Постанова

від 03.10.2019 по справі 702/982/18

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2019 року

м. Черкаси

справа №702/982/18

провадження № 22-ц/821/44/19 категорія 302000000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Єльцова В.О.

суддів: Бородійчук В.Г., Нерушак Л.В.

секретаря: Анкудінова О.І.

учасники справи :

позивач: ОСОБА_1 ;

представник позивача: Домачук Володимир Анатолійович ;

відповідач : Селянське (фермерське) господарство Нова Україна ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державний реєстратор Монастирищенською районної державної адміністрації Черкаської області

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Нова Україна на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 05 червня 2019 року (ухвалене в приміщенні Монастирищенського районного суду Черкаської області 05 червня 2019 року під головуванням судді Віденко Т.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Нова Україна , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державний реєстратор Монастирищенською районної державної адміністрації Черкаської області, про визнання додаткової угоди недійсною.

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору про визнання додаткової угоди недійсною.

Підставою для позову вважає те, що позивачеві, ОСОБА_1 , на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 2,549 гектарів, розташована на території Теолинської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, кадастровий номер 7123486800:02:001:0239, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

19.09.2013 на підставі договору оренди землі від 17.07.2012 між позивачем та СФГ Нова Україна строком на 5 років було зареєстровано право оренди вказаної земельної ділянки.

В 2018 році позивач прийняв рішення не продовжувати договір оренди землі на новий строк та 23 лютого 2018 року, 18 червня 2018 року звернувся до СФГ Нова Україна із відповідними заявами.

В вересні 2018 року позивач через свого представника дізнався про те, що зареєстровано додаткову угоду до договору оренди належної йому земельної ділянки.

Це його обурило, оскільки він жодних додаткових угод не підписував, а навпаки повідомляв Відповідача про те, що не має наміру продовжувати договір оренди. Позивач впевнений в тому, що підпис на додатковій угоді підроблений.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 19.09.2013 (номер запису про інше речове право: 2584557) державним реєстратором Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області ОСОБА_3 зареєстровано право оренди земельної ділянки, що виникло на підставі договору оренди землі, з додатками, серія та номер: б/н, виданого 17.07.2012, видавник: сторони договору; Додаткової угоди, серія та номер: б/н, виданий 28.08.2018, видавник Сторони угоди. Строк дії; 19.09.2033.Орендарем зазначено Селянське (фермерське) господарство Нова Україна, код ЄДРПОУ 32033545. Оредодавець: ОСОБА_1 .

Позивач просить визнати недійсною додаткову угоду від 28.08.2018, нібито укладену між Селянським (фермерським) господарством Нова Україна , ідентифікаційний код 32033545, село Теолин, Монастирищенського району Черкаської області, 19141, та ОСОБА_1 , до Договору оренди землі, серія та номер: б/н, від 17.07.2012, щодо земельної ділянки площею 2,549 га, кадастровий номер 7123486800:02:001:0239, розміщеної за адресою Черкаська область, Монастирищенський район, Теолинська сільська рада, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 05 червня 2019 року позов задоволено повністю.

Визнано недійсною додаткову угоду від 28.08.2018, укладену між Селянським (фермерським) господарством Нова Україна , ідентифікаційний код 32033545, село Теолин, Монастирищенського району Черкаської області, 19141, та ОСОБА_1 , до Договору оренди землі, серія та номер: б/н, від 17.07.2012, щодо земельної ділянки площею 2,549 га, кадастровий номер 7123486800:02:001:0239, розміщеної за адресою Черкаська область, Монастирищенський район, Теолинська сільська рада, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Стягнуто із СФГ Нова Україна на користь ОСОБА_1 судові витрати: за сплату судового збору в сумі 704,80 грн.; за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав в сумі 23,00 грн.; на оплату за правову допомогу в загальній сумі 4750 грн., за оплату вартості судової почеркознавчої експертизі в сумі 2250,24 грн., а всього: 7728,04 грн. (сім тисяч сімсот двадцять вісім гривень 04 копійки).

