Рішення

від 03.10.2019 по справі 645/5236/19

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/5236/19

Провадження № 2/645/1894/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2019 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого - судді Алтухової О.Ю.,

секретар судового засідання - Волкова А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛМЕ ТРАНС Україна про стягнення моральної шкоди, треті особи: ПАТ СК Українська страхова група , ОСОБА_2 ,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛМЕ ТРАНС Україна (далі по тексту - відповідач, ТОВ ЕЛМЕ ТРАНС Україна ) про відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі по тексту - ДТП), в якому просив стягнути на свою користь з відповідача суму моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначно, що 13.03.2018 року ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Volvo FH 420 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , у м. Харкові по просп. Московському, перед початком руху не впевнився в безпеці, при повороті ліворуч не з крайнього лівого положення не надав дорогу автомобілю Geely , реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням позивача, якому спричинив механічні ушкодження. Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26.04.2018 р. у справ № 645/1792/18 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. На момент скоєння ДТП ОСОБА_2 перебував в трудових правовідносинах з ТОВ ЕЛМЕ ТРАНС Україна та виконував трудові обов`язки. В результаті пошкодження в ДТП автомобіля Geely , реєстраційний номер НОМЕР_2 , позивачеві завдано матеріальну та моральну шкоду. При зіткненні автомобіль винуватця протягнув авто позивача по трасі, що викликало значні стресові відчуття та сильні переживання, внаслідок цих переживань стан здоров`я позивача значно погіршився, наявні захворювання загострилися та позивачу довелося звертатися до лікарні за професійною медичною допомогою. Також погіршився сон та загальне самопочуття позивача. Через наявність даних проблем ОСОБА_1 часто перебуває у стані стресу, внаслідок чого його самопочуття не покращується. У зв`язку з чим позивач був змушений звернутись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді Фрунзенського районного суду м.Харкова від 27 серпня 2019 року провадження у справі відкрито та призначено судовий розгляд.

18 вересня 2019 року від представника відповідача ТОВ ЕЛМЕ ТРАНС Україна надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив про незгоду з позовом та просив відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, стягнути з позивача судові витрати в сумі 2500,00 грн., сплачених за надання професійної правничої допомоги. Заперечння відповідача обґрунтовані тим, що позивач вже звертався до суду з позовними вимогами до цього ж відповідача та з тих самих підстав, але з іншим предметом позову (цивільна справа № 645/3538/18 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди від 13.03.2018р., в якій просив стягнути на свою користь суму матеріальної шкоди (розмір франшизи, різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, а також оплату експертного дослідження) у загальному розмірі 17871,85 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.), по якій вже ухвалене рішення 21.06.2019 року, що набуло законної сили, яким було відмовлено в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Не дивлячись на це, позивачем знову подано аналогічний позов (цивільна справа № 645/4981/19 розглядається у Фрунзенському районного суду м. Харкова суддею Сілантьєвою Е.Є.) до того ж позивача з тим самим предметом та з тих самих підстав, що свідчить про недобросовісність дій позивача. Окрім того 02.04.2018 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ СК Українська страхова група із заявою про виплату страхового відшкодування. Відповідно до п.1 протоколу-узгодження від 10.04.2018 р., складеного між ПАТ СК Українська страхова група та ОСОБА_1 , за випадком, що мав місце 13.03.2018р. з транспортним засобом Geely , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить потерпілій стороні ОСОБА_1 , та транспортним засобом Уоіуо РН 420 , державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , відповідальність якого застрахована в ПАТ СК Українська страхова група за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК-5904806 від 09.03.2017 р., розмір матеріального збитку, завданого потерпілій особі, становить 17603,95 грн. Розмір суми страхового відшкодування дорівнює 17103,95 грн. (за вирахуванням франшизи у розмірі 500,00 грн.). Відповідно до п.4 даного протоколу, після одержання страхового відшкодування Потерпіла особа будь-яких претензій матеріального та нематеріального характеру до ПАТ СК Українська страхова група не має і в подальшому мати не буде. Відповідно до Розрахунку суми страхового відшкодування ПАТ СК Українська страхова компанія від 12.04.2018 р., сума страхового відшкодування складає 17103,95 грн. Позивачеві була виплачена сума страхового відшкодування в розмірі 17103,95 грн., що підтверджується копією квитанції №7297 від 12.04.2018р. Таким чином, ПАТ СК Українська страхова група виконало свої зобов`язання за укладеним полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/5904806 в повному обсязі.

