Рішення

від 03.10.2019 по справі 904/2656/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2019м. ДніпроСправа № 904/2656/19 Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І. В.

за участю секретаря судового засідання Сироти М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДЕРЖАВНИЙ ОСОБА_1 УКРАЇНИ" в особі ФІЛІЇ-ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ОБЛАСНОГО УПРАВЛІННЯ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДЕРЖАВНИЙ ОСОБА_1 УКРАЇНИ"

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НОВА-ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ"

про стягнення 2108,94грн., з яких 810,00грн. основної заборгованості; 106,83грн. пені; 117,76грн. трьох відсотків річних; 1074,35грн. інфляційних втрат (договір №30/55-13 від 01.12.2013 про інкасацію, перерахунок та переказ інкасованих готівкових коштів)

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, представник за довіреністю; адвокат;

від відповідача: не з'явився.

І. ПРОЦЕДУРА ПРОВАДЖЕННЯ ОСОБА_3 УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ДЕРЖАВНИЙ ОСОБА_1 УКРАЇНИ" в особі ФІЛІЇ-ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ОБЛАСНОГО УПРАВЛІННЯ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДЕРЖАВНИЙ ОСОБА_1 УКРАЇНИ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НОВА-ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ" (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути 2108,94грн., з яких 810,00грн. основної заборгованості; 106,83грн. пені; 117,76грн. трьох відсотків річних; 1074,35грн. інфляційних втрат (договір №30/55-13 від 01.12.2013 про інкасацію, перерахунок та переказ інкасованих готівкових коштів).

Судові витрати по справі, а саме судовий збір у розмірі 1921,00грн., покласти на відповідача.

Короткий зміст позовної заяви та узагальнення її доводів.

01.12.2013 між позивачем та відповідачем укладено договір №30/55-13 про інкасацію, перерахунок та переказ інкасованих готівкових коштів (далі - договір), за умовами якого позивач зобов'язується надати клієнту наступні послуги інкасації готівкових коштів відповідно до даних, наведених в анкеті клієнта, перерахунку готівкових коштів доставлених службою інкасації банку у каси установи банку, згідно з договором, переказ інкасованих готівкових коштів за реквізитами, зазначеними в анкеті клієнта.

На виконання умов укладеного договору, позивачем виставлено та передано відповідачу рахунок-фактуру на загальну суму 810,00грн.

13.05.2019 повторно направлено відповідачу рахунок №1 на загальну суму 810,00грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань позивач нарахував відповідачу:

- пеню за загальний період прострочення з 16.07.2014 по 16.01.2015 на загальну суму 106,83грн.;

- три проценти річних за загальний період прострочення з 16.07.2014 по 20.05.2019 на загальну суму 117,76грн.;

- інфляційні втрати за загальний період прострочення з 16.07.2014 по 20.05.2019 на загальну суму 1074,35грн.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/2656/19 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2019.

Ухвалою від 01.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Сторін повідомлено, що процесуальні дії вчиняються протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, а саме по 31.07.2019.

Ухвалою від 21.08.2019 господарський суд вирішив перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, продовжити строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) календарних днів, по 30.09.2019 та призначити підготовче засідання по справі на 04.09.2019.

Щодо строку для подачі відзиву.

Ухвалу від 01.07.2019 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідач отримав 09.07.2019 , що підтверджується ухвалою суду, яка повернулася за зворотною адресою 12.07.2017

Господарський суд взяв до уваги положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України яким визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідачу в ухвалі від 19.03.2019 роз'яснено право на надання відзиву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Отже, строк для подачі відзиву до 10.04.2019.

В ухвалі від 01.07.2019 встановлено строк для вчинення процесуальних дій до 31.07.2019.

Станом на 03.10.2019 відзив на позов не надано.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків , пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався , про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою від 04.09.2019 підготовче провадження закрито; справу призначено до розгляду по суті; представників сторін проінформовано, що судове засідання відбудеться 03.10.2019.

04.09.2019 через відділ документального забезпечення від позивача надійшло клопотання від 03.09.2019 за вих.№103.20-12/1-1407 в якому просить суд під час здійснення судового провадження та ухвалення судового рішення по справі №904/2656/19 замінити найменування позивача з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДЕРЖАВНИЙ ОСОБА_1 УКРАЇНИ" в особі ФІЛІЇ-ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ОБЛАСНОГО УПРАВЛІННЯ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДЕРЖАВНИЙ ОСОБА_1 УКРАЇНИ" на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ДЕРЖАВНИЙ ОСОБА_1 УКРАЇНИ" в особі ФІЛІЇ-ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ОБЛАСНОГО УПРАВЛІННЯ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДЕРЖАВНИЙ ОСОБА_1 УКРАЇНИ".

Короткий зміст.

Постановою Кабміну від 05.06.2019 №568 "Питання акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" вирішено змінити тип позивача з публічного на приватне та перейменовано в акціонерне товариство "Державний ощадний банк України".

Позивач вказав, що зміна типу та повного найменування акціонерного товариства із збереженням його організаційно-правової форми та ідентифікаційного коду юридичної особи не потребує заміни сторони судового провадження правонаступником, оскільки заміна особи не відбулася.

Судовий процес, враховуючи неявку представників сторін та на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .

В судовому засіданні, яке відбулося 03.10.2019 здійснено розгляд справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 03.10.2019 в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу окремо, який міститься у справі, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

Між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "ДЕРЖАВНИЙ ОСОБА_1 УКРАЇНИ" (далі - позивач, банк) та ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НОВА-ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ" (далі - відповідач, клієнт), (разом іменовані - сторони) укладено договір №30/55-13 від 01.12.2013 про інкасацію, перерахунок та переказ інкасованих готівкових коштів (далі - договір).

Предмет договору визначено у статті 2. Предмет договору. Банк на умовах, викладених у цьому договорі, зобов'язується надавати клієнту наступні послуги:

- інкасації готівкових коштів відповідно до даних, наведених в анкеті клієнта.

- перерахунок готівкових коштів, доставлених службою інкасації банку касу установи банку, згідно з цим договором.

- переказу інкасованих готівкових коштів за реквізитами, зазначеними в анкеті клієнта (далі - послуги).

Ціну договору визначено у статті 7. Вартість послуг та порядок розрахунків.

Строк. Цей договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток сторін і діє протягом 1-го (одного) року (пункт 13.1 договору). Надання послуг згідно цього договору починається з 01.12.2013 (пункт 13.2 договору).

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору про надання послуг, є господарськими зобов'язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним , і обов'язку виконавця за договором надати роботи (послуги) відповідає обов'язок замовника прийняти та оплатити надані послуги.

Пунктом 7.1 договору визначено, що клієнт щомісячно, не пізніше 15 числа банківського дня кожного наступного місяця, сплачує установі банку комісійну винагороду за надані послуги на рахунок установи банку.

Пунктом 7.2 договору узгоджено, що розрахунковий період встановлено з 1 числа поточного місяця по останнє число поточного місяця включно.

В анкеті клієнта, яка є додатком №1 до договору визначено розмір комісійної винагороди за надання послуг банком, а саме у розмірі 90,00грн. за 1 заїзд.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовуються на підставі рахунку №1-інк від 13.05. 2019 в якому вказано, що сума у розмірі 810,00грн. нарахована за 9 операцій за послуги з інкасації АЗС згідно договору від 01.12.2013 №30/55-13. Відправлення рахунку №1-інк від 13.05. 2019 підтверджується листом вкладень у цінний лист зі штампом пошти 13.05. 2016.

Господарський суд наголошує, що рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти. За своїм призначенням рахунок-фактура не відповідає ознакам первинного документа, він не фіксує будь-якої господарської операції, розпорядження або дозволу на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер.

Крім того, господарський суд констатує відсутність первинних документів , які б підтверджували факт надання послуг з інкасації АЗС на суму 810,00грн.

З метою оплати спірної заборгованості позивач звернувся до відповідача з претензією за вих.№103.20-12/1-198/17632/2018-03 від 22.02. 2018 в якій зазначено, що станом на 24.01.2018 виникла заборгованість у розмірі 810,00грн. В якості додатку до претензії за вих.№103.20-12/1-198/17632/2018-03 від 22.02.2018 зазначено розрахунок заборгованості за договором станом на 24.01.2018, який не долучено до позовної заяви. Відправлення претензії за вих.№103.20-12/1-198/17632/2018-03 від 22.02.2018 підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке здано на пошту 22.02.2018.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи у сукупності докази та обставини на підставі та обґрунтування яких заявлено позовні вимоги, а саме заборгованість виникла у 2014 році; претензію виставлено у 2018 році , а рахунок виписано у 2019 році; беручи до уваги відсутність первинних документів, які б свідчили про надання послуг позивачем відповідачу, господарський суд визнав позовні вимоги в частині стягнення 810,00грн. такими, що задоволенню не підлягають.

