Рішення

від 25.09.2019 по справі 922/2069/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2069/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Приватного підприємства фірми "Соломєя", м. Харків про стягнення 689501,05 грн. за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

01.07.2019 року позивач - Харківська міська рада звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства фірма "Соломєя" про стягнення 689501,05 грн. орендної плати, а також просить судові витрати покласти на відповідача.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди №340667100043 від 30.03.2006 року щодо користування земельною ділянкою по вул.Шевченка,317 у м.Харкові.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.07.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №922/2069/19 в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 29.07.2019 р.

Протокольною ухвалою від 29.07.2019р. відкладено підготовче засідання на 14.08.2019 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.08.2019 р. закрито підготовче провадження у справі № 922/2069/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.08.2019 р.

Протокольною ухвалою від 28.08.2019р. оголошено перерву в судовому засіданні на підставі ст. 216 ГПК України до 25.09.2019 року об 11:00.

Представники сторін у судове засідання 25.09.2019 року не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч.2 ст.27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як встановлено матеріалами справи, позов у даній справі подано за місцезнаходженням відповідача, адресою якого є: 61017, м.Харків, вул.Котлова, 210, що відповідає адресі, за якою Приватне підприємство фірма "Соломєя" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.46). В матеріалах справи містяться належні докази на підтвердження направлення позову з додатками на зазначену адресу відповідача.

Відповідно до ч.5 ст.176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статі 120 цього Кодексу.

Судом були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом та про витребування від останнього відзиву на позов. Відповідна ухвала суду про відкриття провадження у справі та всі інші ухвали суду надсилались на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань - 61017, м.Харків, вул.Котлова, 210.

Всі ухвали суду, направлені на юридичну адресу відповідача, повернуті до суду без вручення адресату з відміткою причин невручення: "інші причини, "нет дома".

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду у даній справі відповідачем та повернення їх копій до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та (або) повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Водночас діючі норми Господарського процесуального кодексу України не покладають на господарський суд обов`язок повторного направлення ухвали суду у разі її повернення без вручення адресату. При направленні відповідачеві ухвал судом дотримано відповідних вимог Господарського процесуального кодексу України. В матеріалах справи відсутні відомості щодо іншого місцезнаходження відповідача.

Згідно з положеннями ч.2 ст.11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" інформація про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, дату надходження позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення, стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи з одного суду до іншого є відкритою та має бути невідкладно оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України, крім випадків, установлених законом.

Згідно із Законом України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення (включаючи ухвали суду господарського суду про відкриття провадження у справі) є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання (ст. 2). Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень; суд вносить до Реєстру всі судові рішення, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту (ст. 3). Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ст. 4).

Ухвали суду у даній справі розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що підтверджується даними вказаного Реєстру, який є відкритим.

Таким чином, відповідач мав можливість ознайомитись зі змістом ухвал господарського суду у цій справі.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини одним із критеріїв розумного строку розгляду справ є належна поведінка заявника, яка не повинна становити умисного затягування розгляду справи у відповідній державі.

Частиною 9 ст.165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 4 ст.13 ГПК України закріплено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на вищевикладене, та враховуючи те, що судом було здійснено всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, явку якого в судове засідання не було визнано обов`язковою, суд дійшов висновку, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням Харківської міської ради від 24.11.2004 року №191/04 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів» було надано Приватному підприємству фірма «Соломєя» (відповідачу) земельну ділянку по вул. Шевченка, 317 у м.Харкові, загальною площею 0,4119 га в оренду строком до 01.08.2029 року.

На підставі вказаного рішення 30.03.2006 року між Харківською міською радою (далі - орендодавець, позивач) та приватним підприємством фірма "Соломєя" (далі - відповідач, орендар) укладено договір оренди землі (далі-договір), що зареєстрований у Харківській регіональній філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах в Державному реєстрі земель 30 березня 2006 року за № 340667100043, відповідно до умов якого відповідачу передано в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення землі житлової промисловості, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 317.

Пунктом 8 договору сторони погодили, що договір оренди укладено строком: на період будівництва до 01.12.2006 року, на період експлуатації до 01.08.2029 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовження його дії.

Відповідно до пункту 2 договору оренди землі, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,4119 га.

Пунктом 5 цього договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період експлуатації становить 2419553 грн.

Згідно з пунктом 9 договору оренди землі орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області.

Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить:

- на період будівництва: 2006 рік: 1107,75 грн.;

- на період експлуатації: 2006 рік: 4367,11 грн.;

- з 2007 року: 6329,15 грн.

Пунктом 10 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступного за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 11 договору).

Відповідно до п.13 договору розмір орендної плати переглядається у тому числі «в інших випадках, передбачених законом» .

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 року №1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року та базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 року та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України (п.1.1 рішення).

Пунктом 2 цього рішення передбачено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року застосовується з 01 січня 2014 року.

Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 року №1269/13 «Про затвердження «Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013 року» встановлено, що плата за землю на підставі даних «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013» вводиться в дію з 01.01.2014. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові (п.п. 2, 3 рішення).

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.07.2014 року у справі №922/1870/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.10.2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2014 року, позов Харківської міської ради до ПП фірма «Соломєя» про внесення змін до договору задоволено; внесено зміни до договору оренди землі від 30.03.2006 року, зареєстрованого за № 340667100043, у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки, зокрема, в частині зміни розміру орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Шевченка, 317 у м. Харкові площею 0,4119 га, у зв'язку із зміною нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року.

Отже, рішенням господарського суду Харківської області суду від 08.07.2014 року у справі № 922/1870/14 було внесено зміни до договору оренди землі від 30.03.2006 року, зареєстрованого у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель від 30.03.2006 року за №340667100043, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі.

Відповідно до п.5 додаткової угоди договору оренди землі нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4458612 грн.

Згідно з пунктом 9 додаткової угоди орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 159/14 від 07.10.2013 року на рік становить 5,6 % від її нормативної грошової оцінки і складає 249682,27 грн. (двісті сорок дев'ять тисяч шістсот вісімдесят дві гривні 27 копійок), або в місяць 20806,86 грн. (двадцять тисяч вісімсот шість гривень 86 копійок).

Дата набрання законної сили рішення суду 25.07.2014 року.

Згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, функції якого на цей час виконує Держгеокадастр, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік - 1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік - 1,127, 2000 рік - 1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік - 1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік - для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0, для земель несільськогосподарського призначення - 1,06.

Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.

Нормативна грошова оцінка земель м.Харкова станом на 01.01.2013 року, на підставі якої судовим рішення було внесено зміни до договору оренди землі від 30.03.2006 року, зареєстрованого за №340667100043, вступила в дію 01.01.2014 року.

Значення коефіцієнта індексації за певний рік застосовується в наступному році, яке йде за роком, за який його встановлено, шляхом помноження розміру орендної плати на його значення.

Відповідно до інформації Департаменту земельних відносин ХМР від 20.12.2018 року №8777/0/225-18 (а.с.26), розмір орендної плати за користування ПП фірма "Соломєя" земельною ділянкою по вул. Шевченка, 317, загальною площею 0,4119 га відповідно до договору оренди землі № 340667100043 від 30.03.2006 року, витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №701 від 24.09.2013 року складає:

- 2016 рік: 446885,57 грн. на рік / 12 місяців = 37240,46 грн. в місяць.

- 2017 рік: 473698,71 грн. на рік / 12 місяців = 39474,89 грн. в місяць.

Також, у листі повідомлено, що зазначена земельна ділянка повернута до земель запасу міста в односторонньому порядку згідно акту приймання-передачі №43/18 від 05.03.2018 року, інше речове право №8786831 від 16.02.2015 припинено 26.12.2017 року.

Як вбачається із листа ГУ ДФС у Харківській області (а.с.24) ПП фірма «Соломєя» станом на 09.01.2019 року має заборгованість з орендної платі в розмірі 1011279,59 грн. Сплати в рахунок податку з орендної плати протягом останніх трьох років з 2016 по 2018 роки не надходило.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача орендну плату за договірне користування земельною ділянкою за період з 01.07.2016 року по 25.12.2017 року, в сумі 689501,05 гривень:

- за період з 01.07.2016 - 31.12.2016 у сумі 223442,76 грн., з урахуванням розміру орендної плати за місяць - 37240,46 грн.,

- за період з 01.01.2017 - 30.11.2017 у сумі 434223,79 грн., з урахуванням розміру орендної плати за місяць - 39474,89 грн.,

- за період з 01.12.2017 - 25.12.2017 у сумі 31834,50 грн. з урахуванням розміру орендної плати за день - 1273,38 грн.

Із системи діловодства господарського суду Харківської області суду стало відомо про справу №922/4230/16 за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Приватного підприємства фірма "Соломєя" про розірвання договору оренди землі від 30.03.2006 року, укладеного між Харківською міською радою та ПП фірма "Соломєя" зареєстрованого за №340667100043 та стягнення заборгованості за оренду у розмірі 675 808,20 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.02.2017 р. по справі №922/4230/16 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, стягнуто з Приватного підприємства фірма "Соломєя" (61017, м.Харків, вул.Котлова, 210, ЄДРПОУ 32949216) на користь держави в особі Харківської міської ради (61003, м.Харків, м-н.Конституції, 7, ЄДРПОУ 04059243) заборгованість за оренду земельної ділянки загальною площею 0,4119 га, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 317, у розмірі 675 808, 20 грн. за період з 30.09.2014 року по 30.09.2016 року.