Рішення суду мотивоване тим, що судом встановлено факт відсутності волевиявлення позивача під час укладення додаткової угоди від 28.08.2018 до договору оренди землі б/н від 17.07.2012, оскільки згідно висновку експерта дана додаткова угода позивачем не підписувалась, а тому суд вважає за необхідне додаткову угоду від 28.08.2018 визнати недійсною.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі СФГ Нова Україна просить скасувати рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 05 серпня 2019 року як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Вказує, що у суді 1 інстанції недоведено обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими. Висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що основним доказом у справі є висновок судової почеркознавчої експертизи, якою встановлено, що підпис на додатковій угоді від 28 серпня 2018 року поставлено не позивачем, а іншою особою. СФГ Нова Україна вважає, що висновок експерта не є належним доказом у справі, оскільки експертиза була проведена з порушенням інструкції Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень , затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08 жовтня 1999 року, так як на проведення даної експертизи зі сторони позивача було надано значно менше зразків підпису, аніж встановлено вищезазначеною Інструкцією, у зв`язку з чим експерт міг дійти помилкового висновку при проведенні експертизи.

Також Відповідач не погоджується та вважає, що підлягають скасуванню вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, оскільки дана вимога є похідною від першої.

Відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від представника ОСОБА_1 - адвоката Домачука Володимира Анатолійовича, останній зазначив, що доводи апелянта щодо укладення позивачем 28.08.2018 року додаткової угоди спростовуються матеріалами справи, оскільки позивач письмово повідомляв про те, що не бажає продовжувати строк договору та висновком судового експерта.

Так, позивач тричі звертався до відповідача з заявами про те, що не має наміру продовжувати строк договору: 23 лютого 2018 року, 18 червня 2018 року, 18 липня 2018 року, оригінали цих заяв додано до позовної заяви.

Також, зазначає, що доводи про недостатність зразків підпису, яку були надані судовому експерту спростовуються матеріалами справи, Разом з позовною завою до суду було надано документи, які були наявні в позивача та містять вільні зразки почерку, судом також було відібрано експериментальні зразки у повній відповідно до рекомендацій, судовий експерт жодних клопотань до суду про те, що підписів не достатньо для проведення експертизи не заявляв.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю серії ЧР №0319960 ОСОБА_1 на підставі рішення Теолинської сільської ради народних депутатів належить земельна ділянка площею 2,549 га, яка розташована на території с.Теолин Монастирищенського району Черкаської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.7).

Згідно договору оренди землі без дати між позивачем та СФГ Нова Україна , в особі ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 2,549 га, яка знаходиться в адміністративних межах Теолинської сільської ради, строком на 5 років (а.с.8, 9).

Відповідно до додаткової угоди від 28.08.2018 до договору б/н від 17.07.2012 реєстраційний номер іншого речового права 2584557 від 19.09.2013, укладеної між СФГ Нова Україна в особі голови СФГ Нова Україна та ОСОБА_1 в тому числі змінено пункт 8 договору, а саме договір укладено на 20 (двадцять) років, термін дії договору з 19.09.2013 по 19.09.2033 (а.с.58).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 16.10.2018, державним реєстратором зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 2,549 га, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі, з додатками, серія та номер: б/н, виданого 17.07.2012, видавник: сторони договору; Додаткової угоди, серія та номер: б/н, виданий 28.08.2018, видавник Сторони угоди. Строк дії: 19.09.2033. Орендарем зазначено Селянське (фермерське) господарство Нова Україна, код ЄДРПОУ 32033545. Оредодавець: ОСОБА_1 (а.с.10).

Згідно висновку експерта № 1/203 від 21.03.2019 підпис в графі Орендодавець: у додатковій угоді від 28.08.2018 до договору оренди землі, серія та номер: б/н від 17.07.2012, яка укладена між селянським (фермерським) господарством Нова Україна , ідентифікаційний код 32033545, село Теолин, Монастирищенського району Черкаської області, 19141, та ОСОБА_1 , виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням будь-якого дійсного підпису (підписів) гр. ОСОБА_1 (а.с.87-91).

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга СФГ Нова Україна не підлягає до задоволення.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно вимог ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

За змістом ст. ст. 13, 14 ЗУ Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі, за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 30 Закону України Про оренду землі , зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Статтею 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

З матеріалів справи вбачається, що 19.09.2013 на підставі договору оренди землі від 17.07.2012 між ОСОБА_1 та СФГ Нова Україна строком на п`ять років було зареєстровано право оренди вказаної земельної ділянки.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (дата формування витягу - 16.10.2018) 19.09.2013 (номер запису про інше речове право: 2584557) державним реєстратором Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області ОСОБА_3 зареєстровано право оренди земельної ділянки, що виникло на підставі договору оренди землі, з додатками, серія та номер: б/н, виданого 17.07.2012, видавник: сторони договору; Додаткової угоди, серія та номер: б/н, виданий 28.08.2018, видавник Сторони угоди. Строк дії; 19.09.2033.Орендарем зазначено Селянське (фермерське) господарство Нова Україна, код ЄДРПОУ 32033545. Оредодавець: ОСОБА_1 .

Звертаючись в суд з позовом, ОСОБА_1 вказував на те, що ним не підписувалась Додаткова угода від 28 серпня 2018 року до Договору оренди землі від 17 липня 2012 року і його волевиявлення на укладення цього правочину відсутнє. Крім того, він нікого не уповноважував на підписання даної додаткової угоди.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 236 ЦК України, правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

У п.п. 1, 8 постанови Пленуму ВСУ Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними вказано, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому, в кожній справі про визнання угоди недійсною, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків; відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 10 січня 2019 року (а.с. 71-72) по справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, провадження у справі зупинено.

За результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, 21 березня 2019 року судовим експертом Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру був зроблений висновок № 1/203 (а.с. 87-89), згідно якого підписи в графі Орендодавець у додатковій угоді від 28.08.2018 до договору оренди землі, серія та номер: б/н від 17.02.2012, яка укладена між селянським (фермерським) господарством Нова Україна , ідентифікаційний код 32033545, село Теолин, Монастирищенського району Черкаської області, 19141, та ОСОБА_1 - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням будь-якого дійсного підпису (підписів) гр.. ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги про те, що висновок експерта не є належним доказом у справі, оскільки експертиза була проведена з порушенням Інструкції, так як на проведення даної експертизи зі сторони позивача було надано значно менше зразків підпису, аніж встановлено вищезазначеною Інструкцією, є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Статтею 1 ЗУ Про судову експертизу передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства. Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження (ст. 3 ЗУ Про судову експертизу ).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Дульський проти України (Заява №61679/00) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури; більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Відповідно до п. 1.1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі експертизи та дослідження) судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі експертні установи) та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (далі експерти), їх обов`язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Митним кодексом України, Законами України Про судову експертизу , Про виконавче провадження , іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та цією Інструкцією.

Відповідно до ч. 2 ст. 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Згідно п.п. 2 п. 2.1 розділу ІІ. Права, обов`язки та відповідальність експерта, Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 експерт має право відповідно до процесуального законодавства заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням експертизи.

Крім цього, відповідно до п. 4.4 розділу IV. Організація проведення експертиз (досліджень) та оформлення їх результатів, якщо отримані матеріали оформлені з порушеннями, які виключають можливість організації проведення експертизи, керівник експертної установи терміново у письмовій формі повідомляє про це орган (особу), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Якщо орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), не вживає належних заходів для усунення цих перешкод, керівник експертної установи по закінченні тридцяти календарних днів з дня направлення повідомлення повертає йому (їй) матеріали.

Судовий експерт не звертався до суду із клопотанням про надання додаткових матеріалів та зразків, також матеріали не повертались через порушення, натомість, експертом було проведено експертизу та надано висновок, що свідчить про достатність матеріалів та зразків для проведення експертизи.

Конкретну кількість зразків підпису, що необхідно відібрати для проведення почеркознавчої експертизи, визначає експерт в кожному окремому випадку.

Відповідачем не надано вмотивованих доказів необгрунтованості висновку експерта, або доказів, що він суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності.

Враховуючи ту обставину, що позивач не підписував спірну додаткову угоду до договору оренди землі, що встановлено висновком судової експертизи, апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції в цій справі, яке ґрунтується на твердженні про відсутність волевиявлення сторони правочину на його укладення, адже за встановлених у справі обставин, орендодавець свою волю підписанням правочину не виражав.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо належності та достовірності результатів судово-почеркознавчої експертизи. Так, висновки експертизи є повними, всебічними та об`єктивними. Сумнівів у точності та правильності результатів експертизи у колегії суддів не викликано.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами, що виникли в даному випадку та застосував закон, що їх регулює. За наслідком апеляційного перегляду порушень матеріального чи процесуального закону судом першої інстанції не встановлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки їх доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Нова Україна - залишити без задоволення.

Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 05 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Нова Україна , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державний реєстратор Монастирищенською районної державної адміністрації Черкаської області, про визнання додаткової угоди недійсною,- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 03 жовтня 2019 року.

Головуючий

Судді