Постанова

від 01.10.2019 по справі 580/1791/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/1791/19 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Шурка О.І.,

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Роміра-Меблі на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю Роміра-Меблі про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Роміра-Меблі (код ЄДРПОУ 34076203; 19604, Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Берегова-Промислова, 12 А) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, кошти на користь бюджету через Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (ЄДРПОУ 39392109; 18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235,) податковий борг в сумі 60 237, 62 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ТОВ Роміра-Меблі звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю Роміра-Меблі зареєстроване як юридична особа 02.02.2006, ідентифікаційний код 34076203 та перебуває на обліку як платник податків і зборів в Черкаській ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має непогашений податковий борг перед бюджетом, який виник згідно акту Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ Роміра-Меблі № 390/23-00-10-14-0508/34076203 від 04.10.2017 та податкового повідомлення рішення № 0005671405 від 17.10.2017 на суму 60 238, 59 грн.

З врахуванням переплати в сумі 0,97 грн за відповідачем обліковується податковий борг у сумі 60 237, 62 грн., що сторонами не заперечується.

Несплата відповідачем у встановлений законом строк узгоджених сум податкових зобов`язань обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки відповідач має узгоджений податковий борг та він у добровільному порядку не сплачений, то позов підлягає задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що висновок суду про правомірність застосування до ТОВ Роміра-Меблі штрафних санкцій не відповідає положенням ст. 58 Конституції України, ст.ст. 1, 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , постанови Правління НБУ № 41 від 25.05.2017, оскільки скасування скороченого 120-денного строку повернення валютної виручки, має зворотню дію у часі, як таке, що скасовує відповідальність ТОВ Роміра-Меблі за несвоєчасне повернення валютної виручки.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до п. 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3, пункту 54.5 статті 54 ПК України визначено, що 54.3. контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом. Платники податку зобов`язані, зокрема: своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку (ст. 176 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України сума податкових зобов`язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до розрахунку Головного управління ДФС у Черкаській області відповідач має залишок несплаченої суми податкового боргу, який становить 60 237, 62 грн., що також підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків.

Згідно п. 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Колегія суддів звертає увагу, що 17.10.2017 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Черкаській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0005671405, яким було встановлено порушення позивачем ст. 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті та на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України і ст. 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті застосовано до ТОВ Роміра-Меблі штрафні (фінансові) санкції в розмірі 60 238, 59 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення ТОВ Роміра-Меблі , у встановлений чинним законодавством строк, не оскаржено, у зв`язку з чим сума податкового зобов`язання є узгодженою та підлягає сплаті.

Згідно п. 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до п. 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Згідно з п. 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Зі змісту наведених норм вбачається, що податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту повного погашення.

Колегія суддів звертає увагу, що у зв`язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов`язання позивачем сформована податкова вимога про сплату боргу форми Ю від 11.04.2018 № 27770-17, яка була вручена особисто директору ТОВ Роміра-Меблі 16.04.2018, що підтверджується розпискою на вказаній вимозі (а.с. 10).

При цьому, враховуючи, що сума податкових зобов`язань відповідачем не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу.

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (пп. 20.1.34 п. 20.1 статті 20 ПК України).

Отже, враховуючи відсутність доказів сплати відповідачем у встановлені законодавством строки податкового боргу, а також беручи до уваги, що вимога ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувалась, колегія суддів вважає, що податковий борг у розмірі 60 237, 62 грн. (з врахуванням переплати в сумі 0,97 грн.) є узгодженим та підлягає стягненню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Доводи апелянта про те, що висновок суду першої інстанції про правомірність застосування до ТОВ Роміра-Меблі штрафних санкцій не відповідає положенням ст. 58 Конституції України, ст.ст. 1, 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті та постанови Правління НБУ № 41 від 25.05.2017, колегією суддів не беруться до уваги, оскільки, по-перше, суд першої інстанції не надавав оцінку правомірності застосування до ТОВ Роміра-Меблі штрафних санкцій та не робив вказаного вище висновку, про який зазначає апелянт, а по-друге, такі доводи апелянта жодним чином не спростовують вказаних вище висновків про узгодженість податкового боргу та наявність підстав для його стягнення. Більше того, колегія суддів зауважує, що неоскарження ТОВ Роміра-Меблі податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 17.10.2017 № 0005671405 про застосування до відповідача штрафних санкцій свідчить про те, що останній з ним погодився.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Роміра-Меблі залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 02.10.2019.