ІІІ. ЩОДО ПОХІДНИХ ВИМОГ.

Оскільки позовні вимоги про стягнення пені, трьох процентів річних та втрат від інфляції є похідними від основної суми боргу, та судом встановлено безпідставність заявлених вимог в частині основного боргу, похідні вимоги також задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та недоведеними і в їх задоволенні слід відмовити.

ІV. СУДОВІ ВИТРАТИ.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покласти на позивача.

V. ЩОДО КЛОПОТАННЯ від 03.09.2019 за вих.№103.20-12/1-1407.

Господарський суд встановив, що постановою Кабінету Міністрів України "Питання акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» " Кабінет Міністрів України постановив змінити тип публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» з публічного на приватне та перейменувати його в акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» .

Господарський суд констатує, що від процесуального правонаступництва слід відрізняти випадки, коли під час розгляду справи змінюється найменування сторони (позивача чи відповідача). У цих випадках реорганізація (злиття, приєднання, виділення, перетворення) суб'єкта господарювання не відбувається , оскільки зміна найменування не є підставою для реорганізації.

Господарський суд встановив, що після відкриття провадження у справі найменування позивача змінилося і цю зміну зареєстровано в установленому порядку, що підтверджується СТАТУТОМ акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» , який ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2003 №261 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 №568) та ВИТЯГОМ з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Господарський суд здійснюючи юридичний аналіз фактичних обставин справи дійшов висновку, що підстав для заміни сторони її правонаступником немає , при цьому на підставі поданих документів господарський суд констатує зміну найменування позивача, у зв'язку з чим вказане клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 237, 238, 240, 241, 242, 254, 256-257, пунктом 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

VІ. ВИРІШИВ.

КЛОПОТАННЯ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДЕРЖАВНИЙ ОСОБА_1 УКРАЇНИ" (01001, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГОСПІТАЛЬНА, будинок 12-Г; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00032129) від 03.09.2019 за вих.№103.20-12/1-1407 задовольнити.

Змінити найменування позивача з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДЕРЖАВНИЙ ОСОБА_1 УКРАЇНИ" в особі ФІЛІЇ-ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ОБЛАСНОГО УПРАВЛІННЯ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДЕРЖАВНИЙ ОСОБА_1 УКРАЇНИ" на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ДЕРЖАВНИЙ ОСОБА_1 УКРАЇНИ" в особі ФІЛІЇ-ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ОБЛАСНОГО УПРАВЛІННЯ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДЕРЖАВНИЙ ОСОБА_1 УКРАЇНИ".

В задоволенні позовних вимог АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДЕРЖАВНИЙ ОСОБА_1 УКРАЇНИ" (01001, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГОСПІТАЛЬНА, будинок 12-Г; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00032129) в особі ФІЛІЇ-ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ОБЛАСНОГО УПРАВЛІННЯ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДЕРЖАВНИЙ ОСОБА_1 УКРАЇНИ" (49050, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Жовтневий район, ПРОСПЕКТ ГАГАРІНА , будинок 115; Код ЄДРПОУ ВП: 09305480) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НОВА-ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ СІМФЕРОПОЛЬСЬКА, будинок 21; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37887385) про стягнення 2108,94грн., з яких 810,00грн. основної заборгованості; 106,83грн. пені; 117,76грн. трьох відсотків річних; 1074,35грн. інфляційних втрат (договір №30/55-13 від 01.12.2013 про інкасацію, перерахунок та переказ інкасованих готівкових коштів) відмовити у повному обсязі.

Судові витрати покласти на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ДЕРЖАВНИЙ ОСОБА_1 УКРАЇНИ" (01001, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГОСПІТАЛЬНА, будинок 12-Г; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00032129) в особі ФІЛІЇ-ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ОБЛАСНОГО УПРАВЛІННЯ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДЕРЖАВНИЙ ОСОБА_1 УКРАЇНИ" (49050, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Жовтневий район, ПРОСПЕКТ ГАГАРІНА , будинок 115; Код ЄДРПОУ ВП: 09305480).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

Дата підписання та складення повного судового рішення - 04.10.2019.

Суддя ОСОБА_4