Ухвала

від 16.08.2019 по справі 757/41534/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41534/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2019 року

слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

представника особи, яка подала клопотання: не з`явився,

прокурора: не з`явився,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталстрой» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2019 року за клопотанням Прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 в межах кримінального провадження № 62019000000000642 від 13.05.2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталстрой» звернулось до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2019 року за клопотанням Прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 на кошти - суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по Товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталстрой» (код ЄДРПОУ 42733240), в межах кримінального провадження № 62019000000000642 від 13.05.2019 року.

В обґрунтування клопотання зазначає, що арешт на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «Капіталстрой» накладено необґрунтовано, оскільки сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ не є майном в розумінні ст. 170 КПК України та, відповідно, на неї не може бути накладено арешт. ТОВ «Капіталстрой» будь-якого відношення до обставин, які є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні, не має; жодній посадові посадовій особі товариства про підозру не оголошено; дані про те, що арештоване майно є предметом кримінального правопорушення чи отримане незаконним шляхом, тобто містить ознаки речових доказів, відсутні, що обумовлює необхідність скасування арешту майна. Крім того, застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є неспівмірним з завданням кримінального провадження та перешкоджає господарській діяльності товариств.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

В судове засідання представник особи, яка подала клопотання, не з`явився, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлений належним чином. Адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ТОВ «Капіталстрой», подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій вимоги клопотання підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, подав письмові заперечення, в яких посилаючись на обгрутованість накладеного арешту просив відмовити в задоволенні клопотання.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог клопотання за відсутності в судовому засіданні представника особи, яка подала клопотання, та прокурора, на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Слідчим суддею встановлено, що Генеральною прокуратурою України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.05.2019 року за № 62019000000000642 за фактом розтрати державних коштів шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах службовими особами МОЗ України, підприємствами, що належать до сфери управління зазначеного Міністерства та за фактом службової недбалості службових осіб МОЗ України, що завдало істотної шкоди охоронюваним державним інтересам за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 367 КК України.

В ході здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2019 року задоволено клопотання Прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 та накладено арешт на кошти - суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «Капіталстрой» (код ЄДРПОУ 42733240), на яку вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

Згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Пунктом 1 частини 2 та частини 3 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна будь-якої фізичної або юридичної особи допускається з метою забезпечення, в тому числі, збереження речових доказів за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

З ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2019 року вбачається, що при накладенні арешту на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «Капіталстрой» (код ЄДРПОУ 42733240), слідчий суддя виходив з того, що арештоване майно є предметом кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та може бути використане як доказ у кримінальному провадженні № 62019000000000642 від 13.05.2019 року.

Разом з тим, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України, та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна у відповідності до ст.ст. 94, 132, 173 КПК України слідчий суддя повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу арешту майна; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального судочинства.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Так, кримінальне провадження № 62019000000000642 зареєстроване 13.05.2019 року, повідомлення про підозру жодній службовій особі ТОВ «Капіталстрой» не вручалося; товариство також не є будь-яким іншим учасником кримінального провадження № 62019000000000642; даних, які б свідчили про те, що арештоване майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, слідчому судді не надано.

Згідно доводів заявника, які у встановленому законом порядку органом досудового розслідування не спростовані, ТОВ «Капіталстрой» є реально діючими суб`єктами економічної діяльності, його установчі документи, виписки з ЄДРПОУ є чинними, у встановленому законом порядку не скасовані, недійсними не визнані.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому дим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

За таких обставин та враховуючи, що дослідженні в судовому засідання матеріали не містять достатніх фактичних даних, які б свідчили про те, що кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «Капіталстрой» , на яку вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, набуті в результаті вчинення злочину та/або є предметом кримінального правопорушення, службові особи вказаного товариства причетні до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 367 КК України, що виправдовувало втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II), слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 170, 174, 307, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталстрой» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2019 року за клопотанням Прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 в межах кримінального провадження № 62019000000000642 від 13.05.2019 року, задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2019 року у справі № 757/37523/19-к на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по Товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталстрой» (код ЄДРПОУ 42733240), на яку вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1