Постанова

від 04.10.2019 по справі 923/276/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2019 року м. ОдесаСправа № 923/276/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного підприємства Санвінд на рішення господарського суду Херсонської області від 11.07.2019 року (суддя суду першої інстанції: ОСОБА_4; час і місце винесення рішення: 11.07.2019, м. Херсон, вул. Театральна, 18, Господарський суд Херсонської області) у справі за позовом до відповідача про№ 923/276/19 Товариства з обмеженою відповідальністю Югнефтетранс Приватного підприємства Санвінд стягнення 86500,00 грн.; ВСТАНОВИВ:

09.04.2019 до Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Югнефтетранс про стягнення з Приватного підприємства Санвінд 86500,00 грн. - передоплати за договором підряду, укладеним у спрощений спосіб. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на положення ст. ст. 615, 837, 839, 849, 1212 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 11.07.2019 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Югнефтетранс задоволено повністю; стягнуто з Приватного підприємства Санвінд (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Грецька (Леніна), 29, оф. 9, ідентифікаційний код юридичної особи: 33277477) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Югнефтетранс (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, Карантинний острів, 1, кім. 408, ідентифікаційний код юридичної особи: 33278230) 86 500 грн. передоплати за договором № 29/16 на розробку проектної документації, укладеним у спрощений спосіб, 1921 грн. судового збору.

Вказане рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що кошти у розмірі 86 500,00грн., які позивач просить стягнути як передоплату, набуті відповідачем на виконання договору № 29/16 на розробку проектної документації, який на час розгляду спору є розірваним, а зобов'язання за ним припинились, а тому наявні підстави для застосування ч. 3 ст. 1212 ЦК України для їх витребування як безпідставного збагачення, внаслідок відпадання достатньої правової підстави для їх набуття.

05.08.2019 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Приватного підприємства Санвінд на рішення Господарського суду Херсонської області від 11.07.2019 року, в якій апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 11.07.2019; ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Югнефтетранс про стягнення з ПП Санвінд на користь ТОВ Югнефтетранс 86 500грн. передоплати за договором № 29/16 на розробку проектної документації, укладеним у спрощений спосіб, та 1921грн. судового збору - відмовити.

Як на підставу викладених у скарзі вимог, апелянт посилається на неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам прави, порушення норм процесуального права при неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що 06.05.2019 подав до суду першої інстанції разом з відзивом на позовну заяву клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, однак суд в порушення приписів ст. 250 ГПК України це клопотання не вирішив з винесенням ухвали як окремого процесуального документа.

Як зазначає апелянт, суд при вирішенні питання про віднесення тієї чи іншої справи до категорії малозначних чи справ незначної складеності, повинен виходити із критеріїв, визначених ч. 3 ст. 247 ГПК України. На думку апелянта, судом при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження порушено приписи ст.ст. 14, 15 ГПК України щодо принципів диспозитивності та пропорційності господарського судочинства, а тому відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 277 ГПК України, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, то це вважається порушенням норм процесуального права і є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Крім того, на думку апелянта відмова суду першої інстанції в задоволенні клопотання відповідача про витребування з архіву Господарського суду Херсонської області справи № 923/1366/16 є помилковим, оскільки дана справа містить значний обсяг доказів того, що у справі має бути доведено: чи мала місце одностороння відмова замовника від договору, чи був повідомлений підрядник про цю відмову, чи оплачена замовником виконана підрядником частина робіт, які правові підстави існують для неповернення підрядником замовнику частини авансу, чи завдані таким розірванням договору підряднику збитки.

Апелянт звертає увагу, що застосовуючи ст. 1212 ЦК України судом не враховані приписи ч. 4 ст. 849 ЦК України, якою передбачено безумовне право замовника у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Апелянт наголошує, що ключовим правовим питанням у справі є доведення факту отримання відповідачем повідомлення про відмову від договору з вимогою повернення сплачених коштів від 02.10.2018 за № 35. Апелянт звертає увагу, що на бланку повідомлення про вручення наявний запис отримання за довіреністю, містить фамілію Луцик , між тим відсутній його підпис, що взагалі не може бути підтвердженням отримання повідомлення позивача про односторонню відмову від договору підряду.

На думку апелянта, належним доказом відправлення відповідачеві повідомлення про відмову від договору з вимогою повернення сплачених коштів є опис вкладення в поштовий конверт з підписом працівника поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля, а також документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). За відсутності опису вкладення, з позначенням серед опису предметів - повідомлення про відмову від договору з вимогою повернення сплачених коштів, з зазначенням кількості аркушів відправлення, з підписом працівника поштового зв'язку про відповідність вкладеного в лист згідно опису, проставлення відбитку календарного штемпеля, не можна вважати обґрунтованим твердженням позивача про надіслання та отримання відповідачем зазначеного документа.

Як зазначає апелянт, позивач в порушення умов договору не надав відповідачу у відповідності до п. 1.2. Договору вихідні дані, визначені п. 4.3. ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, технічні умови, завдання на проектування (додаток Б), інші вихідні дані (додаток А). Наведені порушення умов договору позивачем спричинили зміну відповідачем термінів виконання робіт, право на яку встановлено п. 1.3. Договору.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 відкрито апеляційне провадження у справі № 923/276/19 за апеляційною скаргою Приватного підприємства Санвінд на рішення Господарського суду Херсонської області від 11.07.2019, розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства Санвінд на рішення Господарського суду Херсонської області від 11.07.2019 у справі № 923/276/19 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 02.09.2019; роз'яснено учасникам справи про їх право в строк до 02.09.2019 подати до суду заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк, встановлений судом у вигляді їх повернення заявникові без розгляду.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, копію ухвали суду від 12.08.2019 про відкриття апеляційного провадження позивач отримав - 19.08.2019, відповідач в особі Приватного підприємства Санвінд не отримав та поштовий конверт з ухвалою суду повернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з відміткою пошти адр. відсутній 23/8 . Адреса, за якою направлялося повідомлення відповідачу з ухвалою апеляційного господарського суду співпадає із адресою, яка була зазначена в позовній заяві позивачем, в апеляційній скарзі самим відповідачем та у детальній інформації про юридичну особу Приватне підприємство Санвінд , що міститься в матеріалах даної справи (а.с 31-34), також в інших документах по справі - комерційна пропозиція щодо виконання проектної документації по складу № 1 і склад № 2 (документ складений відповідачем, а.с. 13).

Також апеляційний господарський суд, отримавши повернуте поштове відправлення на адресу відповідача (апелянта) без вручення адресату, 13.09.2019 повторно направив поштою копію ухвали від 12.08.2019 про відкриття апеляційного провадження, на цей раз знову на юридичну адресу Приватного підприємства Санвінд - м. Херсон, вул. Грецька (Леніна), буд. 29 кв. (оф.) 9, та додатково на адресу його керівника та єдиного засновника в особі ОСОБА_5 - м. Херсон, вул. Ладичука, буд. 78, яка міститься у Детальній інформації про юридичну особу.

Як вбачається із роздруківки з офіційного сайту Укрпошти, вказані повторні поштові відправлення не були вручені адресатам під час доставки з інших причин.

Після отримання відомостей із сайту Укрпошти про невручення повторних відправлень відповідачу (апелянту) та з метою фактичного повідомлення відповідача про відкриття апеляційного провадження за його апеляційною скаргою та розгляду справи без виклику сторін, апеляційний господарський суд 27.09.2019 додатково направив поштове відправлення з копією ухвали від 12.08.2019 про відкриття апеляційного провадження на іншу адресу керівника та кінцевого бенефіціарного власника (контролера) в особі ОСОБА_5 - АДРЕСА_1, яка міститься у Детальній інформації про юридичну особу.

Окрім того секретарем судового засідання за вказівкою головуючого судді по даній справі 26.09.2019 було повідомлено в телефонному режимі особисто керівника відповідача (апелянта) Приватного підприємства Санвінд ОСОБА_5 про винесення ухвали Південно-західним апеляційним господарським судом від 12.08.2019, якою відкрито апеляційне провадження у справі № 923/276/19 за апеляційною скаргою Приватного підприємства Санвінд на рішення Господарського суду Херсонської області від 11.07.2019, розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства Санвінд на рішення Господарського суду Херсонської області від 11.07.2019 у справі № 923/276/19 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (текст відповідної телефонограми долучено до матеріалів справи).

Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України ).

Таким чином сторони по справі вважаються повідомленими належним чином про розгляд апеляційним господарським судом апеляційної скарги в письмовому провадженні без виклику сторін.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин :

Із оскарженого рішення суду першої інстанції вбачається наступне.

05.04.2016 на електронну адресу позивача відповідачем направлені проекти договору підряду №29/16 з додатком, у відповідності до п.п. 1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати за завданням Замовника проектну документацію Будівництво складу №1 площею 1750 кв.м та прибудова до складу №2 площею 1400 кв.м на території Югнефтетранс в м. Херсоні . При цьому, пунктами 1.1.1 та 1.1.2 договору встановлені частини виконання робіт. Пунктом 1.3 Договору встановлено, що Підрядник зобов'язується виконати зазначені у Договорі проектні роботи протягом 60 днів з моменту виконання Замовником п.1.2 Договору, а саме: оплатити вартість зазначених робіт в п.1.1 Договору. Згідно п.2.2 Договору, загальна вартість робіт становить 174500 грн., при цьому передоплата становить 101500 грн. без ПДВ відповідно до переліку робіт, вказаних в додатку №1 цього Договору.

18.04.2016 на електронну адресу ПП СанВінд від Позивача надійшло коригування тексту договору підряду, а саме: надіслані реквізити позивача та зауваження до пунктів 1.3, 2.4, 4.1.3 - 1.3, 4.1.5 - 1.3, 4.4.3, 5.4 Договору підряду, які прийняті до уваги відповідачем, в зв'язку з чим внесені відповідні зміни до Договору.

28.04.2016 на виконання договору підряду №29/16 на електронну адресу ПП СанВінд Позивачем надіслані вихідні дані для проектування, ескізи намірів забудови, Робочий проект Виробничо-складський комплекс в м. Херсоні, Карантинний острів 1, Висновок про інженерно-геологічні умови майданчика.

12.05.2016 Відповідачем на адресу Позивача направлено рахунок-фактуру №29/1 на суму 101500 грн., який 02.06.2016 був оплачений повністю згідно платіжного доручення №2353, в зв'язку з цим відповідач почав виконувати прийняті на себе згідно Договору підряду №29/16 зобов'язання, видав наказ №7/06 від 07.06.2016 про призначення головного архітектора та головного інженера у зв'язку з укладенням договору на розробку проектної документації Будівництво складу №1 площею 1750 кв.м. та прибудова до складу №2 площею 1400 кв.м. на території Югнефтетранс в м. Херсоні .

Таким чином, правовідносини сторін врегульовані умовами договору №29/16 на проведення проектних робіт, який укладено у спрощений спосіб шляхом обміну електронними листами.

27.06.2016 ПП СанВінд складено кошторис №1 на проектні роботи Будівництво складу №1 площею 1750 кв.м та прибудова до складу №2 площею 1400 кв.м. на території Югнефтетранс в м. Херсоні , згідно якого загальна вартість робіт складає 63700 грн. Акти №30, 31а від 27.06.2016 р. здачі-прийомки виконаних робіт (послуг), згідно яких загальна вартість робіт з розробки проектної документації склала 63700 грн., підписані лише представником відповідача.

Позивачем 01.07.2016 була направлена претензія за вих. № 475/02-24 на ім'я директора ПП СанВінд , в якій повідомлено про помилкове перерахування коштів в сумі 101500 грн. та вимогою про повернення коштів.

06.07.2016 Відповідач повернув Позивачу на рахунок суму 5000 грн., 05.09.2016 суму 5000 грн., 24.10.2016 - 5000 грн. з призначенням платежу: повернення невикористаних коштів авансу згідно договору №29/16 та акту виконаних робіт, що підтверджено випискою по рахунку №26008698631 за період з 06.07.16 по 24.10.16.

10.10.2016 Позивачем була направлена повторна Претензія до Відповідача про повернення 101500 грн. помилково перерахованих коштів, яка залишена останнім без виконання.

Зазначені обставини встановлені рішенням суду в господарській справі №923/1366/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Югнефтетранс до Приватного підприємства СанВінд про стягнення 86500 грн. безпідставно одержаних коштів та 5345,48 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, що набрало законної сили, та на підставі ч.4 ст. 75 ГПК України, не доказуються при розгляді цієї справи.

03 жовтня 2018 року позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення про відмову від договору №29/16 з вимогою протягом одного робочого дня повернути сплачені кошти передплати в сумі 86500 грн. Отримання 23.10.2018 відповідачем повідомлення про відмову від договору підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, зазначене повідомлення залишено відповідачем без відповіді і виконання, що і зумовило звернення позивача до суду із вимогами про стягнення 86500 грн. передоплати за договором підряду, укладеним у спрощений спосіб.

Вищевказаним обставинам та правовідносинам сторін по справі господарський суд надав наступну правову кваліфікацію.

Укладений сторонами спору у спрощений спосіб договір №29/16 на розробку проектної документації є договором підряду на проведення проектних робіт. Отже, до спірних правовідносин застосовуються норми Цивільного кодексу України, а саме: розділів 1, 2 щодо загальних положень про зобов'язання, про договір та параграфів 1, 4 глави 61 розділу 3 щодо загальних положень про підряд, підряд на проектні та пошукові роботи, норми глави 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторонам (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтями 598, 599 ЦК України, 202 ГК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 849 ЦК України встановлено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Тобто, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення робіт і визначене цією нормою право не може бути обмежене.

Частиною 3 ст. 651 ЦК України визначено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, договір №29/16 на розробку проектної документації може бути розірваній в результаті односторонньої відмови від нього замовником. Позивачем було реалізоване надане законом право на відмову від договору шляхом надсилання письмового повідомлення. Матеріали справи містять докази отримання цієї кореспонденції відповідачем. Таким чином, Договір №29/16 на розробку проектної документації є розірваним з 23.10.2018 року.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на ту обставину, що позивачем не доведено факту отримання відповідачем 23.10.2019 повідомлення про відмову від договору з вимогою повернення сплачених коштів за довіреністю, оскільки останнім переконливо не обґрунтовано, чим зумовлено наявність сумніву отримання поштового відправлення адресатом за відсутності підпису особи, яка отримала кореспонденцію, при дотриманні працівником поштового зв'язку вимог п. 106 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМ України від 05.03.2009 №270, щодо зазначення прізвища довіреної особи.

Норми ч.1 ст. 837, ч.4 ст. 849 ЦК України, що містяться в загальних положеннях про підряд, передбачають обов'язок замовника оплатити лише виконані підрядником роботи.

Відповідно до ч.1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Аргументи Відповідача про не вчинення Позивачем дій для прийняття виконаних робіт судом відхиляються, оскільки суду не надані докази результатів виконання договору -проекту на будівництво. Як не надані ці докази і в межах справи №923/1366/16, про що зазначено у судовому рішенні. Також, суд зазначає про відсутність передбаченого законом обов'язку замовника з'ясовувати розмір збитків, завданих відмовою від договору підряду.

Оцінюючи інші доводи і аргументи учасників справи, викладені у заявах по суті справи, суд не бере їх до уваги, як безпідставні та такі, що ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права, договірних умов. Щодо відображення оцінки зазначених аргументів у судовому рішенні, суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішеннях від 18.07.2006 у справі Проніна проти України , від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України , де зауважено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Отже, враховуючи відсутність фактично виконаних відповідачем робіт за договором №29/16 на розробку проектної документації, суд зазначає, як про розірвання договірних відносин сторін, так і про припинення зобов'язань за ним.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні. Необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави.

Так, оскільки кошти, які позивач просить стягнути як передоплату, набуті відповідачем на виконання договору №29/16 на розробку проектної документації, який на час розгляду спору є розірваним, а зобов'язання за ним припинились, наявні підстави для застосування ч.3 ст. 1212 ЦК України для їх витребування як безпідставного збагачення, внаслідок відпадання достатньої правової підстави для їх набуття.

