Постанова

від 01.10.2019 по справі 460/303/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2019 рокуЛьвів№ 857/7417/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Судової-Хомюк Н.М.,

за участю секретаря судового засідання: Гнідець Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 районної державної адміністрації Рівненської області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року, головуючий суддя - Друзенко Н.В., ухвалене у м. Рівне, повний текст якого складено 22 квітня 2019 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 районної державної адміністрації Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділ освіти ОСОБА_1 районної державної адміністрації Рівненської області, про визнання протиправним та скасування розпоряджень, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2019 року позивач - ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 РДА Рівненської області, третя особа - Відділ освіти ОСОБА_1 РДА Рівненської області, в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження від 23.01.2019 року №9-к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності"; визнати протиправним та скасувати розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації Рівненської області від 24.01.2019 №10-к "Про звільнення ОСОБА_2М.", поновити на посаді начальника Управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_1 районної державної адміністрації Рівненської області з 31.01.2019 року та стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу з 31.01.2019 року по дату винесення судового рішення по справі.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що в січні 2019 року позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження та згодом звільнено з посади у зв'язку зі скороченням штату державних службовців районної державної адміністрації. Зазначив, що з 2014 року його неодноразово звільняли з посади та поновляли згідно з рішеннями суду. Повідомив, що перед звільненням, в січні 2019 року, відповідач зробив позивачу пропозиції щодо наявних вакантних посад, однак він їх не прийняв у зв'язку з тим, що такі посади є тимчасовими та не відповідають кваліфікаційно-освітньому рівню позивача. Також вказував, що відповідач лише формально поновив позивача на посаді начальника Управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_1 РДА розпорядженням №108-к від 07.11.2018, позаяк Управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_1 РДА було створене відповідачем лише умовно. Фактичного допущення позивача до роботи взагалі не відбулося. Крім того, позивач пояснив, що оскільки роботодавець в порушення свого зобов'язання не забезпечив працівника необхідними для роботи засобами, то виконання будь-якої роботи не було можливим саме з вини роботодавця. З огляду на наведене, правових підстав для звільнення позивача та притягнення його до дисциплінарної відповідальності не було.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації Рівненської області від 23.01.2019 №9-к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності"; визнано протиправним та скасовано розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації Рівненської області від 24.01.2019 №10-к "Про звільнення ОСОБА_2М."; поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_1 районної державної адміністрації Рівненської області з 31.01.2019 року; стягнуто з ОСОБА_1 районної державної адміністрації Рівненської області на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 31.01.2019 року по 09.04.2019 року; рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_1 районної державної адміністрації Рівненської області з 31.01.2019 року та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 10 540 грн. звернуто до негайного виконання.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 РДА Рівненської області оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що відповідач дійшов висновку про об'єктивну неможливість запропонувати позивачу інші наявні вакансії на момент його звільнення, які б останній міг виконувати за кваліфікаційним рівнем, відтак звільнення позивача з посади відбулось з дотриманням вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні у справі письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.08.2014 по справі №817/2095/14, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністратив-ного суду від 24.09.2014, було скасовано розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації від 18.07.2014 №103-к про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_1 районної державної адміністрації Рівненської області та поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_1 районної державної адміністрації Рівненської області з 18.07.2014 (а.с.15-20).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 25.03.2015 року по справі №817/2095/14 було визнано протиправною бездіяльність ОСОБА_1 РДА, яка полягає у невиконанні постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 11.08.2014 року по справі №817/2095/14 в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_1 районної державної адміністрації Рівненської області з 18.07.2014 року (а.с. 30-34).

Окремою ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 20.10.2015 року по справі №817/2095/14 було встановлено, що рішення суду, яке набрало законної сили, не виконано та не встановлено і не притягнуто до відповідальності винних осіб (а.с. 36-39).

19.05.2016 року головою ОСОБА_1 РДА прийнято розпорядження №93-к "Про ОСОБА_2М.", згідно з яким вирішено поновити ОСОБА_2 на посаді начальника Управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_1 районної державної адміністрації Рівненської області з 18.07.2014 року; вважати ОСОБА_2 поновленим на посаді начальника Управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_1 районної державної адміністрації Рівненської області (поза штатом) таким, що приступив до роботи 19.05.2016 року. Визначено: посадовий оклад начальника управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_1 районної державної адміністрації Рівненської області з 19.05.2016 року встановлений в розмірі 1390 грн.; робочий час ОСОБА_2 з 19.05.2016 року вважається простоєм; ОСОБА_2 не виходити на роботу до закінчення простою; з 19.05.2016 року оплата праці ОСОБА_2, начальника Управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_1 районної державної адміністрації Рівненської області, здійснюється в розмірі двох третин від встановленого посадового окладу. Відповідно до пункту 4 та 5 розпорядження позивачу надано відпустку без збереження заробітної плати терміном на 61 календарний день з 19.05.2016 року по 18.07.2016 року включно та попереджено позивача як начальника Управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_1 районної державної адміністрації Рівненської області про наступне вивільнення з посади відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України. ОСОБА_3, виходячи з вимог статті 113 Кодексу законів про працю України (а.с.40-41).

Також розпорядженням голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації від 15.07.2016 року №115-К "Про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_2М." надано позивачу відпустку без збереження заробітної плати на 166 календарних днів з 19.07.2016 року по 31.12.2016 року включно (а.с.42).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 у справі №817/848/16, яка набрала законної сили 04.01.2017 року, визнано протиправним та скасовано розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації Рівненської області від 19.05.2016 року №93-к "Про ОСОБА_2М." в частині пункту 2, підпунктів 3.1, 3.3, 3.4 та 3.5 пункту 3, пункту 4, пункту 5, підпункту 6.2 пункту 6. Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації Рівненської області від 15.07.2016 року №115-к "Про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_2М." (а.с. 44-50).

Згідно з розпорядженням від 31.01.2017 року №38-к "Про звільнення ОСОБА_2М.", головою ОСОБА_1 РДА прийнято рішення звільнити ОСОБА_2 з посади начальника управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_1 районної державної адміністрації Рівненської області 31.01.2017 року за систематичні прогули державного службовця (відсутність на службі без поважних причин протягом усього робочого дня щоденно впродовж 5 робочих днів, а саме: 24, 25, 26, 27, 30 січня 2017 року) на підставі пункту 12 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу" та відповідно до пункту 4 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 23.03.2017 року у справі №817/253/17, яка набрала законної сили 11.09.2017 року, було визнано протиправним та скасовано розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації від 31.01.2017 року №38-к "Про звільнення ОСОБА_2М." та поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника Управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_1 районної державної адміністрації Рівненської області з 01.02.2017 року (а.с.51-60).

20.04.2017 року головою ОСОБА_1 РДА прийнято розпорядження №91-к "Про поновлення ОСОБА_2 на посаді державної служби", згідно з яким вирішено: 1.Поновити ОСОБА_2 на посаді начальника Управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_1 районної державної адміністрації Рівненської області з 01.02.2017 року. 2. Вважати ОСОБА_2 поновленим на посаді начальника Управління освіти, молоді та спорту райдержадміністрації (поза штатом) з 01.02.2017 року та таким, що приступив до роботи з дня, наступного за днем ознайомлення ОСОБА_2 із цим розпорядженням. 3.Визначити ОСОБА_2, начальнику управління освіти, молоді та спорту райдержадміністрації як такому, що обліковується поза штатом: 3.1. Умови оплати праці відповідно до законодавства.

ОСОБА_2 не погодився із п. 2 та п.п. 3.1 п. 3 Розпорядження №91-к, подавши в межах ст. 267 КАС України заяву до Рівненського окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасування п. 2 та п.п. 3.1 п. 3 Розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації Рівненської області №91-к від 20.04.2017 року, прийнятого на виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 23.03.2017 року по справі №817/253/17. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22.09.2017 року по справі №817/253/17 таку заяву було задоволено (а.с. 61-66).

Згідно з розпорядження голови ОСОБА_1 РДА №160-к від 25.07.2017 року ОСОБА_2 було звільнено у зв'язку із скороченням чисельності державних службовців районної державної адміністрації.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21.09.2017 року у справі №817/1141/17, яка набрала законної сили 23.01.2018 року, визнано протиправним та скасовано розпорядження голови ОСОБА_1 РДА №160-к від 25.07.2017 року та поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника Управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_1 районної державної адміністрації Рівненської області з 26.07.2017 року (а.с. 67-76).

11.04.2018 року розпорядженням голови ОСОБА_1 РДА №38-к ОСОБА_2 було звільнено з 12.04.2018 року у зв'язку із скороченням штату державних службовців районної державної адміністрації.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 року у справі №817/1157/18 визнано протиправним та скасовано розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації Рівненської області від 11.04.2018 року №38-к "Про звільнення ОСОБА_2М." та поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника Управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_1 районної державної адміністрації Рівненської області з 13.04.2018 року (а.с. 77-87).

07.11.2018 року на виконання цього рішення суду відповідачем було прийнято розпорядження №108-к "Про поновлення ОСОБА_2М." (а.с. 88).

20.11.2018 року позивач звернувся із запитом на інформацію про те, чи створено станом на 07.11.2018 року Управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_1 РДА (а.с. 89).

Листом №01/28-3067 від 20.11.2018 року ОСОБА_1 районна державна адміністрація Рівненської області повідомила, що 07.11.2018 року прийнято розпорядження №109-к "Про внесення змін до структури районної державної адміністрації", згідно з пп.2 п. 1 якого було утворено Управління освіти, молоді та спорту районної державної адміністрації (а.с.100-104).

В той же час, у відповідь на запити позивача ОСОБА_1 районна державна адміністрація Рівненської області листом №01/28-3138 від 27.11.2018 року повідомила, що Уравління освіти, молоді та спорту районної державної адміністрації як юридична особа не зареєстроване (а.с. 105).

Згідно з розпорядженням голови ОСОБА_1 РДА №115-к від 19.11.2018 року позивача було повідомлено про зміну в структурі та штатному розписі районної державної адміністрації та попереджено про наступне вивільнення із займаної посади у зв'язку із скороченням штату державних службовців. Попередженням про наступне вивільнення №01/28-3063 від 19.11.2018 року позивачу було запропоновано для переведення наступні вакантні посади: 1) головний спеціаліст відділу з питань організаційного забезпечення та інформаційної діяльності апарату районної державної адміністрації (на період відсутності основного працівника); 2) Спеціаліст відділу ведення Державного реєстру виборців апарату районної державної адміністрації (на період відсутності основного працівника) (а.с.106,107).

Заявою від 03.12.2018 року позивач повідомив ОСОБА_1 РДА про те, що наведений в пропозиції на зайняття вакантних посад перелік вакантних посад за своїми освітніми, кваліфікаційними вимогами, умовами праці та заробітною платою не відповідають попередній посаді та освіті позивача, що унеможливлює їх прийняття, зважаючи також на тимчасовість таких посад. У листі позивач також просив врахувати, що належного поновлення на посаді начальника управління освіти, молоді та спорту згідно постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 року по справі №817/1157/18 не відбулося у зв'язку із поновленням в неіснуючу структуру (відсутня реєстрація юридичної особи в ЄДРПОУ), без затвердження посадової інструкції та без нарахування заробітної плати (а.с. 108).

Листом №01/28-3241 від 06.12.2018 року у відповідь на запит позивача повідомлено, що 19.11.2018 року було прийнято розпорядження №114-к "Про внесення змін до структури районної державної адміністрації", відповідно до п.п. 1 п. 1 якого припинено управління освіти, молоді та спорту районної державної адміністрації (а.с. 109-114).

