Постанова

від 30.09.2019 по справі 922/3558/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2019 р. Справа №922/3558/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.,

при секретарі Довбиш А.Ю.,

за участю представників:

позивача за первісним позовом - не з'явився;

відповідача за первісним позовом - ОСОБА_1, посвідчення №545 від 23.08.2007 року, ордер №000084 від 05.07.2019 року, свідоцтво №545 від 23.08.2007 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача за зустрічним позовом - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Куйбишево , с.Семенівка, Шевченківський район, Харківська область, (вх.№2157Х/1-40) на рішення Господарського суду Харківської області від 11.06.2019 року по справі №922/3558/18,

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Перфекта Д , с.Петропілля, Шевченківський район, Харківська область,

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Куйбишево , с.Семенівка, Шевченківський район, Харківська область,

про стягнення 90526,75 грн.,-

та за зустрічним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Куйбишево , с.Семенівка, Шевченківський район, Харківська область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Перфекта Д , с.Петропілля, Шевченківський район, Харківська область,

про стягнення 168438,60 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю Перфекта Д звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Куйбишево про стягнення заборгованості за договором підряду №0810 від 08.10.2017 року, а саме: 69910,00 грн. основного боргу, 18864,21 грн. штрафних санкцій, 1752,54 грн. - 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов договору, не здійснив оплату за виконані позивачем роботи у повному обсязі, що є порушенням приписів ст. 526 Цивільного кодексу України.

СТОВ Куйбишево проти позову заперечував, посилаючись на те, що роботи по збиранню посівів були проведені підрядником (позивачем) неякісно, відбулися значні втрати зерна з вини підрядника, про що було складено мотивовану відмову від підписання акту здачі-приймання виконаних робіт (послуг) №39 за договором №0810 від 08.10.2017 року. Підряднику було запропоновано виправити недоліки в виконаних роботах за його рахунок, або переглянути вартість виконаних робіт. Оскільки позивач не виправив недоліки виконаних робіт, відповідач був вимушений самостійно їх усувати, внаслідок чого він поніс збитки на загальну суму 168438,60 грн., що стало підставою для звернення до суду з зустрічною позовною заявою.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.06.2019 року у справі №922/3558/18 (повний текст складено 19.06.2019 року, суддя Кухар Н.М.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Перфекта Д задоволено повністю.

Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Куйбишево на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Перфекта Д основний борг у розмірі 69910,00 грн.; штрафні санкції в розмірі 18864,21 грн.; 3% річних у розмірі 1752,54 грн., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762,00 грн.

У задоволенні зустрічного позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Куйбишево до Товариства з обмеженою відповідальністю Перфекта Д про стягнення 168438,60 грн. - відмовлено.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Куйбишево з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилося та звернулося до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 11.06.2019 року та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити зустрічну позовну заяву в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що керуючись протоколом розбіжностей, який є невід'ємною частиною договору, а саме пунктом 8.2, СТОВ Куйбишево склало та направило на адресу ТОВ Перфекта Д мотивовану відмову від підписання акту здачі-приймання виконаних робіт (послуг) №39 за договором №0810 від 08.10.2017 року і було запропоновано виправити недоліки у виконаних роботах за його рахунок, або переглянути вартість виконаних робіт. Однак, ТОВ Перфекта Д не здійснило дій з виправлення недоліків виконаних робіт після отримання мотивованої відмови та відмовилося переглядати вартість виконаних робіт.

