Постанова

від 25.09.2019 по справі 826/12599/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/12599/17 Суддя (судді) першої інстанції: Клименчук Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Єгорової Н.М.

суддів Сорочка Є.О.

Федотова І.В.

при секретарі Казюк Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду місті Києва від 15 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТЦЕНРОДЕ" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю ВАТЦЕНРОДЕ звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління ДФС у місті Києві, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень Головного управління ДФС у м. Києві під час проведення перевірки та складання Акту від 09 серпня 2017 року №126/26-15-14-07-02/39030336 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ВАТЦЕНРОДЕ (код 39030336) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Київбудкомпані (код 40719973) за період 01 січня 2016 року по 26 квітня 2017 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду місті Києва від 15 березня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у м. Києві подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТЦЕНРОДЕ", в якому останнє просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно з ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та поданого письмового відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є не обґрунтованою та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 11 липня 2017 року № 6267 на проведення позапланової невиїзної перевірки, згідно з пп.75.1.2, п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Писанець В.А. від 26 квітня 2017 року №757/23693/17-к, що винесена під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12014100000000946 від 27 червня 2017 року, відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ ВАТЦЕНРОДЕ з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Київбудкомпані (код 40719973) за період з 01 січня 2016 по 26 квітня 2017 року , за результатами якої складено акт від 09 серпня 2017 року №126/26-15-14-07-02/39030336.

Згідно висновків, зафіксованих в акті перевірки від 09 серпня 2017 року №126/26-15-14-07-02/39030336, встановлено порушення ТОВ ВАТЦЕНРОДЕ п.44.1, п.44.6 ст.44, п.185.1, ст.185, п.198.1 п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 136 905 грн. за березень 2017 року.

Не погоджуючись з висновками, зазначеними в вищевказаному акті, позивачем було подано заперечення від 18 серпня 2017 року вих. №299/17, до яких долучено належним чином завірені первинні бухгалтерські документи щодо господарських взаємовідносин із ТОВ Київбудкомпані .

Листом від 30 серпня 2017 року № 26863/10/26-15-14-07-02, за результатом розгляду заперечень, Головне управління ДФС у м. Києві повідомило, що висновки акту перевірки від 09 серпня 2017 року №126/26-15-14-07-02/39030336 залишені без змін, а заперечення - без задоволення.

Позивач, вважаючи дії податкового органу про проведення позапланової невиїзної перевірки протиправними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що під час проведення позапланової невиїзної перевірки службовими особами ГУ ДФС у м. Києві було порушено порядок її проведення. При цьому, контролюючим органом не надано до суду жодних доказів щодо належного та вчасного отримання позивачем відповідного наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та/або письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (підпункт 20.1.4); запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 20.1.6).

В контексті зазначеної норми згідно із пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Проте, всупереч вищевказаних вимог законодавства, відповідачем не надано до суду належних доказів надіслання позивачу запиту про надання інформації здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Київбудкомпані" та її документального підтвердження за період з 01 січня 2016 року по 26 квітня 2017 року, що позбавило позивача для надання відповідних документів в підтвердження здійснення господарської діяльності за вказаний період.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема:

за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (підпункт 78.1.1);

отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону (підпункт 78.1.11).

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 78.5 статті 78 Податкового кодексу України).

Статтею 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до пункту 85.4 статті 85 Податкового кодексу України, при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства.

Згідно пункту 85.8 статті 85 Податкового кодексу України, посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета мета перевірки.

Як встановлено судом першої інстанції, під час проведення позапланової невиїзної перевірки службовими особами ГУ ДФС у м. Києві було порушено порядок її проведення. Так, повідомлення від 13 липня 2017 року №21353/10/26-15-14-07-02-15 отримано ТОВ ВАТЦЕНРОДЕ лише 08 серпня 2017 року (а.с. 97), а 09 серпня 2017 року (менш ніж за один день) службовими особами ГУ ДФС у м. Києві складено Акт перевірки №126/26-15-14-07-02/39030336, згідно якого перевірка проводилась 5 (п'ять) робочих днів у період з 27 липня 2017 року по 02 серпня 2017 року.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем було порушено права суб'єкта господарювання, оскільки посадові особи контролюючого органу спочатку провели перевірку, а потім повідомили ТОВ ВАТЦЕНРОДЕ про її проведення, що позбавило позивача можливості своєчасно надати необхідні первинні бухгалтерські документи для ознайомлення та відповідні пояснення.

За правилами пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

При цьому, відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України щодо пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 27 січня 2015 року у справі №21-425а14, а також підтримана Верховним Судом, зокрема у постанові від 15 серпня 2018 року у справі №804/11457/14.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів щодо належного та вчасного вручення позивачу копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності дій податкового органу, які виразились у неповідомленні позивача про проведення перевірки та позбавили підприємство права надавати документи та пояснення стосовно своєї господарської діяльності, що призвело до необґрунтованих висновків відповідача викладених в акті перевірки.

Таким чином, отриманий відповідачем Акт перевірки є неналежним доказом виходячи із положень процесуального принципу допустимості доказів, закріплених частиною 2 статті 74 КАС України, за якою обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 16 січня 2018 року у справі №826/442/13-а

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всі наведені апелянтами доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

При цьому, у рішення ЄСПЛ по справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії" (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду місті Києва від 15 березня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

І.В. Федотов

Повний текст постанови виготовлено "30" вересня 2019 року.