Рішення

від 04.10.2019 по справі 911/1502/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1502/19

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання О.О.Стаднік, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Органік Мілк , м. Баранівка, Житомирська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю Петрівка 35 , Київська область, Києво-Святошинський район, с. Стоянка

про стягнення заборгованості

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Органік Мілк (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою №82 від 14.06.2019 року (вх. №1565/19 від 18.06.2019 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю Петрівка 35 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором поставки №П232 від 25.10.2017 року у розмірі 47422,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки №П232 від 25.10.2017 року щодо оплати вартості поставленого товару.

Ухвалою суду від 22.07.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1502/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.09.2019 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 10.09.2019 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не надіслав.

Ухвалою суду від 10.09.2019 року закрито підготовче провадження у справі №911/1502/19 та призначено розгляд справи по суті на 01.10.2019 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 01.10.2019 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні 01.10.2019 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 року №18, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом враховано, що ухвали суду направлені судом на адресу відповідача, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 08114, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Стоянка, вул. Київська, буд. 10, згідно з наявним у матеріалах справи витягом №1005469535 станом на 18.06.2019 року та повернуті ПАТ Укрпошта із зазначенням причини - за закінченням встановленого строку зберігання .

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Таким чином, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 01.10.2019 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Петрівка 35 (за договором - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Органік Мілк (за договором - постачальник) 25.10.2017 року укладено Договір поставки №П232 (далі - Договір), згідно умов п.1.1. якого, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором та у відповідності з замовленням покупця, поставити у власність товар разом з товаросупроводжувальною документацією, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в специфікації.

Згідно п. 1.2. Договору, право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної на складі покупця, яка засвідчує момент передачі товару.

Відповідно до п. 3.1. Договору, поставка товару здійснюється партіями. Партією товару є кількість товару, що поставляється окремим замовленням.

Постачальник зобов'язується здійснити поставку певної кількості товару (партії) на умовах DDP у відповідності до Правил Інкотермс 2010 Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати , за адресою та в строк, вказані в Замовленні або дотримуючись Графіку поставки товару. Умови транспортування (температура, вологість, санітарний стан транспортних засобів та інше) повинні відповідати вимогам нормативної документації України на кожний вид товару (п. 3.2. Договору).

Згідно пп. 3.9.1. п. 3.9. Договору, передача товару постачальником і його приймання покупцем по найменуванню, кількості (вазі), якості і ціні проводиться на підставі видаткової накладної тільки відповідно до погодженого сторонами замовлення. Покупець приймає товар в асортименті, кількості і за цінами, зазначеними у погодженому сторонами замовленні та Специфікації.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що загальну суму Договору складає сума товару, отриманого по всім видатковим накладним. Ціна конкретної партії товару визначається виходячи із Специфікації, Замовлення покупця, накладних на товар та Актів про виявлені недоліки товару, які підтверджують кількість фактично прийнятого покупцем товару, поставленого постачальником згідно цього Договору (пп. 5.3.1 п. 5.3. Договору).

Відповідно до п.п. 5.5., 5.10. Договору, покупець перераховує грошові кошти за отриманий товар протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару та передачі всієї необхідної товаросупроводжувальної документації. Зобов'язання покупця по оплаті товару вважаються виконаними з моменту списання коштів з його банківського рахунку.

У пункті п. 9.1. Договору сторони погодили, що цей Договір набуває чинності після його підписання обома сторонами, діє до 31.12.2018 року, але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання сторонами.

Як зазначає позивач, на виконання своїх зобов'язань за Договором ним було поставлено відповідачу товар згідно видаткових накладних №11434 від 31.12.2018 року на суму 10743,50 грн., №87 від 04.01.2019 року на суму 9811,44 грн., №170 від 08.01.2019 року на суму 9770,22 грн., №299 від 11.01.2019 року на суму 10966,74 грн., всього на суму 41291,90 грн. (копії яких наявні в матеріалах справи), які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками. Частина поставленого позивачем товару була повернута відповідачем згідно видаткових накладних на повернення товару постачальнику, та частково оплачена відповідачем, що відображено в Акті звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2019 року по 07.02.2019 року, який підписано представниками сторін та скріплено печатками. Крім того, відповідачем на користь позивача після підписання Акта звірки взаєморозрахунків сплачено 15000,00 грн. згідно платіжного доручення №2592 від 14.02.2019 року та 3000,00 грн. згідно платіжного доручення №2723 від 26.02.2019 року. Отже, станом на день звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 39472,91 грн.