Скаржник наполягає на тому, що внаслідок неналежного виконання ТОВ Перфекта Д своїх зобов'язань за договором підряду, СТОВ Куйбишево понесло збитки, недоотримало дохід та було вимушене самостійно усувати недоліки виконаних підрядником робіт, нести додаткові витрати. Так, збитки СТОВ Куйбишево полягають у тому, що внаслідок неякісного збору урожаю кукурудзи, має місце недоотримання врожаю у розмірі 5,33 ц/га, а також в тому, що висота зрізу стебла кукурудзи складала 25-35 см (при нормі 10 см), що призвело до перевитрат палива при обробці земельної ділянки, загальною площею 116,5 га. Тобто, СТОВ Куйбишево недоотримало врожаю кукурудзи на загальну суму 153О 14,00 грн., а у зв'язку з залишенням підрядником на полі стерню з висотою зрізу, яка перешкодила подальшій якісній обробці ґрунту, усунення такого недоліку склало 15424,60 грн. Позивач за зустрічним позовом вказує, що загальна сума збитків складає 168438,60 грн.

Апелянт заперечує проти наданих громадянином ОСОБА_2 свідчень у даній справі, оскільки вказана особа займала посаду директора у товаристві і була звільнена за неналежне виконання своїх посадових обов'язків та конфліктні ситуації з власниками (засновниками - керівництвом ТОВ Корпорація АПК ). Тобто, вказана особа є заінтересованою у даній справі з негативної сторони.

Не погоджується апелянт із наданням судом першої інстанції доказового значення акту обстеження, складеного ТОВ Перфекта - Д , оскільки він не відображає реального стану виконаних ТОВ Перфекта Д робіт і не спростовує зауважень замовника (СТОВ Куйбишево ) щодо недоліків у виконаних роботах, які стали підставою відмови від підписання та повернення акту здачі-приймання виконаних робіт (послуг) №39 від 25.10.2017 року до договору №0810 від 08.10.2017 року.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.08.2019 року у справі №922/3558/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача за зустрічним позовом та призначено справу до розгляду. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також встановлено строк на протязі якого вони мають право подати до суду клопотання та документи в обґрунтування своєї позиції по справі.

28.08.2019 року від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№8122), в якому зазначає, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об'єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні 11.09.2019 року після заслуховування позицій представників сторін по справі було оголошено перерву до 30.09.2019 року.

У судове засідання 30.09.2019 року представник позивача за первісним позовом не з'явився, про причини неявки не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується підписом його підписом у листі повідомленні.

Відповідно до ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за відсутності представника позивача за первісним позовом.

У судовому засіданні 30.09.2019 року представник відповідача за первісним позовом підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників учасників справи, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язок.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Так, 08.10.2017 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Куйбишево та Товариством з обмеженою відповідальністю Перфекта Д укладено договір №0810, згідно п. 1.1. якого СТОВ Куйбишево , як замовник, доручив, а ТОВ Перфекта Д , як підрядник, зобов'язався на власний ризик виконати відповідно до умов цього договору роботу, а СТОВ Куйбишево прийняти цю роботу та оплатити її.

Відповідно до п. 2.1. договору ТОВ Перфекта Д своєю технікою виконує роботи зі збирання кукурудзи на земельних угіддях СТОВ Куйбишево , з витратою палива за його рахунок, на площі 260 га.

Згідно п. 3.1. договору, вартість робіт становить 600,00 грн. за 1 га в тому числі ПДВ 20 % - 100,00 грн. Загальна вартість робіт визначається шляхом підсумовування вартості робіт, зазначених в актах прийому-передачі.

За змістом п. 5.1. договору, ТОВ Перфекта Д зобов'язалося розпочати виконання робіт протягом 3-х днів з моменту укладання договору.

Згідно п. 7.1. договору, строк його дії становить з моменту підписання сторонами і до його остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 31.12.2017 року.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ Перфекта Д на виконання умов договору у період з 08.10.2017 року по 25.10.2017 року були виконані роботи зі збирання зерна кукурудзи врожаю 2017 року на земельних угіддях СТОВ Куйбишево , загальною площею 260,10 та на суму 156060,00 грн., у тому числі ПДВ.

Згідно п. 6.1. договору, здавання-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом 3-х днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмета підряду до приймання.

Як вказує позивач, агроном СТОВ Куйбишево був постійно присутній на полі під час виконання робіт. Таким чином, датою повідомлення про готовність предмету підряду до приймання є день закінчення збирання, а саме 20.10.2017 року.

25.10.2017 року ТОВ Перфекта Д підписано та у той ж день передано до СТОВ Куйбишево для підписання два примірника акта здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) №39 від 25.10.2017 року, рахунок-фактуру №39 від 25.10.2017 року і податкову накладну №5 від 25.10.2017 року.

26.10.2017 року СТОВ Куйбишево здійснено часткову оплату за виконані роботи в сумі 86150,00 грн., у тому числі ПДВ по рахунку-фактурі №39 від 25.10.2017 року.

Підписаного екземпляру акту та остаточної оплати в сумі 69910,00 грн. ТОВ Перфекта Д не отримало.

29.05.2018 року ТОВ Перфекта Д направило на адресу СТОВ Куйбишево письмову вимогу щодо сплати в позасудовому порядку суми боргу в розмірі 69910,00 грн. (без штрафних санкцій). Проте, замовник оплату не здійснив, суму заборгованості в розмірі 69910,00 грн. - не сплатив.

З метою захисту свого порушеного права ТОВ Перфекта Д звернулося до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з СТОВ Куйбишево заборгованості за договором

При цьому, позивачем на підставі п. 8.1. договору здійснено нарахування штрафу (пені) у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення, що за період з 03.11.2017 року по 03.09.2018 року становить 18864,21 грн.

Крім того, за вказаний період прострочення позивачем за первісним позовом нараховано 3% річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, розмір яких складає 1752,54 грн.

СТОВ Куйбишево , заперечуючи проти позову, зазначає, що після виконання збиральних робіт ним, як замовником, було виявило, що на площі - 116, 5 га, з 260,00 га, вказаних у договорі, роботи по збиранню посівів проведені підрядником неякісно, відбулися значні втрати зерна, внаслідок чого СТОВ Куйбишево заподіяно збитки.

Також, СТОВ Куйбишево було виявлено, що висота стерні, яка залишилася після збирання посівів підрядником - ТОВ Перфекта Д , складає 25-35 см. (при нормі зрізу 8-10 см), що в подальшому перешкоджатиме якісній обробці ґрунту та підготовці землі до посіву нового врожаю на полях замовника, про що було складено та підписано відповідний акт від 12.10.2017 року комісією у складі: директора СТОВ Куйбишево ОСОБА_2, головного агронома СТОВ Куйбишево ОСОБА_3, головного агронома ТОВ Корпорація АПК , яка є головним засновником СТОВ Куйбишево , ОСОБА_4

У зв'язку з викладеними обставинами, СТОВ Куйбишево частково оплачено за виконані роботи зі збирання врожаю підрядником в розмірі 86150,00 грн. (260,00 га - 116,5 га = 143,5 га); 143,5 га * 600 грн. = 86100,00 грн.

Крім того, СТОВ Куйбишево зазначено про те, що договір підряду №0810 від 08.10.2017 року укладено сторонами з протоколом розбіжностей, який є невід'ємною частиною вказаного договору.

Відповідно до п. 8.2. протоколу розбіжностей до договору, у випадку виявлення недоліків у виконаних роботах, як то: значні втрати зерна тощо, а також у разі порушень технологічного процесу, внаслідок чого замовнику були заподіяні збитки, останній надає виконавцю мотивовану відмову від підписання двостороннього акту виконаних робіт. В цьому випадку виконавець зобов'язаний усунути недоліки, або відшкодувати втрати за власний рахунок, або сторони переглядають вартість виконаних робіт.

