Рішення

від 04.10.2019 по справі 1.380.2019.004187

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.004187

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Червоноградської місцевої прокуратури до Артасівської сільської ради Жовківського району Львівської області в особі виконавчого комітету Артасівської сільської ради Жовківського району про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Керівник Червоноградської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом до Артасівської сільської ради Жовківського району Львівської області в особі виконавчого комітету Артасівської сільської ради Жовківського району, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Артасівської сільської ради Жовківського району Львівської області в особі виконавчого комітету Артасівської сільської ради Жовківського району Львівської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об'єкти культурної спадщини національного та місцевого значення, що знаходиться на території с. Артасів Жовківського району Львівської області, зокрема: Церква Св. Параскеви (дерев'яна), 1770 року (охоронний номер 444/1-Н, затверджений Постановою РМ УРСР №970 від 24.08.1963); Дзвіниця церкви Св. Параскеви (дерев'яна), 1770 року (охоронний номер 444/2-Н, затверджений Постановою РМ УРСР №970 від 24.08.1963); Братська могила радянських воїнів, які загинули в червні 1941 року та в липні 1944 (пам'ятник залізобетон, охоронний номер 562, затверджений рішенням Львівського облвиконкому №183 від 05.05.1972) та неподання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення даних об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

- зобов'язати Артасівську сільську раду Жовківського району Львівської області в особі виконавчого комітету Артасівської сільської ради виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об'єкти культурної спадщини національного та місцевого значення, що знаходиться на території с. Артасів Жовківського району Львівської області, зокрема: Церква Св. Параскеви (дерев'яна), 1770 року (охоронний номер 444/1-Н, затверджений Постановою РМ УРСР №970 від 24.08.1963); Дзвіниця церкви Св. Параскеви (дерев'яна), 1770 року (охоронний номер 444/2-Н, затверджений Постановою РМ УРСР № 970 від 24.08.1963); Братська могила радянських воїнів, які загинули в червні 1941 року та в липні 1944 (пам'ятник залізобетон, охоронний номер 562, затверджений рішенням Львівського облвиконкому №183 від 05.05.1972) та подати пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення даних об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує, що на виконавчий комітет Артасівської сільської ради Жовківського району Львівської області покладається обов'язок виготовлення облікової документації на об'єкти культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території села Артасів Жовківського району, та подання пропозицій Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. За даними Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації встановлено, що на території Артасівської сільської ради Жовківського району Львівської області розташовано 3 пам'ятки культурної спадщини, саме: Церква Св. Параскеви (дерев'яна), 1770 року (охоронний номер 444/1-Н, затверджений Постановою РМ УРСР №970 від 24.08.1963); Дзвіниця церкви Св. Параскеви (дерев'яна), 1770 року (охоронний номер 444/2-Н, затверджений Постановою РМ УРСР №970 від 24.08.1963); Братська могила радянських воїнів, які загинули в червні 1941 року та в липні 1944 (пам'ятник залізобетон, охоронний номер 562, затверджений рішенням Львівського облвиконкому №183 від 05.05.1972). Облікову документацію по даних пам'ятках не виготовлено, відповідно пропозиції про занесення таких об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України не подавалися. Оскільки бездіяльність відповідача порушує інтереси держави, Заступник керівника Львівської місцевої прокуратури №3 відповідно до частини другої статті 23 Закону України Про прокуратуру та частини четвертої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою від 19.08.2019 позовну заяву, подану без додержання встановлених статтею 160 КАС України вимог, залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків. Вимоги ухвали позивачем виконано.

Ухвалою від 04.09.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Червоноградською місцевою прокуратурою вивчався стан законності у сфері охорони культурної спадщини.

З цією метою Червоноградська місцева прокуратура листом від 17.05.2019 №05-38/1875 вих.19 просила голів міських, селищних, сільських рад Жовківського району надати інформацію з приводу виконання вимог статті 14 Закону України Про охорону культурної спадщини , в тому числі щодо виконання повноважень органами місцевого самоврядування з виконання вимог законодавства щодо складання облікової документації на кожен об'єкт культурної спадщини, скерування такої документації на розгляд Консультативної ради відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації.

Артасівська сільрада листом від 31.05.2019 №02-21/53 повідомила про відсутність облікової документації на об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території сільської ради, вказавши про наявність лише охоронного договору від 06.08.2009 №98-АА-09 та акт технічного стану пам'ятки - Церкви Св. Параскеви.

Листом від 21.06.2019 №05-38/2235вих-19 Червоноградська місцева прокуратура звернулася до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації з проханням надати інформацію щодо: поданих сільською радою пропозицій про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення змін до нього; наявних на території сільської ради пам'яток культурної спадщини національного та місцевого значення; наявності облікової документації по кожній із пам'яток культурної спадщини.

Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації листом від 04.07.2019 №16-1441/0/2-19 повідомив Червоноградську місцеву прокуратуру про те, що на території Артасівської сільської ради Жовківського району Львівської області знаходяться лише три пам'ятки, згадані в листі від 21.06.2019. Пропозиції про занесення зазначених об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення змін до нього департаментом не подавалися.

З долученого до матеріалів справи переліку пам'яток культурної спадщини Жовківського району встановлено, що на території Артасівської сільської ради Жовківського району Львівської області знаходяться такі пам'ятки архітектури і містобудування: Церква Св. Параскеви (дерев'яна), датована 1770 роком, взята під охорону та включена до реєстру Постановою РМ УРСР №970 від 24.08.1963 (охоронний номер 444/1-Н) під категорією пам'ятка національного значення; Дзвіниця церкви Св. Параскеви (дерев'яна), датована 1770 роком, взята під охорону та включена до реєстру Постановою РМ УРСР № 970 від 24.08.1963 (охоронний номер 444/2-Н) під категорією пам'ятка національного значення; пам'ятка історії: Братська могила радянських воїнів, які загинули в червні 1941 року та в липні 1944 (пам'ятник залізобетон), 1957 року, взята під охорону та включена до реєстру рішенням Львівського облвиконкому №183 від 05.05.1972 (охоронний номер 562) під категорією пам'ятка місцевого значення.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів громадян і держави в судах у випадках визначених законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до адміністративного суду в інтересах держави передбачено статтею 24 Закону України Про прокуратуру та статтею 53 КАС України.

Частиною другою статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з частиною четвертою статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини п'ятої статті 53 КАС України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Ураховуючи вказане, звернення прокурора з даним позовом зумовлено відсутністю органу, уповноваженого на звернення до суду з відповідним позовом до органу місцевого самоврядування, та необхідністю врегулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулює Закон України Про охорону культурної спадщини від 08.06.2000 №1805-III (далі - Закон №1805-III).

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №1805-III:

- об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

- пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;

- охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.

Згідно із статтею 3 Закону №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Так, відповідно до частини другою статті 5 Закону №1805-III до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: 2) реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; 3) ведення Державного реєстру нерухомих пам'яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об'єктів культурної спадщини; 5) подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та про внесення змін до нього щодо пам'яток національного значення; 6) занесення об'єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та внесення змін до нього щодо пам'яток місцевого значення.

Водночас частиною другою статті 6 Закону №1805-III встановлено, що до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: 1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам'яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам'яток та в історичних ареалах населених місць.

Порядок визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760 (в редакції постанови КМУ від 14.09.2016 №626) (далі - Порядок).

Зокрема, пунктом 1 вказаного Порядку передбачено, що об'єкти культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за рішенням Кабінету Міністрів України (щодо об'єктів національного значення) та Мінкультури (щодо об'єктів місцевого значення).

На кожний об'єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в такому органі.

Занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається (пункт 2 Порядку).

Пунктом 3 розділу Х Прикінцеві положення Закону №1805-III передбачено, що об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР Про охорону і використання пам'яток історії та культури , визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктом 3 Порядку облікова документація на об'єкти культурної спадщини, які відповідно до пункту 3 розділу Х Прикінцеві положення Закону №1805-III визнаються пам'ятками, включає облікову картку або паспорт, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану.

Облікова документація на щойно виявлені об'єкти культурної спадщини включає облікову картку, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану. Пропозиції щодо включення щойно виявлених об'єктів культурної спадщини до Реєстру подаються не пізніше ніж протягом трьох років з дня їх включення до переліку об'єктів культурної спадщини.

Облікова документація, що передбачає виконання роботи з метою виявлення, дослідження, фіксації об'єкта культурної спадщини, визначення його антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності, складається спеціально уповноваженими органами охорони культурної спадщини, до яких належать орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні держадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (пункт 4 Порядку).

Порядок обліку об'єктів культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.04.2013 за №528/23060.

Зокрема, облік об'єктів культурної спадщини включає: виявлення, обстеження, дослідження, фотофіксацію об'єктів культурної спадщини, підготовку графічних матеріалів (у разі необхідності) та визначення предмета охорони культурної спадщини, складання переліків об'єктів культурної спадщини та облікової документації на ці об'єкти, підготовку подання Міністерству культури України та Кабінету Міністрів України для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (пункт 1.3. Порядку).

На виявлені об'єкти культурної спадщини складається облікова картка об'єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (пункт 2.3. Порядку).

Облікова картка об'єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини подаються за місцезнаходженням таких об'єктів на розгляд науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, консультативних рад органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та наукової (вченої) ради установи, організації, діяльність якої пов'язана з охороною культурної спадщини, які оцінюють відповідність кожного об'єкта критеріям, зазначеним у пунктах 10 і 11 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760 (пункт 3.1. Порядку).

Тобто занесенню об'єкта культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, до яких належить і виконавчий комітет Арстасівської сільради, та до повноважень якого віднесено виготовлення облікової документації на об'єкти культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території села Арстасів Жовківського району Львівської області та подання пропозицій Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Такими об'єктами на території Арстасівської сільради є пам'ятки культурної спадщини національного значення: Церква Св. Параскеви (дерев'яна), датована 1770 роком, Дзвіниця церкви Св. Параскеви (дерев'яна), датована 1770 роком, Братська могила радянських воїнів, які загинули в червні 1941 року та в липні 1944 (пам'ятник залізобетон), 1957 року.

За результатами оцінки консультативної ради органу культурної спадщини обласної держадміністрації у 15-денний строк надається висновок щодо доцільності занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру, який надсилається Мінкультури у день його підписання. Результати розгляду висновку та облікової документації експертна комісія Мінкультури оформляє протоколом, що є підставою для занесення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України об'єктів культурної спадщини.

Форму облікової картки та паспорта об'єкта культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури і мистецтв України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13.05.2004 № 295/104, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.06.2004 за № 693/9292.

Пунктом 4.4. Порядку передбачено, що документи на об'єкт культурної спадщини складаються у чотирьох примірниках, один з яких зберігається в Мінкультури України, другий - в органі виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органах охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, третій - у районних державних адміністраціях або у виконавчому органі сільської, селищної, міської ради, четвертий - у розробника документів.

Суд зазначає, що бездіяльністю є певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була вчинити відповідно до покладених на неї чинним законодавством України обов'язків.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач вказаного обов'язку не виконав, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо правомірності оскаржуваної позивачем бездіяльності.

Невиконання Арстасівською сільрадою в особі її виконавчого комітету обов'язку по виготовленню належним чином оформленої облікової документації об'єктів культурної спадщини національного значення, які знаходяться на території села Арстасів: Церква Св. Параскеви (дерев'яна), датована 1770 роком, Дзвіниця церкви Св. Параскеви (дерев'яна), датована 1770 роком, Братська могила радянських воїнів, які загинули в червні 1941 року та в липні 1944 (пам'ятник залізобетон), 1957 року та обов'язку по поданню пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення даних об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру, свідчить про бездіяльність відповідача, яку слід визнати протиправною та задовольнити позов в цій частині позовних вимог.

Ураховуючи висновок суду про обґрунтованість першої позовної вимоги та повноваження суду, визначені пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України, позовна вимога про зобов'язання відповідача виготовити облікову документацію на об'єкти культурної спадщини, що знаходяться на території села Арстасів Жовківського району Львівської області: Церква Св. Параскеви (дерев'яна), датована 1770 роком, Дзвіниця церкви Св. Параскеви (дерев'яна), датована 1770 роком, Братська могила радянських воїнів, які загинули в червні 1941 року та в липні 1944 (пам'ятник залізобетон), 1957 року та подати до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації пропозиції про занесення облікової документації до Державного реєстру нерухомих пам'яток України щодо даних об'єктів культурної спадщини є похідною від першої позовної вимоги, тому також підлягає до задоволення з огляду на висновок суду про протиправність бездіяльності відповідача у сфері охорони культурної спадщини.

Беручи викладене та оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до положень частини другої статті 139 КАС України не підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 261-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов Керівника Червоноградської місцевої прокуратури Львівської області (вул. Св. Трійці, 10, м. Жовква, Львівська область, 80300, код ЄДРПОУ 02910031) до Артасівської сільської ради Жовківського району Львівської області в особі виконавчого комітету Артасівської сільської ради Жовківського району (вул. Яремчука, 72, с. Артасів, Жовківський район, Львівська область, 80361, код ЄДРПОУ 22357493) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Артасівської сільської ради Жовківського району Львівської області в особі виконавчого комітету Артасівської сільської ради Жовківського району Львівської області (вул. Яремчука, 72, с. Артасів, Жовківський район, Львівська область, 80361, код ЄДРПОУ 22357493) по невиконанню вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об'єкти культурної спадщини національного значення, що знаходяться на території села Артасів Жовківського району Львівської області. а саме Церква Св. Параскеви (дерев'яна), 1770 року (охоронний номер 444/1-Н, затверджений Постановою РМ УРСР №970 від 24.08.1963); Дзвіниця церкви Св. Параскеви (дерев'яна), 1770 року (охоронний номер 444/2-Н, затверджений Постановою РМ УРСР №970 від 24.08.1963); Братська могила радянських воїнів, які загинули в червні 1941 року та в липні 1944 (пам'ятник залізобетон, охоронний номер 562, затверджений рішенням Львівського облвиконкому №183 від 05.05.1972) та неподання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення даних об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Зобов'язати Артасівську сільську раду Жовківського району Львівської області в особі виконавчого комітету Артасівської сільської ради Жовківського району Львівської області (вул. Яремчука, 72, с. Артасів, Жовківський район, Львівська область, 80361, код ЄДРПОУ 22357493) виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об'єкти культурної спадщини національного значення, що знаходяться на території села Артасів Жовківського району Львівської області, а саме Церква Св. Параскеви (дерев'яна), 1770 року (охоронний номер 444/1-Н, затверджений Постановою РМ УРСР №970 від 24.08.1963); Дзвіниця церкви Св. Параскеви (дерев'яна), 1770 року (охоронний номер 444/2-Н, затверджений Постановою РМ УРСР № 970 від 24.08.1963); Братська могила радянських воїнів, які загинули в червні 1941 року та в липні 1944 (пам'ятник залізобетон, охоронний номер 562, затверджений рішенням Львівського облвиконкому №183 від 05.05.1972) та подати пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення даних об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.П. Хома