Також, представник відповідача зазначає, що позивач ОСОБА_1 нікуди не звертався за відшкодуванням шкоди, завданої його здоров`ю внаслідок ДТП, що трапилася 13.03.2018 року. Більше того, жодних доказів того, що йому була спричинена яка-небудь шкода здоров`ю, не надано, як і відсутні докази, які б підтверджували її розмір, будь-яких доказів стосовно спричинення моральної шкоди позивачем, відповідно до вимог ст.ст.76-81 ЦПК України, не надано, а тому його позовні вимоги не підлягають задоволенню. У зв`язку з чим, представник відповідача просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.30-48).

26 вересня 2019 року до суду надійшла відповідь на відзив від позивача, де ОСОБА_1 зазначив, що в результаті пошкодження в ДТП автомобіля Geely , реєстраційний номер НОМЕР_2 , позивачу було завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, перенесених внаслідок пошкодження автомобіля та відмови відповідача відшкодувати завдані збитки у добровільному порядку. Це потягло за собою виникнення у позивача стану хвилювання, нервозності, неспокою, безсоння, вплинуло на стосунки у сім`ї, відношення до оточуючих, призвело до вимушених негативних змін у життєвих стосунках і змусило позивача відшукувати кошти та прикладати для відновлення попереднього стану (а.с.53-54).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача - керівник ТОВ ЕЛМЕ ТРАНС Україна Гредасов О.О. у судове засідання не з`явився. Враховуючи положення ст. 223 ЦПК України суд вважав можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового розгляду, який не з`явився в судове засідання і не повідомив суд про причини неявки (а.с. 25).

Відповідно до положень ч. 7 ст. 233 ЦПК України судом було оголошено стислий зміст відзиву (а.с.30-33).

Третя особа - ОСОБА_2 , у судове засідання не з`явився. Враховуючи положення ст. 223 ЦПК України суд вважав можливим розглядати справу за відсутності представника, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового розгляду, який не з`явився в судове засідання і не повідомив суд про причини неявки (а.с. 52).

Представник третьої особи - ПАТ СК Українська страхова група в судове засідання не з`явився. 23.09.2019 року до канцелярії суду надано заяву від особи, яка назвалася представником ПАТ СК Українська страхова група , проте доказів на підтвердження повноважень вказаної особи суду не надано (а.с. 51). Враховуючи положення ст. 223 ЦПК України суд вважав можливим розглядати справу за відсутності представника третьої особи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового розгляду, який не з`явився в судове засідання і не повідомив суд про причини неявки (а.с. 50).

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані учасниками судового розгляду докази, суд приходить до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 13 березня 2018 року о 09 годині 20 хвилин, біля будинку № 273-А по проспекту Московському в м. Харкові, сталась ДТП за участю автомобіля Volvo FH 420 , державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та автомобіля Geely CK , державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1

Постановою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 26 квітня 2018 року водія ОСОБА_2 визнано винним в порушенні вимог п.10.1, 10.4, 2.3б) ПДР України, внаслідок чого сталась дана ДТП та завдано матеріальної шкоди. (а.с.7-9).

У відповідності до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Позивач ОСОБА_1 у 2018 році звертався до Фрунзенського районного суду м.Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 , ТОВ ЕЛМЕ ТРАНС Україна про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, третя особа: ПАТ СК Українська страхова група (справа № 645/3538/18, провадження № 2/645/230/19).

Рішенням суду у вказаній справі від 21.06.2019 року було відмовлено в повному обсязі в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Зі змісту рішення вбачається, що підставою для відмови в задоволенні позовних вимог стало те, що ОСОБА_1 було неправильно обрано спосіб захисту своїх прав, а саме: не було заявлено письмових вимог до ТОВ ЕЛМЕ ТРАНС Україна , а ОСОБА_2 не був належним відповідачем у справі, оскільки в даному випадку обов`язок по відшкодуванню завданої матеріальної шкоди має покладатись на підприємство, працівником якого є ОСОБА_2 , відповідно до вимог ч.1 ст.1172 ЦК України.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням суду від 21.06.2019 року, ухваленим по справі № 645/3538/18, було встановлено, що власником автомобіля Volvo FH 420 , державний номер НОМЕР_1 є ТОВ ЕЛМЕ ТРАНС Україна .

Також судом було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 станом на момент ДТП, а саме 13.03.2018 р., офіційно працював в ТОВ ЕЛМЕ ТРАНС Україна водієм транспортних засобів транспортного відділу, тобто перебував з третьою особою у трудових відносинах, що підтверджується записом у його трудовій книжці.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вказані обставини не повинні доказуватися при розгляді справи № 645/5236/19.

Відповідно до частини 3 статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

У разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки їх власникам (володільцям) питання про відшкодування шкоди вирішується за принципом вини (ч.1 ст.1188 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Статті 1187, 1188 ЦК України відносяться до спеціальних деліктів, які передбачають особливості суб`єктивного складу відповідальних осіб (коли обов`язок відшкодування шкоди покладається не на безпосереднього заподіювача, а на іншу вказану у законі особу - власника джерела підвищеної небезпеки) та встановлюють покладення відповідальності за завдання шкоди незалежно від вини заподіювача.

У такому випадку обов`язок по відшкодуванню шкоди покладається на того власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки, з вини водія якого завдана шкода, а не безпосередньо на винного водія.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним в судовому засіданні, що ТОВ ЕЛМЕ ТРАНС Україна повинно відшкодувати шкоду, завдану позивачу ОСОБА_1 працівником цього товариства ОСОБА_2 під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 05.09.2018 року по справі № 534/872/16-ц шкода завдана внаслідок ДТП з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, не залежно від характеру такої шкоди (матеріальна або моральна) відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо водієм.

Посилання представника відповідача на те, що позивач ОСОБА_1 вже звертався до суду з позовними вимогами до цього ж відповідача, з тих самих підстав та з тим же предметом позову, що свідчить про недобросовісність дій позивача, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Так, як вже зазначалося судом вище в даному рішенні, рішенням суду від 21.06.2019 року, ухваленим по справі № 645/3538/18, було відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ ЕЛМЕ ТРАНС Україна про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, третя особа: ПАТ СК Українська страхова група , в тому числі в зв`язку із тим, що позивач не заявив письмових вимог до ТОВ ЕЛМЕ ТРАНС Україна .

У такому випадку, враховуючи підстави для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у вказаній вище справі, останній не був позбавлений права повторного звернення до суду за захистом своїх порушених прав.

Окрім того, позивач в судовому засіданні не заперечував, що звернувся до суду окремо з позовом про стягнення з ТОВ ЕЛМЕ ТРАНС Україна матеріальної шкоди, а окремо - з позовом про стягнення з вказаної юридичної особи - моральної шкоди. Доказів, що на розгляді Фрунзенського районного суду м.Харкова перебуває ще одна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛМЕ ТРАНС Україна про стягнення моральної шкоди, треті особи: ПАТ СК Українська страхова група , ОСОБА_2 , окрім справи № 645/5236/19, суду не надано, а сторони є вільними в обранні способу захисту своїх прав.

Таким чином, суд вважає твердження відповідача про недобросовісність дій позивача неспроможними, оскільки вони не підкріплені жодним достовірним доказом.

Згідно п. 3 ППВСУ № 4 від 31.03.1995 р. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати , зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

З положень ч.1ст. 1167 ЦК України вбачається, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина його є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи з 17 вересня 2008 року - безстроково (а.с.3). Періодично проходить лікування у зв`язку із сердечними захворюваннями.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що після розгляду справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, через нервові переживання, позивач потрапив до лікарні, що підтверджується даними з епікризу до історії хвороби № 3016, де перебував на лікуванні з 25.06.2018 року по 09.07.2018 року, проте стан його здоров`я за результатами лікування покращився незначно, через постійні хвилювання після події ДТП (а.с. 14). Під час розгляду Фрунзенським районним судом м.Харкова справи № 645/3538/18 позивач ОСОБА_1 через надмірні хвилювання знову потрапив до лікарні (а.с. 15).

Відповідно до копії довідки КП Міської поліклініки №3 ХМР від 20 серпня 2019 року позивач хворіє на наступні хвороби: ішемічне захворювання серця; стабільна стенокардія напруги II ф.кл.; дифузний кардіосклероз, атеросклероз аорти, фіброз і кальциноз аортального та метального клапанів з регургітацією І ступеня; метаболічна кардіомеопатія ГБ III ст.; гіпертензивне серце СН II А II ф.кл., ризик 4; гіпертонічна і атеросклеровенозна дисфункція з вестибуло атактичним астенічним невротичним психоорганічним синдромом з вегето-судинними параксизмами як наслідок перенесеного лакунарного інсульту; цукровий діабет II ст. середньої тяжкості стану субкомпенсації; облетерируючий атеросклероз артерій нижніх кінцівок; дифузний зоб, еутиріоз клінічний (а.с.13).

Суд приходить до висновку, що внаслідок протиправних дій особи, яка знаходилася з відповідачем у трудових відносинах - ОСОБА_2 , вчинившего адміністративне правопорушення, позивачу була заподіяна моральна шкода, яка полягає у тимчасовій втраті душевного спокою та моральних переживаннях , оскільки моральна шкода для фізичної особи є категорією психологічного плану, невід`ємно пов`язаною із самою особою, її відчуттям, емоційно-розумовою діяльністю, відображає внутрішній світ людини й характеризується, зокрема, наявністю психотравмуючих факторів, позбавленням відчуття життєвої захищеності, зміною життєвого укладу.

Так, позивач не порушив жодного правила дорожнього руху, рухався по своїй смузі руху, в той час як працівник відповідача грубо порушив відповідні правила, поставивши не тільки своє, але і життя позивача у небезпеку.

Суд вважає доведеним, що з вини відповідача позивачу було завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, перенесених внаслідок пошкодження автомобіля та відмови відповідача відшкодувати завдані збитки у добровільному порядку, що також потягло за собою виникнення у позивача стану хвилювання, нервозності, неспокою, безсоння, вплинуло на стосунки у сім`ї, відношення до оточуючих, призвело до вимушених негативних змін у життєвих стосунках і змусило позивача відшукувати кошти та прикладати для відновлення попереднього стану.

Доводи представника відповідача про те, що у позові слід відмовити з тих підстав, що позивачеві вже була виплачена сума страхового відшкодування в розмірі 17 103,95 грн. і потерпілий ОСОБА_1 у протоколі-узгодження від 10.04.2018 року зазначив, що не має претензій матеріального та нематеріального характеру до страхової компанії, на думку суду не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до вимог ст. 26-1 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди , моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Зі змісту цивільного позову та пояснень позивача в судовому засіданні вбачається, що обґрунтовуючи моральну шкоду, спричинену йому з вини відповідача, позивач ОСОБА_1 не зазначає про те, що під час ДТП 13.03.2018 року він зазнав ушкодження здоров`ю, а наголошує на тому, що через нервові переживання, внаслідок ДТП, наявні у нього хронічні захворювання загострилися.

З огляду на викладене, у позивача не було підстав для звернення до страхової компанії із заявою про відшкодування моральної шкоди в порядку ст. 26-1 вказаного Закону, і скориставшись правом на захист своїх порушених прав (ст. 4 ЦПК України) позивач ОСОБА_1 на підставі ст.ст. 1167, 1172 ЦК України звернувся до суду із позовом до ТОВ ЕЛМЕ ТРАНС Україна про відшкодування моральної шкоди, завданої їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов`язків.

Окрім того, позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував, що йому страховою компанією була виплачена сума страхового відшкодування в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 17 103,95 грн. При цьому, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (ч. 4 ст. 23 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, моральну шкоду, завдану з вини відповідача позивачу суд оцінює у 10 000,00 грн., оскільки дана сума відповідає вимогам розумності та справедливості, конкретним обставинам справи, рівню моральних страждань позивача.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 23, 82, 1167, 1172, 1187 ЦК України, суд -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛМЕ ТРАНС Україна про стягнення моральної шкоди, треті особи: ПАТ СК Українська страхова група , ОСОБА_2 - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛМЕ ТРАНС Україна на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛМЕ ТРАНС Україна на користь держави судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчисляється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважний причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Інформацію щодо тексту судового рішення учасники справи можуть отримати за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач - ТОВ "ЕЛМЕ ТРАНС УКРАЇНА", код ЄДРОПОУ: 37763776, адреса: м. Харків, вул. Автогенна, буд. 10

Третя особа - ОСОБА_2 , АДРЕСА_2

Третя особа - ПАТ СК "Українська страхова група", код ЄДРПОУ 30859524, адреса: 03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, буд. 32 А.

Повний текст рішення складено 04.10.2019 року.

Суддя -