодержатель зобов`язаний вживати усіх заходів щодо збереження предмета закладу; забезпечити цілісність предмета закладу та створити належні умови для його зберігання та утримувати предмет закладу належним чином (п.п. 2.3.1, 2.3.2 договору закладу).

Також договором про внесення змін від 06.06.2013 р. до вказаного договору сторони погодили, що договором закладу забезпечується виконання позичальником зобов`язань за кредитом, а саме - повернення заставодержателю не пізніше 17.10.2014 р. кредиту у розмірі 5 000 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі, що встановлений договором кредиту та неустойки, а також інших витрат на здійснення забезпеченої закладом вимоги.

Із матеріалів справи вбачається, що на підставі зазначеного договору закладу від 19.10.2011 р. ФОП Бреставицька О . О . передала, а ПАТ "КБ "Експобанк" прийняв у заклад ювелірні вироби у кількості 15 штук, згідно із переліком вказаним у договорі закладу, що підтверджується підписаним між сторонами актом приймання-передачі від 19.10.2011 р.

У подальшому, як встановлено судом, між ПАТ "КБ "Експобанк" (первісний кредитор) та ПАТ Банк "Контракт" (новий кредитор) 18.09.2014 р. був укладений договір відступлення права вимоги (далі - договір відступлення). Відповідно до умов цього договору первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає всі права вимоги за кредитним договором - договором кредитної лінії № 32/11 від 19.10.2011 р. та за договорами забезпечення, зокрема, договором закладу від 19.10.2011 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Охрімчук О.В., зареєстрованим за № 957 (п. 1.1).

За умовами вказаного договору з моменту відступлення права вимоги первісний кредитор вибуває з будь-яких правовідносин, які склалися між ним та боржником/поручителем, а новий кредитор заміщає первісного кредитора у всіх правовідносинах, які склалися між ним та боржником/поручителем, з яким укладено договори, вказані в пункті 1.1 цього договору (п.п. 2.2, 2.3 договору відступлення).

Матеріали справи свідчать, що 24.09.2014 р. на підставі договору відступлення, ПАТ "КБ "Експобанк" передало, а ПАТ Банк "Контракт" отримало ювелірні вироби, які є предметом договору закладу від 19.10.2011 р., що підтверджується актом приймання-передачі від 24.09.2014 р., підписаним між цими сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже судом встановлено, що на підставі договору відступлення до відповідача - ПАТ Банк "Контракт", як нового кредитора (заставодержателя), перейшло право вимоги до ФОП Бреставицької О.О. на ювелірні вироби, що є предметом договору закладу від 19.10.2011 р.

Також із матеріалів справи вбачається, що 20.01.2015 р. за заявою Бреставицьої О.О. слідчим СВ Шевченківського РУГУ МВС України у місті Києві було відкрите кримінальне провадження № 12015100100000585 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України. У своїй заяві Бреставицька О.О. вказувала, що ПАТ Банк "Контракт", будучи заставодержателем ювелірних виробів (предметів договору закладу від 19.10.2011 р.), не допускає заставодавця (ФОП Бреставицку О.О. ) до ювелірних виробів для їх огляду, а місцезнаходження даних виробів невідомо.

01.04.2015 р. слідчим СВ Шевченківського РУГУ МВС України у місті Києві у ході розслідування вказаного кримінального провадження до проведення слідчих дій був залучений експерт Казберч Е.Г. , який має право проводити гемологічні дослідження. 29.12.2015 р. вказаним експертом-гемологом у приміщенні ПАТ Банк "Контракт" був здійснений огляд двох виробів, а саме - сережок ОR 49870, золото проба 750 БР КР57 Н/VS52-1-2.13; 1-2.15 принц 88-3.90 та каблучки ИБ Пр Бр 1,67 БрКр57-6/4-1-1,67 БрКр57-1/1-40-0,40.

За результатами вказаного огляду експерт Казберч Е.Г. склав висновок від 30.12.2015 р., яким встановив, що у виробах: сережки ОR 49870 та каблучки ИБ Пр Бр - великі центральні діаманти не відповідають заявленим характеристикам (колір/чистота) - наявні включення, вкраплення, тріщини, та вони відрізняються від виробів (тих самих), що вже оглядались експертом у приміщенні первісного заставодержателя - ПАТ "КБ "Експобанк" 20.08.2014 р.

Посилаючись на вказаний висновок, ФОП Бреставицька О.О. зазначає, що новий заставодержатель (ПАТ Банк "Контракт") не виконав своїх обов`язків зі збереження предмета закладу (ювелірних виробів), що спричинило його втрату, тому є підстави для припинення права застави банку відповідно до ст. 47 Закону України "Про заставу".

Перевіряючи такі доводи позивача та вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.

Відповідно до ч. 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Зокрема, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (ст. 572 ЦК України).

Згідно з ч. 1 статті 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Відповідно до ст. 44 Закону України "Про заставу" заклад - це застава рухомого майна, при якій майно, що складає предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателя.

За угодою заставодержателя із заставодавцем предмет застави може бути залишено у заставодавця під замком заставодержателя (тверда застава). Індивідуально визначена річ може бути залишена у заставодавця з накладенням знаків, які засвідчують заставу.

Відповідно до ст. 45 Закону України "Про заставу" заставодержатель, якщо інше не передбачено договором, зобов`язаний належним чином утримувати предмет закладу, нести відповідальність за нього у випадках, коли немає доказів, що втрата, пошкодження або загибель закладу сталися не з його вини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель, набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов`язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про заставу" застава припиняється:

- з припиненням забезпеченого заставою зобов`язання;

- в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно;

- в разі примусового продажу заставленого майна;

- при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави;

- в інших випадках припинення зобов`язань, установлених законом.

Також відповідно до п. 3.2 договору сторони передбачили, що право застави припиняється виконанням забезпечених заставою зобов`язань за договором, а також в інших випадках, передбачених Законом України "Про заставу".

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про заставу" якщо заставодержатель зберігає або використовує предмет закладу неналежним чином, заставодавець має право в будь-який час вимагати припинення застави та (або) достроково виконати забезпечене закладом зобов`язання.

Позивач, у якості підстави для припинення права відповідача на заставу, вказує на втрату банком заставленого майна (ювелірних виробів), що є предметом закладу, обґрунтовуючи даний факт висновком експерта Казберч Е.Г. від 30.12.2015 р., виконаного у кримінальному провадженні № 12015100100000585.

Водночас, здійснивши оцінку наданого доказу, суд не приймає до уваги указаний висновок експерта в якості належного та допустимого доказу на підтвердження обставин втрати відповідачем ювелірних виробів.

Так, судом вже встановлено, що предметом договору закладу від 19.10.2011 р., переданого у заставу ПАТ Банк "Контракт", є 15 ювелірних виробів (намисто, сережки, каблучки, кольє). Проте, експерт Казберч Е.Г. досліджував лише 2 ювелірні вироби (сережки ОR 49870, золото проба 750 БР КР57 Н/VS52-1-2.13; 1-2.15 принц 88-3.90 та каблучку ИБ Пр Бр 1,67 БрКр57-6/4-1-1,67 БрКр57-1/1-40-0,40).

При цьому каблучка, яка досліджувалась експертом Казберч Е.Г. (ИБ Пр Бр 1,67 БрКр57-6/4-1-1,67 БрКр57-1/1-40-0,40) не була предметом, переданим ФОП Бреставицькою О.О. у заклад, що вбачається з визначеного у договорі закладу від 19.10.2011 р. переліку (п. 1.2) та укладеного сторонами акту приймання-передачі предметів закладу від 19.10.2011 р.

Що стосується оглянутих експертом сережок ОR 49870, то вони дійсно відносяться до предметів закладу за договором від 19.10.2011 р., та згідно з висновком експерта від 30.12.2015 р. не відповідають якісним характеристикам такого самого виробу, що був оглянутий експертом 20.08.2014 р. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні акти огляду експертом Казберч Е .Г. ювелірних виробів від 20.04.2014 р., зокрема сережок ОR 49870 (позивач їх не надав), тому встановити дійсність обставин, зазначених експертом у висновку від 30.12.2015 р. щодо якісних характеристик сережок ОR 49870 є неможливим. При цьому суд враховує, що наданий позивачем висновок експерта був зроблений в межах проведення слідчих дій у кримінальній справі, що не може бути належним доказом у даній господарській справі, у якій експерт не здійснив призначене судом дослідження.

