Рішення

від 01.10.2019 по справі 908/2188/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/174/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2019 Справа № 908/2188/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АВРОРА ВДК» (69095 м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 52, ідентифікаційний код юридичної особи 39544149)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Український рітейл» (юридична адреса: 49126 м. Дніпро, бул. ОСОБА_1, 45, ідентифікаційний код юридичної особи 34604386)

про стягнення 134 804 грн. 69 коп.

за участю

представника позивача: ОСОБА_2, дов. б/н від 16.08.2019 р.

представник відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

16.08.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АВРОРА ВДК» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український рітейл» 134 804 грн. 69 коп. заборгованості за договором.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 16.08.2019 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2188/19 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 19.08.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду суддею Дроздовою С.С., відкрито провадження у справі 908/2188/19, присвоєно номер провадження 27/174/19.

Справа № 908/2188/19 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 09.09.2019.

За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Судом вбачається, що 04.09.2019 змінено місцезнаходження юридичної особи відповідача.

Частиною 2 ст. 31 ГПК України передбачено, що справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Оскільки дана справа прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, суд продовжив розгляд даної справи.

04.09.2019 представник відповідача надіслав на адресу суду письмовий відзив (вх. № 08-08/18281/19 від 04.09.2019 р.), який містить в собі клопотання про поновлення відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву, яке судом задоволено. З відзиву вбачається, що відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог, зазначивши, що позивач не надав належних доказів поставки товару, оскільки ним не подано специфікації, належних первинних документів, а отже не доведено факт поставки в рамках Договору поставки № ЮК 1609/15 від 16.09.2015.

Суд ухвалою від 09.09.2019 встановив позивачу в строк до 25.09.2019 надати письмову відповідь на відзив відповідача.

Ухвалою суду від 09.09.2019 на підставі ст. 216 ГПК України відкладено розгляд справи до 01.10.2019.

24.09.2019 від позивача надійшла письмова відповідь на відзив (вх. № 08-08/19680/19), відповідно до якої вбачається, що позивач належним чином виконав умови договору, відповідач прийняв товар без зауважень, також позивачем подана підписана з боку позивача та відповідача ОСОБА_3 від 16.09.2015 до Договору поставки № ЮК 1609/15 від 16.09.2015 та роздруківка листування по електронній пошті.

Представник позивача в судовому засіданні 01.10.2019 підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 01.10.2019 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/2188/19.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 ВДК (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Український Рітейл (Покупець), був укладений Договір поставки № ЮК 1609/15 від 16.09.2015 (Договір).

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Постачальник зобов'язувався поставляти, а Покупець приймати та оплачувати товар на умовах цього Договору.

Найменування, асортимент та ціна поставленого товару вказується в Додатку № 1 Специфікація , яке є невід'ємною частиною даного Договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до приписів п. 2.1 Договору, товар постачається Постачальником окремими партіями у відповідності до замовлень на поставку. Постачальник зобов'язується приймати від Покупця замовлення на поставку товару й здійснювати поставку товару за адресами, в кількості й на дату, зазначені в замовленні, своїми транспортними засобами й за свій рахунок.

Згідно п. 2.2 Договору, замовлення передаються Покупцем по електронному зв'язку. При використанні сторонами способу передачі замовлення шляхом передачі електронного повідомлення (ЕDІ-документа) через платформу електронної комерції, сторони підписують Додаток №2.

Пунктом 2.8 Договору встановлено, що зобов'язання з постачання вважаються виконаними з моменту передачі товару і повного пакету належним чином оформлених товаросупровідних документів Покупцеві, відповідно умовам цього договору і чинного законодавства України. Замовлення вважається виконаним, а Постачальник вважається таким, що виконав своїм зобов'язання з поставки, якщо він здійснив поставку товарів:

в узгоджений з покупцем день і час;

в асортименті і кількості, відповідно до замовлення;

за цінами, затвердженим сторонами в специфікації;

з повним пакетом вірно заповненої супровідної документації;

у повній відповідності з чинним законодавством України та умовами даного договору.

Відповідно до п. 6.6 Договору, оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з дня поставки товару. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця.

Приписами п. 6.7 Договору сторони передбачили, що Покупець вправі зменшити суму платежів за поставлений товар на суму неустойки, на суму вартості повернутого товару, на суму платежів, вказаних в додатку № 6 до даного договору, зокрема, шляхом зарахування зустрічних вимог.

Пунктом 7.1 Договору передбачена можливість повернення Постачальнику товару.

Відповідно до п. 11.1 Договору вбачається, що він набрав чинності з моменту його підписання сторонами та діяв до 31.12.2017 в разі, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії Договору жодна зі сторін в письмовій формі не заявить про розірвання, договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік.

Заяви про розірвання Договору поставки в матеріалах справи відсутні.

Пунктом 13.1 Договору встановлено, що всі підписані додатки є невід'ємною частиною даного Договору.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору поставки останній здійснював систематичні поставки продукції ТОВ Український Рітейл , проте відповідач проводив оплату її вартості з порушенням встановлених Договором термінів та не у повному розмірі, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 134804 грн. 69 коп. основної заборгованості.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об'єктивних обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за період з 08.10.2015 по 07.01.2019 здійснював поставки товару відповідачу на загальну суму 2923805 грн. 38 коп., про що свідчать двосторонньо підписані сторонами без заперечень та зауважень видаткові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що вищевикладені видаткові накладні свідчать про приймання-передачу визначеного товару, що містять найменування, кількість ціну, підписані сторонами без заперечень та без зауважень, та підписи скріплено печатками підприємств, що спростовує заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву щодо неналежного оформлення первинних та щодо поставки товару, якій не обумовлено в Договорі.

З 01.11.2015 по 30.05.2019 покупцем було повернуто Постачальнику товар на загальну суму 1239484 грн. 31 коп., про що свідчать накладні про повернення товару, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Приписами Договору та Додатком № 6 сторони передбачили, що вимоги Постачальника по оплаті поставленого товару можуть бути припинені зарахуванням вимог Покупця по оплаті послуг.

Відповідач направляв позивачу заявки на зарахування зустрічних однорідних вимог, якими провів взаємозалік розрахунків.

За таких обставин, вбачається, що відповідач проводив оплату отриманого товару шляхом зарахування зустрічних вимог, про що свідчать заяви-повідомлення про зарахування однорідних вимог, та шляхом погашення заборгованості, про що свідчать платіжні доручення, копії яких містяться в матеріалах даної справи. Отже, загальний розмір виконаного грошового зобов'язання складає 1549516 грн. 38 коп., що складається з розміру сплаченого товару та взаємозаліку зустрічних однорідних вимог.

За таких обставин, загальна сума заборгованості ТОВ Український Рітейл станом на час подачу позову по оплаті за поставлений позивачем по Договору складає 134804 грн. 69 коп.

Згідно ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Більш того, ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми у повному обсязі не надав.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в розмірі 134804 грн. 69 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Що стосується заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.

Приписами п. 3.3 Договору закріплено, якщо при передачі товару покупцеві буде виявлено невідповідність товару вимогам цього договору, покупець має право відмовитися від отримання даного товару зробивши відповідну відмітку в накладній. Даний випадок трактується як невиконання зобов'язань з поставки товару у встановлений термін.

Судом встановлено, що видаткові накладні не містять відміток, що свідчили б про невідповідність товару вимогам цього договору, або документів про непогодження відповідача з прийняттям такого товару.

Отже, факти не заперечувалися та не оспорювались відповідачем, жодних наслідків невиконання або неналежного виконання позивачем обов'язків з поставки товару відповідачем не застосовувалися, претензії не заявлялися, доказів невиконання або неналежного виконання не було надано, відповідач не відмовлявся від приймання товару за такими накладними та не заявляв про відсутність супровідних документів, або про їх невідповідність, або про їх неналежне оформлення.

Згідно п. 3.7 Договору встановлено, що разом з товаром постачальник зобов'язаний пред'явити наступні супровідні документи: замовлення на поставку, товарно-транспортна накладна, податкова накладна, посвідчення якості товару; інші документи на товар, надання яких передбачено законодавством України, довіреність на представника постачальника тощо.

Судом встановлено, що видаткові накладні свідчать про приймання-передачу визначеного товару, що містить найменування, кількість ціну, підписані сторонами без заперечень та без зауважень, та підписи скріплено печатками підприємств, що спростовує заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву щодо неналежного оформлення.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною права на суд , адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурдов проти Росії ).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АВРОРА ВДК» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору 2022грн.17коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АВРОРА ВДК» , м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український рітейл» , м. Дніпро задовольнити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український рітейл» (юридична адреса: 49126 м. Дніпро, бул. ОСОБА_1, 45, ідентифікаційний код юридичної особи 34604386) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВРОРА ВДК» (69095 м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 52, ідентифікаційний код юридичної особи 39544149) 134 804 (сто тридцять чотири тисячі вісімсот чотири) грн. 69 коп. заборгованості за договором, 2 022 (дві тисячі двадцять дві) грн. 17 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 04.10.2019.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua .

Суддя С.С. Дроздова