На підставі вищевказаного пункту протоколу розбіжностей та ст. 224 Господарського кодексу України, СТОВ Куйбишево складено та направлено на адресу ТОВ Перфекта Д мотивовану відмову від підписання акту здачі-приймання виконаних робіт (послуг) №39 за договором №0810 від 08.10.2017 року, в якій детально пояснило чому вважає, що збиральні роботи були виконані ТОВ Перфекта Д неякісно, що в подальшому буде перешкоджати якісній обробці ґрунту СТОВ Куйбишево на землях останнього, збиральні роботи були виконані з втратами зерна.

З огляду на викладене, підряднику було запропоновано виправити недоліки у виконаних роботах за його рахунок, або переглянути вартість виконаних робіт. Проте, після отримання мотивованої відмови ТОВ Перфекта Д не вчинив дій по виправленню недоліків робіт. Отже, внаслідок неналежного виконання ТОВ Перфекта Д своїх зобов'язань за договором підряду, СТОВ Куйбишево понесло збитки, недоотримало дохід від врожаю кукурудзи на загальну суму 153014,00 грн. та було вимушене самостійно усувати недоліки виконаних підрядником робіт, нести додаткові витрати, розмір яких склав 15424,60 грн.

У зв'язку з викладеним, СТОВ Куйбишево було заявлено у справі зустрічні позовні вимоги до ТОВ Перфекта Д про стягнення грошових коштів на загальну суму 168438,60 грн.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу, на підставі пояснень свідків, встановив, що врожайність кукурудзи на полях СТОВ Куйбишево у 2017 році була дуже низькою.

Під час проведення збиральних робіт комбайнерами ТОВ Перфекта Д на полях був присутній ОСОБА_2, який на той час займав посаду директора СТОВ Куйбишево . Він особисто контролював роботу, всі технічні умови робіт (зокрема, висота зрізу та положення подільники жатки) були погоджені з ним.

Місцевий господарський суд вказав, що гр. ОСОБА_2 було надано у судовому засіданні пояснення, що після збирання врожаю, в процесі візуальної оцінки безпосередньо на полі встановлено, що збирання кукурудзи проведено згідно агротехнічних вимог, з урахуванням низької врожайності кукурудзи.

Крім того, згідно пояснень ОСОБА_2, він не брав участі у складанні акту від 12.10.2017 року, яким зафіксовано неякісне виконання робіт зі збирання кукурудзи, та підписав його під впливом керівництва ТОВ Корпорації АПК (головного засновника СТОВ Куйбишево ). Усі листи, що мали місце під час листування між підприємствами щодо неякісного проведення зернозбиральних робіт, також були підписані ОСОБА_2 за вказівками керівництва ТОВ Корпорації АПК .

Після отримання від СТОВ Куйбишево мотивованої відмови ТОВ Перфекта Д , створено комісію у складі заступника начальника-начальника відділу організації виробництва, переробки і маркетингу продукції рослинництва та тваринництва управління агропромислового розвитку Шевченківської райдержадміністрації ОСОБА_5, головного агронома ТОВ Перфекта Д ОСОБА_6, головного агронома СТОВ Куйбишево ОСОБА_3І та комбайнерів ТОВ Перфекта Д ОСОБА_7, ОСОБА_8, якою проведено обстеження на полі №5 площею 116,5 га після збирання кукурудзи на зерно та встановлено наступне:

- вегетативна маса кукурудзи на початок збирання нижче оптимальної (70 см проти 210 см), що негативно впливає на якість обмолоту;

- оптимальна швидкість комбайну визначається дослідним шляхом, т.я. умови збирання на кожному полі вирізняються;

- внаслідок обстеження збираних площ не обмолочених початків практично не виявлено;

- висота зрізу коливається в межах від 20 см до 35 см., що відповідає Руководству по эксплуатации ЖК 80.00.000 РЭ . Винятком є тільки рослини, котрі були максимально нахилені до землі.

Комісія вважає, що збирання кукурудзи на даної площі було проведено згідно з агротехнічними нормами.

У той же час, дотримання ТОВ Перфекта Д під час виконання робіт агротехнічних вимог щодо висоти зрізу стерні заперечується СТОВ Куйбишево .