Однак, в порушення умов Договору, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого товару виконав частково. Отже, станом на день звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 39472,91 грн.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що позивач здійснив поставку товару відповідачу згідно видаткових накладних №11434 від 31.12.2018 року, №87 від 04.01.2019 року, №170 від 08.01.2019 року, №299 від 11.01.2019 року, а відповідач оплатив поставлений товар частково.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар у сумі 39472,91 грн. станом на день прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, факт поставки позивачем товару відповідачу документально підтверджено, отримання відповідачем товару не спростовано, тому, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 39472,91 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку із невиконанням умов Договору, позивач просить стягнути з відповідача 5545,57 грн. пені, нарахованої на заборгованість відповідача за видатковою накладною №11434 від 31.12.2018 року за період з 14.01.2019 р. по 13.06.2019 р. у сумі 1306,90 грн.; за видатковою накладною №87 від 04.01.2019 року за період з 18.01.2019 р. по 13.06.2019 р. у сумі 1398,82 грн.; за видатковою накладною №170 від 08.01.2019 року за період з 22.01.2019 р. по 13.06.2019 р. у сумі 1353,64 грн.; за видатковою накладною №299 від 11.01.2019 року за період з 25.01.2019 р. по 13.06.2019 р. у сумі 1486,97 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Згідно п. 6.5 Договору, у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар покупець на вимогу постачальника сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховувалась пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені судом встановлено, що при здійсненні розрахунку, позивачем невірно визначено періоди нарахування пені.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно з вірним розрахунком пені, зробленим судом з урахуванням періодів нарахувань, сума пені є більшою, однак, оскільки позивачем визначено пеню у загальному розмірі 5545,57 грн. а тому стягненню підлягає зазначена сума, в межах заявлених позовних вимог.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 1933,81 грн. інфляційних втрат та 470,33 грн. 3% річних за кожною видатковою накладною за вказані ним періоди згідно виконаного ним розрахунку.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені судом встановлено, що при здійсненні розрахунку, позивачем невірно визначено періоди нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до вірного розрахунку, зробленого судом, розмір 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача за видатковою накладною №11434 від 31.12.2018 року за період з 15.01.2019 року по 13.06.2019 року (дата, яка зазначена в розрахунку) становить 110,03 грн.; за видатковою накладною №87 від 04.01.2019 року за період з 19.01.2019 року по 13.06.2019 року (дата, яка зазначена в розрахунку) становить 117,74 грн.; за видатковою накладною №170 від 08.01.2019 року за період з 23.01.2019 року по 13.06.2019 року (дата, яка зазначена в розрахунку) становить 114,03 грн.; за видатковою накладною №299 від 11.01.2019 року за період з 26.01.2019 року по 13.06.2019 року (дата, яка зазначена в розрахунку) становить 125,29 грн.

Розмір інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача за видатковою накладною №11434 від 31.12.2018 року за період з 15.01.2019 року по 13.06.2019 року (дата, яка зазначена в розрахунку) становить 371,87 грн.; за видатковою накладною №87 від 04.01.2019 року за період з 19.01.2019 року по 13.06.2019 року (дата, яка зазначена в розрахунку) становить 307,64 грн.; за видатковою накладною №170 від 08.01.2019 року за період з 23.01.2019 року по 13.06.2019 року (дата, яка зазначена в розрахунку) становить 306,34 грн.; за видатковою накладною №299 від 11.01.2019 року за період з 26.01.2019 року по 13.06.2019 року (дата, яка зазначена в розрахунку) становить 343,86 грн.

Таким чином, розмір інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість, складає 1329,71 грн., а розмір 3% річних - 467,09 грн. є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Органік Мілк до Товариства з обмеженою відповідальністю Петрівка 36 про стягнення 47422,62 грн. задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Петрівка 35 (08114, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Стоянка, вул. Київська, буд. 10, код ЄДРПОУ 40876284) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Органік Мілк (12700, Житомирська область, Баранівський район, м. Баранівка, вул. Звягельська, буд. 139, код ЄДРПОУ 38107182) 39472 (тридцять дев'ять тисяч чотириста сімдесят дві) грн. 91 коп. основного боргу, 5545 (п'ять тисяч п'ятсот сорок п'ять) грн. 57 коп. пені, 467 (чотириста шістдесят сім) грн. 09 коп. 3% річних, 1329 (одна тисяча триста двадцять дев'ять) грн. 71 коп. інфляційних втрат та 1896 (одна тисяча вісімсот дев'яносто шість) грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 04.10.2019 року.

Суддя Д.Г. Заєць