Рішення

від 02.10.2019 по справі 574/366/19

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/366/19

Провадження №2/574/343/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 року Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцан В.М.

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Буринського району Сумської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її рідна тітка ОСОБА_2 , у зв`язку з чим відкрилася спадщина , яка складається, в тому числі, із земельної ділянки площею 3,0557 га, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ №044697 від 07.12.2004 року. Вона є спадкоємцем другої черги за законом за правом представлення. Однак нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину так, як вона пропустила шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, а також через неможливість підтвердження родинних відносин між її батьком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та спадкодавцем ОСОБА_2 , оскільки відсутнє свідоцтво про народження останньої. При вказаних обставинах вона не може отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі, у зв`язку з чим просила встановити факт родинних відносин та визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивачка ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала, просила справу розглянути без її участі, надіславши до суду письмову заяву.

Представник відповідача Миколаївської сільської ради про розгляд справи повідомлений належним чином, в судове засідання не явився по невідомій причині, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, відзив на позовну заяву не надав. З врахуванням положень ст.223 ЦПК України, суд визнав можливим справу розглянути у його відсутності за наявними доказами.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожна окремо підтвердили, що позивачка ОСОБА_1 є рідною племінницею ОСОБА_2 по лінії батька ОСОБА_3 .. Покійні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є рідними сестрою та братом. Вони знали їх особисто, оскільки проживали в одному селі.

Вислухавши покази свідків, дослідивши обставини справи, представлені докази та давши їм оцінку, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в.с.Бошівка, Буринського району, Сумської області помер батько позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.13).

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Суми померла ОСОБА_2 , що вбачається з копії свідоцтва про смерть (а.с.6).

Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається, в тому числі, із земельної ділянки площею 3,0557 га, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку СМ № 044697 від 07.12.2004 року (а.с.9).

Будучи спадкоємцем другої черги за законом, за правом представлення відповідно до ч.3 ст.1266 ЦК України, позивачка заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори в установлений законом шестимісячний строк не подала, що вбачається з роз`яснення нотаріуса (а.с.14).

При цьому позивачка ОСОБА_1 проживала не за місцем відкриття спадщини, однак здійснила поховання ОСОБА_2 за власні кошти, що підтверджується довідкою Миколаївської сільської ради та копією паспотра позивачки (а.с.8,18-19).

Згідно з інформаційних довідок зі Спадкового реєстру, спадкові справи після смерті ОСОБА_2 не заводилися, свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с.15-16).

Частиною 1 статті 1261 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. При цьому спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.1, ч.2 ст.1220 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за заявою спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається з роз`яснень, які містяться в п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року №7, та сформульованої відповідно до рішень цього Суду правової позиції, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суд приходить до переконання, що строк подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори був пропущений позивачкою з поважних причин, оскільки остання проживала не за місцем відкриття спадщини, а про існування державного акта довідалася лише в кінці 2018 року.

Такі обставини, з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні фактичні данні про заперечення будь-кого щодо переходу до позивачки спадкового майна належного спадкодавцю, спадщина до теперішнього часу залишається відкритою, суд визнає поважними, оскільки вони, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, були для позивачки об`єктивними, непереборними та істотними труднощами, що завадили їй своєчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Стаття 2 Цивільного процесуального кодексу України закріплює, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В силу ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З рішення Європейського суду з прав людини по справі Ілхан проти Туреччини від 27.06. 2000 року вбачається, що при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Виходячи із сформованої практики цього ж Суду, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, по своїй суті, є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Виходячи із положень книги 6 Цивільного кодексу України, спадкове право захищає власність фізичних осіб, позивачка, пов`язана зі спадкодавцем кровним походженням, усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції, становитиме майно позивачки виходячи із законодавчого визначення спадкових правовідносин, суб`єктом яких вона є.

Крім того, позивачка також не спроможна належними чином оформити свої спадкові права, через неможливість підтвердження родинних відносин між її батьком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відсутнє свідоцтво про народження останньої, що вбачається з листа приватного нотаріуса Головенської Л.В. (а.с.14).

Між тим, родинні відносини між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , щодо їх кровної спорідненості, повністю підтверджені матеріалами справи.

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00022079953 - ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_3 (батько позивачки) (а.с.12).

Як вбачається з довідки Державного архіву Сумської області книги реєстрації актів громадянського стану про народження по с.Бошівка Буринського району Сумської області за 1927-1929 рік на зберігання до архіву не надходили і їх місце зберігання невідоме в зв`язку з чим неможливо підтвердити дату народження ОСОБА_2 (а.с.17).

Вказані обставини були підтверджені і свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , покази яких суд визнає достовірними з врахуванням того, що вони особисто знайомі як із позивачкою так і були знайомі з покійними ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ..

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Таким чином, даючи оцінку наведеним вище доказам, суд вважає, що покійні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є рідними братом та сестрою.

Враховуючи, фактичні обставини справи, а також те, що позивачка не може скористатись в повному обсязі своїм правом власності на спадкове майно шляхом нотаріального оформлення спадщини, суд вважає, що позов доведений і підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 7, 10, 12, 13, 23, 258, 259, 265, 268, 293, 315, 354 ЦПК, ст.ст.1222 ч.1, 1266, 1269, 1270, 1272 ч.3 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Буринського району Сумської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити повністю.

Встановити факт про те, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 84 роки в м. Суми є рідною сестрою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 68 років в с. Бошівка, Буринського району Сумської області.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 (проживає за адресою АДРЕСА_1 ), додатковий строк для подання в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_2 - один місяць з моменту набрання цим рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Сумського апеляційного суду) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий:

Повний текст рішення виготовлений 03.10.2019 року.