З цього приводу представником СТОВ Куйбишево було направлено запит до Міністерства аграрної політики та продовольства України та отримано відповідь, в якій зазначено, що нормативи щодо висоти зрізу кукурудзи не визначено та не встановлено нормативно-правовими актами. Цей показник може бути зазначений у технічній документації (паспорті) відповідного комбайну або агрегату. Для прикладу, за технічними можливостями комбайн марки John Deere з жаткою для збирання кукурудзи на зерно (шириною захвату 5,6 м) залежно від стану поля, агробіологічних характеристик гібриду, в тому числі від висоти прикріплення початків та розрахункової врожайності культури, може забезпечити збирання із висотою стерні на рівні від 150 до 800 мм.

З пояснень комбайнерів ТОВ Перфекта Д , які проводили зернозбиральні роботи на полях СТОВ Куйбишево , вбачається, що ними було зроблено все можливе, з урахуванням технічних властивостей сільськогосподарської техніки, для якісного збору та найменших втрат низького врожаю кукурудзи на полях СТОВ Куйбишево .

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, враховуючи показання свідків, а також наявні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку що відповідачем за первісним позовом не доведено, що втрата кукурудзи сталася через неякісне проведення зернозбиральних робіт позивачем.

Таким чином, мотивована відмова СТОВ Куйбишева від підписання акту здачі-приймання виконаних робіт (послуг) №39 від 25.10.2017 року за договором №0810 від 08.10.2017 року є безпідставною.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що укладення договору з протоколом розбіжностей не підтверджується матеріалами справи.

Так, у матеріалах справи наявні копія договору підряду №0810 від 08.10.2017 року, який був підписаний представниками сторін і скріплений печатками підприємств. Також у матеріалах справи наявна копія протоколу розбіжностей до договору підряду №0810, який підписаний тільки з боку СТОВ Куйбишево , а отже беззаперечно стверджувати, що він є невід'ємною частиною договору і можна керуватися викладеною в ній умовою, підстави відсутні.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Договором не встановлено умов або підстав його повного або часткового одностороннього припинення.

Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виконання роботи з переданням її результату замовникові

Згідно ст. 839 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи встановлюються у договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Недоліки мають бути реальними, а не уявними та штучно вигаданими.

Згідно показань комбайнерів ТОВ Перфекта Д , наданих як свідками, жодних претензій до якості виконаних робіт СТОВ Куйбишево одразу після їх закінчення не було заявлено.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог що звичайно ставляться.

Згідно п. 4.1. договору, термін оплати становить 10 днів з моменту підписання акту прийому-передачі, а остаточний розрахунок протягом 3-х днів з моменту підписання акту здавання-приймання робіт.

Отже, за умов безпідставності мотивованої відмови, з урахуванням вихідних днів та поштових строків, СТОВ Куйбишево повинно було здійснити остаточний розрахунок до 03.11.2017 року, проте не виконало свого зобов'язання, внаслідок чого у нього з 03.11.2017 року утворилась заборгованість перед ТОВ Перфекта Д в розмірі 69910,00 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським Кодексом України, іншими законами та договором (частина 2 статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 Господарського Кодексу України).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Крім того, частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлює, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання

Частина 2 статті 343 Господарського кодексу України визначає, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, а згідно із статтею 3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013 року, з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 8.1. договору сторони визначили, що за прострочення оплати СТОВ Куйбишево зобов'язано сплатити ТОВ Перфекта Д штраф у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочки.

Отже, пунктом 8.1. договору встановлений обов'язок ТОВ Куйбишево сплатити ТОВ Перфекта Д штраф у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення, який за своєю правовою природою, відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є пенею, без встановлення обмежувального строку.

