Рішення

від 03.10.2019 по справі 340/1978/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1978/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за позовом приватного підприємства Черніцький до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Черніцький звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.08.2019 року №00000331402;

- судові витрати покласти на Головне управління ДФС у Кіровоградській області (25006, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55) у повному обсязі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області було проведено документальну планову виїзну перевірку приватного підприємства Черніцький (код ЄДРПОУ 36571777) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, валютного законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.03.2019, іншого законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, внаслідок чого було складено акт від 16.07.2019 № 91/11-28-14-02/36571777.

На підставі проведеної перевірки, позивачем отримано податкове повідомлення-рішення від 02 серпня 2019 року №000000331402 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 1 256 661,00 грн., з яких за податковим зобов`язанням 1 005 329 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 251 332 грн.

Позивач вважає, що висновки Акта перевірки є необґрунтованими, а спірне податкове повідомлення-рішення, являється неправомірним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду ( а.с.1-2).

Ухвалою суду від 10 вересня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті (а.с.194).

27.08.2019 (вх.№ 13961) на адресу суду від Головного управління ДФС в Кіровоградській області надійшло заперечення на позовну заяву. Відповідач просить відмовити в задоволені позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що позовні вимоги не визнаються в повному обсязі та зазначається, що прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення обумовлено порушенням податкового законодавства, що виявлені під час перевірки, а тому є правомірними та не підлягають скасуванню.

Представники сторін до суду надали клопотання про розгляд справи без їхньої участі. На підставі наданих сторонами клопотань, суд вирішив подальший розгляд справи продовжити в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

З огляду на вказані законодавчі положення, керуючись приписами ст.ст.260, 257 КАС України суд вирішив дану справу розглянути за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку приватного підприємства Черніцький (код ЄДРПОУ 36571777) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, валютного законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.03.2019, іншого законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019 (а.с.34-65).

В акті № 91/11-28-14-02/36571777 від 16.07.2019 зазначено, що перевіркою зокрема встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198,6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1005329 грн., в т.ч. за: липень 2018 року на суму 500004 грн.; вересень 2018 року на суму 505 325 грн.

Висновок щодо заниження податку на додану вартість та податку на прибуток ґрунтується на підставі доводів про відсутність реальності вчинення господарських операцій між ПП Чарніцький та ТОВ Равен Агро Хім-Південь .

На підставі висновків, викладених в акті перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 02 серпня 2019 року №000000331402 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 1 256 661,00 грн., з яких за податковим зобов`язанням 1 005 329 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 251 332 грн. (а.с.45-47).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1. ст.1 ПК України).

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

З аналізу наведених правових норм, суд дійшов висновку, що необхідною умовою для правомірності формування податкового кредиту та валових витрат, є фактичне здійснення господарської операції платником податків.

У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов`язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку, а також, відповідно, для цілей формування відповідних сум податкових вигод.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (пункт 44.3 статті 44 Податкового кодексу України).

Зазначеному обов`язку платника податків кореспондує визначене пунктом 85.4 статті 85 Податкового кодексу України право посадових осіб органу державної податкової служби при проведенні перевірок отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов`язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пункт 44.4 статті 44 Податкового кодексу України містить застереження, за яким вищезазначені документи, пов`язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 Положення «Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку» , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 168/704 від 05.06.1995 року, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов`язують можливість формування спірних сум податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій.

Недоведеність наявності цих чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов`язують можливість формування платником податків податкового кредиту, зокрема, недоведеність здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів.

Досліджуючи спірні правовідносини, суд встановив, що висновок відповідача, наведений ним в акті перевірки, ґрунтується на встановлених відповідачем фактах, які в цілому свідчать про безтоварність господарських операцій, що здійснювались між позивачем та його контрагентом, на підставі яких був сформований податковий кредит з податку на додану вартість.

Таким чином, суд звертає увагу, що фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими первинними бухгалтерськими документами.

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне дослідити правомірність формування та нарахування позивачем податкового зобов`язання та податкового кредиту та відповідне його відображення у податковій звітності за господарськими операціями з його контрагентом - ТОВ Равен Агро Хім-Південь .

ПП Черніцький - сільськогосподарське підприємство, основним видом діяльності є вирощування зернових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11), в користуванні підприємства є 1069,8177 га землі.

Судом встановлено, ТОВ Равен Агро Хім-Південь (постачальник) та ПП Черніцький (покупець), 05 липня 2018 року укладено договір поставки № 0507, відповідно до якого, постачальник зобов`язується поставити (передати) у власність Покупця продукцію для сільгоспвиробництва (надалі іменується Товар ), вказаний в специфікаціях, що є невід`ємними додатками до цього договору, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату (а.с. 67-68).

Відповідно до даного договору постачальник здійснив поставку продукції для сільгоспвиробництва (добрива КАС), в загальній кількості на 763,57 тон добрив вартістю (ціною) 6 031 974,00 грн., разом з ПДВ.

На підтвердження фактичного виконання сторонами умов даних договорів, позивачем надано:

- копії специфікації до договору від 05.07.2018 року №0507: №1 від 10.07.2018, № 2 від 11.07.2018, № 3 від 12.07.2018, №4 від 18.07.2018, №5 від 20.07.2018, № 6 від 01.09.2018, №7 від 01.09.2018, № 8 від 01.09.2018, № 9 від 02.09.2018, № 10 від 02.09.2018, № 11 від 02.09.2018, № 12 від 03.09.2018, №14 від 03.09.2018, №15 від 04.09.2018, №16 від 04.09.2018, № 17 від 04.09.2018, №18 від 05.09.2018, № 19 від 05.09.2018, № 20 від 05.09.2018 (а.с.70-89);

- копії рахунків на оплату: № 49 від 18.07.2018, №50 від 20.07.2018, № 71 від 05.09.2018 (а.с.90-92);

- копії видаткових накладних: №65 від 10.07.2018, №66 від 11.07.2018, № 67 від 12.07.2018, № 68 від 18.07.2018, № 69 від 20.07.2018, № 104 від 01.09.2018, № 105 від 01.09.2018, № 106 від 01.09.2018, № 107 від 02.09.2018, № 108 від 02.09.2018, № 109 від 02.09.2018, № 110 від 03.09.2018, № 111 від 03.09.2018, № 112 від 03.09.2018, № 113 від 04.09.2018, № 114 від 04.09.2018, № 115 від 04.09.2018, № 116 від 05.09.2018, № 117 від 05.09.2018, № 118 від 05.09.2018 (а.с.93-112);

- копії товарно-транспортних накладних: № Р65 від 10.07.2018, № Р66 від 11.07.2018, № Р67 від 11.07.2018, № Р68 від 11.07.2018, № Р69 від 11.07.2018, № Р70 від 12.07.2018, №Р71 від 12.07.2018, № Р72 від 12.07.2018, № Р73 від 12.07.2018, № Р74 від 18.07.2018, № Р75 від 18.07.2018, № Р76 від 18.07.2018, № Р77 від 18.07.2018, № Р78 від 20.07.2018, № Р79 від 20.07.2018, № Р80 від 20.07.2018, № Р81 від 20.07.2018, №Р104 від 01.09.2018, №Р105 від 01.09.2018, №Р106 від 01.09.2018, №Р107 від 02.09.2018, №Р108 від 02.09.2018, №Р109 від 02.09.2018, №Р110 від 03.09.2018, №Р111 від 03.09.2018, №Р112 від 03.09.2018, № Р113 від 04.09.2018, №Р114 від 04.09.2018, № Р115 від 04.09.2018, №Р116 від 05.09.2018, №Р117 від 05.09.2018, № Р118 від 05.09.2018 (а.с.113-144);

- копії платіжних доручень: № 151 від 09.07.2018, № 153 від 23.07.2018, № 301 від 10.09.2018, № 306 від 11.09.2018, № 318 від 13.09.2018, № 326 від 17.09.2018 (а.с.148-153);

- копію відомості до журналу-ордеру по рах 631 за липень 2018р. (а.с.154);

- копію відомості до журналу-ордеру по рах 631 за вересень 2018р. (а.с.155).

Всі документи підписані відповідальними особами та скріплені печатками як позивача так і контрагентів.

Судом також враховано наступні обставини, відповідна продукція (добрива КАС), яка була поставлена ТОВ Равен Агро Хім-Південь на адресу Позивача в липні 2018 року в кількості 415,07 т та у вересні 2018року в кількості 348,5 т. було використано ПП Черніцький та внесено на площі 1069,8177 га під оранку та дискування під урожай 2019р., що підтверджується копіями актів про використання добрив (а.с.145-147). Внесення добрив проводилось власними основними засобами. Факт подальшого використання придбаної продукції у контрагента узгоджується з основним видом господарської діяльності позивача, зазначеного у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Дослідивши надані до суду первинні документи, суд встановив, що вони складені відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

За таких обставин, факт здійснення господарських операцій підтверджується позивачем належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами, що згідно з ст.198 ПК України свідчить про належне формування позивачем на підставі цих первинних документів податкового кредиту з податку на додану вартість.

Окрім того, суд зауважує, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати його контрагентами податків до бюджету, від знаходження постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. При цьому питання віднесення певних сум до податкового кредиту не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Натомість, у разі, якщо такі особи не виконали свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб.

Судом відхиляються посилання відповідача на інформацію податкового органу про неможливість підтвердження реальності господарських операцій вищевказаних контрагентів, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

На час вчинення господарських операцій між позивачем та контрагентами, останні мали статус юридичної особи, були зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства України та включені до ЄДРПОУ.

Суд зазначає, що під час розгляду справи, було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судом на підставі ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту.

Суд звертає свою увагу на те, що контролюючим органом всупереч вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договорів поставки, укладених з позивачем, як не було надано і доказів про наявність встановлених судом фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення податкового органу, яким платнику податків визначені податкові зобов`язання, резюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

ГУ ДФС у Кіровоградській області не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з його контрагентом. Суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про неправомірність прийняття Головним управлінням Державної фіскальної служби у Кіровоградській області податкового повідомлення-рішення від 02.08.2019 №00000331402, а тому позовні вимоги, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд присуджує на користь позивача всі здійснені, документально підтверджені, витрати по сплаті судового збору у розмірі 19210,00 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ( а.с.2).

Керуючись ст.,ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

в и р і ш и в

Позовні вимоги приватного підприємства Черніцький (код ЄДРПОУ 36571777, 28545, Кіровоградська область, Долинський район, с. Марфівка) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39393501, 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перпективна, 55) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Кіровоградській області від 02.08.2019 №00000331402 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 1 256 661,00 грн., з яких за податковим зобов`язанням 1 005 329,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 251 332,00 грн.

Присудити на користь приватного підприємства Черніцький (код ЄДРПОУ 36571777) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області судовий збір у сумі 19210,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. Притула