Ухвала

від 03.10.2019 по справі 947/23791/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/23791/19

Провадження № 1-кс/947/13017/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12013170110003743 від 11.10.2013 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, на протязі 2006 2007 років посадові особи КС «Україна» - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у складі організованої групи, зловживаючи свої службовим становищем заволоділи грошовими коштами вказаної кредитної спілки, тим самим спричинивши матеріальні збити в особливо великому розмірі.

Згідно розробленого плану ОСОБА_5 до створеної ним організованої групи для здійснення злочинів у якості безпосередніх виконавців на початку 2006 року були втягнуті посадові особи кредитної спілки «Україна» ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а з червня 2006 року і ОСОБА_9 , які займали керівні посади у кредитній спілці «Україна» та призначались на ці посади за вказівкою ОСОБА_5 .

У тому ж 2006 році ОСОБА_5 та іншими вищевказаними учасниками організованої групи був розроблений та підтриманий усіма злочинний план, спрямований на досягнення єдиної мети заволодіння грошовими коштами кредитної спілки «Україна».

Так, згідно розробленого плану, з каси кредитної спілки під виглядом видачі кредитів вилучались грошові кошти, при цьому кожному з учасників організованої групи була відведена певна роль та розподілені обов`язки, які були підтримані та беззаперечно виконувались кожним з учасників групи, а виникла внаслідок розкрадання недостача грошових коштів по касі кредитної спілки «Україна» приховувалась шляхом підроблення видаткових касових ордерів.

ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , діючи у складі організованої групи, зловживаючи своїм службовим становищем, заволоділи грошовими коштами кредитної спілки «України» на загальну суму 78 635 507 гривень, що у більш ніж 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд.

На даний час ОСОБА_10 підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

ОСОБА_11 є засновником ТОВ «Погребищенський цегельний завод» (код ЄДРПОУ 34334855),статутний капітал якого складає 5 000 000,00 грн., у розмірі частки 70% у статутному капіталі, що відповідно складає 3 500 000,00 грн. Вклади вносяться грошовою формою. При взаємній згоді Засновників у рахунок їхніх вкладів до статутного фонду Товариства можуть бути внесені товарно-матеріальні цінності: будівлі, споруди, устаткування, тощо, а також інші майнові права.

Крім того, ОСОБА_10 є засновником ТОВ «Батько» (код ЄДРПОУ 30747276),статутний капітал якого складає 2 000 000,00 грн., у розмірі частки 45% у статутному капіталі, що відповідно складає 900 000,00 грн. Вклади вносяться грошовою формою. Учасники Товариства не мають відокремлених прав на окремі об`єкти та майно Товариства.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , у разі визнання судом їх винними у скоєнні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, може бути використано для забезпечення виконання конфіскації майна та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з`явились, разом з цим від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання без його участі.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно положення ст. 7 КПК України зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься недоторканість житла чи іншого володіння особи, недоторканість права власності.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Слідчим суддею встановлено, що подане слідчим за погодженням з прокурором клопотання про арешт майна не відповідає вимогам ст.ст. 170, 171 КПК України.

Так, слідчий суддя зазначає, відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Разом з тим, в порушення вимог ч. 10 ст. 170 КПК України, в клопотанні сторона обвинувачення не зазначає на яке саме майно виникла необхідність у накладені арешту. В клопотанні лише зазначена вимога щодо заборони проводити реєстраційні дії відносно юридичних осіб, що не узгоджується із нормами КПК України щодо порядку накладення арешту на майно та способу його виконання.

Також в клопотанні відсутнє належне обґрунтування необхідності накладення арешту на майно, а стороною обвинувачення не доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, про який йдеться в клопотанні.

На підставі викладеного, враховуючи вищевказані недоліки, а також необґрунтованість клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 132, 170, 171, 173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12013170110003743 від 11.10.2013 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1