Рішення

від 02.10.2019 по справі 584/1113/19

ПУТИВЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 584/1113/19

Провадження № 2/584/555/19

РІШЕННЯ

Іменем України

02.10.2019 Путивльський районний суд Сумської області в особі : головуючого - судді Токарєва С.М., при секретарі Зікрати Я.В., без участі учасників справи, розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Путивль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бояро-Лежачівської сільської ради Путивльського району Сумської області про встановлення факту визнання батьківства та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом і просила встановити факт визнання батьківства ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Бояро-Лежачі Путивльського району Сумської області, відносно неї, а також просила визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 3,80 в умовних кадастрових гектарах із земель СЗАПТ Сейм , розташовану на території Бояро-Лежачівської сільської ради Путивльського району Сумської області, належну ОСОБА_2 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії СМ в„– 0107341 від 05.09.1996, а також право на таку ж саму земельну частку (пай), належну ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ в„– 0107342 від 05.09.1996, у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Бояро-Лежачі Путивльського району Сумської області та який право на земельну частку (пай) відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серії СМ в„– 0107342 від 05.09.1996 прийняв, але не оформив за життя, після смерті свого сина ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Бояро-Лежачі Путивльського району Сумської області.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що як спадкоємець першої черги за законом, прийняла спадщину після смерті батька шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, нотаріусом заведена спадкова справа № 390 від 15.12.2006, але в той же час, оформити в нотаріальному порядку зазначене майно позбавлена можливості в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на нього, а також у зв`язку з відсутністю запису про батька в її свідоцтві про народження.

Посилаючись на зазначене, просила позов задовольнити.

У судове засідання позивач не з`явилася, надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, свої позовні вимоги підтримала.

Відповідач також не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом на подачу відзиву не скористався.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Як вбачається з копій свідоцтва про народження від 06.03.1950 та свідоцтва про одруження від 10.07.1971, ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_1 , позивач у справі, матір`ю якої є ОСОБА_5 , а в графі батько зазначено ОСОБА_2 (а.с. 10, 12).

З копії повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 29.07.2019 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_1 , матір`ю якої є ОСОБА_5 , а батьком - ОСОБА_2 , при цьому державна реєстрація народження була здійснена на підставі заяви ОСОБА_2 (а.с. 11).

Згідно копії свідоцтва про одруження від 04.01.1954, 04.01.1955 зареєстрували шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (а.с. 7).

З довідки Бояро-Лежачівської сільської ради Путивльського району Сумської області від 09.08.2018 № 424 вбачається, що ОСОБА_2 на день смерті був зареєстрований та постійно проживав один по АДРЕСА_1 , спадщину після його смерті прийняла дочка ОСОБА_1 , вступивши у володіння спадковим майном (розпорядилася речами та майном померлого) (а.с. 24).

Копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.12.2006 підтверджена та обставина, що ОСОБА_1 , як дочка ОСОБА_2 , на підставі ст. 529 ЦК Української РСР (1963 року) є спадкоємцем за законом майна останнього (а.с. 15).

Як роз`яснено в п. 3 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 року, необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір`ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

Відповідно до ст. 53 КпШС Української РСР походження дитини від батьків, які не перебувають між собою в шлюбі, встановлюється шляхом подачі спільної заяви батьком і матір`ю дитини в державні органи реєстрації актів громадянського стану. В разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття. При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Згідно ст. 7 Указу Президії Верховної Ради Української РСР Про порядок введення в дію Кодексу про шлюб та сім`ю Української РСР від 29.12.1969 (зі змінами) у відношенні дітей, які народилися до 1 жовтня 1968 року від осіб, що не перебувають між собою у шлюбі, батьківство може бути встановлено за спільною заявою матері дитини і особи, яка визнає себе батьком дитини. В разі смерті матері, визнання матері недієздатною, позбавлення її батьківських прав, а також при неможливості встановлення її місця проживання батьківство може бути встановлено за заявою батька. В разі смерті особи, на утриманні якої перебувала дитина і яка визнавала себе батьком дитини, факт визнання нею батьківства може бути встановлений в судовому порядку. На підставі спільної заяви батьків або батька дитини або рішення суду про встановлення факту визнання батьківства провадиться відповідна реєстрація в органах запису актів громадянського стану з внесенням запису про батька у свідоцтво про народження дитини.

Тобто за змістом цієї правової норми в судовому порядку підлягає встановленню факт визнання померлим батьківства щодо заявника.

Таким чином, беручи до уваги зазначене та даючи оцінку наявним у справі доказам, суд вважає, що достовірно встановлено той факт, що померлий ОСОБА_2 визнавав себе батьком ОСОБА_1 , що є підставою для задоволення позову в цій частині.