Так, за розрахунком ТОВ Перфекта Д розмір штрафу (пені) за період з 03.11.2017 року по 03.09.2018 року становить 18864,21 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

На підставі вищевказаної норми Закону позивачем зроблений розрахунок та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 1752,54 грн. за період з 03.11.2017 року по 03.09.2018 року.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, надавши оцінку обставинам справи, перевіривши розрахунок позивача за первісним позовом, дійшов правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог за первісним позовом і стягнення з відповідача на користь позивача 90526,75 грн., у тому числі: 69910,00 грн. основного боргу, 18864,21 грн. пені та 1752,54 грн. - 3% річних.

Щодо зустрічних позовних вимог про стягнення з ТОВ Перфекта Д грошових коштів на загальну суму 168438,60 грн., як збитків, що виникли внаслідок недоотримання врожаю в розмірі 5,33 ц/га через неякісний збір врожаю кукурудзи та перевитрат палива при обробці земельної ділянки, загальною площею 116,5 га, у зв'язку з понаднормовою висотою зрізу стебла кукурудзи, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно діючого законодавства (статті 614, 623 Цивільного кодексу України, статті 226 Господарського кодексу України), для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов'язання; 2) збитки; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками; 4) вина.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначено, що до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Позивачем за зустрічним позовом заявлено до стягнення з відповідача збитки у вигляді неодержаного прибутку, тобто вигода, на яку позивач мав право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання відповідачем.

Прибуток (дохід) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності і визначається шляхом збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, яке приводить до зростання власного капіталу.

Проте, як вірно відзначено судом першої інстанції, СТОВ Куйбишево не доведено, що заявлена до стягнення сума 168438,60 грн. дійсно була б ним отримана в тому разі, якби ТОВ Перфекта Д здійснило збір врожаю з урахуванням зрізу висоти стерні 8-10 см.

До того ж, факт погодження з директором СТОВ Куйбишево технічних умов перед початком виконання робіт свідчить про невжиття позивачем за зустрічним позовом заходів щодо запобігання нібито виниклих збитків в розмірі 168438,60 грн.

Наразі позивачем за зустрічним позовом не доведено, а матеріалами справи не підтверджено факт порушення ТОВ Перфекта Д своїх зобов'язань за договором.

Крім того, шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між протиправними діями особи, самою шкодою та наявністю вини.

У даному випадку, відсутність причинного зв'язку, як складової цивільного правопорушення робить неможливою відповідальність ТОВ Перфекта Д .

Місцевий господарський суд обґрунтовано, на підставі встановлених у справі обставин дійшов висновку про не доведення позивачем за зустрічним позовом протиправності поведінки відповідача, а також не доведено наявність причинного зв'язку між діями відповідача та виниклою шкодою. Крім того, заявлена до стягнення сума збитків у вигляді неодержаного прибутку документально та матеріально не обґрунтована, що позбавляє СТОВ Куйбишево права вимагати стягнення з відповідача збитків.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зустрічні позовні вимоги про стягнення 168438,60 грн. є необґрунтованими, безпідставними та не підтвердженими належними документальними доказами по справі, у зв'язку з чим у їх задоволенні правомірно відмовлено.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У справі Устименко проти України (заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Процедура розгляду справи судами повинна відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та має бути збалансована з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

Керуючись практикою Європейського Суду з прав людини, колегія суддів зазначає, що у Рішенні Серявін та інші проти України (№ 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року) Високий Суд вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються наявними в матеріалах справи документами і зводяться до необхідності надання іншої оцінки наявним у справах доказам і свідченням, аніж вчинені судом першої інстанції, не надаючи всупереч ст. 74 Господарського процесуального кодексу України у підтвердження своєї позиції по справі доказів.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства, фактичним обставинам справи, рішення відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення Господарського суду Харківської області від 11.06.2019 року у справі №922/3558/18 без змін.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 74, 76-79, 129, 236, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Куйбишево залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 11.06.2019 року по справі №922/3558/18 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 04 жовтня 2019 року.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук