Рішення

від 03.10.2019 по справі 428/2556/19

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 428/2556/19

Провадження №2/428/1342/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2019 року Сєвєродонецький міський суд

Луганської області у складі:

головуючого судді Юзефовича І.О.

при секретарі Продченко О.А.

за участю представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства Сєвєродонецьке тролейбусне управління про зміну формулювання причини звільнення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до КП Сєвєродонецьке тролейбусне управління про зміну формулювання причини звільнення, мотивуючи вимоги тим, що з 07.05.2018р. позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем КП СТрУ на посаді заступника начальника управління. 30.01.2019р. позивач ОСОБА_1 написав заяву про звільнення його з 01.02.2019р. у відповідності до ч. 3 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з порушенням роботодавцем умов виплати заробітної плати протягом листопада-грудня 2018р., яка була подана позивачем ОСОБА_1 генеральному директору КП СТрУ через приймальню. Зазначена заява була зареєстрована в журналі обліку заяв про звільнення працівників та на неї було накладено резолюцію генеральним директором. Однак, 01.02.2019р. наказом №46вк позивача ОСОБА_1 було звільнено з роботи із зміненням формулювання підстави звільнення у наказі, замість ч. 3 ст. 38 КЗпП України було зазначено за власним бажанням ст. 38 КЗпП України у зв`язку з не виявленням порушень законодавства про працю, умов Колективного договору або трудового договору на підставі особистої заяви про звільнення за власним бажанням від 30.01.2019р.. Позивач ОСОБА_1 вважає, що зазначені записи у його трудовій книжці не відповідають його особистій заяві та його волевиявленню. Тому, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду і просить суд змінити формулювання в наказі №46-вк від 01.02.2019р. причини звільнення з за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України, у зв`язку з не виявленням порушень законодавства про працю, умов Колективного договору або трудового договору, на підставі особистої заяви про звільнення за власним бажанням від 30.01.2019р. на за власним бажанням, у зв`язку із невиконанням або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України .

01.04.2019р. до Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшов відзив КП СТрУ на позовну заяву, який мотивовано тим, що позивачем не доведено факту порушення роботодавцем законодавства про працю, оскільки банківська виписка з карткового рахунку позивача не може бути належним та допустимим доказом факту невиплати заробітної плати позивачу у строки передбачені КЗпП України, так як строк зарахування коштів на картку залежить від правил роботи банку, зокрема операції із зарахування коштів на картку можуть займати декілька банківських днів. Оскільки позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів порушення відповідачем трудового законодавства, то відсутні підстави для задоволення вимог щодо зміни формулювання причин звільнення, також відсутні підстави для розірвання трудового договору за ч. 3 ст. 38 КЗпП України. Тому, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

05.04.2019р. у судовому засіданні отримано відповідь представника позивача ОСОБА_2 на відзив відповідача.

Представник позивача Усова К.В. у вступному слові позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, додатково пояснила, що з виписки по банківському рахунку вбачається несвоєчасна виплата заробітної плати позивачу протягом листопада-грудня 2018р.. Відповідачем не було надано до суду жодного документа про відсутність заборгованості.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до копії наказу начальника КП Сєвєродонецьке тролейбусне управління №199-вк від 07.05.2018р. Про прийом на роботу , ОСОБА_1 прийнято з 07.05.2018р. на посаду заступника начальника управління з технічних питань. Відповідно до копії заяви ОСОБА_1 від 30.01.2019р., останній звернувся до генерального директора КП СТрУ з заявою про звільнення з 01.02.2019р. за ст. 38 ч. 3 КЗпП України у зв`язку з порушенням з боку роботодавця умов оплати заробітної плати протягом листопада-грудня 2018р., за власним бажанням з посади заступника начальника з технічних питань. Відповідно до копії наказу генерального директора КП СТрУ №46-вк від 01.02.2019р. Про звільнення ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , заступника начальника управління з технічних питань звільнено з роботи 01.02.2019р., за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України, у зв`язку з не виявленням порушень законодавства про працю, умов Колективного договору або трудового договору, на підставі особистої заяви про звільнення за власним бажанням від 30.01.2019р.. На наказі наявні відмітки щодо не згоди ОСОБА_1 з наказом від 01.02.2019р.. Відповідно до копії трудової книжки серія НОМЕР_1 , заповненої 21.07.1969р. на ім`я ОСОБА_1 , 01.02.2019р. ОСОБА_1 звільнений з КП СТрУ за власним бажанням ст. 38 КЗпП України (п. 9). Відповідно до копії АТКБ Приватбанк № НОМЕР_2 від 20.02.2019р., вбачається зарахування на рахунок/карту ОСОБА_1 заробітної плати за період з 01.02.2018р. по 20.02.2019р.. Відповідно до довідки КП СТрУ №4-245 від 28.03.2019р., ОСОБА_1 працював у КП СТрУ з 07.05.2018р. по 01.02.2019р.. На 30.01.2019р. ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі не мав.

Таким чином, судом було встановлено, а сторонами не оспорюється, що наказом генерального директора КП СТрУ №46-вк від 01.02.2019р. Про звільнення ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , заступника начальника управління з технічних питань звільнено з роботи 01.02.2019р., за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України, у зв`язку з не виявленням порушень законодавства про працю, умов Колективного договору або трудового договору, на підставі особистої заяви про звільнення за власним бажанням від 30.01.2019р.. Спірним у зазначеній справі являється дотримання процедури розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника згідно ст. 38 КЗпП України з дотриманням усіх гарантій трудових прав працівника.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог, суд враховує наступне.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з частиною третьою статті 38 КЗпП України, працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивача ОСОБА_1 дійсно наказом генерального директора КП СТрУ №46-вк від 01.02.2019р. Про звільнення ОСОБА_1 , було звільнено з роботи 01.02.2019р., за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України, у зв`язку з не виявленням порушень законодавства про працю, умов Колективного договору або трудового договору, на підставі особистої заяви про звільнення за власним бажанням від 30.01.2019р.. При цьому, враховуючи наявні матеріали справи, суд вважає, що формулювання причини звільнення згідно ст. 38 КЗпП України за власним бажанням відповідає положенням чинного законодавства, оскільки позивачем ОСОБА_1 не було надано суду належних та допустимих доказів наявності не виконання власником або уповноваженим органом - КП СТрУ законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору. При цьому, суд критично відноситься до стверджень представника позивача ОСОБА_2 щодо відображення затримання виплати заробітної плати позивачу ОСОБА_1 , яка підтверджується випискою по рахунку позивача, оскільки вищевказана виписка по рахунку не містить в собі деталізацію зарахованих грошових коштів, які позначені як зарахування заробітної плати , яка виплачувалась позивачу ОСОБА_1 , декілька разів щомісяця, з огляду на що з зазначеного документу не можливо встановити факт несвоєчасної виплати заробітної плати. Стосовно наявних у матеріалах справи розрахункових листів за період жовтень 2018р. - лютий 2019р., суд зазначає, що такі розрахункові листи належним чином не оформлені та містять реквізити, що передбачені для бухгалтерських документів, оскільки даних реквізитів вищевказані копії не мають та вона належним чином не оформлені (завірені), то суд не може їх прийняти до уваги як належні та допустимі докази наявності нарахованої, але не виплаченої заробітної плати позивачу ОСОБА_1 ..

З огляду на що, суд обставини викладені позивачем ОСОБА_1 в обґрунтування позовної заяви не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, тому позовна заява ОСОБА_1 до КП Сєвєродонецьке тролейбусне управління про зміну формулювання причини звільнення не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 15, 43-44, 47-49, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце перебування: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_4 ) до Комунального підприємства Сєвєродонецьке тролейбусне управління (код ЄДРПОУ 05457253, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, ш. Будівельників, буд. 27) про зміну формулювання причини звільнення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя І. О. Юзефович