Рішення

від 23.09.2019 по справі 240/7736/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року м. Житомир справа № 240/7736/19

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Майстренко Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Миськової О.В.

та за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача - Захарченка М.А.,

представника відповідача - Федосюк В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Колективного сільськогосподарського підприємства "Україна-Черняхів-1", про визнання протиправними та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 11.03.2019 №77;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Житомирській області) задовольнити заяву ОСОБА_1 від 20.11.2017 та надати дозвіл на розроблення проекту приватизації земель Державного підприємства "Україна" (далі - ДП "Україна"), правонаступником якого є Колективне сільськогосподарське підприємство "Україна - Черняхів-1" (далі - КСП "Україна - Черняхів-1"), (код ЄДРПОУ 00487155, місцезнаходження: 12300, Житомирська область, смт. Черняхів, вул. Мельнична, 6), що знаходяться на території Черняхівської селищної ради та Великогорбашівської сільської ради Черняхівського району;

- судові витрати стягнути з відповідача.

В обґрунтування позову посилається на те, що законодавством не передбачено права ГУ Держгеокадастру у Житомирській області відмовляти громадянам-працівникам державних сільськогосподарських підприємств у задоволенні клопотання про приватизацію земель державних підприємств, які перебувають у їх постійному користуванні, тому відмова з будь-яких підстав є незаконною. Отже, наказ №77 від 11.03.2019 ГУ Держгеокадастру у Житомирській області є протиправним, а відповідач діяв не па підставі, не в межах та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ухвалою суду від 21.05.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі.

Підготовчі засідання, призначені на 05.06.2019, 27.06.2019, 08.07.2019 відкладено на 19.07.2019 у зв'язку, зокрема, із задоволенням клопотання про відкладення розгляду справи.

До суду надійшов відзив ГУ Держгеокадастру у Житомирській області на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Відповідач вважає, що під час розгляду клопотання позивача встановлено, що в ньому не зазначено цільове призначення бажаної земельної ділянки, що суперечить вимогам ст. 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України). Також у державних актах на право постійного користування серії ЖТ-11-6-2 №000002 та І-ЖТ № 001150, згідно яких земельні ділянки перебувають у постійному користування ДП "Україна", відсутні відомості щодо цільового призначення земельних ділянок, у той час як Головне управління є розпорядником земель виключно сільськогосподарського призначення державної форми власності. Відповідачем додатково зазначено, що суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.

У письмовому обґрунтуванні позивачем зазначено, що наразі ОСОБА_1 працює головою КСП "Україна-Черняхів-1", яке є правонаступником ДП "Україна". Зазначив, що Верховний Суд у постанові від 07.02.2019 у справі №705/4206/15-а зазначив, що право на звернення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, відповідно до їх повноважень, із відповідним клопотанням про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій мають працівники цих підприємств, установ та організацій, працівники державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонери з їх числа. При цьому, Верховний суд зауважив, що КСП не є належним суб'єктом для звернення до відповідного органу з клопотанням про приватизацію земель. Отже, ОСОБА_1 як працівник ДП "Україна" та працівник КСП "Україна-Черняхів-1", яке є правонаступником ДП "Україна", мав право звертатися до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області із клопотанням про приватизацію земель, за наслідками розгляду якого відповідач повинен надати підприємству дозвіл на розробку проекту приватизації земель.

У додаткових письмових поясненнях відповідач зазначив, що позов до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області взагалі поданий безпідставно, оскільки позивачем не виконано постанову Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №127, а тому задовольнити клопотання без проведення та завершення процедури виділення частки (паю) та без відповідного звернення всіх осіб, які мають право на такі землі, не є можливим, адже законом чітко передбачений механізм виділення у власність земель колективних сільськогосподарських підприємств.

Ухвалою суду від 19.07.2019 закрито підготовче провадження і призначено адміністративну справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 20.11.2017 ОСОБА_1 звернувся із заявою до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земель ДП "Україна" на території Черняхівської селищної та Великогорбашівської сільської ради Черняхівського району.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06.09.2018 у справі №806/3304/18, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2019, визнано протиправною відмову та зобов'язано ГУ Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.11.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земель ДП "Україна" на території Черняхівської селищної ради та Великогорбашівської сільської ради Черняхівського району та прийняти рішення із врахуванням встановлених обставин справи та у відповідності до норм ст. 118 ЗК України. Рішення суду у справі №806/3304/18 набрало законної сили 24.01.2019.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 11.03.2019 №77 "Про виконання рішення суду" на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06.09.2018 у справі №806/3304/18 відмовлено гр. ОСОБА_1 у задоволенні заяви від 20.11.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земель ДП "Україна" на території Черняхівської селищної ради та Великогорбашівської сільської ради Черняхівського району, у зв'язку із порушенням вимог статей 22, 118, 122 Земельного кодексу України.

Не погоджуючись із вказаним наказом, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір у даній справі, суд виходить із наступного.

Частиною 2 пункту 8 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств та працівники державних і комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності цим Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та 118 цього Кодексу. В сільськогосподарських акціонерних товариствах право на земельну частку (пай) мають лише їх члени, які працюють у товаристві, а також пенсіонери з їх числа.

Частинами 3, 4, 5 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.

Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був працівником ДП "Україна", а 20.11.2017 до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області звернулися 360 працівників ДП "Україна", в тому числі ОСОБА_1, з клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земель ДП "Україна" на території Черняхівської селищної та Великогорбашівської сільської ради Черняхівського району, що підтверджується копією заяви та описом документів працівників, що знаходяться в ящику (а.с. 17, т. 1).

Відповідач факт звернення 20.11.2017 усіх працівників КСП "України-Черняхів-1" у кількості 360 осіб не спростував. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців засновниками Державного підприємства "Україна", правонаступником якого є Колективне сільськогосподарське підприємство "Україна - Черняхів-1", є працівники та прирівняні до них особи ДП "Україна" у кількості 360 чоловік.

Відтак, вирішуючи питання стосовно факту неправомочності звернення ОСОБА_1 до відповідача, суд враховує сукупність встановлених обставин, а відтак констатує факт звернення усіх працівників ДП "Україна" з клопотанням про приватизацію земель, що перебували у користуванні цього підприємства, та не погоджується з доводам відповідача, що позивач звертався до нього в індивідуальному порядку.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06.09.2018 у справі №806/3304/18, яке набрало законної сили 24.01.2019, та яке має преюдиційне значення для вирішення даної справи, встановлено наступні факти.

Відповідно до наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області від 19.12.2017 № 836 ДП "Україна" припинено в зв'язку із перетворенням в КСП "Україна-Черняхів-1", яке є правонаступником державного підприємства "Дослідне господарство "Україна" після укладення з регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області договору безоплатної передачі державного майна єдиного майнового комплексу державного підприємства "Україна" та акту приймання-передачі державного майна єдиного майнового комплексу державного підприємства "Україна".

Договір безоплатної передачі державної частки єдиного майнового комплексу ДП "Україна", в тому числі і щодо земельних ділянок за кадастровими номерами: 1825655100:02:000:0026 1825655100:02:000:0025 1825655100:03:003:0375 1825655100:07:000:0061 1825655100:03:002:0356 1825655100:03:005:0064 1825655100:09:000:0019 1825655100:03:002:0355 1825655100:09:000:0018 1825655100:03:006:0054 1825655100:06:000:0036 1825655100:03:002:0354 1825655100:09:000:0017 1825681000:06:000:0011 1825681000:09:000:0003 1825681000:02:000:0004 1825681000:05:000:0014 1825681000:07:000:0004 1825681000:11:000:0003 1825681000:02:000:0003 1825681000:01:000:0084 1825681000:11:000:0004 1825681000:09:000:0004 1825681000:04:000:0015 та акт приймання-передачі безоплатної передачі державної частки єдиного майнового комплексу ДП "Україна" були укладені з КСП "Україна-Черняхів-1" 15.03.2018.

Зазначені земельні ділянки, які були в постійному користуванні ДП "Україна", є землями сільськогосподарського призначення державної форми власності (довідки відділу у Черняхівському районі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області № 349/336-18-0.36 від 20.08.2018, № 335/336-18-0.36 від 20.07.2018).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, правонаступником державного підприємства Україна (код ЄДРПОУ 00487155) є КСП "Україна-Черняхів-1" (код ЄДРПОУ 00487155). Отже, КСП "Україна-Черняхів-1" є правонаступником єдиного майнового комплексу ДП "Україна", в тому числі і земельних ділянок, які перебували у його постійному користуванні згідно державних актів серії ЖТ-11-6-2 № 000002 та 1-ЖТ № 001150.

Разом з тим, відповідно до витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, вказані земельні ділянки є землями сільськогосподарського призначення державної форми власності, а отже ГУ Держгеокадастру у Житомирській області є органом, який уповноважений на їх передачу у власність.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що у даній справі має місце факт звернення усіх працівників ДП "Україна", правонаступником якого є КСП "Україна - Черняхів-1", у порядку, встановленому законом, до суб'єкта, уповноваженого приймати рішення про надання дозволу на розробку проект приватизації земель, які є землями сільськогосподарського призначення.

Слід також зазначити, що статтею 141 ЗК України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

Таким чином, припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.04.2018 у справі №911/4065/16, відповідно до якого підставою припинення права користування земельною ділянкою може бути виключно ліквідація юридичної особи.

Отже, оскільки ДП "Україна" не було припинено шляхом ліквідації, а визначено його правонаступника - КСП "Україна - Черняхів-1", і цей факт підтверджений судовим рішенням, у суду немає підстав для висновку, що право користування земельними ділянками, яке було закріплено за ДП "Україна", припинилось і не перейшло до КСП "Україна - Черняхів - 1".

Як було зазначено, ч. 4 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено лише один варіант поведінки суб'єкта владних повноважень у випадку дотримання заявниками умов, визначених у ч. 3 ст. 118 ЗК України - надання дозволу на розробку проекту приватизації земель.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17.

Наведене в оскаржуваному наказі формулювання відмови суд вважає безпідставним та таким, що порушує основоположні принципи діяльності суб'єкта владних повноважень, закріплені у ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач не навів жодних вагомих підстав та не надав доказів у їх підтвердження, які б вказували на недотримання встановленої у ч. 3 ст. 118 Земельного кодексу України процедури отримання дозволу на розробку приватизації земель, що дозволяє стверджувати про порушення відповідачем права позивача.

При цьому суд вважає, що порушене право позивача може бути захищено лише шляхом зобов'язання відповідача вчинити конкретні дії у межах вимог закону.

З цього приводу слід зазначити, що у відповідності до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

У своєму рішенні від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Згідно з Рекомендацією №К (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.05.1980 на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У відповідності до п. 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 №1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, повноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проекту нормативно-правового акту.

Таким чином, дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями органу державної влади - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і немає права виходити за її межі. Тобто, дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійснені дій і прийнятті рішень.

Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішенні, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один із кількох варіантів рішення.

Таким чином, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішенні (зокрема, можливості вибору одного з декількох юридично допустимих варіантів дії за відповідних обставин), та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений а недопущення свавілля в органах влади.

Оскільки у даній справі відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не було зазначено обставин, які виключають прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту приватизації земель, суд не вбачає правових підстав для відмови у задоволенні позову щодо зобов'язання відповідача вчинити ці дії.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1536,80 грн., який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 255 КАС України

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 11.03.2019 №77.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області задовольнити заяву ОСОБА_1 від 20.11.2017 та надати дозвіл на розроблення проекту приватизації земель Державного підприємства "Україна", правонаступником якого є Колективне сільськогосподарське підприємство "Україна-Черняхів-1" (вул. Мельнична, 6, смт. Черняхів, Житомирська область, код ЄДРПОУ 00487155), що знаходяться на території Черняхівської селищної ради та Великогорбашівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул. Довженка, 45, м. Житомир, 10002, код ЄДРПОУ 39765513) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1536,80 грн. (одна тисяча п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Майстренко

Повне судове рішення складене 03 жовтня 2019 року