Постанова

від 02.10.2019 по справі 240/2145/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/2145/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос О.В.

Суддя-доповідач - Курко О. П.

02 жовтня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Франчук А.О.,

представника позивача: Шарого С.В.,

представника відповідача: Домарацької В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року (м. Житомир) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крігер Енергія" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В :

в лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Крігер Енергія" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року позов задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано прийняте Головним управлінням ДФС у Житомирській області податкове повідомлення-рішення №0020035112 від 10.12.2018 на суму 36304,57 грн.; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Крігер Енергія" судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Так, відповідачем зазначено, що під час проведення перевірки з питань порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних встановлено порушення ТОВ "Крігер Енергія" вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що полягає у несвоєчасній реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. У зв`язку із зазначеним, відповідач вважає, що оскаржуване рішення є правомірним та таким, що прийняте в межах повноважень, наданих чинним законодавством.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив наведені доводи апеляційної скарги, зазначивши про їх необґрунтованість та повне спростування в ході розгляду даної справи судом першої інстанції.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції - скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що Головним управлінням ДФС у Житомирській області була проведена камеральна перевірка дотримання вимог, встановлених законодавством України щодо термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Крігер Енергія", за результатами якої складено акт перевірки №9911/06-30-5112 від 20.11.2018 (а.с. 14-15).

Вказаною перевіркою встановлено порушення вимог п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме, виписані податкові накладні у грудні 2017 року та розрахунки коригування до них зареєстровані з порушенням термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

29.11.2018 ТОВ "Крігер Енергія" подано заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких відповідачем прийнято рішення №07.12.18 №11055/06/30-51-17 про залишення висновків акту перевірки №9911/06-30-51-12 від 20.11.2018 без змін. (а.с.41-53).

За результатами перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0020035112 від 10.12.2018, яким підприємству нарахований штраф у розмірі 10% на суму ПДВ363045,70 грн. - 36304,57 грн.(а.с.73)

За результатами адміністративного оскарження рішення, ДФС України прийняло рішення №7645/6/99-99-11-06-01-25 від 15.02.2019, яким скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін (а.с. 76-77).

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не спростовано доводів позивача та не доведено правомірність прийняття спірного рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У відповідності з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу.

Згідно приписів п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН тягнуть за собою накладення штрафу в розмірах, встановлених п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового Кодексу України, зокрема: - 10 % від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення стало встановлене перевіркою порушення позивачем вимог п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме: несвоєчасної реєстрації податкових накладних виписаних у грудні 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, апелянт зазначає, що 8 податкових накладних датою складання 18.12.2017 зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 22.01.2018.

На підтвердження своїх доводів представником відповідача надано скриншоти архіву електронної звітності "Єдине вікно подання електронної звітності" з яких вбачається, що податкові накладні від 18.12.2017 №8,12,9,10,11,13,15,14 зареєстровані 22.01.2018 (а.с. 131-139).

Представник позивача в судовому засіданні посилався на те, що підприємство здійснювало спроби зареєструвати податкові накладні у строки, визначені діючим податковим законодавством, а саме: 11.01.2018. Проте з причин, що від нього не залежать, вказані податкові накладні не були зареєстровані вчасно, тому підприємство не може нести відповідальність за обставини, які від нього не залежать. При цьому зазначив, що квитанцій про прийняття чи відмову у прийнятті податкових накладних або зупинення реєстрації податкових накладних не надійшло.

З приводу вказаних доводів представника позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Положенням п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Положеннями п. п. 1, 2, 5 - 11 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) встановлено наступне.

Подання податкової накладної ДФС в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженого в установленому порядку.

Внесення відомостей, що містяться у податковій накладній, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Постачальник (продавець) складає податкову накладну у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.

Після складення податкової накладної в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у визначеному порядку.

Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної в електронній формі та надсилає їх ДФС засобами телекомунікаційного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис" та "Про електронні документи та електронний документообіг". Примірник податкової накладної в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Для підтвердження прийняття податкової накладної до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Причиною відмови у прийнятті податкової накладної до реєстрації є наявність помилок під час заповнення податкової накладної.

Так, причиною відмови у прийнятті податкової накладної до реєстрації є: 1)наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4)порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Датою та часом подання податкової накладної в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної, надсилається протягом операційного дня платникові податку.

Якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що законодавством чітко визначено порядок оформлення, подачі, прийняття та реєстрації податкових накладних. При цьому, ведення Єдиного реєстру податкових накладних здійснюється ДФС України, на яку покладено обов`язок прийняття, реєстрації та обробки податкових накладних, поданих в електронному вигляді платником податків.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта, що належним доказом реєстрації товариством податкової накладної (наміру її реєстрації) є квитанція про прийняття або неприйняття такої податкової накладної, або повідомлення про отримання звітності, вчинення певних, спрямованих на їх своєчасну реєстрацію.

Водночас, якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

Судом встановлено, що податкові накладні №8,12,9,10,11,13,15,14 від 18.12.2017 було направлено 11.01.2018 через програмний комплекс M.E.Doc модуль звітність на реєстрацію, що підтверджується скриншот сторінками "M.E.Doc". Статус таких накладних "відправлено в ДФС" 11.01.2018 о 12:57, тобто на протязі операційного дня. (а.с.16-40)

З наданих до матеріалів справи протоколів перевірок "M.E.Doc модуль звітність" вбачається, що підприємством надіслано податкові накладні на реєстрацію 11.01.2018 о 12:57 (а.с. 25-40).

При цьому, як свідчить лист від 12.04.2019 Приватного підприємства "В.Є.С.", яке здійснює для позивача технічне обслуговування комп`ютерної програми "M.E.Doc модуль звітність" згідно договору від 03.12.2017, на момент відправлення вищевказаних податкових накладних збоїв в роботі програмного забезпечення не виявлено (а.с. 119-122).

Колегія суддів вважає, що зазначені докази вказують на те, що позивач здійснював дії щодо реєстрації податкових накладних своєчасно, проте такі не були зареєстровані.

При цьому, доказів направлення позивачу квитанції про прийняття або відмову у прийнятті на реєстрацію податкових накладних у матеріалах справи не міститься, отже, враховуючи приписи Податкового кодексу України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідачем доказів та обґрунтувань на підтвердження того, що позивачем податкові накладні від 18.12.2017 не були направлені на Реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 11.01.2018 суду надано не було.

Також суд зауважує, що відповідно до п.109.1 ст.109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що платником податків були вчинені дії з метою реєстрації податкових накладних в межах строку, наданого Податковим кодексом України для реєстрації таких накладних.

А відтак, позивач не може бути притягнутий до відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, якщо ним вчинено всі дії щодо реєстрації податкових накладних в межах встановлених Податковим кодексом України строків, однак така реєстрація не відбулася з незалежних від платника податку причин.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 01.08.2018 у справі №806/999/16.

Оскільки позивачем у справі було вчинено всі залежні від нього заходи для недопущення порушення законодавства при реєстрації в ЄРПН накладних, відсутньою є вина позивача в порушенні граничного строку реєстрації податкових накладних.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що відповідачем протиправно застосовано штрафні санкції за порушення п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, тому спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 03 жовтня 2019 року.

Головуючий Курко О. П. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.