Рішення

від 03.10.2019 по справі 545/1694/19

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/1694/19

Провадження № 2/545/925/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2019 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі : головуючого - судді Гальченко О.О.,

при секретарі Лисенко І.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та 1/2 частину земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 09.07.2019 року звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та 1/2 частину земельної ділянки, мотивуючи тим, що у 1994 році його рідний брат - ОСОБА_3 успадкував за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 - їх бабусі ОСОБА_4 житловий будинок з надвірними побудовами в с.Абазівка Полтавського району Полтавської області. Цей житловий будинок був їх постійним місцем проживання. 15.07.1997 року відповідач приватизував земельну ділянку необхідну для обслуговування успадкованого ним житлового будинку. Йому Абазівською сільською радою на підставі рішення виконавчого комітету Абазівської сільської ради від 15.11.1996 року був виданий державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ІУ-ПЛ № 046312, яким передано в приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,25 га., з якої ділянка № 1 площею 0,14 га. для обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

У 2003 році відповідачу виконавчим комітетом Абазівської сільської ради був наданий дозвіл на будівництво житлового будинку замість старого на існуючій земельній ділянці в АДРЕСА_1 .

Так як, позивач постійно проживав у старому житловому будинку, іншого житла не мав, відповідач запропонував будувати новий житловий будинок разом, в якому вони обидва будуть забезпечені житлом та який належатиме їм обом. Він погодився на пропозицію відповідача. У період з 2003 року по 2014 рік ним з відповідачем було побудовано : двоповерховий житловий будинок позначений в технічному паспорті літ. А-2,а,а1 загальною площею 172,1 кв.м., житловою площею 86,2 кв.м., сарай позначений в технічному паспорті літ. б3 , гараж позначений в технічному паспорті літ. Д , літній душ позначений в технічному паспорті літ. Г , погріб вхідний позначений в технічному паспорті літ. д , вигріб позначений в технічному паспорті № 3, ворота з хвіртками позначені в технічному паспорті № 1, 7, огорожу позначені в технічному паспорті № 5, 8, 9 та здійснено капітальний ремонт літньої кухні позначеної в технічному паспорті літ. Б,б , навіс ( тимчасовий ) позначеного в технічному паспорті літ. б1 , сараю позначеного в технічному паспорті літ. б2 , гаража позначеного в технічному паспорті літ. В , колодязю ( 1/2 частина ) позначеного в технічному паспорті № 6 .

Між ним та відповідачем склався порядок користування цим житловим будинком, відповідно до якого він користується фактично у житловому будинку : коридором 1-8 площею 1,6 кв.м., коридором 1-11 площею 15,2 кв.м., кімнатою 1-12 площею 15,5 кв.м., кімнатою 1-13 площею 12,4 кв.м., коморою 1-14 площею 8,2 кв.м., кухнею 1-15 площею 12,5 кв.м., ванною 1-16 площею 2,4 кв.м., вбиральнею 1-17 площею 1,2 кв.м., горищем, тамбуром а1 площею 4,6 кв.м., гаражем літ. В , літнім душем ( тимчасовим ) літ. Г , 1/2 частиною воріт з хвірткою № 1, 1/2 частиною огорожі № 2, 1/2 частиною вигрібної ями № 3, 1/2 частиною хвіртки № 4, 1/2 частиною огорожі № 5, 1/2 частиною колодо № 6 ( 1/2 частини ), 1/2 частиною літньої кухні літ. Б , 1/2 частиною навісу ( тимчасового ) літ. б1 , 1/3 частиною сараю літ. б2 .

Відповідач фактично користується у житловому будинку : передпокоєм 1-1 площею 8,5 кв.; вбиральнею 1-2 площею 1,8 кв.м., ванною 1-3 площею 3,9 кв.м., коридором 1-4 площею 11,6 кв.: кухнею 1-5 площею 10,7 кв.м., кімнатою 1-6 площею 11,1 кв.м., кімнатою 1-7 площею 12,2 кв.: кімнатою 1-9 площею 16,5 кв.м., кімнатою 1-10 площею 18,5 кв.м., тамбуром літ. а площею 3,6 кв.м., гаражем літ. Д , погрібом вхідним літ. д , 1/2 частиною воріт з хвірткою № 1, 1/2 частиною огорожі № 5, 1/2 частиною колодязя № 6 ( 1/2 частини ), 1/2 частиною літньої кухні літ. Б , 1/2 частиною навісу ( тимчасового ) літ. б1 , 2/3 частинами сараю літ. б2 .

