Рішення

від 02.10.2019 по справі 910/9452/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.10.2019Справа № 910/9452/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Дочірнього підприємства АНТ-КЕР Угорського Товариства з обмеженою відповідальністю АНТ-КЕР

до Товариства з обмеженою відповідальністю Атлант Ітера

про стягнення 238080 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року Дочірнє підприємство АНТ-КЕР Угорського Товариства з обмеженою відповідальністю АНТ-КЕР звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Атлант Ітера про стягнення 238080 грн пославшись на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору поставки хімпродуктів №671 від 16.04.2019 в частині поставки оплаченого позивачем товару, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вартість оплаченого але не поставленого товару в розмірі 238080 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2019 позовну заяву Дочірнього підприємства АНТ-КЕР Угорського Товариства з обмеженою відповідальністю АНТ-КЕР залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

29.07.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивачем на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 22.07.2019 подано документи для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2019 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 12.08.2019, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 22.08.2019 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 30.08.2019. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 26.08.2019.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 01.08.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03047, м. Київ, вул. Ямська, буд. 41, оф.6.

Однак, станом на дату розгляду справи на адресу Господарського суду міста Києва повернувся поштовий конверт №0103051138221 із відміткою про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Також Господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 01.08.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Атлант Ітера (продавець, відповідач) та Дочірнім підприємством АНТ-КЕР Угорського Товариства з обмеженою відповідальністю АНТ-КЕР (покупець, позивач) було укладено Договір поставки хімпродуктів №671, відповідно до умов якого продавець протягом строку дії цього договору зобов'язується на замовлення покупця, за умови їх підтвердження, поставляти та передавати у власність покупця мінеральні добрива, надалі - товар, а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його на умовах цього договору (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору, продавець направляє рахунок покупцю (рахунок-фактуру) на замовлену партію товару. В рахунку вказується марка товару, кількість, ціна за одиницю, загальна вартість товару. Покупець проводить оплату за фактично одержаний товар згідно рахунків продавця.

Згідно з п.3.1 Договору, покупець обов'язаний сплатити оплату 20% в сумі 240000 грн, а продавець поставити добрива на протязі 2х робочих днів. А решту 80% - 950400 грн до 30.10.2019.

Пунктом 5.1 Договору сторони погодили, що партія товару, яку отримує покупець, приймається ним в момент отримання в повному об'ємі або частинами.

Право власності на товар виникає у покупця в момент передачі йому товару згідно накладних (п.5.3 Договору).

У п.8.2 Договору визначено, що договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 15.04.2019, а в частині розрахунку за товар до повного його виконання.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач, на виконання мов укладеного між сторонами договору, на підставі виставленого відповідачем Рахунку-фактури №671 від 16.04.2019 на загальну суму 1190400 грн, сплатив на рахунок відповідача попередню оплату в розмірі 20% від загальної суми рахунку, що становить 238080 грн, вказане підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №1008 від 16.04.2019 на суму 238080 грн.

Утім, станом на час звернення позивача із даним позовом до суду, відповідач не виконав зобов'язань з поставки обумовленого договором товару. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 6 ст.265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Так, оскільки відповідачем, відповідно до умов укладеного між сторонами договору, було виставлено позивачеві вищезазначений рахунок на оплату, за яким позивачем було здійснено попередню оплату в розмірі 20% від загальної вартості товару, зазначеного у рахунку, то у відповідача виник обов'язок щодо поставки обумовленого сторонами товару.

Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією №1 (вих.№10//05/19) від 10.05.2019 в якій, у зв'язку з невиконання відповідачем своїх зобов'язань з поставки товару, вимагав від відповідач повернення сплаченої суми попередньої оплати в розмірі 238080 грн. Докази направлення претензії відповідачу наявні в матеріалах справи.

Утім зазначена претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, доказів протилежного матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що факт існування заборгованості відповідача в розмірі 238080 грн перед позивачем належним чином підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.

За таких обставин суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 238080 грн попередньої оплати за непоставлений товар.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин, зокрема доказів щодо поставки обумовленого договором товару у повному обсязі або повернення грошових коштів, сплачених позивачем в якості попередньої оплати за договором.

Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Атлант Ітера (03047, м. Київ, вул. Ямська, буд. 41, оф.6; ідентифікаційний код 42055188) на користь Дочірнього підприємства АНТ-КЕР Угорського Товариства з обмеженою відповідальністю АНТ-КЕР (90233, Закарпатська обл., Берегівський р-н, с. Яноші, вул. Церковна, буд. 80; ідентифікаційний код 35602275) 238080 (двісті тридцять вісім тисяч вісімдесят) грн попередньої оплати, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3571 (три тисячi п'ятсот сімдесят один) грн 20 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання: 02.10.2019

Суддя Я.В. Маринченко