На підставі ст. 529 ЦК Української РСР (1963 р.) позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Бояро-Лежачі Путивльського району Сумської області (а.с. 14).

До спадкового майна входить право на земельну частку (пай) розміром 3,80 в умовних кадастрових гектарах із земель СЗАПТ Сейм , розташовану на території Бояро-Лежачівської сільської ради Путивльського району Сумської області, належну ОСОБА_2 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії СМ в„– 0107341 від 05.09.1996, а також право на таку ж саму земельну частку (пай), належну ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ в„– 0107342 від 05.09.1996, яку ОСОБА_2 прийняв шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, але не оформив за життя, після смерті свого сина ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Бояро-Лежачі Путивльського району Сумської області (а.с. 8-9, 13, 17, 18, 21, 22, 23).

При цьому, отримати в нотаріальному порядку свідоцтво про право на спадщину на вказане спадкове майно позивач не може з причини відсутності правовстановлюючого документа на нього, що вбачається з постанов нотаріуса від 22.05.2019 № 543/02-31 та № 544/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Разом з тим, з листа Відділу у Путивльському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 02.07.2018 № 671/169-18 вбачається, що за № 341 Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Путивльською районною державною адміністрацією членам СЗАПТ Сейм Бояро - Лежачівської сільської ради значиться запис про не отриманий ОСОБА_2 сертифікат серії СМ в„– 0107341 від 05.09.1996 на право на земельну частку (пай) розміром 3,80 в умовних кадастрових гектарах на території Бояро-Лежачівської сільської ради Путивльського району Сумської області. Вказаний сертифікат зберігається у відділі (а.с. 17).

Крім того, з листа Відділу у Путивльському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 02.07.2018 № 672/169-18 вбачається, що за № 342 Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Путивльською районною державною адміністрацією членам СЗАПТ Сейм Бояро - Лежачівської сільської ради значиться запис про не отриманий ОСОБА_3 сертифікат серії СМ в„– 0107342 від 05.09.1996 на право на земельну частку (пай) розміром 3,80 в умовних кадастрових гектарах на території Бояро-Лежачівської сільської ради Путивльського району Сумської області. Вказаний сертифікат зберігається у відділі (а.с. 18).

Відповідно до п.п. 2, 5 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08.08.1995 №720/95 право на земельну частку (пай) мають члени коллективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, щододається до державного акта на право колективної власності на землю. Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їхреєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних ділянок (паїв) основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є :свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Як роз`яснено в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України 16.04.2004 N 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , член коллективного сільськогосподарського підприємства (далі КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК Української РСР (1963 р.) часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Частиною 2 ст. 548 ЦК Української РСР (1963 р.) прийнята спадщина визнається належною спадкоємцю з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 529 ЦК Української РСР (1963 р.) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Таким чином, оскільки спадкодавці ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були внесені до списку громадян-членів СЗАПТ Сейм Бояро-Лежачівської сільської ради Путивльського району, хоча за життя і не отримали відповідні сертифікати, тому з урахуванням вказаних роз`яснень Пленуму Верховного Суду України щодо часу набуття членом КСП права на земельну частку (пай), суд дійшов висновку, що вони набули право на земельну частку (пай) розміром по 3,80 в умовних кадастрових гектарах із земель вказаного товариства, яке успадковане позивачем, що є підставою для задоволення позову і в цій частині.

В зв`язку з задоволенням позову на підставі ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача в дохід держави 1786,40 грн. судового збору (1018 грн. за вимогу майнового характеру та 768,40 грн. за вимогу немайнового характеру), від сплати якого позивач була звільнена на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , як інвалід І групи.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , задовольнити повністю.

2. Встановити факт визнання батьківства ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Бояро-Лежачі Путивльського району Сумської області, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП- НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2

3. Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Бояро-Лежачі Путивльського району Сумської області, право власності на:

- земельну частку (пай) розміром 3,80 в умовних кадастрових гектарах із земель сільськогосподарського закритого акціонерно-пайового товариства Сейм , розташовану на території Бояро-Лежачівської сільської ради Путивльського району Сумської області, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ в„– 0107341 від 05.09.1996;

- земельну частку (пай) розміром 3,80 в умовних кадастрових гектарах із земель сільськогосподарського закритого акціонерно-пайового товариства Сейм , розташовану на території Бояро-Лежачівської сільської ради Путивльського району Сумської області, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ в„– 0107342 від 05.09.1996.

4. Стягнути з Бояро-Лежачівської сільської ради Путивльського району Сумської області (с. Бояро-Лежачі Путивльського району Сумської області, код ЄДРПОУ 04388627) 1786,40 грн. судового збору в дохід держави

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Путивльський районний суд Сумської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М.Токарєв