Ухвала

від 04.10.2019 по справі 297/1651/18

БОЛЕХІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 297/1651/18

22

1-кп/339/9/19

У Х В А Л А

04.10.2019 м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області

у складі: головуючої - судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5

розглянувшиу відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №42017070000000285 щодо обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Солотвино Тячівського району Закарпатської області та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , одруженого, працюючого суддею Берегівського районного суду Закарпатської області.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_3 , зареєстрованого АДРЕСА_4 , працюючого адвокатом, одруженого

за ч. 2 ст. 190 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляді суду перебуває кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

20 березня 2019 року обвинувачений ОСОБА_4 подав до суду клопотання про скасування арешту з майна, накладеного згідно ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 02 січня 2018 року.

Клопотання обгрунтовує тим, накладений вищевказаною ухвалою слідчого судді арешт на все належне йому рухоме та нерухоме майно, а також на його банківські рахунки підлягає скасуванню у зв`язку з тим, що відпала потреба в подальшому застосуванні вищезазначеного заходу забезпечення кримінального провадження, що підтверджується наступним.

Як вбачається з клопотання детектива першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про арешт майна від 12 грудня 2017 року та ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 02 січня 2018 року в кримінальній справі № 760/27697/17 (кримінальному провадженні № 42017070000000285) підставою для накладення арешту на все належне йому рухоме та нерухоме майно, а також на його банківські рахунки стало те, що він підозрюється у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, яка передбачає конфіскацію майна винної особи.

Однак, на даний час він вже не підозрюється (не обвинувачується) у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

25 квітня 2018 року повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України та 06 серпня 2018 року обвинувальний акт направлено до суду.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав вказане клопотання.

Прокурор незаперечував протизадоволення вказаногоклопотання,виходячи зперекваліфікацїі дійобвинуваченого зч.3ст.368КК Українина ч.2ст.190КК України,санкція якоїне передбачаєконфіскацію майна;оскільки арештмайнабув накладенийсаме зметою їїзабезпечення; майно, щодо якого заявлене клопотання, не є речовим доказом, а цивільний позов по справі не заявлено.

Суд, дослідивши клопотання, приходить до наступних висновків.

З матеріалів слідує, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 розпочато в межах кримінального провадження за №42017070000000285 за попередньою кваліфікацією ч.3 ст. 368 КК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 02 січня 2018 року, отриманого з Єдиного державного реєстру судових рішень , клопотання про накладення арешту на майно у вказаному кримінальному проваджені, яке надійшло до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва, обгрунтоване тим, що ОСОБА_4 підозрювався у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за вчинення якого загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Ухвалою слідчого судді від 02 січня 2018 року клопотання задоволено та накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно ОСОБА_4 , а саме: земельніділянки, житловий будинок, квартиру, автомобіль, банківські рахунки.

Приймаючи таке рішення та накладаючи арешт, слідчий суддя зазначив, що арешт накладенийз метоюзабезпечення можливоїконфіскації майна ОСОБА_4 .

В тойже чассудом встановлено,що 25 квітня 2018 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.

І як зазначено в обвинувальному акті, що знаходиться на розгляду в суді, на даний час ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за вчинення якого загрожує покарання у вигляді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Вказана санкція статті не передбачає конфіскації майна, для чого було здійснено накладення арешту.

Відповідно до ч.1-2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно із ч. 1-2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Необхідність скасування накладення арешту майна можуть обумовити такі обставини: відшкодування підозрюваним, обвинуваченим завданої ним шкоди, з метою забезпечення відшкодування якої був накладений арешт; зміна кваліфікації дій підозрюваного, обвинуваченого на статтю Кримінального кодексу, санкція якої не передбачає додаткового виду покарання у вигляді конфіскації майна, якщо арешт майна був накладений саме з метою її забезпечення; помилкове накладення арешту на майно осіб, які не мають статусу підозрюваного або обвинуваченого та не несуть за законом матеріальну відповідальність за їх дії.

Враховуючи, що санкція частини 2 ст. 190 КК України не передбачає конфіскації майна , а також те, що майно, щодо якого заявлене клопотання, не було у встановленому порядку визнано речовим доказом, цивільний позов у справі не заявлено, подальша потреба у збереженні арешту на нього відпала.

Також, суд звертаєувагу нанорми ст. 41 Конституції України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першого протоколу та протоколів № 2,4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, де закріплено принцип непорушності права приватної власності, що означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 317,319,321 ЦК України).

Таким чином, суд, враховуючи встановлені обставини, позицію учасників кримінального провадження, приходить до висновку про необхідність задоволення поданого клопотання, оскільки у подальшому застосуванні арешту відпала потреба.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 7, 9, 174, 376 КПК України, суд, -

постановив :

Клопотання ОСОБА_4 задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 02 січня 2018 року у справі № 760/27697/17 ( кримінальне провадження №42017070000000285) на належне ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків ІПН: НОМЕР_1 рухоме та нерухоме майно, а саме:

- автомобіль марки ВАЗ моделі 21103 2002 року випуску з ідентифікаційним номером НОМЕР_2 ;

- земельнуділянку з кадастровим номером 2110200000:01:010:0026 за адресою: АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку з кадастровим номером 2110200000:01:010:0009 за адресою: АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянкау з кадастровим номером 2110200000:01:010:0035 за адресою: АДРЕСА_1 ;

-житловий будинок садибного типу загальною площею 297,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ;

- квартиру загальною площею 67,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 , у якій частка ОСОБА_4 становить 1/3.

- на рахунки ОСОБА_4 , окрім зарплатних, у банківській установіПАТ КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом семи днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд.

Суддя ОСОБА_1