Рішення

від 01.10.2019 по справі 908/1962/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/140/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2019 Справа № 908/1962/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи

За позовом: Приватного підприємства «Прайд-Енерджи» (71700 Запорізька область, м. Токмак, вул. Гагаріна, буд. 25, ідентифікаційний код юридичної особи 39284029)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АКБ «АРКОН» (04107 м. Київ, вул. Макарівська, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 35134742)

про стягнення 60 000 грн. 00 коп.

за участю

представника позивача: ОСОБА_2, ордер серія ЗП № 025025 від 03.09.2019

представник відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

05.08.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного підприємства «Прайд-Енерджи» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АКБ «АРКОН» 60 000 грн. 00 коп. сплаченого авансу.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 05.08.2019 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1962/19 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 06.08.2019 позовну заяву суддею Дроздовою С.С. прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі 908/1962/19, присвоєно номер провадження 27/140/19.

Справа № 908/1962/19 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 04.09.2019р.

За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Ухвалою суду від 04.09.2019, відповідно до ст. 216 ГПК України, судове засідання відкладено на 01.10.2019.

У судовому засіданні 01.10.2019 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, за наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу - таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Технічна фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою програмно-апаратного комплексу Оберіг .

01.10.2019 у судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, на підставах викладених у позовній заяві.

01.10.2019 у судове засідання відповідач не з'явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Клопотань про розгляд справи без представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило, про визнання позову не заявляв, відзив на позовну заяву не надав, витребуваний ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки суд не попереджав.

Ухвали надіслані на адресу відповідача були повернуті до суду з позначками пошти: не зареєстровано , не розшукано .

Судом було зроблено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого зазначена адреса відповідача, яка зазначена в позовній заяві та на яку надсилались ухвали суду, а саме: 04107, м. Київ, вул. Макарівська, буд. 1.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/1962/19.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, в порядку ст. 178 ГПК України, відповідно до якої, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

30.05.2017 року між Приватним підприємством Прайд-Енерджи (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю АКБ АРКОН (Генпідрядник), був укладений Договір на виконання будівельно-монтажних робіт № 01/05-2017 (далі - Договір).

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

У відповідності до п. 1.1 Договору, Генпідрядник, зобов'язався своїми силами та засобами у встановлений строк виконати роботи з будівництва сонячної електростанції потужністю 15 кВт, ввести її до експлуатації, а Замовник - прийняти, належним чином виконані роботи, та оплатити їх.

Об'єкт: Дахова сонячна електростанція станція потужністю 15 кВт, м. Токмак . Адреса розташування об'єкту: на даху будівлі магазину № 55 по вул. Ковальська, 64, м. Токмак, Запорізька область (п. 1.2 Договору).

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що договірна ціна робіт є фіксованою та на момент укладення договору складає 774064 грн. 56 коп., відповідно до протоколу погодження договірної ціни, належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи.

Згідно з п. 3.1 Договору, Генпідрядник зобов'язався розпочати виконання робіт протягом двох днів з дати укладання Договору та отримання авансу і завершити виконання робіт до 30 вересня 2017 року.

13.06.2017 на виконання умов договору, ПП Прайд-Енерджи було перераховано ТОВ АКБ АРКОН , в якості авансу 60 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 141 від 13.06.2017, належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи.

Як зазначає позивач, жодних дій зі сторони відповідача, направлених на виконання умов Договору, вчинено не було.

Пунктом 9.2, підпунктом 9.2.1 Договору встановлено, що Замовник має право розірвати цей Договір, надіславши Генпідряднику повідомлення рекомендованим листом або нарочним під розпис, якщо Генпідрядник зі своєї вини, зокрема, не розпочав виконання робіт протягом 14 календарних днів з дня, коли він повинен згідно з Договором розпочати їх виконання. В таких випадках Договір вважається розірваним з дати, вказаної Замовником у відповідному письмовому повідомленні. Генпідрядник зобов'язаний повернути Замовнику всі здійснені останнім авансові платежі в строки, вказані Замовником у письмовому повідомленні, та відшкодувати Замовнику всі понесені ним збитки.

21.05.2019 позивачем на адресу відповідача за вих. № 14, було направлено повідомлення про розірвання Договору, починаючи з 21.05.2019 та повернення авансового платежу в розмірі 60 000 грн. до 01.07.2019. Поштовий конверт із вказаним повідомленням 29.06.2019 повернувся на адресу ПП Прайд-Енерджи із відміткою пошти: повернення за закінченням терміну зберігання .

В зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором позивач просить суд стягнути з відповідача 60000 грн. сплаченого авансу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1ст. 837 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 854 Цивільного кодексу України підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивачем було сплачено відповідачу аванс у розмірі 60000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 141 від 13.06.2017.

Відповідно до ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, строки виконання роботи або її окремих етапів (ст.ст. 843, 846 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням ст. 530 ЦК України та п. 3.1 Договору, Генпідрядник зобов'язаний закінчити виконання робіт до 30.09.2017.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту виконання робіт у встановлений Договором строк.

Таким чином, станом на момент подання даного позову до суду сплив строк виконання відповідачем робіт.

Згідно частини 2 ст. 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Водночас, згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

З урахуванням того, що судом встановлений факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань з виконання робіт за Договором, суд прийшов до висновку про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АКБ «АРКОН» зобов'язане повернути Приватному підприємству «Прайд-Енерджи» отриманий від нього авансовий платіж у розмірі 60000 грн.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною права на суд , адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурдов проти Росії ).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

З урахуванням наведеного, позовні вимоги Приватного підприємства «Прайд-Енерджи» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 1921 грн.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства «Прайд-Енерджи» , м. Токмак, Запорізька обл. до Товариства з обмеженою відповідальністю «АКБ «АРКОН» , м. Київ задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АКБ «АРКОН» (04107 м. Київ, вул. Макарівська, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 35134742) на користь Приватного підприємства «Прайд-Енерджи» (71700 Запорізька область, м. Токмак, вул. Гагаріна, буд. 25, ідентифікаційний код юридичної особи 39284029) 60000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп. сплаченого авансу, 1 921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 04.10.2019.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова