Постанова

від 04.10.2019 по справі 912/1251/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2019 м.Дніпро Справа № 912/1251/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Широбокової Л.П., Кузнецової І.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарнокіт" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.07.2019 у справі №912/1251/19 (суддя Глушков М.С., повний текст рішення складений 08.07.2019)

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Облпаливо", м.Одеса

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарнокіт", смт.Сальково, Гайворонський район, Кіровоградська область

про стягнення 63 886 грн. 53 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Виробниче об'єднання "Облпаливо" (надалі - ПАТ "ВО "Облпаливо") звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарнокіт" (надалі - ТОВ "Чарнокіт") на свою користь 61 733 грн. 85 коп. попередньої оплати, 1493 грн. 06 коп. інфляційних втрат та 659 грн. 62 коп. 3% річних.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 03.07.2019 у справі №912/1251/19 (суддя Глушков М.С.) позов задоволено частково; з ТОВ "Чарнокіт" на користь ПАТ "ВО "Облпаливо" стягнуто 61 733 грн. 85 коп. попередньої оплати, 1 493 грн. 06 коп. інфляційних втрат, 649 грн. 47 коп. 3% річних, а також 1 921 грн. судового збору; в решті позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального права, просить Центральний апеляційний господарський суд в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 1 493 грн. 06 коп. його скасувати та ухвалити в цій чистині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апелянт зазначає, що спірні правовідносини виникли між сторонами за договором поставки №58/17 від 12.10.2017, за яким відповідач зобов'язався поставити товар - щебінь гранітний, таким чином, з його сторони зобов'язання з поставки не є грошовим зобов'язанням та місцевий господарський суд, безпідставно застосувавши ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, стягнув з ТОВ "Чарнокіт" 1493 грн. 06 коп. інфляційних втрат.

28.08.2019 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він вважає оскаржуване рішення законним, правомірним, прийнятим із дотриманням норм матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ "Виробниче об'єднання "Облпаливо" (покупець) та ТОВ "Чарнокіт" (продавець) укладено договір №58/17 від 12.10.2017 (надалі - договір), за умовами якого продавець (відповідач) зобов'язується передати у власність покупця (позивача) щебінь гранітний, згідно додатків, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти продукцію та її сплатити.

Згідно п. 4.3. договору продукція поставляється узгодженими партіями на підставі заявок покупця.

Відповідно до п. 6.1. договору розрахунок здійснюється за кожну узгоджену партію продукції грошовими коштами у безготівковій формі в національній валюті України у вигляді 100% попередньої оплати на розрахунковий рахунок продавця.

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків (п.10.3 договору).

На підставі рахунку №3825 від 08.12.2017 (а.с. 37) позивачем було сплачено відповідачеві попередню оплату за щебінь у розмірі 62 115 грн., що підтверджується платіжним дорученням №8252 від 12.12.2017 (а.с. 38), але відповідачем поставки продукції на відповідну суму здійснено не було (доказів суду не подано).

Позивачем 17.12.2018 направлено лист №483 від 14.12.2018 на адресу відповідача з вимогою повернути попередню оплату за товар у розмірі 61 733 грн. 85 коп. (а.с.40), який отриманий останнім 22.12.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №6508600982783 з відміткою про отримання (а.с.41).

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 61 733 грн. 85 коп. попередньої оплати, 1493 грн. 06 коп. інфляційних втрат за період: січень - березень 2019 року та 659 грн. 62 коп. 3% річних за період: з 29.12.2019 - 07.05.2019.

Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апелянт оскаржує рішення місцевого господарського суду лише в частині стягнення з нього інфляційних втрат, тому саме в цій частині апеляційний господарський суд переглядає судове рішення.

Стаття 625 Цивільного кодексу України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Таким чином, статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено можливість стягнення 3% річних та інфляційних втрат за прострочення саме грошового зобов'язання.

За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 Цивільного кодексу України.

Стягнення з відповідача суми попередньої оплати не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченої попередньої оплати за непоставлений товар.

До того ж, як правильно зазначив апелянт, частиною 3 статті 693 Цивільного кодексу України як спеціальною нормою передбачено можливість нарахування на суму попередньої оплати процентів.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат, нарахованих на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати товару, слід відмовити.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 20.11.2018 у справі №916/75/18.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, пов'язані з переглядом судового рішення в апеляційній інстанції, покладаються на ПАТ "ВО "Облпаливо".

З огляду на викладене та керуючись ст. 129, ст. 277, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарнокіт" задовольнити.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.07.2019 у справі №912/1251/19 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарнокіт" на користь Приватного акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Облпаливо" 1493 грн. 06 коп. інфляційних втрат скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Облпаливо" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарнокіт" 2 888 грн. 50 коп. судового збору за перегляд судового рішення в апеляційній інстанції, про що видати наказ.

Видачу наказу відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.Л. Кузнецова