Рішення

від 04.10.2019 по справі 927/683/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

04 жовтня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/683/19

Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом:          Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія                                         «Нафтогаз України», код ЄДРПОУ 20077720, вул. Б. Хмельницького, 6,

                    м. Київ, 01601                    

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія                               «Теплоресурс», код ЄДРПОУ 39357827, вул. Любецька, 60 А, м. Чернігів                               14021

про стягнення 645 583,99 грн.

без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання)

Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Теплоресурс» про стягнення заборгованості у сумі 488 111,50 грн, 20 928,63 грн - 3% річних, 83 951,28 грн - пені, 52 592,58 грн - інфляційних нарахувань.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №2519/1617-БО-39 постачання природного газу від 29.09.16.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.19 справа №927/683/19 передана на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою господарського суду від 14.08.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання) та встановлено строки для подання відзиву на позов та відповіді на відзив на позов.

Приписами ст. 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або, якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 15.08.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400045279334 від 14.08.2019.

У встановлений ухвалою суду від 14.08.2019 строк відзиву на позов від відповідача на адресу суду не надходило.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідачем не подано відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд встановив:

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

29.09.2016 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі – Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Теплоресурс» (далі – Споживач) укладено договір постачання природного газу №2519/1617-БО-39 (далі – Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а Споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього Договору.

          У п. 2.1. Договору сторони узгодили обсяги газу, що мають бути поставлені, а саме: Постачальник передає Споживачу з 01.10.2016 по 31.03.2017 газ обсягом до 455 тис. куб. м, з 01.04.2017 по 30.09.2017 газ обсягом до 102 тис. куб. м (Додаткова угода №6 від 31.03.2017 до Договору).

          Плановий обсяг газу, за цим Договором, протягом місяця поставки змінюватись за домовленістю сторін (п. 2.3 Договору).

Приймання-передача природного газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі (п. 3.4 Договору).

Ціна за поставку природного газу встановлена у пункті 5.2 Договору, редакція якого неодноразово переглядалась та змінювалась сторонами шляхом укладання додаткових угод: №1 від 28.10.2016, №2 від 28.10.2016, №3 від 22.11.2016, №3/4 від 30.12.2016, №6 від 31.03.2017.

Так, ціна за 1000 куб. м газу за на дату укладання Договору становила 7099,20грн з ПДВ; з 01.11.2016 – 8182,80 грн з ПДВ (якщо місячний обсяг використання газу від 50 тис. куб. м, а оплата здійснюється протягом місяця поставки газу та/або після закінчення місяця поставки газу); з 01.12.2016 – 8577,60 грн з ПДВ; з 30.12.2016 – 5930,40 грн з ПДВ, з 01.04.2017 – 9488,64 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У п. 8.2 Договору сторони погодили, що у разі невиконання Споживачем пунктів 6.1. та 6.6. цього Договору він зобов'язується сплатити Постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Додатковою угодою №1 від 28.10.2016 сторони внесли зміни до п. 8.2 Договору, виклавши його у такій редакції: “у разі невиконання Споживачем п. 6.1. цього Договору він зобов'язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі 21% річних але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розрахована від суми простроченого платежу за кожний день прострочення”.

Додатковою угодою №6 від 31.03.2017 сторони внесли зміни до п. 8.2 Договору, замінивши 21% річних на 16,4% річних.

Строк, у межах якого Сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 років (п. 10.3 Договору).

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін, за їх наявності і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016 по 30.09.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення (стаття 12 Договору у редакції додаткової угоди №6 від 31.03.2017).

На виконання умов Договору позивач у період з жовтня 2016 по вересень 2017 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 3 758 855,42грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, а саме: від 31.10.2016 на суму 335 316,52 грн, від 30.11.2016 на суму 555 923,06 грн, від 31.12.2016 на суму 647 804,24 грн, від 31.01.2017 на суму 592 909,54 грн, від 28.02.2017 на суму 463 057,49 грн, від 31.03.2017 на суму 296 004,06 грн, від 30.04.2017 на суму 233 505,94 грн, від 31.05.2017 на суму 158 233,07 грн, від 30.06.2017 на суму 154 949,50 грн, від 31.07.2017 на суму 120 401,35 грн, від 31.08.2017 на суму 93 140,50 грн та від 30.09.2017 на суму 107 620,15 грн.

Відповідно до умов п. 6.1 Договору відповідач за поставлений природний газ у жовтні 2016 року повинен був розрахуватись з позивачем до 25.11.2016, за листопаді 2016 року – до 25.12.2016, за грудень 2016 року – до 25.01.2017, за січень 2017 року – до 25.02.2017, за лютий 2017 року – до 25.03.2017, за березень 2017 до 25.04.2017, за квітень 2017 - до 25.05.2017, за червень 2017 року – 25.07.2017, за липень 2017 року – до 25.08.2017, за серпень 2017 року – до 25.09.2016, за вересень 2017 року – до 25.10.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач перерахував позивачу грошові кошти у розмірі 3 270 743,92 грн, що підтверджується наданими позивачем банківськими виписками з особового рахунку відповідача.

Отже, несплачена сума заборгованості відповідача за отриманий з жовтня 2016 по вересень 2017 року природний газ, становить 488 111,5?0 грн.

За отриманий газ відповідач розраховувався невчасно та не у повному обсязі, тому позивач за порушення порядку та строків проведення розрахунків нарахував та заявив до стягнення з відповідача 83 951,28 грн пені за період з 26.11.2016 по 25.04.2018, на підставі п. 8.2 Договору, 20 928,63 грн – 3% річних з 26.11.2016 по 10.08.2018 та 52 592,58 грн втрат внаслідок інфляції за січень – вересень 2017 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Зі статті 230 Господарського кодексу України випливає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідач відзиву на позов не надав, проти заявлених вимог не заперечив, доказів оплати, іншого розрахунку заявлених до стягнення сум тощо до суду не надав.

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті відповідачем вартості отриманого газу, тому суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 83 951,28 грн пені, 20 928,63 грн – 3% річних та 52 592,58 грн втрат внаслідок інфляційних процесів підлягають задоволенню.

Як встановлено судом вище, відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов'язання, а тому заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 683,76 грн покладаються на відповідача.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 9 683,76грн судового збору.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Теплоресурс» (код ЄДРПОУ 39357827, вул. Любецька, 60 А, м. Чернігів, 14021) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 20077720, вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601) 488 111,50 грн боргу, 20 928,63 грн 3% річних, 83 951,28 грн пені, 52 592,58 грн інфляційних нарахувань та 9 683,76 грн судового збору.

          Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           М.В. Фесюра

          Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/