Рішення

від 23.09.2019 по справі 140/2417/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2417/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Матящук Л.Р.,

за участю представника позивача Ковальчука В.В.,

представника відповідача Решетника О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «КВІД КОМ» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення про включення до переліку ризикових платників податків, зобов`язання виключити з переліку ризикових платників податків,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «КВІД КОМ» (далі - ПП «КВІД КОМ» , позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про включення до переліку ризикових платників податків, зобов`язання виключити з переліку ризикових платників податків.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14:30 год. 04.09.2019 (а.с. 1, т.1).

Ухвалою суду від 09.08.2019 заяву позивача про забезпечення позову задоволено, зупинено дію рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оформленого протоколом від 11.07.2019 № 70, в частині внесення до переліку ризикових платників податків ПП «КВІД КОМ» (а.с. 50-52, т.1).

Ухвалою суду від 04.09.2019 скасовано заходи забезпечення позову, вжиті у даній справі згідно з ухвалою суду від 09.08.2019.

Ухвалою суду від 09.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12:00 год. 23.09.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним рішенням позивача безпідставно та протиправно включено до переліку ризикових платників податків, що призвело до зупинення реєстрації податкових накладних. Крім того, дане рішення не містить правової обґрунтованості та об`єктивності застосування механізму державного регулювання в частині визначених ДФС критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН та внесення платника податків до переліку ризикових платників, та відсутність у відповідача повноважень на прийняття оскаржуваного рішення, оскільки критерії ризиковості платника податку, які наведені в листі в.о.голови ДФС України О.Власова від 05.11.2018 не є нормативно-правовим актом і не підлягають застосуванню. Вважає, що рішення про віднесення ПП «КВІД КОМ» до переліку ризикових платників винесене необґрунтовано, не прозоро та без врахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття. При цьому факт зупинення та подальша відмова у реєстрації податкових накладних фактично позбавляє контрагентів позивача права на віднесення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту, що призводить до незаконного втручання та перешкоджання його господарській діяльності.

Відповідач у відзиві на адміністративний позов (а.с.58-59, т.1) позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що рішення щодо включення позивача до переліку ризикових платників прийняте на підставі наявної податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення платником ризикових операцій. Так, Комісією ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, отримано податкову інформацію, з якої вбачається, що за результатами аналізу покупців ПП КВІД КОМ за період з січня 2018 року по січень 2019 року встановлено наявність взаємовідносин з підприємствами, які здійснюють поставки суб`єктам господарювання, в яких має місце підміна номенклатури в наступних ланцюгах постачання товарів, робіт, послуг відмінних від придбання. За вказаних обставин вважає включення ПП КВІД КОМ до переліку ризикових обґрунтованим, з огляду на що просить в позові відмовити.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав із наведених у позовній заяві підстав, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що в особистому кабінеті платника податків ПП КВІД КОМ розміщена інформація про те, що позивача включено до переліку ризикових платників податків за типом ознаки підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Дата початку-11.07.2019 (а.с. 47, т.1).

Так, 11.07.2019 Комісія Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняла рішення, оформлене протоколом №70 від 11.07.2019 про внесення ПП КВІД КОМ до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Категорію ризиковості позивача віднесено відповідно до абзацу 7 підпункту 1.6 пункту 1 листа ДФС України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18 критеріїв ризиковості платника податку (у зв`язку з наявною податкової інформацією, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником) (а.с. 44, т.1).

25.07.2019 позивачем подано лист із проханням надати інформацію стосовно підстав та обставин, що зумовили внесення ПП КВІД КОМ до реєстру ризикових платників податків відповідно до підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку (а.с. 71, т.1).

Листом від 23.08.2019 № 27492/10/03-20-07-03-08 відповідач надав відповідь на даний лист, в якому повідомив, що механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117. Посилаючись на пункти 5-7, 12-14 Порядку зазначив, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (а.с.72, т.1).

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенні, суд приходить до таких висновків.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 201 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Як зазначено у пункті 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок № 117).

Пунктом 2 Порядку № 117 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні:

моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та. аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» /«б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» /«б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності, уникнення, платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку № 117 визначено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, зазначаються у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка (квитанція) надсилається платнику податку (пункти 13, 14 Порядку).

Також у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування міститься пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктами 18, 20, 21 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 21 Порядку № 117 визначено вичерпний перелік підстав для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, а саме:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Рішення комісії центрального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено у судовому порядку (пункт 27 Порядку № 117).

Відповідно до пункту 3 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 17 цього Порядку рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування. Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії. У разі рівної кількості голосів голос головуючого є вирішальним. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена (пункт 19 Порядку роботи комісій).

Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) (пункт 21 Порядку роботи комісій).

Згідно з пунктом 18 Порядку роботи комісій Порядок взаємодії комісії контролюючого органу, структурних підрозділів та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС затверджується ДФС.

Відповідно до пункту 6 Порядку взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 03.08.2018 № 523 (далі - Порядок № 523), комісіями регіонального рівня здійснюється:

розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії);

розгляд наданої Комісією ДФС інформації по платниках з ознаками ризиковості в день її надходження, внесення таких платників податку до переліку ризикових платників податків, а в разі прийняття відповідного рішення - виключення платників податку з переліку ризикових платників податків.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 523 засідання комісій регіонального рівня щодо розгляду питань про внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків проводиться згідно з Порядком роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117.

Відповідно до пунктів 8, 9 Порядку № 523 до протоколу засідання комісій регіонального рівня обов`язково додаються:

перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв;

матеріали, на підставі яких платників податків внесено до переліку ризикових платників податків;

інша інформація, що розглядається комісіями регіонального рівня.

Інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв вноситься секретарями комісій регіонального рівня до АІС «Податковий блок» .

Інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктами 1.1-1.5 Критеріїв вноситься відповідальними особами, яких включено до складу комісій регіонального рівня.

Відповідно до алгоритму дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 3), відповідальна особа (член комісії регіонального рівня) формує облікову картку в електронному вигляді у формі згідно з додатком 4 до Порядку.

На час виникнення спірних правовідносин Критерії ризиковості платника податків визначені у листі Державної фіскальної служби в Україні від 05.11.2018.

Як вказано в цьому ж листі Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Проаналізувавши вищенаведене, суд зазначає, що розгляд комісією контролюючого органу питання про внесення платників податку до переліку ризикових платників податків з відповідними висновками, що є підставою, зокрема, для внесення до АІС «Податковий блок» інформації щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв, не порушує прав платника податків, оскільки безпосередньо не породжує правових наслідків для нього, а є лише результатом проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації і відображенням певної інформації бази даних контролюючого органу.

Як встановлено судом, підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення стала податкова інформація, викладена у службовій записці управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем від 11.07.2019 №858/03-20-07-03-09 (а.с.69-70, т.1) про те, що за результатами аналізу покупців ПП КВІД КОМ за період з січня 2018 року по січень 2019 року встановлено наявність взаємовідносин з підприємствами, які здійснюють поставки суб`єктам господарювання, в яких має місце підміна номенклатури в наступних ланках, а саме: ТзОВ Нексіс Торг , ТзОВ Торговий дім Іоніно , ТзОВ Шляхи Дніпра , ТзОВ Будстрой -Ка . Вищевказані підприємства виписують податкові накладні на реалізацію молочних виробів платників податків, діяльність яких має ознаки ризиковості, зокрема: не забезпечені достатньою кількістю трудових ресурсів, відсутні основні засоби, відсутня подальша реалізація кисломолочних виробів, які мають обмежений термін зберігання та потребують наявності сертифікатів якості, спеціального обладнання для зберігання швидкопсувних продуктів, згідно даних ЄРПН не встановлено придбання допоміжних послуг, таких як транспортування, зберігання, сортування, пакування, здійснення навантаження/розвантаження товарів, операцій щодо оренди транспортних засобів, оренди складських приміщень, устаткування для зберігання придбаних товарів, оренди та зберігання придбаного майна, встановлено реалізацію в наступних ланцюгах товарів, робіт, послуг, відмінних від придбання. Також за результатом аналізу даних ЄРПН встановлено здійснення у червні 2019 року ПП КВІД КОМ ризикових операцій з реалізації молочних продуктів ТОВ Милостива , яке в подальшому здійснює реалізацію автотранспортних засобів, асфальтобетонної та щебеневої сумішей, клапанів, насосу, станції з керування насосом, посуду та інших ТМЦ.

Слід зазначити, що ПК України врегульовані питання інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу.

Так, у пункті 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України передбачено, що способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 ПК України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Відповідно до пункту 74.3 статті 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Таким чином, внесення контролюючим органом в Інформаційні системи інформації щодо включення платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Виходячи з приписів вищевказаних Порядків, платники податків можуть бути віднесені до переліку ризикових платників податків на підставі протокольно прийнятих рішень комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, при цьому включення платника податків до переліку ризикових платників податків тягне за собою наслідки у вигляді зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань.

Разом з тим, зупиняючи реєстрацію податкової накладної, податковий орган пропонує платнику податків надати документи та пояснення по визначеним податковим накладним з метою аналізу наявності негативної податкової інформації чи аналізу критеріїв ризиковості.

Отже, віднесення платника податків до ризикових та зупинення реєстрації податкової накладної є дискреційними повноваженнями податкового органу і не є рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, яке може потягти за собою порушення прав позивача та його контрагентів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що протокольне рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №70 від 11.07.2019 не є рішенням (актом) суб`єкта владних повноважень в розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, оскільки оскаржуване рішення (у вигляді протоколу засідання робочої групи) є актом індивідуальної дії, який не порушує безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача, є рекомендаційним та не породжує наслідки, а тому оскарженню не підлягає.

Разом з тим, суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що Критерії ризиковості платника податку не зареєстровані у Міністерстві юстиції України, тому вважаються такими, що не набрали чинності і не можуть застосовуватися, оскільки Критерії ризиковості платника податків існують у формі інформаційного листа ДФС, який згідно з вимогами чинного законодавства не підлягає затвердженню Державною фіскальною службою України та погодженню Міністерством фінансів України, відтак не підлягає і обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Критерії ризиковості платника податку затверджені у встановленому законом порядку в.о. голови ДФС України О. Власовим, на даний час є чинними та підлягають застосуванню.

Доводи позивача щодо відсутності будь-яких допустимих та належних доказів, які підтверджують наявність у нього певних, конкретних ознак ризиковості, судом до уваги не приймаються, оскільки реальність здійснення господарських операцій товариства з його контрагентами та їх ризиковість, підлягає з`ясуванню під час оскарження дій та рішень контролюючого органу у разі відмови в реєстрації податкових накладних.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність прийнятого рішення, відтак позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243 ч.3, 245, 246, 295, 297, підпункту 15.5 пункту І розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Приватного підприємства «КВІД КОМ» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення про включення до переліку ризикових платників податків, зобов`язання виключити з переліку ризикових платників податків відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Р.С. Денисюк

Повний текст рішення складено 03 жовтня 2019 року.