Постанова

від 01.10.2019 по справі 280/668/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2019 року м. Дніпросправа № 280/668/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,

секретарі судового засіданні Сколишеві О.О.,

за участі представника позивача Москаленко Д.Ф.,

представника відповідача Лабур М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року в адміністративній справі №280/668/19 (головуючий суддя І-ї інстанції Конишева О.В., рішення складено в повному обсязі 30.05.2019 року) за позовом Товариства з обмежеоню відповідальністю ХОПТУІН до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 18.02.2019 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0009514004 від 01.10.2018 року.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 позовну заяву задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0009514004 від 01.10.2018 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ХОПТУІН є юридичною особою (код ЄДРПОУ 40845339).

Позивач здійснює діяльність на підставі наступних ліцензій:

- на право оптової торгівлі алкогольними напоями, виключно пивом для виробників пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік - реєстраційний № 400037, термін дії з 20.04.2017 року по 20.04.2022 року;

- на виробництво алкогольних напоїв - реєстраційний № 349, термін дії з 20.03.2016 року по 20.03.2022 року.

Відповідач - Головне управління ДФС у Запорізькій області є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Головним управлінням ДФС у Запорізькій області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ ХОПТУІН з питання дотримання вимог ч.3 ст.16 Закону України Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів №481/95-ВР від 19.12.1995 року в частині недостовірності відомостей в звітах про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі форми №1-ОА та в звітах про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв форми №2-РС за квітень -грудень 2017 року, січень - березень 2018 року, якою встановлено порушення позивачем:

- ч.3 ст. 16 Закону України Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів №481/95-ВР від 19.12.1995 року, Порядку заповнення форми звіту №1-ОА Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі , звіту №2-РС Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв , затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 року №49 Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення (зі змінами та доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.03.2016 року за № 340/28470, а саме: Звіти за формою 1-ОА та 2-РС за квітень 2017 pоку - березень 2018 року надано з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та обігу алкогольних напоїв.

За результатом перевірки 08.08.2018 року складено акт №459/08-01-40-04/40845339 (а.с.9-18).

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом 01.10.2018 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0009514004 про застосування штрафних санкцій до ТОВ Хоптуін в розмірі 408000,00 грн. (а.с.7-8).

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки, є необгрунтованими та недоведеними, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі встановлених актом порушень, є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Позивач - ТОВ ХОПТУІН у періоді, що перевірявся здійснював діяльність з виробництва алкогольних напоїв (пива) та його оптового продажу.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів №481/95-ВР від 19.12.1995 року (далі по тексту - Закон №481).

Частиною першою статті 16 Закону №481 передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Згідно з частиною третьою статті 16 Закону №481 суб`єкти господарювання, які отримали передбачені цим Законом ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.

За приписами частини першої статті 17 Закону №481 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Положеннями статті 17 Закону№481 встановлена відповідальність за порушення його вимог, зокрема, абзацем 18 частини другої статті 17 Закону визначено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі не подання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, - у розмірі 17000 гривень.

Відповідно до ст.15 Закону №481 оптову торгівлю алкогольними напоями можуть здійснювати суб`єкти господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ ХОПТУІН у періоді, що перевірявся, здійснював діяльність з виробництва алкогольних напоїв (пива) та його оптового продажу.

Позивач здійснює діяльність на підставі наступних ліцензій:

- на право оптової торгівлі алкогольними напоями, виключно пивом для виробників пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік - реєстраційний №400037, термін дії з 20.04.2017 року по 20.04.2022 року;

- на виробництво алкогольних напоїв - реєстраційний №349, термін дії з 20.03.2016 року по 20.03.2022 року.

Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 року №49 Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.03.2016 року за № 340/28470 (зі змінами та доповненнями), затверджено Форму звіту № 1-ОА Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі , Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв форми №2-РС та Порядок їх заповнення (далі по тексту - Порядок №49).

Відповідно пункту 6 розділу І Порядку №49 звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органів ДФС за основним місцем обліку суб`єкта господарювання.

Пунктом 4 розділу 1 Порядку №49 заповнення форми звіту №1 -ОА Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі передбачено, що одиницею виміру, яка застосовується при складанні Звіту за квітень 2017 рік є тисяча декалітрів. Форма №2-РС Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв із зазначенням одиниць виміру декалітри.

Перевіркою за період з 01.04.2017 року по 30.04.2018 року встановлено, що позивачем надано Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (форма №1- ОА) за період квітень 2017 року - березень 2018 року з невідповідністю показників в даних звітах.

Крім того, перевіркою встановлено подання позивачем Звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі та за формою 2-РС Звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за квітень 2017 року - березень 2018 року в одиницях виміру літри.

Враховуючи те, що позивачем подано звіти з одиницею виміру літри, а не декалітри, відповідачем зроблено висновки, що позивачем порушено вимоги ч.3 ст.16 Закону №481 та Порядку №49, а саме: звіти за формою 1-ОА та 2-РС за квітень 2017року - березень 2018 року надано з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та обігу алкогольних напоїв.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що недостовірними відомостями при наданні звітності, встановленої статтею 16 Закону №481, може вважатися інформація, яка суперечить фактичному стану, підтвердженому первинними документами, даним, що містяться в інших звітах.

З матеріалів справи, в тому числі з акту перевірки вбачається, що звіти за формою №1-ОА, №2-РС позивачем подані вчасно, данні щодо обсягів виробництва та/або обігу спирту в таких звітах відображені вірно. Єдина помилка у вказаних звітах це те, що одиниця виміру в них зазначена замість декалітрів літри (де 1 декалітр дорівнює 10 літрів).

При цьому, як зазначає контролюючий орган в акті, перевіркою встановлено, що товариством за даними звітів про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за перевіряємий період надано в одиницях виміру - літри, які не відповідають одиницям виміру затвердженої форми.

Колегія суддів звертає увагу, що окрім вказаних звітів особа, яка виробляє підакцизні товари, ще й подає щомісячно Декларацію акцизного податку, саме яка являється підставою для сплати такого податку. Так, відповідно до додатку №1 Розрахунок суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції), на які встановлено специфічні ставки акцизного податку (крім операцій, визначених підпунктами 213.1.9, 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу) до вказаної декларації, та згідно з розділом V Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Мінфіну 23.01.2015 року №14 (у редакції наказу Мінфіну 26.09.2016 № 841), зареєстрованого в Мінюсті 30.01.2015 року за №105/26550, в усіх графах одиниця виміру продукції проставляється в літрах, та податок обчислюється в одиницях виміру: гривнях за 1 літр (п. 215.3 ст. 215 ПК України).

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача пояснив, що обсяги виробництва, придбання та/або реалізації спирту (в цифровому значенні) є такими, що співпадають з кількісними показниками бухгалтерської звітності та даними в інших звітах (в тому числі деклараціях акцизного податку), а помилкою є зазначення цих показників в одиниці виміру вказаних обсягів замість декалітрів - літри.

Колегія суддів звертає увагу, що дійсно, з матеріалів справи вбачається, що кількісні показники звітів за формою №1-ОА, №2-РС обсягів виробництва, придбання та/або реалізації спирту (в цифровому значенні з одиницею виміру в літрах) співпадають з кількісними показниками, що зазначені в додатках до декларацій акцизного податку (з одиницею виміру в літрах) (а.с.126-199).

Показники, зазначені в поданих Деклараціях акцизного податку за спірний період, повністю співпадають з даними поданих позивачем звітів, задекларована сума податкових зобов`язань сплачена вчасно та в повному обсязі.

Вказані обставини апелянтом не заперечуються та не спростовуються.

Колегія суддів погоджується з посиланням позивача та суду першої інстанції, що вказане є помилкою, а саме зазначення одних і тих самих показників у звітах за формою №1-ОА, №2-РС в одиниці виміру замість декалітрів - літри.

Суд першої інстанції в рішенні зазначив, що вказана помилка не призвела до несплати будь-якого податку, його заниження, тощо, податок сплачено вчасно та в повному обсязі, з чим погоджується колегія суддів.

Вказана обставина апелянтом також не заперечується та не спростовується.

Більш того, в судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача пояснив, що вказана звітність за формою №1-ОА, №2-РС є статистичною звітністю, та не впливає та розмір будь-яких податків та зборів.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач подавав уточнюючі звіти, тобто намагався виправити допущену помилку щодо одиниці виміру обсягів виробництва, придбання та/або реалізації спирту. Проте, з огляду на те, що у той період а ні Порядком, а ні Законом не було передбачено надання уточнюючих звітів за формами №1-ОА, №2-РС, такі звіти відповідачем прийняті не були.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відомості, які зазначені позивачем у звітах за формами №1-ОА, №2-РС не є недостовірними з огляду на те, що розбіжності в (кількісних показниках, числових значеннях) обсягів виробництва, реалізації чи придбання алкогольних напоїв при визначенні одиниці виміру у літрах або декалітрах, не виникає. Саме тому, що помилка у визначені одиниці виміру продукції, яка не призвела до виникнення розбіжностей не можна вважати недостовірними відомостями в розумінні ч.2 ст.17 Закону №481.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 01.10.2018 року №0009514004 про застосування штрафних санкцій до позивача.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовної заяви.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 в адміністративній справі №280/668/19 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 в адміністративній справі №280/668/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 жовтня 2019 року.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак