Рішення

від 02.10.2019 по справі 917/855/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2019 р. м. Київ

Справа № 917/855/19

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Щербакової В.О., розглянувши у справу за позовом Селянського (Фермерського) господарства «Дослідне» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромарт» про стягнення 593 574,78грн, за участю від:

позивача - Вигодський С.В (ордер ПТ №18525 від 13.08.2019);

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Селянське (Фермерське) господарство «Дослідне» (далі - СФГ «Дослідне» ) звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромарт» (далі - ТОВ «Ромарт» ) про стягнення 593 574,78грн основного боргу за поставлений товар.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором поставки пшениці від 04.03.2019 №25/9 в частині оплати поставленого товару у встановлений договором строк (а.с.6-11).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.06.2019 відповідна позовна заява з доданими до неї документами передана за підсудністю до Господарського суду Київської області (а.с.4-5).

За результатами автоматизованого розподілу, 01.07.2019 відповідна позовна заява з доданими матеріалами передана для розгляду судді Ейвазовій А.Р. (а.с.71).

Ухвалою від 23.07.2019 судом відкрито провадження у справі, вирішено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 28.08.2019, а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій (а.с.1-2).

Копія відповідної ухвали, яка направлена відповідача за адресою, яка відповідає зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1005514187 від 04.07.2019 (а.с.76-79), повернута відділенням зв`язку з довідкою, у якій причиною повернення зазначено: за закінченням строку зберігання (а.с.92-96).

Відзиву у даній справі суд не отримав, у зв`язку з чим строк для подання відповіді на відзив та заперечень не встановлювався.

19.08.2019 від позивача наді йшло клопотання про проведення підготовчого засідання, яке призначене на 28.08.2019, в режимі відеоконференції у приміщенні Крюківського районного суду м. Кременчука (а.с.97-99).

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2019, вказану заяву передано для розгляду судді Христенко О.О. (а.с. 100).

Ухвалою від 20.08.2019 суддею Христенко О.О. відмовлено у задоволенні клопотання позивача про проведення підготовчого засідання 28.08.2019 у режимі відеоконференції, у зв`язку з відсутністю технічної можливості (а.с.101).

28.08.2019 учасники справи у підготовче засідання не з`явилися; про дату, час і місце підготовчого засідання сторони повідомлені шляхом направлення копії ухвали від 23.07.2019.

Ухвалою від 28.08.2019 у даній справі суд відклав підготовче засідання до 18.09.2019, зважаючи на неявки представників сторін та фактичне не вручення відповідачу копії ухвали про відкриття провадження у справі (а.с.103-04).

18.09.2019 ухвалою, яка занесена до протоколу засідання, судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.10.2019.

При цьому, у підготовчому засіданні представник позивача - Вигодський С.В. зазначив, що бажає брати участь у судовому засіданні 02.10.2019 у режимі відеоконференції у приміщенні Крюківського районного суду м. Кременчука.

Ухвалою від 18.09.2019 суд постановив провести судове засідання 02.10.2019 з використанням системи відеоконференцзв`язку у приміщенні Крюківського районного суду м. Кременчука (а.с.122).

У судове засідання 02.10.2019 представник відповідача не з`явився, про дату, час і місце засідання суду повідомлений шляхом направлення ухвали від 18.09.2019 за адресою, яка вказана у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1005757477 від 08.09.2019 (а.с.116-119), що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень від 19.09.2019. При цьому, відповідна адреса відповідає вказаній станом на 02.10.2019 як свідчить витяг №1005805977 від 02.10.2019.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

04.03.2019 між ТОВ «Ромарт» (покупець) та СФГ «Дослідне» укладено договір поставки пшениці №25/9 (а.с.14-15), відповідно до якого продавець зобов`язався поставити і продати, а покупець - прийняти та оплатити пшеницю (2кл) українського походження, врожаю 2018 (далі за текстом - товар) на умовах відповідного договору (п. 1.1 договору).

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

Відповідно до розділу 2 договору, сторонами погоджено поставку 379 т пшениці за ціною 6320,00грн за 1 т з ПДВ та загальну вартість договору 2 395 280,00грн, у т.ч. ПДВ 399213,33грн.

Як визначено розділом 3 договору, умови поставки - EXW склад продавця, згідно з правилами Інкотермс 2010 (п. 3.1 договору); право власності та всі ризики, пов`язані з товаром, переходять від продавця до покупця в момент підписання покупцем ТТН, за якою передається товар (п. 3.2 договору); кількість товару визначається кількістю, вказаною у товарно-транспортній накладній на товар при розвантаженні на складі покупця, поставка здійснюється по факту прибуття вантажних транспортних засобів покупця (п. 3.3 договору); термін поставки - до 28.03.2019, датою поставки вважається дата приймання товару уповноваженими робітниками покупця, згідно товарно-транспортної накладної (п.3.4 договору). Договором визначено, що товар поставляється частинами; частиною партії товару є кількість товару, зазначена у одній ТТН (п.3.3. договору); при поставці товару продавець зобов`язується надати покупцю: рахунок-фактуру; податкову накладну, видаткову накладну на поставлений товару, оформлену тією ж датою, що і дата поставки товару; товарно-транспортну накладну.

