Рішення

від 25.09.2019 по справі 921/472/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 вересня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/472/19

Господарський суд Тернопільської області

у складі: судді Хоми С.О.

за участю секретаря судового засідання: Бурда З.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучацький сирзавод", вул.Галицька, 176, м.Бучач, Бучацький район, Тернопільська область,48400

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Тернопільвтормет", вул.Національного відродження, 14, смт.Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область, 47724

про: стягнення 38 523 грн. 48 коп., з яких: 27 064 грн. 00 коп. основного боргу, 8 419 грн. 42 коп. пені, 659 грн. 00 коп. 3% річних, 2 381 грн. 06 коп. інфляційні та судові витрати.

За участю представників:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

Суть справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бучацький сирзавод" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Тернопільвтормет" про стягнення 38 523 грн. 48 коп., з яких: 27 064 грн. 00 коп. основного боргу, 8 419 грн. 42 коп. пені, 659 грн. 00 коп. 3% річних, 2 381 грн. 06 коп. інфляційні та судові витрати.

Підставою позову позивач визначає неналежну оплату Публічним акціонерним товариствома "Тернопільвтормет" отриманого товару, чим спричинено виникнення заборгованості в заявленій до стягнення сумі на яку нараховано пеню, 3% річних та інфляційні від суми прострочення.

Ухвалою суду від 25.07.2019 позовну заяву № без номера від 12.07.2019 (вх. №587 від 23.07.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучацький сирзавод" залишено без руху.

Ухвалою суду від 13.08.2019 призначено у справі підготовче засідання на 09 вересня 2019 року на 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 13.08.2019 клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено та ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 09.09.2019 відкладено підготовче засідання на 25.09.2019 на 14 год. 15 хв.

Судове засідання оголошується судом відкритим.

В судове засідання 25.09.2019 представники позивача не з`явився.

09.09.2019 через канцелярію суду від представника позивача поступила Заява № без номера від 09.09.2019 (вх.№15850), в якій просить суд, зокрема, розгляд справи по суті (судове засідання) провести та оголосити рішення без участі позивача; позовні вимоги позивач підтримує в повному обсязі та просить задовольнити їх.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Відповідач ухвалу суду від 09.09.2019 про відкладення судового засідання на 25.09.2019 на 14 год. 15 хв. отримав 11.09.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, долученим до матеріалів справи.

Від відповідача не надійшли заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також і не отримано від відповідача відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, а тому суд дійшов висновку, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

20.12.2018 між Публічним акціонерним товариством "Тернопільвтормет" (далі-"Покупець") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бучацький сирзавод" (далі-"Продавець") було укладено договір №ПЧМ-Б-1/37 купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів, згідно п.1.1. якого "Продавець" зобов`язується продати та передати у власність "Покупця", а "Покупець" зобов`язується прийняти та оплатити промисловий брухт та відходи чорних металів (далі по тексту - Товар) згідно ДСТУ 4121-2002 у кількості 11,5 тн (орієнтовно).

Згідно п.2.2. договору "Продавець" постачає Товар за свій рахунок на умовах "склад "Покупця" у пункти поставки, що зазначені у Додаткових угодах до цього Договору. Приймання Товару від "Продавця" здійснюється "Покупцем" шляхом оформлення приймально-здавальних актів форми №19 або №69.

Право власності на Товар від "Продавця" до "Покупця" за цим договором переходить з моменту здійснення платежу за Товар "Покупцем", на підставі приймально-здавальних актів форми №19 або №69, що оформлюються на території цехів та дільниць "Покупця" (п.2.4. договору).

Згідно п.2.5. договору Товар вважається таким, що переданий "Продавцем" та прийнятий "Покупцем":

- за кількістю - у відповідності до ваги, зазначеної у приймально-здавальному акті ф.№19 або №69;

- за якістю - відповідно до вимог ДСТУ 4121-2002, з визначенням виду та фактичного відсотка засміченості під час приймання Товару на території цехів та дільниць "Покупця". Результати приймання Товару зазначаються у приймально-здавальному акті форми №19 або №69, який є остаточним документом, що визначає якість Товару.

Ціни на товар є договірними та узгоджуються у Специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього договору (п.3.1. договору).

