Постанова

від 23.09.2019 по справі 389/2164/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 вересня 2019 року м. Кропивницький

справа № 389/2164/19

провадження № 22-ц/4809/1391/19

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий - Дьомич Л.М. (суддя - доповідач),

судді -Кіселик С.А.,Чельник О.І.,

за участю секретаря судового засідання Кравченко Я.С.

учасники справи:

заявниця - ОСОБА_1 , представник - адвокат Урсаленко Олександр Миколайович;

заінтересовані особи:

- ОСОБА_2 , представник - адвокат Большаков Руслан Вікторович ;

-Знам`янська міська рада Кіровоградської області;

-виконавчий комітет Знам`янської міської ради Кіровоградської області;

-управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Знам`янської міської ради Кіровоградської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 липня 2019 року (суддя Ябчик Н.М.),-

В С Т А Н О В И В:

23 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області із заявою про забезпечення позову, згідно з якою просила винести рішення про заборону громадянину ОСОБА_2 проводити будівельні роботи по спорудженню будівлі на земельній ділянці з кадастровим номером № 3510600000 :50:132:0001 , розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , до виконання приписів щодо усунення порушень чинного законодавства та отримання нового будівельного паспорта, який буде відповідати нормам закону.

Заява про забезпечення позову подана заявницею до звернення до суду з позовною заявою. Особами, які після відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 набудуть процесуального статусу учасників справи визначено ОСОБА_2 (особа, дії якої оскаржуються) та Знам`янську міську раду Кіровоградської області в особі виконавчого комітету міської ради (третя особа). Заявниця зазначає, що позовну заяву про оскарження дій ОСОБА_2 до Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області нею буде подано у встановлений законом строк.

В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_2 поряд з її будинком розпочато будівництво споруди, яка не відповідає документації на проведення реконструкції житлового будинку; споруда зводиться з порушенням вимог п.15.2.2 таб.15.2 та п.6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій ; будівельний паспорт забудови земельної ділянки від 07 березня 2019 року №3 видано з порушенням вимог ч.1 ст. 27 ЗУ Про регулювання будівельної діяльності , п.2.1, п.2.10 та додатку 3 до Порядку видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Мінрегіону від 05 липня 2011 року №103; п.15.2.2. табл. 15.2 та п.6.1.41 ДБН Б.2.2.-12.2018 року Планування і забудова територій . Після звернення заявниці до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області та проведення посадовою особою Управління позапланової перевірки достовірності даних, наведених ОСОБА_1 у своєму зверненні, зазначеним державним органом було зупинено дію будівельного паспорту, виданого ОСОБА_2 , а в подальшому - скасовано право останнього на початок виконання будівельних робіт на об`єкті; ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч.1 ст.96 КУпАП. Незважаючи на викладені обставини, ОСОБА_2 продовжує спорудження триповерхової будівлі, збудувавши уздовж присадибної ділянки заявниці стіну першого поверху довжиною 30 метрів, яка вже затінює її садок. Крім того, будівля будується всупереч нормам щодо пожежної безпеки, встановлених п.15.2.2 таб.15.2 ДБН 2018. Заявниця вважає, що за викладених обставин є необхідність у вжитті судом заходів забезпечення позову до пред`явлення ОСОБА_1 позову до суду, оскільки для підготовки позовної заяви потрібен час, тоді як ОСОБА_2 незаконне будівництво не припиняється.

25 липня 2019 року ОСОБА_1 подано уточнену заяву про забезпечення позову, якою змінено склад осіб, які після відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 набудуть процесуального статусу учасників справи, наступним чином: особа, дії якої оскаржуються - ОСОБА_2 , треті особи - Знам`янська міська рада Кіровоградської області, виконавчий комітет Знам`янської міської ради Кіровоградської області, управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Знам`янської міської ради Кіровоградської області.

Ухвалою від 29 липня 2019 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Ябчик Н.М. відмовив у задоволенні заяви, зазначивши, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд також має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. На підставі викладеного та встановивши, що заявницею не надано до суду належних та допустимих доказів того, як саме будівництво на належній ОСОБА_2 земельній ділянці порушує її права чи інтереси, а отже, - доказів, що невжиття запропонованого заходу забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявниці, за захистом яких вона має намір звернутися до суду, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.

Згідно з поданою апеляційною скаргою просить скасувати ухвалу Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 липня 2019 року та винести рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 про заборону гр. ОСОБА_2 проводити будівельні роботи по спорудженню будівлі на земельній ділянці з кадастровим номером № 3510600000 :50:132:0001 , розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , до виконання приписів щодо усунення порушень чинного законодавства та отримання нового будівельного паспорта, який буде відповідати нормам закону.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувану ухвалу Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області постановлено з порушенням вимог ст.ст. 263, 264 ЦПК України. Так, судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги доводи заявниці про відсутність у ОСОБА_2 дозвільної та проектно-технічної документації на будівництво. В той час, коли суд першої інстанції в порушення вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України розглядав подану 23 липня 2019 року заяву про забезпечення позову до 29 липня 2019 року, ОСОБА_2 продовжував будівництво. Зазначені обставини ним у судовому засіданні не заперечувались. Судом першої інстанції неправильно трактується норма ч. 2 ст. 149 ЦПК України. Так, ОСОБА_2 без дозволу, на власний розсуд, з порушенням норм пожежної безпеки споруджує будівлю, яка затіняє земельну ділянку і будинок заявниці, а заборона будівництва Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області та Управлінням ЖКГ Знам`янської міської ради Кіровоградської області, за доводами апеляційної скарги, є належними доказами ймовірності настання наслідків, визначених ч. 2 ст. 149 ЦПК України у випадку невжиття судом заходів забезпечення позову, а саме обставин, за яких громадянину ОСОБА_2 буде необхідно проводити знесення незаконно збудованої споруди і при цьому понести невиправдані збитки. Таким чином, стверджується, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не дотримано вимог процесуального закону, що унормовують завдання цивільного судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених свобод чи інтересів фізичних осіб.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 07 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху; встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Оскільки недоліки апеляційної скарги було усунуто скаржником у встановлений судом строк, згідно з ухвалою від 27 серпня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі.

ОСОБА_2 , Знам`янська міська рада Кіровоградської області, виконавчий комітет Знам`янської міської ради Кіровоградської області та управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Знам`янської міської ради Кіровоградської області своїм процесуальним правом не скористались, у встановлений судом строк відзиву на апеляційну скаргу не подали.

У судовому засіданні 23 вересня 2019 року представники Знам`янської міської ради Кіровоградської області, виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області та Управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Знам`янської міської ради Кіровоградської області участі не брали. Як вбачається з наявних в матеріалах справи поштових повідомлень про вручення судових повісток, зазначені особи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (а.с. 108-110).

Таким чином, неявка представників заінтересованих осіб в засідання апеляційного суду не є перешкодою для розгляду справи відповідно до ст. 372 ЦПК України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник підтримали доводи апеляційної скарги, просили оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати та задовольнивши заяву про забезпечення позову, вжити відповідні заходи.

Представник ОСОБА_2 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просить залишити без змін ухвалу суду першої інстанції від 29 липня 2019 року. Крім того, у судовому засіданні представником ОСОБА_2 подано письмове клопотання, згідно з яким заявлено про застосування до заявниці заходів процесуального примусу, передбачені ст. 144 ЦПК України у вигляді штрафу. Клопотання мотивоване порушенням ОСОБА_1 вимог ч. 4 ст. 152 ЦПК України, що полягає у непред`явлені до Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області у визначений процесуальним законом строк позову, на забезпечення якого заявницею була подана відповідна заява. Зазначене вважає зловживанням процесуальними правами з метою затягування справи та вчинення перешкод у здійсненні судочинства.

ОСОБА_1 та її представник проти задоволення зазначеного клопотання заперечили.

Оскільки представником ОСОБА_2 не обґрунтовано яким чином непред`явлення заявницею позову до суду призведе до затягування розгляду справи або ж перешкоджає здійсненню судочинства, колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання про застосування до ОСОБА_1 заходів процесуального примусу, у зв`язку з його безпідставністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх учасників справи та їх представників, дослідивши матеріали справи, перевіривши оскаржувану ухвалу суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, за наступного.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до відкриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом майбутніх позовних вимог, та не додано доказів, що між сторонами дійсно виник спір.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Інститут забезпечення позову є невід`ємною складовою права на судовий захист, оскільки є дієвим процесуальним засобом попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні судового рішення, поновлення прав або інтересів особи у випадку їх порушення або невизнання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

У відповідності до ч.ч. 3, 10 вказаної статті заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

За змістом ст.151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містить, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має також здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони особі, яка набуде процесуального статусу відповідача здійснювати певні дії.

Враховуючи наведене колегія суддів зауважує, щонеобхідною та обов`язковою умовою забезпечення позову є доказаність наявності визначених законодавцем підстав. Підстави забезпечення позову необхідно доводити документально. Так, зокрема, обов`язковим є надання заявником доказів наявності оспорюваного права, порушеного права. При цьому, судом не розглядається питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин як підстав для його задоволення. В даному випадку, судом встановлюється саме існування спору і обираються адекватні заходи для забезпечення позову, які будуть діяти до моменту вступу у законну силу судового рішення. При цьому, до предмета доказування входить існування обставин, що свідчать про наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Статтею 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а обов`язок надання доказів покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не наділений правом збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Оцінка надається як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.

Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об`єктивного зв`язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об`єктом судового пізнання.

Враховуючи наведене, апеляційний суд повністю погоджується зі здійсненою судом першої інстанції правовою оцінкою фактичних обставин та доказів, наданих ОСОБА_1 на підтвердження своїх доводів. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Так, всупереч викладеним вище вимогам, заявницею не надано до суду доказів на підтвердження того, що будівництво, розпочате ОСОБА_2 на своїй власній земельній ділянці, стосується її прав та охоронюваних законом інтересів. На даній стадії процесу не здійснюється висновок що право порушене, але мають бути викладені доводи з яких вбачається можливість порушення прав сторони. Вирішення питання про забезпечення позову здійснюється для убезпечення створення негативних умов при виконанні судового рішення, запобігнення продовження будівництва щодо законності якого виникло питання.

Посилання заявниці на недотримання ОСОБА_2 вимог чинного законодавства щодо проведених будівельних робіт не є тією істотною обставиною, наявність саме якої є підставою для забезпечення позову, оскільки можливого порушення прав заявниці не підтверджує. В заяві лише вказується про затінення спорудженою ОСОБА_2 будівлею саду заявниці, але ця обставина не викладена в тій мірі, на яку б зважив суд вирішуючи вимогу про забезпечення позову.

Більш того, в заяві про забезпечення позову, поданій до пред`явлення позову, не зазначено предмет позову, суть позовних вимог, з якими ОСОБА_1 має намір звернутися до суду, в зв`язку з чим суд першої інстанції об`єктивно був позбавлений можливості з`ясувати та перевірити обсяг майбутніх позовних вимог, наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом майбутніх позовних вимог, а також співмірність запропонованих заявницею заходів забезпечення позову із вимогами, які вона має намір пред`явити.

Так, у заяві про забезпечення позову зазначено ОСОБА_2 , як особу, дії якої оскаржуються, третіми особами - Знам`янську міську раду, виконавчий комітет Знам`янської міської ради Кіровоградської області та управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Знам`янської міської ради Кіровоградської області та вказано, що в установлений законом строк буде подана позовна заява про оскарження дій ОСОБА_2 .

Разом з тим, заява про забезпечення позову не містить визначеного законом способу захисту цивільних прав та інтересів заявниці, за захистом яких остання висловила намір звернутися до суду. Заявницею не зазначено норм матеріального права, що є правовими підставами майбутнього позову, не додано примірник позовної заяви, яку планується подати до суду. Термін, визначений законом в 10 днів для подачі позову, зоорінтований на можливість стороною оформити документи для подачі в суд, тобто сплатити судовий збір, долучити докази, добути докази. Інакше кажучи, заявниця має знати, а відтак у зверненні достеменно зазначити предмет спору.

Отже, доводи заяви про забезпечення позову не є достатніми, в розумінні вимог закону, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення в майбутньому виконання судового рішення, оскільки відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, а не простий виклад фактичних обставин. Виклад обставин про порушення особою норм будівництва автоматично не вказує, що це стосується інтересів заявниці.

Колегією суддів враховується, що відповідно до вимог ч.ч. 7, 8 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

З викладеного вбачається, що прохання заявниці про вжиття заходів забезпечення позову до виконання приписів щодо усунення порушень чинного законодавства та отримання нового будівельного паспорту, який буде відповідати нормам закону, нормам ст. 158 ЦПК України не відповідає, оскільки процесуальним законом встановлено інший період дії заходів забезпечення позову.

Судовий захист повинен бути ефективним, що вимагає ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Разом з тим, ефективність заходів юридичного захисту тісно пов`язана з іншими принципами правосуддя, такими як змагальність, рівність учасників цивільного процесу.

Оскільки оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з додержанням вимог закону, завдання та принципів цивільного судочинства, з урахуванням положень ст. 375 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 липня 2019 року - без змін.

При цьому, колегією суддів враховується також, що за вимогами ч. 4 ст. 152 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. При цьому, оскарження ухвали в апеляційному порядку зазначений встановлений законом процесуальний строк не змінює. В свою чергу, неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами ст. 152 ЦПК України є підставою для скасування судом заходів забезпечення позову, вжитих до подання позовної заяви, відповідно до п. 1 ч. 13 ст. 158 ЦПК України.

В ході апеляційного розгляду справи, судом встановлено, що позов, в забезпечення якого заявницею подано заяву про забезпечення позову, до Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області у встановлений процесуальним законом строк ОСОБА_1 не пред`являвся.

Вказані обставини в будь-якому випадку виключають можливість вжиття заходів забезпечення позову судом апеляційної інстанції, оскільки зазначене суперечило б прямій вказівці закону про необхідність скасування заходів забезпечення позову у випадку неподання позовної заяви до суду у встановлений строк.

Таким чином, в межах доводів та вимог апеляційної скарги підстав для скасування оскаржуваної ухвали апеляційним судом не встановлено.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову та апеляційної скарги на ухвалу місцевого суду залишаються за ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384,389 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 липня 2019 року - без змін.

Постанова апеляційного суду в касаційному порядку оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст складено 3 жовтня 2019 року.

Головуючий суддя Л.М. Дьомич

Судді С.А. Кіселик

О.І. Чельник