Рішення

від 02.10.2019 по справі 263/5380/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 263/5380/19

Провадження № 2/263/1533/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2019 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Музики О.М.,

при секретарі Рудь Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Маріуполі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері,

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області 10 квітня 2019 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері. На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що вона є пенсіонером за віком. Єдиним доходом увесь час є пенсія за віком, яка станом на день звернення до суду складає 2104,71 грн. Інших джерел доходу не має. Зазначає, що у неї є дві доньки: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Остання не працює, але проявляє до неї турботу і надає їй посильну допомогу в побуті. Старша донька ОСОБА_2 матеріальну допомогу не надає та ставиться до неї недоброзичливо. Вона проживає у будинку АДРЕСА_1 , Ѕ частка якої на підставі постанови Донецького апеляційного суду від 30 січня 2019 року визнана за нею, і ця обставина послугувала додатково погіршенню відносин із відповідачем та онукою (донькою відповідача), які мешкають разом із нею під одним дахом. Вказує, що вона має хронічні захворювання: остеопороз колінних суглобів і деформуючий артроз та потребує постійного лікування, на яке потрібно багато грошей. Крім того, вона пересувається за допомогою милиць. Щомісячно витрачає близько 500 грн. на ліки та медичні обстеження. Сума, що залишається їй на існування, після оплати комунальних послуг, є меншою ніж мінімальний прожитковий мінімум і ледь вистачає на харчування. Також, побутовими предметами першої необхідності забезпечити себе не може. У зв`язку з чим, керуючись ст. ст. 202, 203, 205 СК України, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_1 у розмірі ј частини з всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 10 квітня 2019 року, довічно.

27 червня 2019 року від представника відповідача - Конишева А.Г. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивач не є інвалідом, на обліку за станом здоров`я не перебуває, має другу доньку ОСОБА_3 , до якої позовних вимог не пред`являє та яка протягом останніх десяти років ніде не працює, що повинно враховуватися судом відповідно до ч. 2 ст. 205 СК України. Крім того, з 12 грудня 2018 року відповідач ніде не працює, з 26 грудня 2018 року перебуває на обліку як безробітна у центрі зайнятості, що підтверджується копією трудової книжки відповідача та довідкою з центру зайнятості. Вважає, що позивач не надала суду доказів того, що вона дійсно потребує матеріальної допомоги саме від відповідача, враховуючи, що позивача має ще одну доньку ОСОБА_3

Рух справи.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15 квітня 2019 року відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено проводити у спрощеному порядку із повідомлення (викликом) сторін, роз`яснено сторонам їх право та строки на подачу відзиву на позов, відповіді на відзив та письмових заперечень., а також витребувано з Товариства з обмеженою відповідальністю Грізант (пр-т Металургів, 47, м. Маріуполь, Донецька область) довідку про розмір заробітної плати ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 .

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 вересня 2019 року до директора ТОВ Грізант (пр-т Металургів, 47, м. Маріуполь, Донецька область), ЄДРПОУ 13520439, - ОСОБА_4 - застосований захід процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 1921 грн.

25 червня 2019 року від відповідача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

02 липня 2019 року від представника відповідача - Конишева А.Г. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

02 липня 2019 року від представника позивача - Басівського В.О. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Судом досліджуються саме представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилалася позивач, інших суду не представлено.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.

Предметом спору (зміст спірних правовідносин) у справі є стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері.

Судом установлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером за віком, довічно, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 .

Згідно з довідкою від 28 березня 2019 року, виданою Маріупольським об`єднаним управлінням ПФУ Донецької області за № 2607/02-16, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Маріупольському об`єднаному управлінні ПФУ Донецької області та отримує пенсію за віком, яка за період з березня 2018 року по березень 2019 року становить 24369,03 грн.

Відповідно до довідки Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради від 28 березня 2019 року № 17-147-0293 за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З листа від 25 листопада 2017 року № 15.1-4073/24 Маріупольського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області вбачається, що Маріупольським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області складений актовий запис від 27 травня 1988 року про шлюб № 1902 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, відповідно до первинного висновку лікаря невролога 21 лютого 2019 року № 71571 у медичному центрі Адастра ОСОБА_1 призначено амбулаторне лікування, висновок: дифузний остеопороз, деформуючий артроз лівого колінного суглоба 3 ступеня, деформуючий артроз феморопателлярного зчленування в обох суглобах 2 ступеня. Рекомендації: консультація травматолога.

З наданої копії трудової книжки серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведеної 14 серпня 1981 року, вбачається, що ОСОБА_2 28 грудня 2018 року звільнена з ТОВ Грізант на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. 26 грудня 2018 року на підставі наказу НТ 181226 від 26 грудня 2018 року ОСОБА_2 отримує виплату допомогу по безробіттю відповідно до п. 3 ст. 22 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття .

Згідно з довідкою від 11 червня 2019 року № 456, виданої Маріупольським міським центром зайнятості, ОСОБА_2 перебуває на обліку як безробітна в Маріупольському МЦЗ з 19 грудня 2018 року по теперішній час.

Відповідно до довідки від 28 серпня 2019 року, виданої Маріупольським міським центром зайнятості, ОСОБА_2 перебуває на обліку як безробітна в Маріупольському МЦЗ, її дохід з грудня 2018 року по липень 2019 року становить 16282,18 грн.

Мотиви суду.

Відповідно до вимог частини першої статті 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

За положенням частини першої статті 202 СК України право на утримання (аліменти) мають батьки, які є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги.

За визначенням, наведеним у частині третій статті 75 СК України, непрацездатною вважається та особа, яка досягла пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом І, ІІ чи ІІІ групи.

Особа є такою, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання її майна, інші доходи не забезпечують їй прожиткового мінімуму, встановленого законом, про що зазначено у частині четвертій статті 75 СК України.

Аналіз указаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що аліментні зобов`язання у дочки, сина на утримання батьків можуть бути призначені за наявності юридичних складових сукупності певних умов, а саме: мати, батько не були позбавлені батьківських прав та не ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків; непрацездатність матері, батька; потреба в матеріальній допомозі; нижчий від прожиткового рівень матеріального забезпечення.

Таким чином право на утримання (аліменти) має непрацездатна особа, яка, крім іншого, не забезпечена прожитковим мінімумом.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік визначено на 2019 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2019 року - 1497 гривень, з 1 липня - 1564 гривні, з 1 грудня - 1638 гривень.

Відповідно до статті 19 Закону України Про пенсійне забезпечення пенсії за віком призначаються в розмірі 55 процентів заробітку (стаття 64), але не нижче мінімального розміру пенсії. Мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету.

Потреба матеріальної допомоги (нужденність) полягає в тому, що батьки не мають можливості забезпечити своє гідне існування у зв`язку з відсутністю пенсій (допомоги) чи їх низького розміру, а також у зв`язку із відсутністю у них інших джерел існування.

Сам факт непрацездатності батьків не є безумовною підставою для виникнення у дітей обов`язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу. Тобто, батьків слід визнавати такими, що потребують матеріальної допомоги. Свідченням такої потреби є отримання матір`ю чи батьком доходів, які є меншими за прожитковий мінімум.

Згідно діючого законодавства, держава забезпечує необхідним утриманням непрацездатних осіб - пенсією за віком, пенсією з інвалідності, державною допомогою тощо. Тому при вирішенні спору необхідно враховувати розмір такого державного утримання і ставити його у залежність із прожитковим мінімумом.

Як установлено судом, ОСОБА_1 не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що розмір отримуваної нею пенсії є значно нижчим за розмір її щомісячних витрат.

При вирішенні спору по суті, суд враховує також те, що ОСОБА_1 належить Ѕ частина домоволодіння по АДРЕСА_1 де остання проживає разом із другою донькою, яка турбується про неї та відповідно несе спільно з позивачем витрати на утримання життя.

Крім того, посилання позивача на незадовільний стан здоров`я не підтверджують обставин її щомісячних витрат на лікування, які перевищують її дохід у вигляді пенсії.

Виходячи зі змісту статті 19 Закону України Про пенсійне забезпечення мінімальний розмір пенсії забезпечує прожитковий мінімум, встановлений законом для осіб, які втратили працездатність, а тому ОСОБА_1 не можна вважати особою, яка потребує матеріальної допомоги в розумінні частини четвертої статті 75 СК України та, відповідно, частини першої статті 202 СК України, що свідчить про безпідставність та недоведеність її позовних вимог.

Як роз`яснено у п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів № 3 від 15.05.2006 року, обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК України), не є абсолютним.

При вирішенні питання про стягнення аліментів на батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов`язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина.

Факт непрацездатності не є безумовною підставою для виникнення у відповідача обов`язку надання матеріальної допомоги, оскільки позивач повинен довести необхідність отримання такої допомоги.

Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов`язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.

Що стосується матеріального стану відповідача, то судом встановлено, що ОСОБА_2 одружена, має дитину, перебуває на обліку як безробітна в Маріупольському МЦЗ, її дохід з грудня 2018 року по липень 2019 року становить 16282,18 грн., що свідчить про відсутністю у неї можливості утримувати матір, оскільки її дохід не значно більший ніж пенсія матері.

Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вичерпний перелік підстав, які звільняють від доказування, визначений ст. 82 ЦПК України і до їх переліку не належать доводи, викладені позивачем в позові.

Відповідно до вимог частини другої статті 214 ЦПК України, при ухваленні рішення суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 13 квітня 2016 року (справа № 6-3066цс15).

Що стосується витребування відомостей про заробітну плату ОСОБА_2 від ТОВ Грізант , то суд не вбачає підстав для їх подальшого отримання, оскільки відповідно до трудової книжки відповідач 12 грудня 2018 року звільнена з цього товариства.

Щодо судових витрат.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.

Тому судові витрати відносяться на рахунок держави.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 258, 259, 264.265, 268 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін у справі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О.М. Музика