ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А про залишення без руху заяви за зверненням органів доходів і зборів 04 жовтня 2019 року м. Київ № 640/18906/19 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Літвінова А.В. розглянувши матеріали заяви та додані до неї документи за поданням Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві дотовариства з обмеженою відповідальністю «Асбуд-Монтаж» пропідтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, В С Т А Н О В И В: До Окружного адміністративного суду міста Києва 04 жовтня 2019 року о 08 год. 55 хв. звернулось Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві із заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Асбуд-Монтаж», в якій просить підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю «Асбуд-Монтаж» (код за ЄДРПОУ 38638251), застосованого рішенням керівника контролюючого органу. Вивчивши зміст заяви та доданих до неї матеріалів, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для залишення даної заяви без руху та надання заявнику часу для усунення недоліків, виходячи з наступного. Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів визначено статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо: підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Згідно з частиною другою статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою. У частині, що не врегульована статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги щодо заяви визначаються загальними нормами, зокрема статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України. За правилами, визначеними частиною першою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Однак, як вбачається із доданих до заяви документів, в порушення вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України заявником до заяви не додано оригіналу документу про сплату судового збору за подання даної заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника. Натомість, у позові заявник зазначив, що за заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника сплата судового збору не передбачена. Разом з тим, суд вважає, що заявником в підтвердження зазначеного не наведено жодних підстав та не надано належних доказів в їх обґрунтування. У той же час, суд зазначає, що порядок обчислення та справляння судового збору визначений Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI. Статтею 3 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що об'єктом справляння судового збору, є, зокрема, подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. При цьому, згідно статті 5 Закону України “Про судовий збір” заявник не віднесений до категорії органів, які звільнені від сплати судового збору. Згідно з частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” передбачено, що з 1 січня 2019 року установлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 гривень. Відповідно до частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1921,00 гривень. Таким чином, з аналізу наведених вище норм вбачається, що за подання заяви Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві, у порядку визначеному статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено справляння судового збору, тобто зазначена заява є об'єктом справляння судового збору за загальними правилами, визначеними нормами Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України “Про судовий збір”. Отже, звертаючись до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві зобов'язане було сплатити судовий збір у розмірі 1921,00 грн. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 14 січня 2019 року у справі № 640/20001/18. При цьому, судом відхиляється посилання заявника на позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 11.12.2018 у справі №826/4553/17, як на підставу для несплати судового збору за подання даної заяви, оскільки наведений у даній постанові висновок стосується не заяви, а подання органу Державної фіскальної служби, поданого в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції чинній до 15.12.2017, тоді як у даному випадку Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві подано до суду заяву в порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції чинній з 15.12.2017. Отже дані правовідносини не є подібними, у зв'язку з чим зазначена заявником позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відповідно до вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України застосуванню у даних правовідносинах не підлягає. Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно з частиною третьою статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявником зазначена заява подана без дотримання вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд залишає заяву без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1 921, 00 грн. за подання даної заяви до суду у строк до 15 год. 30 хв. 04 жовтня 2019 року. На підставі викладеного, керуючись статтями 161, 169, 243, 248, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя – У Х В А Л И В: 1. Заяву Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Асбуд-Монтаж» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків залишити без руху. 2. Встановити заявнику строк до 15 години 30 хвилин 04 жовтня 2019 року для усунення недоліків заяви. 3. Попередити заявника про наслідки недотримання вимог суду у встановлений строк, передбачені абзацом другим частини третьої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає відповідно до статей 293-294 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя Літвінова А.В.
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2019 |
Оприлюднено | 07.10.2019 |
Номер документу | 84743147 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Літвінова А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні