КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
представника власника майна ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 червня 2019 року,-
В с т а н о в и л а:
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 про арешт майна та накладено арешт на вилучені в ході проведення 03.06.2019 обшуку квартири за місцем мешкання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , речей та документів, а саме:
-флеш-накопичувач у металевому корпусі бежевого кольору з маркуванням «D33B29»;
-копія акта приймання-здачі робіт (надання послуг) між ФОП ОСОБА_9 та ТОВ «Черкаси Плазма» на 1 аркуші;
-копія рахунку-фактури №4 від 29.05.2019 між ФОП ОСОБА_9 .
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 червня 2019 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що стороною обвинувачення не дотримано строків, передбачених ч. 5 ст. 171 КПК України. Крім того, слідчим суддею при розгляді вказаного клопотання не дотримано вимог ст. 172 КПК України. Також, як вважає апелянт, ні стороною обвинувачення, ні слідчим суддею не доведено відповідність арештованого майна, критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України.
Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження вказує на те, що розгляд клопотання прокурора проводився без виклику апелянта, а апеляційна скарга подана у строки визначені ч. 3 ст. 395 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора про законність ухвали слідчого судді та необхідності залишення її без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що апелянт в судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймав, а апеляційна скарга подана в межах строку визначеного ч. 3 ст. 395 КПК України, тому строк на апеляційне оскарження не потребує поновлення.
Відповідно до вимогст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя, під час розгляду клопотання про арешт майна, в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.
Згідно положеньст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Як вбачається з наданих матеріалів, Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №620181000000000044 від 22.12.2018 року за викладеними у заяві про скоєння злочину АГС «Совесть» твердженнями щодо ймовірних протиправних дій посадових осіб Міністерства охорони здоров`я України, органів державної влади та місцевого самоврядування та з інших питань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
07.06.2019 року прокурор відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна, вилученого в ході проведення 03.06.2019 обшуку квартири за місцем мешкання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , речей та документів, а саме: флеш-накопичувач у металевому корпусі бежевого кольору з маркуванням «D33B29»; копія акта приймання-здачі робіт (надання послуг) між ФОП ОСОБА_9 та ТОВ «Черкаси Плазма» на 1 аркуші; копія рахунку-фактури №4 від 29.05.2019 між ФОП ОСОБА_9 , посилаючись на наявність правових підстав, передбачених ч. 3 ст. 170 КПК України.
Встановивши зазначені обставини, слідчий суддя прийшов до висновку з приводу наявності підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане майно.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, рішення слідчого судді про задоволення клопотання прокурора щодо арешту майна, є законним та обґрунтованим, а тому, як вважає колегія суддів, підлягає залишенню без змін.
При постановленні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні сторони обвинувачення правові підстави для арешту майна, у зв`язку з чим слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
Доводи апеляційної скарги про не доведеність арештованого майна ознакам речового доказу, як вважає колегія суддів, не заслуговують на увагу та спростовуються наданими матеріалами провадження.
Щодо посилань апеляційної скарги про недотримання слідчим суддею вимог ст. 172 КПК України та порушення процесуальних строків, визначених ч. 5 ст. 171 КПК України, також не заслуговують на увагу та не можуть слугувати підставою для скасування ухвали слідчого судді.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
П о с т а н о в и л а:
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 червня 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 про арешт майна та накладено арешт на вилучені в ході проведення 03.06.2019 обшуку квартири за місцем мешкання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , речей та документів, а саме: флеш-накопичувач у металевому корпусі бежевого кольору з маркуванням «D33B29»; копія акта приймання-здачі робіт (надання послуг) між ФОП ОСОБА_9 та ТОВ «Черкаси Плазма» на 1 аркуші; копія рахунку-фактури №4 від 29.05.2019 між ФОП ОСОБА_9 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/4369/2019 Категорія ст.170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_10
Доповідач: ОСОБА_1
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.09.2019 |
Оприлюднено | 21.02.2023 |
Номер документу | 84743243 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Рибак Іван Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні