Постанова

від 02.10.2019 по справі 280/1330/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 жовтня 2019 року м. Дніпросправа № 280/1330/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Малиш Н.І., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.04.2019 р. (суддя Максименко Л.Я., повне судове рішення складено 20.06.2019 р.) в справі № 290/1330/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вайн-Арт до управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама , про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Вайн-Арт звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - управління), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама (далі - КП Київреклама ), про визнання протиправною та скасування вимоги № 002357-19 від 14.03.2019 р. про демонтаж конструкції.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2019 р. позов задоволено, визнано протиправною та скасовано вимогу управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 002357-19 від 14.03.2019 р.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт вказує, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що на вивісці міститься інформація, яка не містить закликів до придбання конкретного товару чи отримання послуг позивача, вона не є інформацією, призначеною сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтересу щодо юридичної особи чи конкретного товару (послуг), що поставляється/надається підприємством, а тому не є рекламою і не потребує спеціального дозволу на розміщення зовнішньої реклами. Розміщений позивачем на фасаді будинку № 7-а по бульвару Лесі Українки в Печерському районі м. Києва рекламний засіб типу спеціальна рекламна конструкція на фасаду будинку (будівлі) (РЗ016) відповідно до Типових правил розміщення зовнішньої реклами, Порядку розміщення реклами в м. Києві потребує оформлення дозволу на розміщення зовнішньої реклами. У зв`язку з тим, що рекламний засіб розміщено позивачем самовільно, відповідачем обґрунтовано видано позивачу вимогу про демонтаж рекламної конструкції.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

Учасники справи до судового засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, у зв`язку з чим відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у користуванні позивача знаходиться приміщення першого поверху, що розташоване у будівлі за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 7-а, на підставі договору оренди №15/12-ЛУ-7А від 15.12.2017 року між позивачем та Музалекс Сервісіз Лімітед в особі представництва Музалекс Сервісіз ЛТД .

На підставі Ліцензійного договору про надання дозволу на використання об`єкта права інтелектуальної власності від 31.08.2017 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 , позивачу належить невиключне просте право на використання знаку для товарів і послуг у відношенні вказаних в свідоцтві № НОМЕР_1 послуг 35 класу міжнародної класифікації товарів і послуг для відкриття і роботи мережі фірмових магазинів ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до умов Ліцензійного договору, укладеного між сторонами 31.08.2017.

Вказаний знак для товарів і послуг належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва № НОМЕР_1.

На фасаді вказаного приміщення позивач розмістив вивіску з написом ІНФОРМАЦІЯ_1 .

22.03.2019 ТОВ Вайн-Арт отримано вимогу Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.03.2019 № 002357-19, згідно з якою ТОВ Вайн-Арт порушило вимоги Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067, Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051, Порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 №37/6253, та/або Правил розміщення рекламних засобів у місті Києві, затверджених рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 №223/2445, Порядку розміщення вивісок у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 №224/2446, а саме: самовільно встановлено РЗ (п.17.2 "Б"). Запропоновано в термін до 04.04.2018 усунути вказане порушення: здійснити демонтаж спеціальної рекламної конструкції на фасаді будинку (будівлі), про що повідомити Управління з питань реклами. У разі невиконання цієї вимоги протягом трьох днів конструкція буде демонтована комунальним підприємством Київреклама .

Суд першої інстанції дійшов висновку, що вивіска з написом ІНФОРМАЦІЯ_1 містить позначення знаку для товарів та послуг, яке належить ОСОБА_1 , який зареєстрований відповідно до норм чинного законодавства у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг, що підтверджується свідоцтвом на знак для товарів та послуг №227101 від 25.07.2017.

Зважаючи на те, що певна інформація може бути визнана рекламою тоді, коли вона вказує на конкретну, індивідуально визначену особу, або на конкретний, індивідуально визначений товар, із зазначенням найменування, якісні показники, країну походження, виробника тощо, а на зазначеній вивісці мається інформація, яка не містить закликів до придбання конкретного товару чи отримання послуг позивача, вона не є інформацією, призначеною сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтересу щодо юридичної особи чи конкретного товару (послуг), що поставляється/надається підприємством, суд першої інстанції дійшов висновку, що вивіска не є рекламою і не потребує спеціального дозволу на розміщення зовнішньої реклами, відповідно, вважав за необхідне скасувати вимогу Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.03.2018 № 002357-19.

Суд визнає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТОВ Вайн-Арт на підставі договору оренди №15/12-ЛУ-7А від 15.12.2017 р., укладеному з Музалекс Сервісіз Лімітед в особі представництва Музалекс Сервісіз ЛТД , є користувачем приміщення першого поверху, що розташоване у будівлі за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки , 7-а .

ТОВ Вайн-Арт на підставі ліцензійного договору про надання дозволу на використання об`єкта права інтелектуальної власності від 31.08.2017 р., укладеному між позивачем та ОСОБА_1 , належить невиключне просте право на використання знаку для товарів і послуг у відношенні вказаних в свідоцтві № НОМЕР_1 послуг 35 класу міжнародної класифікації товарів і послуг для відкриття і роботи мережі фірмових магазинів ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Знак для товарів і послуг належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва № НОМЕР_1.

На фасаді будинку в„– 7-а по бульвару Лесі Українки у м. Києві , тобто у приміщенні, що знаходиться в оренді у позивача, розміщено вивіску з написом ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) складено акт обстеження від 21.02.2019 р., який містить інформацію про самовільне встановлення рекламного засобу (п. 17.2 Б ) ТОВ Вайн-Арт на фасаді будинку в„– 7-а по б. Лесі Українки в Печерському районі м. Києва , що є порушенням Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 р. № 2067, Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 р. № 1051/1051, Порядку розміщення реклами в м. Києві, затверджених рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 р. № 37/6253, Правил розміщення рекламних засобів у місті Києві, затверджених рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 р. № 223/2445, Порядку розміщення вивісок у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 р. № 224/2446.

14.03.2019 р. Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято вимогу № 002357-19, адресовану ТОВ Вайн-Арт , якою зобов`язано позивача здійснити демонтаж конструкції: спеціальна рекламна конструкція на фасаді будинку (будівлі).

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Засади рекламної діяльності в Україні визначає Закон України Про рекламу № 270/96-ВР від 03.07.1996 р. ( далі - Закон № 270/96-ВР), який також регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, відповідно до статті 1 якого реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару, а зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 270/96-ВР розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 7 статті 8 Закону № 270/96-ВР визначено, що розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

За змістом частини 6 статті 9 Закону № 270/96-ВР вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

Відповідно до пункту 2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 р. № 2067 (далі - Типові правила):

- спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та не наземні (повітряні), плоскі та об`ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами;

- вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб`єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

Послідовний аналіз приведених норм законодавства дає підстави для висновку, що інформація про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, а також інформація, розміщена на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу у таке приміщення, яка не містить закликів придбавати товар або послугу, що реалізується суб`єктом, не є рекламою у розумінні частини 7 статті 8 та частини 6 статті 9 Закону України Про рекламу , оскільки підпадає під визначення вивіска чи табличка .

Таким чином, розміщена на фасаді будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , вивіска з написом ІНФОРМАЦІЯ_1 у розумінні приведених вище норм законодавства є зареєстрованим знаком для товарів та послуг, право на яке належить ОСОБА_1 , а не рекламним засобом.

Є правильним зазначення судом першої інстанції, що певна інформація може бути визнана рекламою тоді, коли вона вказує на конкретну, індивідуально визначену особу, або на конкретний, індивідуально визначений товар, із зазначенням найменування, якісні показники, країну походження, виробника тощо.

Оскільки на зазначеній вивісці мається інформація, яка не містить закликів до придбання конкретного товару чи отримання послуг, не є інформацією, призначеною сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтересу щодо юридичної особи чи конкретного товару (послуг), що поставляється/надається підприємством, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що така вивіска не є рекламою і не потребує спеціального дозволу на розміщення зовнішньої реклами, відповідно, вимога Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.03.2019 р. № 002357-19 є протиправною.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище висновками суду.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.04.2019 р. в справі № 290/1330/19 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.04.2019 р. в справі № 290/1330/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вайн-Арт до управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама , про визнання протиправною та скасування вимоги залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 02.10.2019 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02.10.2019 р.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя Н.І. Малиш

суддя І.В. Юрко