В подальшому, 23.01.2019 року головою ОСОБА_1 районної державної адміністрації було прийнято розпорядження №9-к про притягнення до дисциплінарної відповідальності, а саме: застосування до ОСОБА_2, начальника управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_1 районної державної адміністрації дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження (а.с. 125).

24.01.2019 року головою ОСОБА_1 районної державної адміністрації було прийнято розпорядження №10-к про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_1 районної державної адміністрації Рівненської області 30.01.2019 року у зв'язку із скороченням штату державних службовців районної державної адміністрації на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" (а.с. 130).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 РДА не виконано, покладений на неї статтею 49-2 КЗпП України обов'язок по працевлаштуванню працівника, посада якого потрапила під скорочення, навіть якщо припустити що таке скорочення дійсно мало місце.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини (далі - КЗпП).

Як встановлено статтею 24 КЗпП трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу" підставою для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю.

Звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.

Згідно із частиною 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 цього Кодексу встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 частини першої цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Також, згідно із ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (зі змінами і доповненнями) містяться роз'яснення, згідно з якими при розгляді спорів про звільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Як видно з матеріалів справи, постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.08.2014 року по справі №817/2095/14, яка набрала законної сили 24.09.2014 року, ОСОБА_2 поновлено на посаді начальника Управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_1 районної державної адміністрації Рівненської області з 18.07.2014 року.

В подальшому, ОСОБА_2 судовими рішеннями неодноразово поновлювався на державній службі на посаду начальника Управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_1 районної державної адміністрації Рівненської області, тобто на посаду з якої його первісно було звільнено.

З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видно, що відділ освіти ОСОБА_1 РДА Рівненської області є правонаступником Управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_1 РДА внаслідок реорганізації шляхом перетворення. ОСОБА_2 був керівником і підписантом вказаної юридичної особи до її реорганізації (а.с. 181-188).

Колегія суддів звертає увагу, що для належного виконання рішення суду, зокрема від 25.10.2018 року у справі №817/1157/18, голова ОСОБА_1 РДА Рівненської області, з врахуванням тієї обставини, що Відділ освіти ОСОБА_1 РДА Рівненської області є правонаступником Управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_1 РДА, тобто виконує аналогічні функції у відповідній сфері (чи їх частину), повинен був поновити позивача на рівнозначну посаду в новостворений відділ.

Однак, 07.11.2018 року, на виконання рішення суду відповідачем було прийнято розпорядження №108-к, яким ОСОБА_2 поновлено на посаду начальника Управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_1 районної державної адміністрації Рівненської області з 13.04.2018 року. При цьому пунктом 3 розпорядження передбачено, що визначення робочого місця для ОСОБА_2 та забезпечення ведення обліку його робочого часу покладено на Відділ освіти ОСОБА_1 РДА (а.с. 88).

Також 07.11.2018 року прийнято розпорядження №109-к "Про внесення змін до структури районної державної адміністрації", згідно з п.п. 2 п. 1 якого було утворено Управління освіти, молоді та спорту районної державної адміністрації із штатною чисельністю одна одиниця - начальник управління. А підпунктом 1 вказаного розпорядження зменшено штатну чисельність працівників Відділу освіти РДА на одну одиницю (а.с. 100-101).

А 19.11.2018 року відповідачем було прийнято розпорядження №114-к "Про внесення змін до структури районної державної адміністрації", яким припинено Управління освіти, молоді та спорту, виведено зі штатного розпису посаду начальника управління освіти, молоді та спорту районної державної адміністрації та збільшено штатну чисельність працівників відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства РДА на одну одиницю (а.с.111-112). Гранична чисельність працівників апарату та структурних підрозділів РДА не змінилася і склала 101,25 (а.с. 103).

З наведеного слід дійти висновку, що у ОСОБА_1 РДА не мали місце ні зміни в організації виробництва і праці, зокрема, не відбулося ні ліквідації, ні реорганізації, ні перепрофілювання установи. Скорочення чисельності працівників також відсутнє.

Таким чином, замість виконання рішення про поновлення ОСОБА_2 на рівнозначній посаді у відділі освіти ОСОБА_1 РДА, як правонаступника Управління освіти, молоді та спорту районної державної адміністрації, відповідач поновив позивача в Управління освіти, молоді та спорту районної державної адміністрації, яке саме з цією метою і тимчасово було ним створено як структурний підрозділ без права юридичної особи, тобто штучно створено передумови для подальшого скорочення штату даного Управління.

Відтак, виведення 19.11.2018 року зі штатного розпису посади начальника Управління освіти, молоді та спорту районної державної адміністрації не може розглядатись судом як доказ того, що у відповідача мало місце скорочення штату, а звільнення ОСОБА_2 з посади начальника Управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_1 РДА 30.01.2019 року у зв'язку із скороченням штату державних службовців районної державної адміністрації є безпідставним та протиправним заходом.

При цьому, слід зауважити, що під час звільнення працівника у зв'язку із скороченням штату працівників, необхідно дотримуватись гарантій, передбачених статтею 49-2 КЗпП України. Оскільки обов'язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, то за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов'язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з'явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення. При цьому мається на увазі, що роботодавець зобов'язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії, які може виконувати працівник, і не лише за місцем його роботи в певному структурному підрозділі, а всі вакансії, які є в юридичної особи.

Відповідно до довідки ОСОБА_1 РДА вих. №888/01-28/19 від 29.03.2019 року у період з 19.11.2018 року по 30.01.2019 року у ОСОБА_1 РДА були вакантними наступні посади:

1) перший заступник голови райдержадміністрації,

2) головний спеціаліст відділу фінансово-господарського забезпечення апарату райдержадміністрації;

3) головний спеціаліст з питань режимно-секретної роботи апарату райдержадміністрації;

4) головний спеціаліст відділу з питань організаційного забезпечення та інформаційної діяльності апарату райдержадміністрації (на період відсутності основного працівника);

5) спеціаліст відділу ведення Державного реєстру виборців апарату райдержадміністрації (на період відсутності основного працівника);

6) головний спеціаліст відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства;

7) спеціаліст відділу культури та туризму райдержадміністрації;

8) спеціаліст відділу доходів та фінансів галузей виробничої сфери фінансового управління райдержадміністрації;

9) головний економіст відділу видатків місцевих бюджетів фінансового управління райдержадміністрації;

10) прибиральник службових приміщень фінансового управління райдержадміністрації;

11) головний спеціаліст персоніфікованого обліку пільгових категорій населення управління соціального захисту населення райдержадміністрації (а.с.203-204).

Однак, ОСОБА_2 пропонувалися лише дві вакантні посади з одинадцяти, а саме: головного спеціалісту відділу з питань організаційного забезпечення та інформаційної діяльності апарату райдержадміністрації та спеціаліста відділу ведення Державного реєстру виборців апарату райдержадміністрації, тобто лише ті посади, які є тимчасово вакантними (на період відсутності основного працівника), що свідчить про те, що відповідачем не виконано, покладений на нього статтею 49-2 КЗпП України обов'язок по працевлаштуванню працівника, посада якого потрапила під скорочення, припускаючи, що таке скорочення дійсно мало місце.

Матеріалами справи не підтверджується, що робота на інших, не запропонованих позивачу посадах, не може виконувати позивач.

Також матеріалами справи не доведено правомірності прийняття оскарженого розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації Рівненської області №9-к від 23.01.2019 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", оскільки як уже зазначалось раніше, позивач був поновлений на роботі лише формально, з метою подальшого звільнення, фактичного допуску до роботи не відбулось (визначення працівникові робочого місця, забезпечення його необхідними для роботи засобами).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про підставність та обґрунтованість позовних вимог.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії , параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні Петриченко проти України (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 районної державної адміністрації Рівненської області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року у справі №460/303/19 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 243 КАС України - з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6

Повний текст постанови складено 04.10.2019 року.