Рішення

від 24.09.2019 по справі 327/519/18

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 327/519/18

Провадження № 2/327/16/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.09.2019 року смт. Розівка

Розівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Завіновської А.П.

при секретарі судового засідання - Літвіновій Т.А.

за участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Плужника М.В.

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Мар`єнко В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - територіальна громада в особі Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області, Розівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

08.11.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із наведеним вище позовом, в обґрунтування якого зазначав наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 76 років померла його баба - ОСОБА_5 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті останньої відкрилася спадщина, щодо якої Розівською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу.

До складу спадщини, що залишилася після смерті його баби ОСОБА_5 , увійшли: земельна ділянка, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області, кадастровий номер 2324981200:02:004:0065; земельна ділянка, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області, кадастровий номер 2324981200:02:003:0011; земельна ділянка, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області, кадастровий номер 2324981200:02:003:0012; земельна ділянка, призначена для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2324981207:07:002:0123; земельна ділянка призначена для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, що розташована на території АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2324981207:07:002:0122; житловий будинок АДРЕСА_1 .

03.07.2015 року він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але листом за № 1017/01-16 від 14.11.2016 року нотаріус повідомив, що він не відноситься до кола осіб, що мають право на спадщину, оскільки у справі наявний заповіт, складений та посвідчений від імені спадкодавця на іншу особу, а тому враховуючи, що він, - позивач не належить до осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, нотаріус рекомендував йому звернутись до суду для вирішення питання про спадкування майна після померлої ОСОБА_5 , при цьому нотаріус вмотивованої постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій не виніс.

В подальшому йому стало відомо, що померлою ОСОБА_5 складено заповіт від 13.05.2015 року за № 181 на ім`я ОСОБА_2 , котрий 26.02.2016 року державним нотаріусом визнано таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства та останньому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. При цьому, ОСОБА_2 звернувшись до суду із позовом про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, в подальшому подав заяву про залишення його позову без розгляду, на підставі чого судом 13.10.2016 року було винесено відповідну ухвалу. Правом повторного звернення до суду ОСОБА_2 не скористався, як наслідок спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_5 залишилось не витребуваним.

Він є спадкоємцем першої черги за законом за правом представлення, оскільки його мати ОСОБА_6 , рішенням Розівського районного суду Запорізької області від 27.10.2006 року була визнана померлою.

Крім того, у його матері ОСОБА_6 , ще був син - ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . У померлого ОСОБА_7 , є син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Мати ОСОБА_4 до Розівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не зверталась.

На підставі викладеного, позивач просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на майно, що відкрилось після смерті ОСОБА_5 , а саме на: земельну ділянку, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області, кадастровий номер 2324981200:02:004:0065; земельну ділянку, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області, кадастровий номер 2324981200:02:003:0011; земельну ділянку, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області, кадастровий номер 2324981200:02:003:0012; земельну ділянку, призначену для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2324981207:07:002:0123; земельну ділянку призначену для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, що розташована на території АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2324981207:07:002:0122; житловий будинок АДРЕСА_1 .

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2018 року, та в порядку ст. 14 ЦПК України, головуючим суддею (суддею-доповідачем) по даній справі визначено суддю Антіпову Т.А. (а.с. 35 т. 1).

Ухвалою суду від 11.01.2019 року (головуючий - суддя Антіпова Т.А.) провадження у справі було відкрито та її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження до підготовчого судового засідання. Також вказаною ухвалою частково задоволено клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору і останньому відстрочено сплату судового збору в розмірі 7 994, 31 грн. до ухвалення судового рішення у справі (а.с. 61-64 т. 1).

Ухвалою суду від 26.02.2019 року (головуючий - суддя Антіпова Т.А.) за клопотанням представника позивача - адвоката Плужника М.В. до участі у справі в якості співвідповідача залучено - ОСОБА_3 (а.с. 163-164 т. 1).

11.04.2019 року ухвалою суду (головуючий - суддя Антіпова Т.А.) підготовче судове засідання було закрито та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 192-193 т. 1). В подальшому розгляд справи було відкладено.

Водночас, у зв`язку із перебуванням судді Антіпової Т.А. на лікарняному, розпорядженням керівника апарату Розівського районного суду Запорізької області від 28.05.2019 року № 13, призначено повторний автоматизований розподіл судових справ (а.с. 227-230 т. 1).

28.05.2019 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, та згідно до ст. 14 ЦПК України, зазначену справу було передано на розгляд судді Завіновській А.П. (а.с. 231 т. 1)

Ухвалою суду від 31.05.2019 року (головуючий - суддя Завіновська А.П.) вказану цивільну справу прийняти до свого провадження та згідно до вимог абз. 2 ч. 12 ст. 33 ЦПК України судовий розгляд розпочато зі стадії розгляду справи по суті, і справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.06.2019 року (а.с. 232 т. 1). В подальшому розгляд справи було відкладено, в останній раз на 14 год. 00 хв. 24.09.2019 року.

В дане судове засідання відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - територіальної громади в особі Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області та Розівської державної нотаріальної контори, не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

При цьому, відповідач ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , звернулася до суду із заявами, в яких просила розгляд справи здійснювати у її відсутність. У заяві від 26.02.2019 року зазначала, що позовні вимоги визнає частково та просила прийняти рішення на розсуд суду. У заяві від 15.08.2019 року просила при розгляді справи врахувати інтереси неповнолітнього ОСОБА_4 та прийняти рішення у справі відповідно до чинного законодавства (а.с. 169 т. 1, а.с. 58 т. 2).

Відповідач ОСОБА_3 , звернувся до суду із заявою від 02.04.2019 року, в якій зазначив, що визнає позовні вимоги. Крім того, надав повноваження на представництво його інтересів в суді своєму представнику - адвокату Мар`єнко В.Ю. (а.с. 181 т. 1).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - територіальної громади в особі Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області, у листі від 07.08.2019 року за № 175/01-35, просив розглядати справу без його участі та прийняти рішення на розсуд суду (а.с. 54 т. 2).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Розівської державної нотаріальної контори, у листі від 17.09.2019 р. за № 850/02-14, просив розгляд справи здійснювати без участі представника нотаріальної контори (а.с. 77 т. 2).

Виходячи з вищевикладеного, а також положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд вважає можливим судове засідання здійснювати у відсутність вказаних учасників справи.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Плужник М.В. позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та просили позов задовольнити, визнавши за позивачем право власності в порядку спадкування за законом на спадщину, що відкрилась після померлої ОСОБА_5 .

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив, що померла ОСОБА_5 , є його рідною сестрою, починаючи з 2011 року він доглядав за нею, оскільки остання тяжко хворіла. За життя ОСОБА_5 склала на нього заповіт, яким заповідала йому все своє майно. Після смерті ОСОБА_5 він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом, але нотаріус необґрунтовано відмовив йому у видачі відповідного свідоцтва, пославшись на те, що заповіт було складено з порушенням вимог закону. В подальшому він звернувся до суду із позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, але його змусили написати заяву про залишення позову без розгляду. Повторно за захистом своїх прав із відповідним позовом він до суду не звертався, через відсутність коштів на сплату судового збору. Також вказував, що і на даний час він проживає у спадковому будинку та здійснює усі необхідні заходи по його догляду, а тому просив прийняти рішення у справі, яким розподілити спадкове майно між спадкоємцями.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Мар`єнко В.Ю. в судовому засіданні вказувала, що ОСОБА_3 визнає позовні вимоги ОСОБА_1 та не заперечує проти задоволення позову.

Заслухавши учасників справи, дослідивши в судовому засіданні матеріали цивільної справи, архівної цивільної справи № 327/93/19 (провадження 2/327/46/2017), копію спадкової справи № 59/2015, суд встановив наступне.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах (ч.ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з вимог частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.06.2015 року у с. Листвянка Розівського району Запорізької області у віці 76 років померла ОСОБА_5 (а.с. 8 т. 1).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на: земельну ділянку, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області, кадастровий номер 2324981200:02:004:0065; земельну ділянку, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області, кадастровий номер 2324981200:02:003:0011; земельну ділянку, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області, кадастровий номер 2324981200:02:003:0012; земельну ділянку, призначену для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2324981207:07:002:0123; земельну ділянку, призначену для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, що розташована на території АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2324981207:07:002:0122; житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 14-16 т. 1, а.с. 152, 153, 172-176 т. 1 арх. справи).

03.07.2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Розівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом (а.с. 101 т. 1).

03.07.2015 року Розівською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу до майна померлої ОСОБА_5 , про що до Спадкового реєстру внесені дані про реєстрацію спадкової справи № 59/2015 року (а.с. 106 т. 1).

Листом завідуючого Розівської державної нотаріальної контори за № 1017/01-16 від 14.11.2016 року, ОСОБА_1 повідомлено, що він не відноситься до кола осіб, що мають право на спадщину, оскільки у справі наявний заповіт, складений та посвідчений від імені спадкодавця на іншу особу, а тому враховуючи, що ОСОБА_1 не належить до осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, останньому було рекомендовано звернутись до суду для вирішення питання про спадкування майна після померлої ОСОБА_5 (а.с. 139 т. 1).

Згідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Виходячи з ч. ч. 1, 5 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.

З матеріалів копії спадкової справи вбачається, що ОСОБА_5 за життя було складено декілька заповітів, а саме: 29.05.2006 року на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 (позивача у справі), і останній раз 13.05.2015 року на користь ОСОБА_2 , згідно до якого померла заповідала останньому усе своє майно (а.с. 104-105, 112-115 т. 1).

03.08.2015 року ОСОБА_2 звернувся до Розівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, в порядку спадкування за заповітом (а.с. 116 т. 1).

Виходячи з довідки від 05.08.2015 року за № 293, виданої Вишнюватською сільською радою Розівського району Запорізької області, ОСОБА_2 на момент смерті ОСОБА_5 проживав з останньою (а.с. 120 т. 1).

Постановами нотаріуса Розівської державної нотаріальної контори Мацків Т.М. про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 26.02.2016 року за № 136/02-31, від 23.03.2016 року № 237/02-31, № 238/02-31, № 239/02-31, № 240/02-31, № 241/02-31, ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, внаслідок невідповідності його Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 11.11.2011 року за № 3306/5 (а.с. 126, 128-132 т. 1).

Наведені обставини свідчать про те, що на даний час існує заповіт, який в порядку ст. 1257 ЦК України, не було визнано недійсним, згідно якому ОСОБА_5 заповідала усе своє майно ОСОБА_2 . Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 на час смерті ОСОБА_5 , проживав з останньою, окрім цього звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, що свідчить про те, що він від прийняття спадщини не відмовлявся і фактично прийняв її.

При цьому, наявність відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, залишення ухвалою суду від 13.10.2016 року позову ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, без розгляду, на переконання суду, не є такими, що позбавляють останнього в подальшому захистити свої спадкові права.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для визнання за позивачем права власності на спадкове майно, яке відкрилось після померлої ОСОБА_5 , в порядку спадкування за законом, оскільки існує заповіт від імені спадкодавця на іншу особу. Не відноситься позивач і до кола осіб, які мають обов`язкову частку у спадщині, згідно до ст. 1241 ЦК України.

А тому з урахуванням наведеного та вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України, суд не може прийняти визнання позову відповідачем ОСОБА_3 та часткове визнання позову відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, суд вважає необхідним у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Вирішуючи питання про судові витрати суд виходить з такого.

Звертаючись до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, позивач визначив ціну позову у сумі 799 431, 04 грн. При цьому, позивач просив суд, враховуючи його майновий стан звільнити його від сплати судового збору.

Ухвалою Розівського районного суду Запорізької області від 11.01.2019 року позивачу відстрочено сплату судового збору на суму 7 994, 31 грн., до ухвалення судового рішення у справі (а.с. 61-64 т. 1).

На підставі цього, суд діючи згідно до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 136, ч. 1 ст. 141 ЦПК України, вважає необхідним стягнути з позивача на користь держави суму несплаченого судового збору у сумі 7 994, 31 грн.

Керуючись ст. ст. 392, 1233-1236, 1241, 1247, 1257, 1266, 1268, 1269, 1270, 1273 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 211, 212, 258-259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - територіальна громада в особі Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області, Розівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 7 994, 31 грн.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції, - Розівський районний суд Запорізької області, шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03 жовтня 2019 року.

Суддя: А.П. Завіновська