Рішення

від 03.10.2019 по справі 400/2188/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2019 р. справа № 400/2188/19

м. Миколаїв

          Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, вул. Потьомкінська, 17,Миколаїв,54001

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "БАЗІС", вул. Артилерійська, 17-Б,Миколаїв,54030

про: стягнення загальної суми заборгованості 24628,42 грн,

ВСТАНОВИВ:

Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі – позивач) звернулося з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Базіс» (далі – відповідач) заборгованості в сумі 24628,42 грн., з яких 23340,42 грн. – сума адміністративно-господарських санкцій, 1288 грн. – пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

Позов обґрунтовано тим, що протягом 2018 року відповідач не працевлаштував осіб з інвалідністю відповідно до нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у зв'язку з чим до нього застосована адміністративно-господарська санкція, а в результаті її несвоєчасної сплати нарахована пеня в загальній сумі 24628,42 грн, яка не сплачена відповідачем.

Ухвалою від 06.08.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач відзив до суду не надав.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України).

Інших заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Інших процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

На протязі 2018 року відповідачем не подавались звіти про зайнятість та працевлаштування інвалідів, в тому числі форми 10ПІ за 2018 рік, при цьому штатна кількість працівників становила 10 осіб і з них 0 осіб з інвалідністю.

Відповідно до статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-ХІІ від 21.03.1991 року (далі – Закон 875), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини дев'ятої статті 19 зазначеного Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Частиною 1 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Тобто, цією нормою визначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування здійснюється двома шляхами: безпосереднє звернення інваліда до підприємства або звернення інваліда до державної служби зайнятості (з подальшим його направленням на підприємство, на якому є відповідні вакансії).

Відтак, ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" не встановлено правил, за якими підприємство було б зобов'язане самостійно здійснювати пошук інвалідів для їх працевлаштування на своєму підприємстві.

Разом з тим, ч. 3 вказаної статті чітко визначені обов'язки підприємства, що використовує найману працю: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів; надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для працевлаштування інвалідів; звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України “Про зайнятість населення” від 5 липня 2012 року №5067-VI передбачено, що роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

При цьому, у зв'язку з прийняттям даного Закону відмінено норму щодо обов'язкової щомісячної подачі звітів про наявність вільних робочих місць.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку “Про затвердження форми звітності №3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)” та Порядку її подання” затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року №316, форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Згідно з пунктом 1.1. Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) “Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів”, затвердженої наказом Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року №42, форма №10-ПІ (річна)“Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів”, що заповнюється за рік, поширюється на всі підприємства, установи і організації, у тому числі підприємства громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, у яких працює за основним місцем роботи від 8 і більше осіб.

Отже, вказане свідчить про наявність у роботодавця обов'язку виділяти та створювати робочі місця для інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, а також повідомляти уповноважені органи про наявність вакансій (форма 3-ПН), за наслідками розгляду яких компетентні органи направляють на підприємство інвалідів для працевлаштування. Звіт форми №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10 робочих днів з дати відкриття вакансії, де датою відкриття є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладено новий трудовий договір з найманим працівником.

Згідно листа Миколаївського міського центру зайнятості від 11.07.2019 р. №810/2-19м, відповідач протягом 2018 року не подавав форми звітності 3-ПН про можливе працевлаштування осіб з інвалідністю.

Таким чином, в ході розгляду справи встановлено порушення відповідачем нормативів працевлаштування осіб з інвалідністю.

Отже, позовні вимоги про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в загальній сумі 6 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У даній справі відсутні витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Потьомкінська, 17, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 20917114) до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "БАЗІС" (вул. Артилерійська, 17-Б, Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 33626530) задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Базіс" (вул. Артилерійська, 17-Б, Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 33626530) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Потьомкінська, 17, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 20917114) загальну суму заборгованості 24628,42 грн. (двадцять чотири тисячі шістсот двадцять вісім гривень сорок дві копійки), з яких 23340,42 грн. адміністративнивно-господарські санкції за невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю та 1288 грн. пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

          Суддя                                                                                 Є. В. Марич