Приміщення житлового будинку, які знаходяться у їх з відповідачем фактичному користуванні являють собою окремі квартири облаштовані окремими входами.

Оскільки, його участь у будівництві житлового будинку працею та особистими коштами була зумовлена пропозицією відповідача, про що він був достовірно обізнаний і це будівництво велося ними відкрито, безперешкодно їх вважали його співвласниками. Проте, відповідач ухилився від того, щоб оформити право спільної власності на цей будинок, тому він змушений був звернутися до Полтавського районного суду Полтавської області за захистом своїх порушених прав співвласника цього будинку. Ним були заявлені позовні вимоги до відповідача, третіх осіб про визнання права власності на частину житлового будинку та земельної ділянки, встановлення порядку користування житлових будинком та земельною ділянкою.

Після його звернення до суду з указаним позовом за замовленням відповідача судовим експертом Авдєєвим А.К. був складений висновок № 02-11 експертного будівельно-технічного дослідження спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, яким запропоновано один варіант його розподілу з переобладнанням на квартиру 1 та квартиру 2 .

В межах розгляду справи № 2-430/2011. за його позовом вони з відповідачем досягли згоди про укладення мирової угоди, яка була затверджена ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 17.03.2011 року та залишена без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 21.06.2012 року. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ від 29.08.2012 року було задоволено частково касаційну скаргу ОСОБА_5 та ухвали суду першої та апеляційної інстанцій були скасовані а справу передано на новий розгляд. Після повернення справі було присвоєно № 1625/3793/2012., ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 13.02.2013 року залишено без розгляду його позовну заяву у зв`язку з поданою ним заявою про залишення позовної заяви без розгляду. При постановленні цієї ухвали судом не було застосовано вимоги ст.380 ЦПК України щодо повороту виконання у разі скасування рішення суду, яке вже було виконано, а саме ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 17.03.2011 року .?

У 2013 році ним були виконані переобладнання, які вказав експерт Авдєєв А.К. у висновку № 02-11, також здійснено прибудову до житлового будинку тамбуру а1 , облаштовано окремий вхід до його частини будинку.

Висновком експерта № 60 виконаним на його замовлення 07.06.2019 року підтверджується саме виконання тих перепланувань та добудови будинку, на які вказав експерт Авдєєв А.К. у висновку № 02-11 експертного будівельно-технічного дослідження спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами для розподілу з переобладнанням його на квартиру 1 та квартиру 2 . Оскільки, ці перепланування та добудови були здійснені на виконання умов досягнутої між ним та відповідачем пунктів мирової угоди, відповідач підтвердив свої дійсні наміри оформити право спільної часткової власності на спірний будинок, однак в послідуючому ухилився від цього.

11.01.2018 року Полтавським районним судом Полтавської області на його заяву від 04.01.2018 року про внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень ухвали суду від 17.03.2011 року по справі № 2-430/2011. та щодо видачі йому її належним чином завіреної копії дано відповідь № 289/18 в якій викладено інформацію про рух справи та звернуто його увагу на те, що вказана ухвала не має юридичної сили, адже не набрала законної сили.

Матеріалами справи № 2-430/2011., яка знаходиться в Полтавському районному суді Полтавської області підтверджуються усі викладені ним обставини, ці докази не можуть бути подані разом із позовною заявою а тому змушений буде клопотати перед судом про їх витребування.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у нього від шлюбу з ОСОБА_7 народився син ОСОБА_8 , місце проживання сина зареєстровано за його постійним місцем проживання по АДРЕСА_4 с АДРЕСА_5 , що підтверджується довідкою про склад сімї та умови проживання від 22.02.2019 року № 121/02-24. У вказаній вище частині житлового будинку він проживаю з дружиною та сином, з свого сімейного бюджету вони несуть всі витрати на його утримання. Місце проживання його дружини у цьому будинку не зареєстровано. Для того, щоб зареєструвати місце проживання дружини у будинку, завершити оформлення документів на свою частку будинку він звернувся до відповідача. Відповідач пообіцяв, що повідомить коли вони зможуть це зробити разом .

Проте, від своєї мами ОСОБА_9 він дізнався що 10.05.2019 року проведена державна реєстрація права власності на житловий будинок лише за відповідачем, нею для цієї мети по проханню відповідача були подані заява та необхідні для цього документи. На підтвердження чого вона надала позивачу копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний № 166093134 сформований 10.05.2019 року та копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний № 157302823 від 22.02.2019 року. За їх змістом відповідачу на праві приватної власності належить : житловий будинок А-2 , а,а1 загальною площею 172,1 кв.м., житловою площею 86,2 кв.м., літня кухня Б,б , сарай 62 , сарай В , гараж В , гараж Д , погріб вхідний д , ворота з хвіртками № 1,7, вигріб № 3, огорожа № 5, 8, 9, колодязь ( 1/2 частина ) № 6. А також, земельна ділянка площею 0,1522 га. кадастровий номер 5324080101:01:003:0268, право власності на яку виникло на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії та номер ІУ-ПЛ № 046312 виданий 15.07.1997 року Абазівською сільською радою Полтавського району Полтавської області.

На вимогу позивача пояснити щодо оформлення документів лише на себе всупереч його правам та попереднім домовленостям, відповідач відмовився це обговорювати.

Натомість вказав, що являється єдиним власником цієї садиби, в якій позивачу нічого не належить. Реєструвати в будинку місце проживання дружини позивача він не збирається, згоди на це не надасть, позивач не входить до кола його сімї та по його заяві в будь-який час буде виселений з його будинку.

Таким чином, в травні місяці 2019 року позивач дізнався про порушення відповідачем його прав на 1/2 частину збудованого ними спільно житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, про використання ним своїх йому на шкоду, а тому змушений звернутися за їх судовим захистом.

Оскільки, законодавством гарантується, що право на житло належить до сфери прав будь-якої людини, забезпечення житлом є життєвою необхідністю і одним з основних прав громадян незалежно від рівня економічного розвитку Держави. У зв`язку з цим ст. 25 Загальної декларації прав людини визначає, що кожна людина має право на такий життєвий рівень, який включає харчування, одяг та житло.

Право на захист права власності на певне нерухоме майно в особи виникає на підставі ст. 15 16, 392 ЦК України. Позивачем за таким позовом є власник нерухомого майна, у володінні якого воно знаходиться та права якого оспорюються або не визнаються іншою особою, з якою власник не перебуває у зобов`язальних або інших відносинах з приводу спірного майна. Відповідачем може бути будь-яка особа, яка не визнає або оспорює право власності позивача на це майно.

Ст. 379 ЦК визначає, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Згідно положень ст. 380 ЦК житловий будинок як об`єкт права власності - це будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативними правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житловий будинок нерозривно пов`язаний із землею та іншим нерухомим майном, і тому право власності на житловий будинок містить додаткові будівлі як складники одного об`єкта.

Житловий будинок у цілому може бути як об`єктом права власності однієї особи, так і об`єктом права спільної сумісної чи часткової власності ( з виділенням часток у натурі або без такого виділення ).

Норми ст. 186, 380, 381 ЦК України визначають, що господарсько-побутові будівлі ( сарай, гараж, санвузол і под. ), наземні і підземні комунікації ( водопостачання, очисні споруди тощо ), що розташовані з житловим будинком на одній земельній ділянці і призначені для забезпечення власника необхідними засобами благоустрою, вважаються приналежністю головної речі і не є самостійними нерухомими речами.

Ст.332 ЦК України регулюється питання набуття права власності на перероблену річ. Об`єкт, який набувається право власності в результаті переробки, визнається новою річчю. Виникнення права власності на нову річ ( новостворене нерухоме майно ) урегульовано ч. 2 ст. 331 ЦК України, в якій зазначено, що право власності на новостворене нерухоме майно ( житлові будівлі, споруди ) виникає з моменту завершення будівництва даного об`єкта. У разі, якщо законом або договором передбачено, що право власності на нерухоме майно виникає з моменту прийняття його до експлуатації або державної реєстрації, то право власності на дане майно виникає з моменту прийняття до експлуатації або державної реєстрації.

Право власності на новостворене майно виникає у особи, яка її виготовила ( створила ) в момент, коли в результаті виготовлення чи створення з`являється об`єкт, який може кваліфікуватися як нова річ, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому йдеться про створення такого об`єкта для себе, оскільки, якщо він створюється за договором для іншої особи, він є власністю цієї особи.

Виходячи з вище вказаного вважає, що оскільки вони з відповідачем спільно будували житловий будинок, будівництво якого повністю завершено, йому належить право на його 1/2 частину за його захистом він змушений звернутися до суду.

Згідно висновку експерта № 60 виконаного на його замовлення 07.06.2019 року ринкова вартість частини земельної ділянки з розташованими на ній 1/2 частиною житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою : АДРЕСА_5 станом на дату проведення дослідження без ПДВ складає - 168 500 грн. Зазначений висновок містить у своєму складі документи на спірний житловий будинок та земельну ділянку. Попередній ( орієнтовний ) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи становить 1 685 грн. ( 168 500 грн. х 1% ).

Прохав визнати за ним : право власності на1/2 частку житлового будинку А-2 , а , а1 загальною площею 172,1 кв.м., житловою площею 86,2 кв.м., літню кухню літ. Б , б , сарай літ. б2 , сарай літ. В , гараж літ. В , гараж літ. Д , погріб вхідний літ. д , ворота з хвіртками № 1,7, вигріб № 3, огорожу № 5, 8, 9, колодязь ( 1/2 частину ) № 6 та на земельну ділянку площею 0,1522 га. ( кадастровий номер 5324080101:01:003:0268 ), по АДРЕСА_5 .

В судове засідання сторони у справі не з`явилися, надавши суду заяви про розгляд справи у їх відсутності. Де, позивач позов підтримала та прохала задовольнити ( а. с. 63 ), а відповідач - позов визнав, не заперечував щодо його задоволення ( а. с. 61 ). Треті особи, що не заявляють самостійних вимог були повідомлені належним чином, про що маються підтвердження в матеріалах справи, не надали суду заперечень щодо позову. Тому, суд вважає за можливе, розгляд справи по суті у відсутності не з`явившихся сторін по наявним матеріалам справи та за наявності від них відповідних заяв.

Судом встановлено всі обставини, на які послалася в позові позивач і вони підтверджуються матеріалами справи на а. с. 5 - 42.

Суд, дослідивши докази, якими обґрунтовується позов, вважає, що позов підлягає задоволенню відповідно до ст. 328, 331, 332, 380, 381, 392 ЦК України, так власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також враховуючи, що сторони спільно будували житловий будинок, будівництво якого повністю завершено, позивачу належить право на його 1/2 частину та після пред`явлення позову позивачем відповідаяч його визнав у повному обсязі.

Керуючись ст. 3, 4, 5, 12, 13, 43, 44, 49, 200, 223, 258-259, 265, 280-282 ЦПК України, ст. 328, 331, 332, 380, 381, 392 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та 1/2 частину земельної ділянки - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на : 1/2 частку житлового будинку літ. А-2 , а , а1 , загальною площею 172,1 кв.м., житловою площею 86,2 кв.м., літню кухню літ. Б , б , сарай літ. б2 , сарай літ. В , гараж літ. В , гараж літ. Д , погріб вхідний літ. д , ворота з хвіртками № 1, 7, вигріб № 3, огорожу № 5, 8, 9, колодязь ( 1/2 частину ) № 6 та на земельну ділянку площею 0,1522 га. ( кадастровий номер 5324080101:01:003:0268 ), по АДРЕСА_5 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення надруковано суддею в нарадчій кімнаті та є оригіналом.

Суддя: О. О. Гальченко