Рішення

від 26.09.2019 по справі 918/525/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/525/19

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Ткачук І.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Короленка,7, ідентифікаційний код 21084076)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Творчо-виробнича фірма "Рівнеархпроект" (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул.Чорновола, будинок 66, ідентифікаційний код 31258892)

про стягнення 16 936,99 грн,

За участі представників:

від позивача: Котюбіна А.Л., довіреність № 12077/08 від 25.07.19;

від відповідача: Старик І.П. (директор, протокол заг.зборів №01/17 від 27.01.17)

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Творчо-виробнича фірма "Рівнеархпроект" (далі Товариство) про стягнення 16 936,99 грн.

У позовній заяві Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області просить звільнити їх від сплати судового збору у зв`язку із відсутністю коштів, призначених на цю мету, оскільки державні асигнування спрямовуються лише на виплату пенсій.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02.08.2019 відмовлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви. Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

18.08.2019 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду позивачем подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 10.09.2019.

Позовні вимоги аргументовані наступним.

При призначенні пенсії громадянка ОСОБА_1 надала довідку про заробітну плату від 21.06.2010 року №20, що видавалась відповідачем.

Після проведеної перевірки спеціалістами Головного управління Пенсійного фону України в Рівненській області щодо достовірності документів про заробітну плату наданих для призначення (перерахунку) пенсій, встановлено розбіжності у сумах між звіреними первинними документами та довідкою від 21.06.2010 №20

Після проведеної перевірки відповідачем видана нова довідка про заробітну плату №01 від 10.08.2018, у зв`язку з чим позивачем було перераховано розмір пенсійної виплати ОСОБА_2 , та виведено переплату за період одержання пенсії згідно з довідкою в яку було внесено недостовірні дані.

Встановлення факту спричинення збитків у вигляді надміру виплаченої пенсії в сумі 16 936,99 грн шляхом подання недостовірних відомостей, які зазначені у довідці про заробітну плату №20 від 21.06.2010, стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. ст. 17, 44, 50, 101 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою праваління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, ст.10 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст. 1166 ЦК України, та просить стягнути з відповідача на свою користь 16 936,99 грн.

02.09.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній заперечує проти задоволення позовних вимог. Зокрема вважає, що даний спір має ознаки публічно-правового та відповідає наведеному нормативному визначенню адміністративної справи. Вказує, що саме орган Пенсійного фонду при визначенні пенсії за віком ОСОБА_2 не провів перевірку обґрунтованості видачі документів, представлених для призначення (перерахунку) пенсії, а сума в розмірі 16 936,99 грн є безпідставно сформованою та позивачем нічим не обґрунтовано її розрахунок. Також відповідач не отримав ні доходу ні вигоди від позивача. Крім того, на думку відповідача позивач повинен був звернутись до ОСОБА_2 з вимогою щодо добровільного повернення надміру виплаченої пенсії, а у разі відмови Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області може прийняти рішення про утримання виплачених сум пенсії згідно Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійним до стягнення затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 21.03.2003 №6-4.

19.09.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив із спростуванням тверджень відповідача викладених у відзиві.

У судовому засіданні 10.09.2019 оголошувалась перерва до 26.09.2019.

У судовому засіданні 26.09.2019 позивач підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві і відповіді на відзив та наполягав на їх задоволенні. Відповідач заперечив проти задоволення позову з підстав наведених у відзиві.

Повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив на їх підставі такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа ОСОБА_1 перебуває на обліку у головному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області з 06.06.2010 та отримує пенсію за віком згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Як зазначає позивач, при призначенні пенсії громадянка ОСОБА_1 надала довідку про заробітну плату від 21.06.2010 року №20 за період із квітня 1989 року по грудень 1995 року. Вказана довідка була врахована при обчисленні розміру пенсійної виплати починаючи з червня 2010 року.

Суд зазначає, що вказана довідка видана 21 червня 2010 року Товариством (а.с. 10).

01.08.2018 позивачем було проведено перевірку достовірності документів про заробітну плату наданих для призначення (перерахунку) пенсії фізичній особі ОСОБА_1 , про що складено відповідний акт позапланової перевірки достовірності документів про заробітну плату наданих для призначення (перерахунку) пенсії згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1611 (а.с. 11-12).

Згідно висновку вказаного акту відповідно наданих на перевірку документів встановлено, що дані, зазначені в довідці про заробітну плату від 21.06.2010 року №20, виданої на ім`я ОСОБА_2 не відповідають даним у первинних документах, а саме невірно переведено суму заробітку в гривні за липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 1990 року та червень 1992 року і зайво включені неоподатковані суми. У зв`язку чим рекомендовано видати нову довідку.

Після проведеної перевірки відповідачем видана нова довідка про заробітну плату №01 від 10.08.2018 (а.с. 13), у зв`язку з чим як зазначає позивач було перераховано розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 , та виведено переплату за період одержання пенсії згідно з довідкою.

Враховуючи викладене, у зв`язку з поданням недостовірних відомостей, які зазначені у довідці про заробітну плату №20 від 21.06.2010, виданій Товариством, головному управлінню Пенсійного фонду України Рівненської області було спричинено збитки в сумі переплати, що становлять 16 936,99 грн.