З вказаними висновками суду першої інстанції повністю погоджується колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, оскільки вони зроблені господарським судом при повному, об'єктивному та всебічному дослідженню усіх обставин по даній справі.

Що стосується доводів апеляційної скарги, то колегія суддів не приймає їх до уваги з наступних підстав.

1) Апелянт зазначає, що 06.05.2019 подав до суду першої інстанції разом з відзивом на позовну заяву клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, однак суд в порушення приписів ст. 250 ГПК України це клопотання не вирішив з винесенням ухвали як окремого процесуального документа.

Але як вбачається з матеріалів справи, з цього питання суд першої інстанції вирішив клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, відмовивши у їх задоволенні з обґрунтуванням підстав такого відмовлення, при винесенні рішення по справі як процесуального документа у даній справі. З врахуванням того, що справа розглядалася судом за правилами спрощеного провадження без виклику сторін, то такі дії суду першої інстанції не можна розцінювати як порушення процесуальних норм. Особа, якій було відмовлено у задоволенні вказаних клопотань скористалася своїм правом на оскарження судового рішення, в тому числі й з підстав вищевказаної відмови судом. З цього витікає, що процесуальні права такої особи не були порушені.

2) Як зазначає апелянт, суд при вирішенні питання про віднесення тієї чи іншої справи до категорії малозначних чи справ незначної складеності, повинен виходити із критеріїв, визначених ч. 3 ст. 247 ГПК України. На думку апелянта, судом при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження порушено приписи ст.ст. 14, 15 ГПК України щодо принципів диспозитивності та пропорційності господарського судочинства, а тому відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 277 ГПК України, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, то це вважається порушенням норм процесуального права і є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

З цього питання колегія суддів підтримує висновок господарського суду щодо відсутності законних підстав для задоволення клопотань відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, оскільки ціна позову по справі не перевищує ста прожиткових мінімумів, а саме це в силу приписів ст.ст. 247, 252 ГПК України є підставою розглядати таку справу в спрощеному провадженні та відмовляти у задоволенні клопотання про розгляд справи із викликом сторін. Відповідачем не було доведено належним чином необхідність розгляду справи в судовому засіданні за участю сторін з врахуванням характеру спірних правовідносин та предмету доказування.

3) На думку апелянта відмова суду першої інстанції в задоволенні клопотання відповідача про витребування з архіву Господарського суду Херсонської області справи № 923/1366/16 є помилковим, оскільки дана справа містить значний обсяг доказів того, що у справі має бути доведено: чи мала місце одностороння відмова замовника від договору, чи був повідомлений підрядник про цю відмову, чи оплачена замовником виконана підрядником частина робіт, які правові підстави існують для неповернення підрядником замовнику частини авансу, чи завдані таким розірванням договору підряднику збитки.

З цього питання суд першої інстанції також виклав свою думку у тексті оскарженого рішення з посиланням на недотримання відповідачем вимог до форми та змісту клопотання про витребування доказів, що є підставою для відхилення такого клопотання (ст. ст. 81, 169 ГПК). З таким висновком колегія суддів також погоджується, окрім того зауважує на тому, що при розгляді заявлених позовних вимог по даній справі достатнім було використання при винесенні оскарженого рішення судом обставин, встановлених рішенням господарського суду у справі № 923/1366/16, яке є у загальному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Витребування самої справи № 923/1366/16 з архіву суду не було в дійсності необхідним, без матеріалів цієї справи суд мав достатні докази для вирішення по суті позовних вимог по справі № 923/276/19.

4) Апелянт звертає увагу, що застосовуючи ст. 1212 ЦК України судом не враховані приписи ч. 4 ст. 849 ЦК України, якою передбачено безумовне право замовника у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

В даному випадку колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції в частині того, що замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору підряду у будь-який час до закінчення робіт і визначене цією нормою право не може бути обмежене. Що стосується виплати підряднику плати за виконану частину роботи та відшкодування йому збитків, завданих розірванням договору, то замовник повинен здійснювати оплату тільки фактично виконаної роботи за наявності відповідних доказів з цього питання, також замовник не повинен доводити факт та розмір заподіяння збитків іншій стороні договору. Будь-яких вимог з цього питання підрядник замовнику у встановленому порядку не заявляв, належні, допустимі та достатні докази до суду не представив. Тому доводи апелянта є безпідставними та надуманими.