Як визначено п. 4.1 договору, оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця по факту отримання кожної партії товару у продовж трьох банківських днів з моменту оформлення ТНН та не пізніше семиденного строку з дати отримання рахунку на оплату.

Згідно п. 7.1 такого договору, він набирає силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.03.2019.

Як встановлено під час розгляду справи, позивачем 04.03.2019 поставлено відповідачу товар на підставі відповідного договору на загальну суму 593 574,78грн, що підтверджується видатковою накладною №21 від 04.03.2019 (а.с.17), а також товарно-транспортними накладними від 04.03.2019 №№33, 34, 35 на загальну масу 93,20 тонн (а.с.19-21), довіреністю (а.с.18).

На оплату вказаного товару позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №20 від 04.03.2019, який отримано відповідачем 04.03.2019, що підтверджується підписом представника відповідача, який засвідчений печаткою відповідача на відповідному рахунку (а.с.16).

Крім того, щодо відповідної операції позивачем зареєстровано податкову накладну №22 від 04.03.2019 (а.с.22), що підтверджується квитанцією про реєстрацію такої накладної 28.03.2019 (а.с.23).

26.03.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією від 21.03.2019 (а.с.24-26), у якій вимагав сплатити заборгованість у розмірі 593 574,78грн за поставлений товар. Направлення вказаної претензії підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком про прийняття 26.03.2019 рекомендованого листа №3820017278248 для доставки відповідачу (а.с.27). Відповідне поштове відправлення отримано відповідачем 03.04.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.28).

Проте, як вказується позивач, відповідач не здійснив оплату за поставлений товар.

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленого товару у сумі 593 574,78грн.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як передбачено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Правило, визначене відповідною нормою, також викладене у ст. 712 ЦК України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 4.1 договору сторонами змінено загальне правило, встановлене вищевказаними нормами, та погоджено, що оплата товару здійснюється впродовж трьох банківських днів з моменту оформлення ТНН та не пізніше семиденного строку з дня отримання рахунку на оплату.

Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати переданого товару, що ним не спростовано шляхом подання доказів, він є таким, що порушив взяті на себе зобов`язання.

Так, ч.1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За вказаних обставин, суд вважає вимоги про стягнення з відповідача 593 574,78грн основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, орієнтовний розмір яких у заяві по суті - позовній заяві дорівнює 11 050,74грн. Однак, під час розгляду справи по суті представник позивача вказав, що він не наполягає на відшкодуванні витрат у відповідному розмірі та просить стягнути 1500грн. При цьому, представник позивача пояснив, що обсяг виконаної роботи є значно меншим, ніж передбачалось при зверненні до суду з відповідним позовом.

Судом встановлено, що між адвокатом Вигодським С.В. та позивачем у даній справі укладено договір про надання правової допомоги від 12.05.2019 (а.с.37-39).

За умовами відповідного договору, адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, визначених договором, а відповідач - зобов`язаний сплатити винагороду (гонорар) та витрати, необхідні для виконання його доручень у порядку та строкі, обумовлені у договорі його сторонами.

Відповідно до умов зазначеного договору, адвокат, відповідно до узгоджених сторонами доручень, надає клієнту консультативні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього в судах України усіх інстанцій, зокрема, у господарській справі за позовом до ТОВ «Ромарт» про стягнення 593 574,78грн.

За правничу допомогу, передбачену п. 1.2 договору, клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар); розмір винагороди адвоката при наданні правової допомоги в суді першої інстанції становить 11 050,74грн (п. 4.2 договору).

Згідно п. 3.1 вказаного договору він набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

У підтвердження понесених витрат на оплату правової допомоги, позивачем надано платіжне доручення №348 від 21.05.2019 на суму 11 050,74грн (а.с.59); відповідачем та позивачем складено акт щодо передачі робіт (послуг) за відповідним договором на суму 1500грн, який стосується послуг із складання позовної заяви.

У відповідності ч. 1 до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 вказаної норми, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Як визначено ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При цьому, як встановлено чч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

- складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

- часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

- ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, відповідно до ч.6 вказаної норми, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не надано клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги через їх неспіврозмірність. При цьому, розмір витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги, обсяг якої підтверджено двостороннім актом, складає 1500грн, що не є завищеним, з урахуванням обсягу зібраних доказів, часу на складання процесуальних документів адвокатом та часу, витраченого на участь у судових засіданнях. Інших актів та детального опису виконаних робіт суд не отримав. до прийняття рішення у справі.

При розподілі судових витрат, як визначено ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, як встановлено ч.4 цієї норми, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати на оплату позову судовим збором, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача у розмірі 8903,62грн (при оплаті позову судовим збором позивачем сплачено судовий збір у розмірі, більшому ніж встановлено на 0,01грн; позивач не позбавлений права звернутись у встановленому порядку із заявою про повернення частини судового збору).

Витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі 1500грн підлягають покладенню на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, ст.ст. 233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромарт» (ідентифікаційний код 37076358; 08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Соборна, буд. 105 - Б) на користь Селянського (Фермерського) господарства «Дослідне» (ідентифікаційний код 32364537; 38250, Полтавська обл., Семенівський р-н, с. Великий Поділ) 593 574,78грн основного боргу, 8903,62грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором, а також 1500грн витрат, понесених на оплату послуг адвоката.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 02.10.2019.

Суддя А.Р. Ейвазова