Рішення

від 01.10.2019 по справі 910/10104/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 01.10.2019Справа №  910/10104/19 Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи за позовом   Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія"   до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод кранів"   про  розірвання договору та стягнення 52 951,89 грн. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Акціонерне товариство "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (надалі по тексту – позивач/покупець) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод кранів" (надалі по тексту – відповідач/ постачальник) про розірвання договору та стягнення 52 951,89 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №  Д 210-313/3-19 від 11.02.2019 в частині заміни поставленого товару неналежної якості або повернення вартості товару у встановлений умовами договору строк. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 відкрито провадження у справі № 910/10104/19, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив. Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу. Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/10104/19 позивач та відповідач повідомлялися належним чином, що підтверджується наступним. Ухвала Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань  -  03148, м. Київ, вулиця Картвешвілі, будинок 7/2. Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103040136820 підтверджується, що ухвала Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 була вручена представнику відповідача 09.08.2019. У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120   Господарського процесуального кодексу України. Відповідач письмового відзиву не надав, про відкриття провадження у справі повідомлявся належним чином. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами. Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ: 11.02.2019 між Акціонерним товариством "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", в особі Філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський завод кранів" укладено договір поставки № Д 210-313/3-19 (надалі по тексту – Договір). У відповідності до п. 1.1. Договору постачальник зобов'язувався передати у власність покупця частини підіймальних пристроїв (код 42410000-3 Підіймально-транспортувальне обладнання відповідно до ДК 021:2015, кільцевий струмознімач к.312-Б), а покупець зобов'язувався його прийняти і сплатити за нього певну грошову суму, на умовах Договору. Пунктом 3.1. Договору визначено, що постачальник зобов'язувався поставити покупцю партію товару, вказаного у п. 1.1. Договору, у повному обсязі протягом 20 робочих днів з моменту отримання постачальником заявки покупця, за умови дотримання покупцем п.8.2. Договору. Датою поставки товару є дата передачі товару постачальником покупцю, відповідно до накладної на відпуск товару (п. 3.3. Договору). Згідно із п. 8.2. Договору, оплата товару здійснюється на умовах 80% передплати від суми заявленої партії товару на підставі рахунку постачальника, що виставляється останнім протягом  5 банківських днів з дня отримання заявки від Покупця, та решта 20% протягом 10 банківських днів з моменту відвантаження товару.   У відповідності до умов Договору, покупець, 11.02.2019 оформив заявку № 313/482/1 на поставку кільцевого струмознімача к.312-Б у кількості 1 шт. та здійснив попередню оплату товару у розмірі 80 % його вартості, що становить 35  200,00 грн. Здійснення покупцем попередньої оплати на користь постачальника у розмірі 35  200,00 грн підтверджується доданою до позовної заяви копією платіжного доручення №  2083 від 14.02.2019, в якому вказано призначення платежу як попередня оплата 80% за кільцевий струмознімач згідно рах.№ СФ-0000045 від 12.02.2019 за дог. № Д 210-313/3-19 від 11.02.19р. в.т.ч. ПДВ 5866,67 грн. У відповідності до п. 3.1. Договору та враховуючи здійснення попередньої оплати за товар 14.02.2019 кінцевою датою поставки товару є 14.03.2019. Актом, складеним комісією з представників покупця, від 22.03.2019, затвердженим 25.03.2019 головним механіком Філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" встановлено, що поставлений постачальником 22.03.2019 товар не відповідає заявленій якості, а саме: 5 напівкілець із 8 встановлені бувші у використанні (мають механічні пошкодження, тіло напівкілець мають різні лінійні та радіальні розміри); 8 щіток встановлено бувші у використанні; головки щіткотримача мають різну геометричну форму, різні лінійні розміри; розміри щіткотримача не збігаються з розмірами струмознімача. Рішенням комісії визначено, що поставлений кільцевий струмознімач к.312-Б не відповідає заявленій якості та підлягає поверненню або обміну на новий. 28.03.2019 покупцем було надіслане на адресу постачальника повідомлення про виявлені дефекти товару, разом з актом від 22.03.2019, з вимогою вжити заходів щодо заміни товару на товар належної якості. У відповідь на повідомлення покупця та його лист від 17.04.2019 № 313/735, постачальник надіслав на адресу покупця лист від 19.04.2019 № 102 з проханням направити до ТОВ "Київський завод кранів" (м. Київ, вул. Передова, 27-Б) кільцевий струмознімач к.312-Б для подальшого усунення дефектів. 22.04.2019 покупець надіслав, на вказану постачальником адресу (м. Київ, вул. Передова, 27-Б), кільцевий струмознімач к.312-Б, що підтверджується експрес-накладною ТОВ "Нова пошта" № 59000416509664. У відповідності до п. 2.3.3. Договору постачальник зобов'язується за свій рахунок усунути дефекти товару або замінити товар у строк 30 календарних днів, з моменту отримання повідомлення про встановлені дефекти товару, або у строк 30 календарних днів, повернути вартість неякісного товару, якщо не доведе, що дефекти виникли в наслідок порушення покупцем правил експлуатації або зберігання товару. У зв'язку з тим, що постачальник не провів заміну товару неналежної якості на новий і не повернув покупцю вартість поставленого неякісного товару в строки передбачені п.  2.3.3. Договору, покупець надіслав на адресу постачальника претензію від 07.06.2019 №  324/1054 з вимогою негайно повернути на користь Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", в особі Філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" кошти, сплачені на умовах Договору за поставлений товар неналежної якості у сумі 35  200,00 грн. Результати розгляду претензії від 07.06.2019 № 324/1054 невідомі, позивач у своїй позовній заяві стверджує, що заміни товару неналежної якості як і повернення попередньо сплачених за нього коштів не відбулося, а тому позивач, для захисту своїх порушених прав та інтересів змушений звернутися до суду. Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з п. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до статей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 Цивільного кодексу України). Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Статтею 673 Цивільного кодексу України визначено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що постачальник порушив свої зобов'язання, які виникли на підставі Договору, щодо поставки покупцю кільцевого струмознімача к.312-Б  належної якості та у строки визначені Договором.   Пунктом 6.5. Договору визначено, що при виявленні невідповідності товару по кількості або якості згідно умов Договору покупець має право відмовитися від прийняття товару, що поставлений з порушенням умов Договору, про що покупець повідомляє постачальника. Пунктом 10.1 Договору визначено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність визначену Договором та (або) чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.       Згідно з п. 10.2 Договору у разі затримки поставки товару у строки передбачені Договором, покупець має право на стягнення з постачальника штрафу у розмірі 20 % від суми непоставленого (несвоєчасно поставленого) товару та пені, у розмірі облікової ставки НБУ від вартості непоставленого (несвоєчасно поставленого) товару за кожен день такого прострочення. У відповідності до п. 10.3. Договору, за порушення постачальником умов Договору щодо якості або комплектності товару, покупець має право на стягнення з постачальника штрафу у розмірі 20% від вартості неякісного чи некомплектного товару.   Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суд вважає, що право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України. При цьому, у випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Суд, перевіривши розрахунок позивача про стягнення пені та штрафу у відповідності до пунктів 10.2 та 10.3 Договору за затримку поставки товару (штраф у розмірі 8  800,00 грн та пеня у розмірі 151,89 грн) та поставку товару неналежної якості (штраф у розмірі 8  800,00 грн) приходить до висновку про його обґрунтованість. Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. У разі порушення боржником негативного зобов`язання кредитор незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків і моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов`язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов`язання. Така вимога може бути пред`явлена кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов`язання. Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Отже, вимоги позивача в частині стягнення на користь позивача суми попередньої оплати у розмірі 35  200,00 грн, а також штрафу у розмірі 20 % від суми непоставленого (несвоєчасно поставленого) товару у сумі 8  800,00 грн, пені, у розмірі облікової ставки НБУ від вартості непоставленого (несвоєчасно поставленого) товару за кожен день такого прострочення, за заявлений позивачем період з 15.03.2019 по 21.03.2019 у розмірі 151,89 грн та  штрафу у розмірі 20% за порушення постачальником умов Договору щодо якості товару у сумі 8  800,00 грн визнаються судом повністю обґрунтованими, а позовну вимогу такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі. Щодо вимоги позивача про розірвання Договору № Д 210-313/3-19, укладеного 11.02.2019, суд зазначає наступне. Право особи на звернення до суду для його розірвання у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 Цивільного кодексу України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення). Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Законодавство визначає, що підставою для розірвання договору у судовому порядку може бути доведений належними та допустимими доказами факт невиконання стороною зобов`язань за договором, відсутність результатів, на які розраховувала сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.   Як вбачається з матеріалів справи, позивач перерахував відповідачу 80 % вартості товару, як попередню оплату, в розмірі 35 200,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 14.02.2019 № 2083, копія якого знаходиться в матеріалах справи. Однак, відповідачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження належного виконання зобов`язань за Договором від 11.02.2019 № Д 210-313/3-19 або вжиття всіх необхідних заходів щодо такого виконання, тобто, відповідач не виконав свої зобов`язання належним чином, у зв`язку з чим, неотримання позивачем очікуваного при укладенні договору результату встановлює істотність порушення відповідачем його умов. Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором, позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні Договору, тому позовна вимога про розірвання договору є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Відповідач своїм правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на позовну заяву до суду не подав, жодних доказів в спростування наведених позивачем обставин не було додано також. Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача. Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242  Господарського процесуального кодексу України,  суд ВИРІШИВ: 1.Позов Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод кранів" про розірвання договору та стягнення 52 951,89 грн – задовольнити повністю. 2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод кранів" (03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі 7/2, ідентифікаційний код 38956920) на користь Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (03035, м. Київ, вул.  Сурікова,3, ідентифікаційний код 36716128) 35  200 (тридцять п'ять тисяч двісті ) грн 00 коп. сплаченої попередньої оплати за поставку товару, 8  800 (вісім тисяч вісімсот) грн 00 коп. штрафу за порушення строків поставки товару, 151 (сто п'ятдесят одна) грн 89 коп. пені за порушення строків поставки товару, 8  800 (вісім тисяч вісімсот) грн 00 коп. штрафу за порушення умов Договору щодо якості товару, 3  842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп. судового збору. 3.Розірвати Договір поставки № Д 210-313/3-19 від 11.02.2019, укладений між Акціонерним товариством "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", в особі Філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський завод кранів". Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п. 17.5 п.17 Розділу XI “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Повний текст рішення складено 01.10.2019 Суддя                                                                                                           С.  В. Стасюк