Також, відповідним рішенням розірвано договір оренди землі від 30.03.2006 року укладений між Харківською міською радою та Приватним підприємством фірма "Соломєя", який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель 30.03.2006 за №340667100043; та зобов'язано Приватне підприємство фірма "Соломєя" (61017, м.Харків, вул. Котлова, 210, ЄДРПОУ 32949216) на підставі акту приймання-передачі повернути Харківській міській раді земельну ділянку, загальною площею 0,4119 га, якій присвоєно кадастровий номер 6310136600:04:008:0011, та яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 317, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому вона одержана в оренду.

Рішення господарського суду Харківської області від 22.02.2017 року по справі №922/4230/16 набрало законної сили 10.03.2017 року.

10.03.2017 року на виконання вказаного рішення судом було видано відповідні накази.

Отже, спірний договір розірвано рішенням суду з 10.03.2017 р.

Таким чином, судом встановлено, що частина заборгованості по спірному договору вже стягнута з відповідача за період з 01.07.2016р. - по 30.09.2016р. рішенням по справі №922/4230/16.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Отже, провадження у справі №922/2069/19 підлягає закриттю в частині стягнення заборгованості з орендної плати по спірному договору за період з 01.07.2016 року по 30.09.2016 року в розмірі 111721,38 грн., оскільки є рішення господарського суду по справі №922/4230/16, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Аналізуючи обставини справи, суд врахував такі положення чинного законодавства. Так, статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.

Положеннями ст.ст.11, 629 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до абз. 1 п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Зазначена норма відображена і у п. 11 договору оренди землі.

Згідно із ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Відповідно до статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з статтею 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приписами статті 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст.289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

У відповідності до статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції, виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина «судового розгляду» .

Згідно з ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Статтею 653 ЦК України встановлено, що якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

У відповідності до ст.188 Господарського Кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Таким чином, ПП фірма «Соломєя» починаючи з 10.03.2017 р. користувалась земельною ділянкою не на підставі договору оренди.

Отже, підстава позову - спірний договір оренди земельної ділянки №340667100043 від 30.03.2006р., - відпала 10.03.2017 р. у зв'язку з набранням рішення по справі 922/4260/16 законної сили. Таким чином стягнення заборгованості з орендної плати за спірним договором після 10.03.2017 р. є неможливим, а інших підстав позову позивачем не зазначено.

У відповідності до ч.2 ст.237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Оскільки спірний договір розірвано рішенням суду по справі №922/4230/16 10.03.2017р., та відповідним рішенням вже стягнуто частину спірної заборгованості, то позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за спірним договором підлягають задоволенню за період:

- з 01.10.2016 - по 31.12.2016 в розмірі 111721,38 грн.

- з 01.01.2017 - 09.03.2017 в розмірі 90410,20 грн.

Враховуючи зазначене, умови укладеного Договору та порушення виконання зобов'язання відповідачем, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди землі від 30.03.2006 року, зареєстрованим за №340667100043, є правомірними, обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи і тому підлягають задоволенню за період з 01.10.2016 - 09.03.2017 року у сумі 202131,58 грн.

В іншій частині позову слід відмовити у зв'язку з тим, що підстава позову - стягнення заборгованості за договором оренди землі від 30.03.2006 року, з 10.03.2019 року відпала, у зв'язку з розірванням договору.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 177,202, 526, 530, 653 Цивільного кодексу України статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 42, 46, 73, 74, 80, 86, 129, 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Закрити провадження у справі №922/2069/19 в частині позовних вимог щодо стягнення 111721,38 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Шевченка,317 у м.Харкові загальною площею 0,4119 га за договором оренди землі від 30.03.2006 року, зареєстрованого за №340667100043 за період з 01.07.2016 року по 30.09.2016 року, на підставі п.3 ч.1 ст.231 ГПК України.

Стягнути з Приватного підприємства фірма "Соломєя" (адреса: 61017, м.Харків, вул.Котлова, 210; код ЄДРПОУ 32949216) 202131,58 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул.Шевченка,317 у м.Харкові загальною площею 0,4119 га, за договором оренди землі від 30.03.2006 року, зареєстрованого за №340667100043, за період з 01.10.2016 року по 09.03.2017 року.

Одержувач коштів: УДКСУ у м.Харкові Харківської області, реєстраційний рахунок: 31419611020002, код платежу: 24062200; Банк: Казначейство України (ЕАП), МФО банку: 899998, код ЄДРПОУ: 37999649.

Стягнути з Приватного підприємства фірма "Соломєя" (адреса:61017, м. Харків, вул.Котлова, 210; код ЄДРПОУ 32949216) на користь Харківської міської ради (адреса: 61003, м.Харків, майдан Конституції,7; код ЄДРПОУ 04059243; рахунок: 35417005032986, Банк: ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО банку: 851011) 3031,97 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "04" жовтня 2019 р.

Суддя ОСОБА_1