5) Апелянт наголошує, що ключовим правовим питанням у справі є доведення факту отримання відповідачем повідомлення про відмову від договору з вимогою повернення сплачених коштів від 02.10.2018 за № 35. Апелянт звертає увагу, що на бланку повідомлення про вручення наявний запис отримання за довіреністю, містить фамілію Луцик , між тим відсутній його підпис, що взагалі не може бути підтвердженням отримання повідомлення позивача про односторонню відмову від договору підряду. На думку апелянта, належним доказом відправлення відповідачеві повідомлення про відмову від договору з вимогою повернення сплачених коштів є опис вкладення в поштовий конверт з підписом працівника поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля, а також документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). За відсутності опису вкладення, з позначенням серед опису предметів - повідомлення про відмову від договору з вимогою повернення сплачених коштів, з зазначенням кількості аркушів відправлення, з підписом працівника поштового зв'язку про відповідність вкладеного в лист згідно опису, проставлення відбитку календарного штемпеля, не можна вважати обґрунтованим твердженням позивача про надіслання та отримання відповідачем зазначеного документа.

Колегія суддів повністю підтримує правову позицію суду першої інстанції щодо оцінки достовірності факту вручення представнику відповідача поштового відправлення з листом про відмову від договору підряду. Поштове повідомлення про вручення поштового відправлення із відміткою про вручення особі як представнику адресата із зазначенням його прізвища на думку колегії суддів є належним, достатнім та допустимим доказом, тому оцінка такого доказу судом першої інстанції є правильною. Що стосується відсутності опису вкладення при відправленні підряднику листа-повідомлення із відмовою замовника від договору підряду, то жодною нормою Цивільного або Господарського кодексів України, якими врегульовані правовідносини сторін при виконанні договору підряду, не передбачений обов'язок замовника направляти повідомлення про відмову від договору саме з описом вкладення до поштового відправлення. Спосіб такого повідомлення обирає сам замовник, суттєвим є те, щоб замовник мав можливість довести факт такого повідомлення, якщо підрядник буде заперечувати з цього питання. Посилання апелянта на недостовірність такого доказу на думку колегії суддів є спробою уникнути майнової відповідальності за утримання грошових коштів позивача без законних підстав (які згодом відпали).

6) Як зазначає апелянт, позивач в порушення умов договору не надав відповідачу у відповідності до п. 1.2. Договору вихідні дані, визначені п. 4.3. ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, технічні умови, завдання на проектування (додаток Б), інші вихідні дані (додаток А). Наведені порушення умов договору позивачем спричинили зміну відповідачем термінів виконання робіт, право на яку встановлено п. 1.3. Договору.

Вказаний довід апелянта не спростовує висновку суду про наявність права у замовника в будь-який час відмовитися від договору підряду, що вказує на розірвання цього договору, та на відсутність у підрядника правових підстав для подальшого утримання грошових коштів, отриманих як передоплату за виконання робіт.

7) Апелянт посилається на неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам прави, порушення норм процесуального права при неправильному застосуванні норм матеріального права.

Вказане є безпідставним доводом, оскільки повністю спростовується матеріалами справи, висновками суду першої інстанції, нормами чинного законодавства.

Висновки суду апеляційної інстанції :

З врахуванням того, що колегією суддів не встановлено з боку суду першої інстанції порушень норм процесуального закону та неправильного застосування норм матеріального закону, а також інших підстав для скасування або зміни оскарженого рішення господарського суду, тому апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 11.07.2019 по справі № 923/276/19 - без змін.

Витрати апелянта на сплату судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на скаржника у зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись статтями 269-270, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Санвінд залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 11.07.2019 року по справі № 923/276/19 залишити без змін.

Відповідно до ст. 286 ч. 3 ГПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню за винятком випадків, передбачених п.п. а), б), в), г) п. 2) ч. 3 ст. 286 цього Кодексу.

Повний текст постанови складено та підписано 04.10.2019.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: В.В. Бєляновський

ОСОБА_3