Рішення

від 30.09.2019 по справі 922/2625/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2625/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Харківської міської ради, 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код 04059243 до Приватного підприємства "ИНТЕРПОИСК", 61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 25, кв. 203, код 31556948 про стягнення 78 347,00 грн. за участю представників:

позивача - Настусенко Д.Д. (довіреність №08-21/3469/2-18 від 20.12.2019)

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Харківської міської ради (позивач) до ПП "ИНТЕРПОИСК" (відповідач) в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 78 347, 00 грн. заборгованості зі сплати орендної плати з користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 площею 0,0858 га, відповідно до договору оренди землі від 15.05.2006 №340667100118.

Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати по справі, які складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 1 921,00 грн. та розглядати справу в судовому засіданні за участю представника позивача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2019, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою суду 19.08.2019 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Про розгляд справи сторони були повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві .

Проте ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.08.2019, яка направлялася на адресу відповідача, повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "інші причини".

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 17.09.2018 року, місцезнаходження відповідача - м. АДРЕСА_2 , 25, АДРЕСА_3 , та саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до змісту ч. 3 ст. 242 ГПК України, рішення суду надсилаються учасникам справи в електронній формі, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 № 270 (далі Правила), поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об`єкті поштового зв`язку.

Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставки до дому (п. 92. Правил).

Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об`єкті поштового зв`язку не передбачено (п. 102 Правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил).

Виходячи зі змісту наведених вище норм Правил, рекомендовані поштові відправлення з позначкою «Судова повістка» , які не вручені адресату під час доставки з причин відсутності адресата, не пізніше п`яти календарних днів підлягають поверненню на адресу суду з відповідною відміткою про відсутність особи за адресою.

Оскільки, днем отримання позивачем ухвали суду від про відкриття провадження у справі є 30.08.2019 (за відстеженням поштового пересилання № 6102229370455), то строк на подання відзиву на позовну заяву скінчився 16.09.2019 (перший робочий день після встановлених ухвалою 15 днів).

За поштовим же відстеженням №6102229731130 встановлено, що відповідач отримав ухвалу-виклик в судове засідання призначене на 30.09.2019.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Правом на подання відзиву, відповідач, не скористався, клопотань про надання йому часу на підготовку відзиву або інших заяв по суті справи - відповідачем станом на 30.09.2019 заявлено не було.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України» ).

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 30.09.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Зазначений позов пред`явллено Харківською міською радою, як орендодавцем земельної ділянки і стороною по договору до ПП ИНТЕРПОИСК , як орендаря і сторони по договору, місцезнаходження якого: АДРЕСА_4 і стосується стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди землі щодо земельної ділянки, як об`єкту нерухомого майна, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , а тому виходячи із положень ст. ст. 20, 24, 27 та 30 ГПК України, даний спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства і повинен розглядатися господарським судом Харківської області, як місцевим господарським судом першої інстанції.

Рішенням Харківської міської ради від 06 липня 2005 року № 121/05 Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів передано у оренду земельну ділянку площею 0,0858 та по АДРЕСА_1 , 216 для будівництва стаціонарного кафе з літнім та дитячим майданчиками до 31.12.2007р. (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та для подальшої експлуатації об`єкту до 31.12.2030р.

На підставі вказаного рішення між Харківською міською радою (позивачем) та ПП ИНТЕРПОИСК (відповідачем) 15 травня 2006 року укладений Договір оренди землі, зареєстрований 15 травня 2006 року за № 340667100118 у Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах , відповідно до умов якого відповідачу в оренду строком до 31 грудня 2030 року надано земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, загальною площею 0,0858 га, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 216.

Пунктом 5 цього договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період експлуатації становить 777941 грн.

Згідно з п. 9 договору розмір орендної плати за земельну ділянку на період експлуатації становить:

- в місяць 2787,62 грн.

Пунктом 10 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Відповідно до п. 13 договору розмір орендної плати переглядається у тому числі в інших випадках, передбачених законом .

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 та базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України (п.1.1 рішення).

Пунктом 2 цього рішення передбачено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 застосовується з 01 січня 2014 року.

Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 № 1269/13 Про затвердження Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013 встановлено, що плата за землю на підставі даних Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 вводиться в дію з 01.01.2014. Зміни до договорів оренди землі, пов`язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові (п.п. 2, 3 рішення).

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.06.2014 у справі №922/1914/14 за позовом Харківської міської ради до ПП ИНТЕРПОИСК про внесення змін до договору внесено зміни до договору оренди землі від 15.05.2006 №340667100118 у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки, зокрема, в частині зміни розміру орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Шевченка, 216 у м. Харкові площею 0,0858 га в зв`язку із зміною нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013.

Відповідно до вказаного рішення розмір орендної плати за користування Відповідачем земельною ділянкою по вул. Шевченка, 216 у м. Харкові площею 0,0858 га згідно з розрахунком № 95/14 від 30.10.2013 на рік становить 5,6 % від її нормативної грошової оцінки і складає 87982,61 грн., або в місяць - 7331,88 грн.

Дата набрання законної сили рішення суду: 04.07.2014.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, станом на момент ухвалення рішення, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Згідно із ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційна скарга на рішення господарського суду Харківської області від 19.06.2014 у справі № 922/1914/14 не подавалася.

У відповідності до статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 у справі Шмалько проти України (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції, виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У рішенні від 17 травня 2005 у справі Чіжов проти України (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 653 ЦК України встановлено, що якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

У відповідності до ст. 188 Господарського Кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Таким чином, Відповідач починаючи з 08.07.2014, тобто дати набуття законної сили рішення суду, яким внесено зміни до договору повинен був сплачувати новий розмір орендної плати визначений в цьому рішенні суду з урахуванням індексів інфляції.

Згідно зі ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.

Відповідно до ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності.

Згідно зі ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

Пунктом 34 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

А відтак, саме територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради як розпорядник землі на території м. Харкова є належним позивачем у даній справі.

На підставі ч. 1 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні Харківська міська рада, як орган місцевого самоврядування реалізує свої повноваження шляхом прийняття рішень. Також, виходячи із загальних вимог цивільного законодавства, рада може виступати як учасник цивільно-правових та господарських правовідносин при укладанні різного виду угод.

Із зазначених норм законодавства України випливає, що питання оренди земельних ділянок вирішуються сільською, селищною, міською радою на пленарних засіданнях шляхом прийняття відповідних рішень.

Статтею 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються Конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними, що кореспондується із вимогами ч. З ст. 24 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні .

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Вирішення питань про передачу землі у користування є виключним правом ради - суб`єкта права власності на землю, і здійснюється з дотриманням загального порядку укладання господарських договорів, передбаченого ст. ст. 179- 181 ГК України, з урахуванням положень ЗК України.

Відповідно до ст. ст. 142-145 Конституції України фінансовою та матеріальною основою органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, є земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Відповідно до ст. 13 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України Про оренду землі однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Податковим кодексом України, який набув чинності 01.01.2011, зокрема, встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; (п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до абз. 1 п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Зазначена норма відображена і у п. 11 договору оренди землі.

Відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, функції якого на цей час виконує Держгеокадастр, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік - 1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік - 1,127, 2000 рік - 1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік - 1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік - для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0, для земель несільськогосподарського призначення - 1,06.

Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.

Нормативна грошова оцінка земель м. Харкова станом на 01.01.2013, на підставі якої внесено зміни до договору оренди землі від 15.05.2006 № 340667100118, вступила в дію 01.01.2014.

Значення коефіцієнта індексації за певний рік застосовується в наступному році, яке йде за роком, за який його встановлено, шляхом помноження розміру орендної плати на його значення.

Цей позов стосується стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування ПП ИНТЕРПОИСК земельною ділянкою по вул. Шевченка, 216 у м. Харкові площею 0,0858 га відповідно до договору оренди землі від 15.05.2006, зареєстрований за № 340667100118 та додатковою угодою, визнаною укладеною рішенням господарського суду Харківської області від 19.06.2014 у справі №922/1914/14, за період з 15.08.2016 по 31.12.2017.

Згідно з додатковою угодою до договору оренди землі 15.05.2006, зареєстрований за № 340667100118 Відповідач повинен був сплатити за період з 15.08.2016 по 31.12.2017, що складається із 16-ти днів, 4-ох місяців 2016 року та 12-ти місяців 2017 року 219 421,06 грн. (розмір орендної плати згідно з нормативною грошовою оцінкою земель міста Харкова станом на 01.01.2013: за один день серпня 2016 року складає 13122,73 грн. + 31 день = 423,31 грн./день.; за один місяць 2016 року складає 157472,77 грн. + 12 місяців = 13122,73 грн./міс.).

Як вбачається з листа ГУ ДФС у Харківській області від 24.10.2018 № 25947/9/20-40-12-03-19 ПП ИНТЕРПОИСК було сплачено орендну плату у такому розмірі: - за 2016 рік - 132452,70 грн.; - за 2017 рік - 91226,18 грн.

Виходячи із вищевказаного листа ГУ ДФС у Харківській області, ПП ИНТЕРПОИСК сплачено за період з 15.08.2016 по 31.12.2017, із 16-ти днів, 4-ох місяців 2016 року та 12-ти місяців 2017 року, таку орендну плату в розмірі 141 074,06 грн.

Таким чином, у відповідача залишилась заборгованість зі сплати орендної плати за користування ПП ИНТЕРПОИСК земельною ділянкою по вул. Шевченко, 216 у м. Харкові площею 0,0858 га, відповідно до договору оренди землі від 15.05.2006, зареєстрований за № 340667100118 з урахуванням рішення суду за період з 15.08.2016 по 31.12.2017 в сумі 78 347,00 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Пунктом 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 року у справі №1-2/2002 зазначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Відповідно до ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно зі ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідачем не оспорено вказану заборгованість, відзиву на позовну заяву не надано.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно приписів ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Інших судових витрат позивачем заявлено не було.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 5, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, 185, ст. ст. 236-239, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Харківської міської ради до Приватного підприємства "ИНТЕРПОИСК задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "ИНТЕРПОИСК" (61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 25, кв. 203, код 31556948) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код 04059243) 78 347,00 грн. заборгованості зі сплати орендної плати з користування земельною ділянкою по вул.. АДРЕСА_1 , 216 у м. Харкові площею 0,0858 га, відповідно до договору оренди землі від 15.05.2006 №340667100118.

Судові витрати покласти на відповідача - Приватне підприємство "ИНТЕРПОИСК".

Стягнути з Приватного підприємства "ИНТЕРПОИСК" (61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 25, кв. 203, код 31556948) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код 04059243, рахунок 35417005032986 в ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) 1 921,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

УЧАСНИКИ СПРАВИ

Позивач - Харківська міська рада (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код 04059243).

Відповідач - Приватне підприємство "ИНТЕРПОИСК" (61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 25, кв. 203, код 31556948).

Повне рішення складено "02" жовтня 2019 р.

Суддя С.А. Прохоров