Згідно статті 14 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страхувальниками відповідно до цього Закону є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10 статті 11 цього Закону.

Відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом звернення до суду у спосіб зокрема відшкодування збитків та інших способів відшкодування майнової шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відшкодування шкоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльність особи; шкідливого результату такої поведінки - збитків (шкоди), їх наявності та розміру; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не наступає.

У даному випадку мають місце (є доведеними) усі чотири елементи складу цивільного правопорушення, необхідні для притягнення відповідача до такої відповідальності як відшкодування майнової шкоди.

Протиправна поведінка відповідача полягала у видачі недостовірної довідки від №20 від 21.06.2010 про складові заробітної плати ОСОБА_1

Майнова шкода, завдана управлінню Пенсійному фонду України протиправною поведінкою відповідача, полягає у витратах Пенсійного фонду України на виплату ОСОБА_1 - 16 936,99 грн. надмірно виплаченої пенсії.

Причинний зв`язок між завданою управлінню Пенсійному фонду України майновою шкодою і протиправною поведінкою відповідача полягає у тому, що саме внаслідок видачі відповідачем недостовірної довідки від №20 від 21.06.2010 позивач нарахував і виплатив фізичній особі ОСОБА_1 - 16 936,99 грн. надмірної пенсії.

Відповідач проти задоволення позову заперечив.

Однак, на спростування наведених відповідачем тверджень у відзиві, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов`язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Частиною першою статті 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку з здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

За змістом статті 177 Цивільного кодексу України гроші є об`єктами цивільних прав.

Отримавши пенсійну виплату ОСОБА_1 набула право власності на неї, та їй як власникові цих грошових коштів належать права та повноваження щодо володіння, користування та розпорядження.

Отже, оскільки у справі, що розглядається, спір виник щодо правомірності набуття особою права власності на виплачену позивачем (суб`єктом владних повноважень) надміру виплаченого розміру пенсії та стягнення цієї суми, тому цей спір носить приватно-правовий, а не публічний характер і його вирішення не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Висновки щодо належності справ даної категорії висловлював Верховний Суд у постанові від 01.11.2018 №241/1152/15-а.

Відтак, доводи відповідача щодо непідсудності даної справи господарському суду не заслуговують на увагу.

Крім того, при призначенні пенсії ОСОБА_1 надала довідку про заробітну плату від 21.06.2010 №20 за період із квітня 1989 року по грудень 1995 року, що видавалась Товариством. Ця довідка була врахована при обчисленні розміру пенсійної виплати починаючи з 06.06.2010.

Відповідно до пункту 38 Порядку подання та оформлення документів на призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі Порядок) , при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряє, правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження. Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

При цьому, пунктами 4.2 та 4.7 Порядку передбачено право органу, що призначає пенсію, перевіряти правильність оформлення та зміст документів, а не обов`язок.

Відтак, позивач вказує, з чим погоджується суд, що оскільки документи, подані ОСОБА_1 , були належним чином оформлені, спеціаліст управління не зобов`язаний був перевіряти правильність та обґрунтованість їх видачі, оскільки не вбачав в цьому необхідності.

Також, на переконання суду, оскільки відповідач видав нову довідку про заробітну плату від 10.08.2018 №01, з урахуванням якої було перераховано розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 та виведено переплату пенсії у сумі 16936,99 грн внаслідок приведення пенсійної справи у відповідність згідно нової довідки, останній такими діями фактично визнав свою вину.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Пунктом 2 Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.05.2003 за № 374/7695 визначено, що переплатою пенсій та грошової допомоги є сума пенсій та грошової допомоги, виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.

Зі змісту зазначених норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Порядку, вбачається що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов, зокрема, зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.

Відповідно до частини 18 статті 106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" посадові особи суб`єктів солідарної системи та накопичувальної системи пенсійного страхування, винні в порушенні законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, несуть адміністративну, цивільно - правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Таким чином, суд вважає, що відповідальність за достовірність даних які викладені у довідці від 21.06.2010 № 20 сум заробітної плати несе саме відповідач.

За таких обставин, враховуючи викладені обставини справи, враховуючи що обґрунутування нарахованої суми матеріальної шкоди завданої позивачу відповідачем підтверджується наявними у справі доказами, то позов Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Творчо-виробнича фірма "Рівнеархпроект" про стягнення 16 936,99 грн, є обґрунтованим, а відтак таким що підлягає до задоволення.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач не спростував встановлених судом фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 129 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача в розмірі 1 921 грн 00 коп. судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 129, 231, 237- 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Творчо-виробнича фірма "Рівнеархпроект" про стягнення 16 936,99 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Творчо-виробнича фірма "Рівнеархпроект" (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул.Чорновола, будинок 66, ідентифікаційний код 31258892) на користь управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Короленка,7, ідентифікаційний код 21084076) 16 936 (шістнадцять тисяч дев`ятсот тридцять шість) грн 99 коп. шкоди та судовий збір в сумі 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн 00 коп.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 01.10.2019.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя І.О. Пашкевич