Постанова

від 02.10.2019 по справі 686/23186/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

02 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 686/23186/16-ц

провадження № 61-34155св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради,

відповідачі: ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю Пімліко ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Олешинська сільська рада,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, у складі судді Стефанишина С. Л., від 10 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області, у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П'єнти І. В., від 27 вересня 2017 року.

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю Пімліко (далі - ТОВ Пімліко ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Олешинська сільська рада, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації прав власності та витребування земельної ділянки з незаконного володіння.

Позовна заява мотивована тим, що 08 грудня 2015 року між ОСОБА_2 і товариством з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Патріот 2014 (далі - ТОВ Компанія з управління активами Патріот 2014 ) був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 6810100000:33:001:0087) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,8 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належала продавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХМ № 036580 від 08 грудня 1997 року.

На час укладення спірного договору ОСОБА_2 не набув права власності на земельну ділянку, оскільки у книгах реєстрації державних актів на право приватної власності на землю Олешинської сільської ради відсутні записи про державну реєстрацію державного акта.

За цим фактом прокуратурою області 15 березня 2016 року розпочато досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190, частиною четвертою статті 358, частиною другою статті 364 та частиною другою статті 366 КК України.

Згідно з висновком експерта Хмельницького НДЕКЦ від 04 серпня 2016 року № 110Т на державному акті на ім'я ОСОБА_2 відтиски круглої печатки Олешинської сільської ради з реквізитами нанесені струменево-крапельним способом за допомогою друкуючого пристрою кольорового струменевого принтеру або іншого обладнання з аналогічним способом друку. ОСОБА_3, ініціали і підпис якої значаться у державному акті на право власності на землю на ім'я ОСОБА_2, в Олешинській сільській раді на посаді інженера-землевпорядника та на інших посадах не працювала; документація із землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 зазначеної вище земельної ділянки відсутня.

У подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 31 березня 2016 року ТОВ Компанія з управління активами Патріот 2014 продало земельну ділянку ТОВ Пімліко . Спірна земельна ділянка знаходиться у межах міста Хмельницького і до земель комунальної власності Олешинської сільської ради ніколи не належала.

08 грудня 2015 року вона вибула з комунальної власності територіальної громади м. Хмельницького поза її волею і Хмельницька міська рада вправі її витребувати із незаконного володіння ТОВ Пімліко .

Посилаючись на зазначені обставини, заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради просив суд визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку (кадастровий номер 6810100000:33:001:0087) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,8 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; визнати недійсним договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки, укладений 08 грудня 2015 року між ОСОБА_2 і ТОВ Компанія з управління активами Патріот 2014 ; скасувати державну реєстрацію права власності та витребувати з незаконного володіння ТОВ Пімліко вказану земельну ділянку.

Короткий зміст ухвали та рішення суду першої інстанції

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 березня 2017 року закрито провадження у справі у частині позовних вимог до ТОВ Компанія з управління активами Патріот 2014 у зв'язку із ліквідацією юридичної особи.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 липня 2017 року заступнику прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами своє право на спірну земельну ділянку, оскільки не встановлено належність земельної ділянки до земель комунальної власності міста Хмельницького станом на час видачі державного акта ОСОБА_2

Надані заступником прокурора Хмельницької області докази на підтвердження цієї обставини стосуються лише перебування земельної ділянки в межах міста Хмельницького на сьогодні, після зміни меж міста шляхом збільшення його території.

Позивач не оскаржує рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_2 та виданого йому державного акта на право власності на землю. З огляду на те, що спосіб захисту має бути ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, суд дійшов висновку, що прокурором обрано неефективний спосіб захисту цивільного права, що унеможливлює задоволення позову.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 27 вересня 2017 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 липня 2017 року скасовано у частині відмови у позові заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до ТОВ Пімліко про скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки з незаконного володіння, а провадження у справі у цій частині закрито. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд, закриваючи провадження у справі у частині позовних вимог до ТОВ Пімліко вказав про те, що позовні вимоги прокурора в інтересах держави до ТОВ Пімліко і ОСОБА_2 підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, а тому не можуть бути об'єднані в одне провадження.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в іншій частині, апеляційний суд, виходив із того, що суд правильно визначився з правовідносинами, які виникли між сторонами, та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. При вирішенні справи місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог прокурора.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У жовтні 2017 року заступником прокурора Хмельницької області подано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 27 вересня 2017 року у частині вирішення вимог про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку, а справу у цій частині передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. В іншій частині судові рішення першої та апеляційної інстанцій не оскаржуються.

Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно не з'ясували обставини справи. Ухвалюючи рішення у справі, місцевий суд дійшов неправильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог. Крім того, висновок про неправильно обраний спосіб захисту є помилковим.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

Статтею 383 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

За вимогами пункту 4 Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 Про здійснення правосуддя у Верховному Суді та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки , у справі № 686/23186/16-ц (провадження № 61-34155св18) було призначено повторний автоматизований розподіл.

Справу розподілено судді-доповідачу.

18 вересня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до ОСОБА_2, ТОВ Пімліко , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Олешинська сільська рада, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації прав власності та витребування земельної ділянки з незаконного володіння, за касаційною скаргою заступника прокурора Хмельницької області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 27 вересня 2017 року призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Доводи заперечення (відзиву) на касаційну скаргу

ОСОБА_2 у запереченні (відзиві) на касаційну скаргу вказує на правильність висновків суду першої та апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

08 грудня 1997 року ОСОБА_2 отримав державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХМ № 036580, виданий Олешинською сільською радою народних депутатів Хмельницького району Хмельницької області, на підставі рішення Олешинської сільської ради народних депутатів від 03 лютого 1997 року № 7, згідно з яким ОСОБА_2 передано у власність розташовану на території Олешинської сільської ради земельну ділянку для ведення підсобного господарства площею 0,8 га.

У державному акті зазначено, що його зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 01625 (а.с. 11).

Постановою Верховної Ради України від 12 травня 2011 року № 3349-VI Про зміну і встановлення меж міста Хмельницький і Хмельницького району Хмельницької області було змінено межі міста Хмельницький і Хмельницького району Хмельницької області шляхом збільшення території міста на 681 га земель, у тому числі за рахунок 10 га земель Олешинської сільської ради Хмельницького району; затверджено територію міста Хмельницький загальною площею 9305 га і територію Хмельницького району площею 122011,98 га (а.с. 37-38).

08 грудня 2015 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХМ № 036580 від 08 грудня 1997 року, виданого Олешинською сільською радою народних депутатів Хмельницького району, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру речових прав власності на нерухоме майно внесено відомості про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку (кадастровий номер 6810100000:33:001:0087) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,8 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18).

У той же день, між ОСОБА_2, як продавцем, і ТОВ Компанія з управління активами Патріот-2014 , як покупцем, був укладений нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,8000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6810100000:33:001:0087, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12-14).

31 березня 2016 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 31 березня 2016 року приватним нотаріусом Васильківського міського нотаріального округу Київської області зареєстровано право власності ТОВ Пімліко на зазначену вище земельну ділянку.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Способи захисту цивільних прав та інтересів зазначені у статті 16 ЦК України.

Зі змісту частини другої статті 16 ЦК України, частини другої статті 5 ЦПК України слідує, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 Розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України (далі - ЗК України) рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок , є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до частин першої, третьої статті 6 ЗК України 1992 року, чинного на час виникнення спірних правовідносин (тут і далі - ЗК України 1992 року), громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок, зокрема, для ведення особистого підсобного господарства. Передача земельних ділянок у власність громадян здійснюється місцевими радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безоплатно.

Частиною першою статті 23 ЗК України 1992 року визначено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними радами народних депутатів.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15 квітня 1993 року № 28 і зареєстрованої Міністерством юстиції України 23 квітня 1993 року за № 31, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, державні акти на право приватної власності на землю видаються і реєструються тією сільською, селищною, міською, районною радою народних депутатів, яка прийняла рішення про передачу земельної ділянки у власність або надання її у постійне користування.

Державні акти на право приватної власності на землю реєструються у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю за формою згідно з додатком № 2.

Громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки (пункт 7 розділу Х Перехідні положення ЗК України).

Звертаючись до суду з позовом, прокурор, посилаючись на набуття ОСОБА_2 земельної ділянки з порушенням вимог закону, просив визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності останнього на спірну земельну ділянку.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у редакції 2015 року (далі - Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частин першої - п'ятої статті 3 Закону державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про право на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 27 Закону державна реєстрація права власності проводиться на підставі, зокрема, державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 01 січня 2013 року.

Як встановили суди, 08 грудня 2015 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХМ № 036580 від 08 грудня 1997 року, виданого Олешинською сільською радою народних депутатів Хмельницького району, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру речових прав власності на нерухоме майно внесено відомості про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку (кадастровий номер 6810100000:33:001:0087) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,8 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права й обов'язки безпосередньо виникають, зокрема, з актів органів місцевого самоврядування (частина четверта статті 11 Цивільного кодексу України). Отже, такі рішення можуть бути підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Європейський суд з прав людини, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, неодноразово вказував, що для того, аби бути ефективним, національний спосіб юридичного захисту має бути: незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, безпосередньо доступним для тих, кого він стосується; ефективним як у законі, так і на практиці.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18).

Перелік способів захисту земельних прав викладений у частині третій статті 152 ЗК України. Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, зокрема визначеним вказаною нормою, або ж іншим способом, який не суперечить закону (пункт 5.6 постанови ВеликоїПалати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, провадження № 12-158гс18 ).

Пунктом 3 частини першої статті 388 ЦК України встановлено, що в разі придбання майна за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК України.

Звертаючись до суду із цим позовом, прокурор не оскаржував рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки ОСОБА_2 у власність та виданого йому державного акта.

Згідно з положеннями статті 57 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до статті 60 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Подібні положення містять статті 76, 81 чинної редакції ЦПК України.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, місцевий та апеляційний суди, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, врахувавши доводи сторін спору, обгрунтовано виходили з того, що внесення нотаріусом до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку не є підставою для виникнення цього права, а є лише підтвердженням цього права. Скасування державної реєстрації не припинить набутого відповідачем права власності, оскільки відповідно до статті 23 Земельного кодексу України в редакції 1992 року право власності або право постійного користування землею посвідчувалося державним актом, який видавався і реєструвався сільською радою.

Таким чином, слід дійти висновку, що лише скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку не відновлює права територіальної громади м. Хмельницького, у разі його порушення.

Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України. У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що прокурором у частині позовних вимог до Мединського Г. В. обрано неефективний спосіб захисту цивільного права. Прокурор не оскаржує рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність Мединського Г. В. та виданого останньому державного акта на право власності на землю. Також прокурор не оспорює рішення суду апеляційної інстанції щодо закриття провадження у справі в частині вимог до ТОВ Пімліко про витребування земельної ділянки.

Наведені та інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права, не спростовують правильного висновків місцевого та апеляційного суду по суті спору та зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Суд першої інстанції виконав вимоги статті 212 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, щодо оцінки доказів і статті 213 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно дослідив і оцінив докази та встановив обставини у справі.

Апеляційний суд відповідно до вимог статті 303 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, та обґрунтовано залишив вказане рішення без змін.

За правилами частини першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 402, 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 27 вересня 2017 року у частині вирішення позовних вимог про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку (кадастровий номер 6810100000:33:001:0087) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,8 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. С. Висоцька СуддіА. І. Грушицький І. В. Литвиненко В. В. Сердюк І. М. Фаловська