Щодо інших 14 ювелірних виробів, які були предметом закладу за договором від 19.10.2011 р., а саме - намиста N-37FW-RD-Y; каблучки AN 49155; каблучки AN 50115; сережок ОR 41078; сережок ОR 50525; кольє СО 45191; сережок ОRЕ-1504; сережок ОRЕ-2004; сережок Е 27075-005р; кольє GС 7074, браслета ВR 2355Р, сережок EAN 38467, сережок ОR 46811; каблучки АN 34819, суд зазначає наступне.

Із матеріалів справи, наданих відповідачем, вбачається, що на ці ювелірні вироби (окрім сережок ОR 49870) банк у позасудовому порядку звернув стягнення в рахунок погашення кредитної заборгованості позичальника (ПТ "Ломбард "Перлина") перед ПАТ Банк "Контракт" за кредитним договором № 32/11 від 19.10.2011 р., а саме - відчужив їх на відкритих торгах (аукціоні) третім особам ( ОСОБА_8 за договорами купівлі-продажу № UA-EA-2018-11-02-000026-b від 10.12.2018 р. та № UA-EA-2018-08-22-000055-b від 27.09.2018 р., ОСОБА_9 за договорами купівлі-продажу № UA-EA-2019-02-01-000010-b від 26.02.2019 р., № UA-EA-2018-11-14-000050-b від 19.12.2018 р., № UA-EA-2019-02-01-000009-b від 26.02.2019 р., ТОВ "Метомгруп" за договором купівлі-продажу № UA-EA-2018-11-22-000034-b від 06.12.2018 р., ОСОБА_10 за договорами купівлі-продажу № UA-EA-2018-08-22-000047-b від 25.09.2018 р. та № UA-EA-2018-08-22-000062-b від 25.09.2018 р., ОСОБА_11 за договором купівлі-продажу № UA-EA-2019-02-01-000026-b від 06.03.2019 р., ОСОБА_12 за договорами купівлі-продажу № UA-EA-2018-10-25-000255-b від 28.11.2018 р., № UA-EA-2018-08-22-000049-b від 25.09.2018 р., № UA-EA-2018-10-25-000256-b від 16.11.2018 р., № UA-EA-10-25-000256-b від 28.11.2018 р., ОСОБА_13 за договором купівлі-продажу № UA-EA-2018-11-02000024-b від 28.11.2018 р.).

За таких обставин у суду немає підстав вважати, що предмет закладу (15 ювелірних виробів) був втрачений відповідачем внаслідок його неналежного зберігання, а тому твердження ФОП Бреставицької О.О. про припинення застави у спірних правовідносинах є необґрунтованими та недоведеними.

Указаний висновок суду кореспондується також із поясненнями представника позивача, який у судовому засіданні сам зазначав, що банк не набув права власності на предмети закладу у позасудовому порядку, а тому не мав права звертати на них стягнення.

Застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору, належить до забезпечувальних обтяжень, правовий режим регулювання яких здійснюється Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (далі - Закон).

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" предметом обтяження може бути рухоме майно не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно із законодавством може бути звернене стягнення. Залежно від змісту обтяження предмет обтяження повинен належати боржнику або обтяжувачу на праві власності чи на праві господарського відання.

Обтяження рухомого майна реєструється в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом (ст. 11 вказаного Закону України).

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов`язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Згідно зі ст. 29 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" боржник або інші обтяжувачі, на користь яких встановлено зареєстроване обстяження відповідно до рухомого майна, протягом 30 днів (ст. 28 Закону) можуть заперечити проти переходу права власності на предмет забезпечувального обтяження до обтяжувача, який ініціює звернення стягнення. Таке заперечення надсилається в письмовій формі обтяжувачу, який ініціює звернення стягнення, та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження відповідного рухомого майна. За таких умов обтяжувач, який ініціює звернення стягнення, повинен задовольнити забезпечену обтяженням вимогу шляхом продажу предмета забезпечувального обтяження в порядку, встановленому статтею 30 цього Закону.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" договір купівлі-продажу предмета забезпечувального обтяження укладається обтяжувачем від імені боржника і є правовою підставою для набуття покупцем цього предмета права власності на відповідне рухоме майно. Покупець предмета забезпечувального обтяження набуває право власності на відповідне рухоме майно без будь-яких забезпечувальних та публічних обтяжень, а також інших договірних обтяжень з нижчим пріоритетом.

Протягом десяти днів із дня продажу предмета забезпечувального обтяження обтяжувач-продавець відповідного рухомого майна зобов`язаний надати боржнику та всім обтяжувачам, на користь яких було встановлене зареєстроване обтяження цього рухомого майна, письмовий звіт про результати продажу.

Також відповідно до п. 4.2 договору закладу звернення стягнення на предмет закладу та реалізація предмету закладу, на який звернене стягнення, здійснюється на розсуд заставодержателя, зокрема, за позасудовим способом звернення стягнення.

Позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет закладу передбачає право заставодержателя на його розсуд від свого імені продати предмет закладу будь-якій особі, зокрема, на публічних торгах або отримати предмет закладу у власність в рахунок виконання зобов`язань за договором кредиту (п. 4.3 договору закладу).

Одночасно із зверненням стягнення заставодержатель надсилає заставодавцю повідомлення, а також реєструє у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет закладу (п. 4.4 договору закладу).

Відповідно до п. 4.5 договору закладу після звернення стягнення на предмет закладу заставодержатель набуває право примусового вилучення предмету закладу, притримання іншого майна заставодавця, у тому числі його коштів на суму боргу, а також право реєстрації такого обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет закладу.

Отже, нормами Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", а також умовами договору закладу визначено спеціальний порядок звернення стягнення заставодержателем на предмет закладу (застави) позасудовим способом.

Однак, судом встановлено, що визначений законом та договором порядок звернення стягнення на предмет закладу відповідачем дотриманий не був. Зокрема, у справі відсутні докази направлення заставодавцю - ФОП Бреставицькій О.О. повідомлення щодо наміру звернути стягнення на предмет закладу, здійснення реєстрації у Державному реєстрі відомостей щодо звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, направлення боржнику звіту про результати продажу, тощо. Отже, правомірність набуття ПАТ Банк "Контракт" права власності на 14 ювелірних виробів, що є предметом закладу за договором від 19.10.2011 р., відповідачем не доведена належними доказами.

У той же час, суд зазначає, що, оскільки вказані вироби були відчужені банком на аукціоні, як предмет застави, то такі дії підтверджують фактичну наявність 14 ювелірних виробів у відповідача (ПАТ Банк "Контракт") та спростовують доводи позивача щодо їх неналежного зберігання та відсутності їх у банку.

Інших доказів, які б свідчили про неналежне збереження або втрату банком предмету закладу у вигляді ювелірних виробів (у кількості 15 штук) за договором від 19.10.2011 р., позивач суду не надав та відповідних обставин не навів.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатні докази - це ті, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За висновком суду позивач не надав суду доказів, які б свідчили про факт неналежного збереження або втрати ПАТ Банк "Контракт" ювелірних виробів у кількості 15 штук, що були передані йому у заставу за договором закладу від 19.10.2011 р.

При цьому, суд зазначає, що стаття 47 Закону України "Про заставу", на яку позивач посилався у обґрунтування своїх вимог про визнання права застави припиненим, визначає лише наявність у заставодавця права вимоги припинити заставу, яке не тягне за собою автоматичного припинення відносин застави.

З огляду на викладене підстав, визначених законом для припиненим застави, судом не встановлено, а їх наявність позивачем не доведена, тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Стосовно другої позовної вимоги, яка є похідною від вимоги про припинення права застави, а саме - щодо зобов`язання ПАТ Банк "Контракт" повернути ФОП Бреставицькій О.О. ювелірні вироби, передані нею згідно з актом приймання-передавання від 19.10.2011 р. за договором закладу від 19.10.2011 р., слід зазначити, що оскільки суд прийшов до висновку, що підстав для припинення права банку на заставу немає, то відсутні й підстави для зобов`язання відповідача повернути предмет закладу, відтак і в цій частині вимог позивача слід відмовити.

За таких обставин позовні вимоги ФОП Бреставицької О.О. задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі відмови у позову витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Бреставицької Ольги Олександрівни до Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Повне товариство "Ломбард "Перлина" Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Остап" і компанія" про визнання правовідносин припиненими, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 16 вересня 2019 року.

Повний текст рішення складений 30 вересня 2019 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.