Рішення

від 03.10.2019 по справі 925/1024/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2019 року Справа № 925/1024/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Козоріз О.І.,

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - представник за довіреністю,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий ОСОБА_2-

Сервіс» , м. Черкаси

до товариства з обмеженою відповідальністю «МД Острів» ,

м. Черкаси

про стягнення 5 846 грн. 26 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий ОСОБА_2 Кава-Сервіс» до товариства з обмеженою відповідальністю «МД Острів» про стягнення 4 217 грн. 00 коп. основного боргу, 71 грн. 69 коп. інфляційних втрат, 292 грн. 47 коп. 20% річних, 421 грн. 70 коп. 10% штрафу та 843 грн. 40 коп. 20% штрафу, з підстав невиконання відповідачем умов договору поставки від 01 червня 2013 року за №1.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 03 вересня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи по суті призначено на 11 год. 30 хв. 03 жовтня 2019 року.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву у визначений законом строк суду не надав, про дату, час і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується реєстром поштових відправлень господарського суду Черкаської області.

Як вбачається з матеріалів справи, конверт в якому було направлено ухвалу господарського суду Черкаської області від 03 вересня 2019 року про відкриття провадження у справі, повернувся до суду.

Ухвалу суду було направлено за адресою (місто Черкаси, бул. Шевченка, 208/1), що відповідає адресі зазначеній у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Оскільки про час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином, та оскільки явка учасників судового провадження в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 03 жовтня 2019 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1024/19.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, а також заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що на підставі договору поставки поставив відповідачу товар на умовах визначених договором поставки від 01 червня 2013 року за №1, проте свій обов'язок щодо оплати придбаного товару відповідач не виконав, у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача борг в розмірі 4 217 грн. 00 коп.

Крім того на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 71 грн. 69 коп. інфляційних втрат, 292 грн. 47 коп. 20% річних з урахуванням п. 8.3. договору, 421 грн. 70 коп. 10% штрафу та 843 грн. 40 коп. 20% штрафу з урахуванням вимог п. 8.4. та п. 8.5. договору.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 01 червня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий ОСОБА_2 Кава-Сервіс» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «МД Острів» (покупець) було укладено договір поставки за №1.

Згідно п. 1.1. договору постачальник зобов'язався поставляти, а покупець - регулярно замовляти, приймати, оплачувати і реалізовувати товар відповідно до умов цього договору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Асортимент та кількість товару погоджується сторонами та зазначаються у накладних (п. 3.1.договору).

На виконання умов договору позивач здійснив поставку товару на загальну суму 4 217 грн. 00 коп., що підтверджується копіями видаткових накладних:

- від 21 березня 2019 року за №РН-0000172 на суму 2 684 грн. 00 коп.;

- від 26 березня 2019 року за №РН-0000184 на суму 1 533 грн. 00 коп.

Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи у видаткових накладних.

Відповідно до п. 5.2. договору покупець зобов'язався оплатити товар на протязі 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Однак свій обов'язок, щодо оплати поставленого товару відповідач не виконав, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобоввЂ�язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

ЗобоввЂ�язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обоввЂ�язку не встановлений або визначений моментом предвЂ�явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обоввЂ�язок у семиденний строк від дня предвЂ�явлення вимоги, якщо обоввЂ�язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням п. 5.2. договору за товар поставлений 21 березня 2019 року відповідач повинен був розрахуватися 04 квітня 2019 року, за товар поставлений 26 березня 2019 року - 09 квітня 2019 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного та повного здійснення, на підставі умов договору поставки, розрахунку з позивачем за поставлений товар.

Водночас, надані позивачем суду докази є достатніми в розумінні ст. 79 ГПК України, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, зокрема, про наявність невиконаного грошового зобов'язання відповідача перед позивачем по договору поставки №1 від 01 червня 2013 року.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином заборгованість за поставлену продукцію в розмірі 4 217 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно п. 8.4. договору при порушенні покупцем п. 5.2. договору на строк 30 днів, на покупця покладається відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 10% від простроченої суми.

При порушенні покупцем п. 5.2. договору на строк 45 днів, на покупця покладається додатково відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 20% від простроченої суми.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача на користь позивача 421 грн. 70 коп. 10% штрафу та 843 грн. 40 коп. 20% штрафу.

Оскільки поставлений позивачем товар взагалі не був оплачений відповідачем, то заявлені до стягнення суми штрафу підлягають задоволенню.

Пунктом 8.3. договору визначено, що при порушенні покупцем п. 5.2. договору покупець сплачує постачальнику інфляційні втрати та 20% річних від суми боргу за весь час прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У розумінні зазначеної статті Закону проценти є не відповідальністю, а платою за час користування грошима, що не були своєчасно сплачені боржником (постанови Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 01 липня 2014 року № 3-32гс14 у справі №5010/1575/2012-20/83, від 01 липня 2014 року № 3-31гс14 у справі №11/5026/1925/2012).

Договором може бути встановлено інший розмір процентів річних, проте, не інший спосіб їх обчислення.

На підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 71 грн. 69 коп. боргу, що виник внаслідок інфляції нарахованих за період: квітень - травень 2019 року та 292 грн. 47 коп. 20% річних нарахованих за період з 05 квітня 2019 року по 15 серпня 2019 року (133 дні прострочення) на суму боргу 2 684 грн. 00 коп. та за період з 10 квітня 2019 року по 15 серпня 2019 року (128 днів прострочення) на суму боргу 1 533 грн. 00 коп.

Отже, суд вважає правомірним нарахування позивачем 20% річних, оскільки сторони дійшли згоди щодо зміни процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та встановили її у розмірі 20%.

Здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних втрат та річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3.» судом встановлено, що інфляційні та річні нараховані позивачем в меншому розмірі, однак позивач самостійно визначив розмір заявлених до стягнення інфляційних та річних, а тому заявлені до стягнення суми підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «МД Острів» , бул. Шевченка, 208/1, м. Черкаси, ідентифікаційний код 38646058 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий ОСОБА_2 Кава-Сервіс» , вул. Ільїна, 370, м. Черкаси, ідентифікаційний код 38469773, р/р №26009051511647 в Черк. ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» , МФО 354347 - 4 217 грн. 00 коп. боргу, 71 грн. 69 коп . інфляційних втрат, 292 грн. 47 коп. 20% річних, 1 265 грн. 10 коп. штрафу та 1 921 грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 04 жовтня 2019 року.

Суддя А.В.Васянович