Згідно п.3.2. договору ціна на Товар може змінюватись залежно від конюктури ринку брухту чорних металів. Ціна на товар формується до передачі товару та закріплюється у Специфікації. Інформацію про ціни можна одержати за телефонами: т/факс 29-10-15, 27-47-11.

Оплата за Товар проводиться "Покупцем" за цінами, щзо діють на момент здачі Товару платіжними дорученнями на підставі приймально-здавальних актів за формами №19 або №69 (п.3.3. договору).

Відповідно до п.3.4. договору розрахунки за Товар можуть проводитись шляхом попередньої оплати. В такому випадку поставка Товару здійснюється на протязі 5-ти банківських днів з дати отримання попередньої оплати.

При неможливості поставки Товару в термін, визначений у пункту 3.4. цього договору, "Продавець" на 6-й банківський день повертає суму попередньої оплати на рахунок "Покупця". У разі порушення цього терміну "Продавець" сплачує "Покупцю" пеню за кожний день прострочення у розмірі 1-го відсотка від суми неповерненої в зазначений термін попередньої оплати (п.3.5. договору).

Згідно п.4.6. договору №ПЧМ-Б-1/37 від 20.12.2018 термін дії цього договору встановлюється з дати його підписання до 31 грудня 2019 року. Якщо жодна із сторін за 20 днів до завершення терміну дії договору в письмовій формі не попередить іншу сторону про розірвання договору, то термін його дії автоматично продовжується на наступний календарний рік.

На виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Бучацький сирзавод" поставлено Публічному акціонерному товариству "Тернопільвтормет" брухт сталевий негабаритний великоваговий:

-20.12.2018 - 4600 кг на суму 20313 грн 60 коп, що підтверджується Актом приймання металів чорних (вторинних) №Т-85 (копія Акту знаходиться в матеріалах справи);

-20.12.2018 - 1040 кг на суму 4590 грн 80 коп, що підтверджується Актом приймання металів чорних (вторинних) №Т-87 (копія Акту знаходиться в матеріалах справи);

-22.12.2018 - 5630 кг на суму 22160 грн 50 коп, що підтверджується Актом приймання металів чорних (вторинних) №Т-88 (копія Акту знаходиться в матеріалах справи).

Всього Публічному акціонерному товариству "Тернопільвтормет" поставлено Товару на загальну суму 47064 грн 90 коп.

За отриманий брухт сталевий негабаритний великоваговий Публічним акціонерним товариством "Тернопільвтормет" проведено оплату Товариству з обмеженою відповідальністю "Бучацький сирзавод":

-05.04.2019 - на суму 10000 грн, що підтверджується платіжним дорученням №78 від 05.04.2019 (копію платіжного доручення роздруковано з електронної системи розрахунків "Клієнт-Банк" знаходиться в матеріалах справи);

-29.05.2019 - на суму 5000 грн, що підтверджується платіжним дорученням №154 від 29.05.2019 (копію платіжного доручення роздруковано з електронної системи розрахунків "Клієнт-Банк" знаходиться в матеріалах справи);

-05.06.2019 - на суму 5000 грн, що підтверджується платіжним дорученням №170 від 29.05.2019 (копію платіжного доручення роздруковано з електронної системи розрахунків "Клієнт-Банк" знаходиться в матеріалах справи).

Всього Товариству з обмеженою відповідальністю "Бучацький сирзавод" здійснено оплату на загальну суму 20000 грн.

Залишок неоплаченого боргу складає 27064 грн 90 коп.

Внаслідок не виконання відповідачем зобов`язань по оплаті поставленого товару 25.04.2019 було направлено на адресу відповідача Претензію №4 від 24.04.2019 (копія претензії з доказами направлення знаходиться в матеріалах справи), в якій позивач з метою погашення заборгованості просив перерахувати грошові кошті в сумі 37064 грн 90 коп.

Відповідач відповіді на зазначену претензію не надав.

Зі змісту ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору та інших правочинів.

Приписами ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Нормами ч.1 ст.626 ЦК України, встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України (надалі за текстом - ГК України) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч.ч.1, 2 ст.205 Цивільного кодексу України).

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (ч.1 ст. 206 ЦК України).

Враховуючи викладене та зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли господарські правовідносини з купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів, шляхом укладення договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами ст. ст. 610, 612 ЦК України відповідно, встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог щодо стягнення 27064 грн. основного боргу.

Проте, всупереч наведеним нормам, відповідачем не спростовані належними засобами доказування позовні вимоги.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги про стягнення 27064 грн. основного боргу є підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Натомість, в порушення наведених законодавчих та договірних положень відповідач вартість отриманого товару оплатив частково з порушенням погоджених сторонами строків.

Частиною 1 ст. 230, частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання , якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Разом з тим, в силу вимог ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача нараховану на суму боргу пеню у сумі 8419 грн. 42 коп.

Разом з тим, умовами договору №ПЧМ-Б-1/37 від 20.12.2018 купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів не передбачено нарахування пені за порушення грошового зобовязання.

А тому, суд вважає, що у позові в частині стягнення 8419 грн. 42 коп. пені слід відмовити , як безпідставно заявленому.

Водночас, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов`язання.

Разом з тим, позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні нарахування за період 24.12.2018 по 15.07.2019 в сумі 2381 грн. 06 коп.

В інформаційному листі від 17.07.2012 №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським суд України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Згідно проведеного судом перерахунку (з врахуванням того, що втрати від інфляції слід обраховувати за повні місяці прострочення, починаючи з місяця, наступного за тим, в якому відбулось прострочення, тобто з січня 2019 року), правомірним є нарахування інфляції в загальній сумі 1624 грн. 33 коп. Таким чином, до стягнення підлягає сума інфляційних нарахувань в сумі 1624 грн. 33 коп. (проведений судом розрахунок - в матеріалах справи).

Суд вважає, що в позові в частині вимог щодо стягнення 756 грн 73 коп інфляційних нарахувань слід відмовити як безпідставно заявленому.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 659 грн 00 коп - 3% річних нарахованих за період з 24.12.2018 по 15.07.2019.

Згідно проведеного судом перерахунку, сума 3% річних становить 660 грн 82 коп. (проведений судом розрахунок - в матеріалах справи). Однак з врахуванням принципу диспозитивності, до сплати підлягає нараховані позивачем 3% річних в сумі 659 грн 00 коп.

Таким чином, суд вважає, що позов в частині вимог щодо стягнення 659 грн 00 коп -3% річних підлягає до задоволення, як обгрунтовано заявлений, підтверджений матеріалами справи, та не оспорений відповідачем.

Отже, підсумовуючи вищенаведене, заявлений позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно наданого представника позивача Розрахунку витрат (судових) № без номера від 07.09.2019 (доданого до Заяви № без номера від 09.09.2019 (вх.№15850 від 09.09.2019) загальна сума судового збору та витрат на правову допомогу становить: 1921 грн +5800 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 5800 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу адвоката, суд зазначає наступне.

За змістом приписів ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами 4, 5 зазначеної статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В обґрунтування вимог щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, позивач надав Договір про надання правової допомоги від 22.04.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бучацький сирзавод" (Клієнт) та адвокатом Винниченко Михайлом Петровичем (Виконавець), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №001103 від 29.08.2018, ордер серії ЛВ №137385 на надання правової допомоги від 11.07.2019, Акт приймання-передачі наданих послуг від 11.07.2019, Акт приймання наданих послуг від 09.09.2019.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно п.3.1. договору про надання правової допомоги від 22.04.2019 сторони домовились, що сума оплати за надані послуги, встановлюється за домовленістю сторін в залежності від обсягу виконаних робіт та наданих послуг, і кількості витрачених годин виконавця, і визначається у актах приймання виконаних робіт. В розрахунку: вивчення та аналіз матеріалів справи, вивчення судової практики даної категорії справ, готування позовної заяви, проведення розрахунків, підготовка інших документів, ведення справ у суді - 4000 грн, окрім того, в залежності від кількості судових засідань, в розрахунку - 1000 грн одне судове засідання.

Згідно п.3.2. договору про надання правової допомоги від 22.04.2019 Клієнт оплачує витрати Виконавця, пов`язані із виконанням його доручень (державне мито, збори, послуги третіх осіб, тощо). При виконанні дій пов`язаних з виїздом за межі м.Львова, Клієнт компенсує Виконавцеві транспортні витрати. Витрати пов`язані із виконаням доручення, сплачуються Клієнтом самостійно або відшкодовуються Виконавцеві в розумний строк.

Відповідно до п.2. Акту приймання наданих послуг від 09.09.2019 (Додаток №1 до Договору про надання правової допомоги від 22.04.2019) на виконання вищевказаного договору Адвокатом було надано Клієнтові ряд послуг: в межах судової справи про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Тернопільвтормет" (Тернопільська область, Тернопільський район, смт. Велика Березовиця, вулиця Національного відродження, будинок 14, ідентифікаційний код 00190762) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучацький сирзавод" (Тернопільська область, місто Бучач, вул.Галицька, будинок 176, ідентифікаційний код 30811896) боргу Адвокатом Винниченком М.П. На виконання вищевказаного договору Адвокатом за весь час було надано Клієнтові ряд послуг, вивчення та аналіз матеріалів справи, вивчення судової практики даної категорії справ, готування позовної заяви, проведення розрахунків, підготовка інших документів, ведення справ у суді, а Клієнт здійснив їх оплату на загальну суму 4000 грн.

Також відповідно до п.3 Акту приймання наданих послуг від 09.09.2019 на виконаня вищевказаного договору Адвокатом було надано Клієнтові ряд послуг: в межах судової справи про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Тернопільвтормет" (Тернопільська область, Тернопільський район, смт. Велика Березовиця, вулиця Національного відродження, будинок 14, ідентифікаційний код 00190762) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучацький сирзавод" (Тернопільська область, місто Бучач, вул.Галицька, будинок 176, ідентифікаційний код 30811896) боргу Адвокатом Винниченком М.П. На виконання вищевказаного договору: адвокат здійснив виїхl на судове засідання 09.09.2019 р. а клієнт здійснив оплату участі в судовому засіданні, в розрахунку -1000 грн одне судове засідання, витрати на проїзд зі Львова до Тернополя на судові засідання (400 грн - у дві сторони *2 рази)= 800 грн. Того, оплачена сума за підготовче засідання та витрати на проїзд = 1800 грн.

Стосовно якості наданих послуг, та їх відповідності умовам договору, Погодженню, Сторони претензій одна до одної не мають(п.3 Акту приймання наданих послуг).

Враховуючи, подані позивачем докази на підтвердження наданої правничої допомоги та факт частково задоволення позову, а також те, що клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідачем не заявлено, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню у розмірі, що становить 3809 грн 02 коп.

В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 1990 грн 98 коп (800 грн 00 коп. + 1190 грн 98 коп) витрат на правову допомогу - в позові відмовити.

Так, як вбачається із матеріалів справи, витрати на проїзд в сумі 800 грн жодними доказами позивачем не підтверджені (відсутні посадочні документи на поїзд, автобус), а чек виписаний самим адвокатом на суму 1800 грн, в т.ч. на 800 грн -витрати на проїзд адвокатом не може вважатись таким доказом.

Також з огляду на те, що суд задовольняє позовні вимоги частково, то витрати на правову допомогу розраховані судом пропорційно до задоволених позовних вимог і становлять 3809 грн 02 коп.

5800 грн витрат (заявлено позивачем) - 800 грн (не підтверджені витрати на проїзд) - 3809 грн 02 коп (нараховано пропорційно до задоволених позовних вимог)=1190 грн 98 коп (зайво нараховані витрати).

Відповідно до норм статі 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 1463 грн. 42 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повернення сплачених судових витрат.

Керуючись ст.ст. 46, 73-79, 86, 129, 194, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Тернопільвтормет", вул. Національного відродження, 14, смт. Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область, 47724, ідентифікаційний код 00190762 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучацький сирзавод", вул. Галицька, 176, м. Бучач, Бучацький район, Тернопільська область,48400 , ідентифікаційний код 30811896:

- 27064 грн. 00 коп. - основного боргу;

- 1624 грн. 33 коп. - інфляційних втрат;

- 659 грн. 00 коп. - 3 % річних;

- 1463 грн 42 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

- 3809 грн. 02 коп. витрат на правову допомогу.

3.В частині позовних вимог щодо стягнення 8419 грн. 42 коп. пені, 756 грн. 73 коп. інфляційних нарахувань та 1990 грн. 98 коп. витрат на правову допомогу - в позові відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.Копію рішення направити сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено: 03 жовтня 2019 року

Суддя С.О. Хома