Ухвала

від 03.10.2019 по справі 757/50787/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/50787/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2019 року слідчий суддяПечерського районногосуду м.Києва ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Надійний зберігач» про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 лютого 2019 року в рамках кримінального провадження № 12019000000000087 від 02.02.2019 року, -

В С Т А Н О В И В :

В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Надійний зберігач» про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 лютого 2019 року в рамках кримінального провадження № 12019000000000087 від 02.02.2019 року. Клопотання обґрунтоване тим, що ТОВ «Надійний зберігач» є добросовісним набувачем арештованого майна, а саме: будівель та споруд цілісного майнового комплексу, площею 11473,6 кв. м., які знаходяться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Олексіївка, вул. Вокзальна, 12 а.

В судове засідання представник заявника не з`явився, надав суду клопотання про розгляд справи без участі заявника, просить клопотання задовольнити.

Прокурор, слідчий в судове засідання не з`явились, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.

Згідно частини 4статті 107 КПК Українифіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання дійшов наступних висновків.

У провадженні Головного слідчого управління Служби безпеки України перебувають матеріали кримінального провадження №22019000000000026 від 02 лютого 2019 року за за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 258-5; ч. 5 ст. 191 КК України.

В рамках зазначеного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08.02.2019 року по справі № 761/5594/19-к задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_4 та накладено арешт на зернові склади (зерносховища) за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Олексіївка, вулиця Вокзальна, 12а, які використовуються ТОВ «Олексіївський елеватор» (ЄДРПОУ 40680243), яка знаходиться на складах (зерносховищах), та належать на праві власності ТОВ «ЕКЗІЛ» (ЄДРПОУ 39764347) (об`єкт нерухомого майна - інше будівлі та споруди цілісного майнового комплексу, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 643825451103).

Як вбачається зі змісту клопотання, 20.05.2019 року кримінальне провадження №22019000000000026 від 02.02.2019 було об`єднано в одне провадження з кримінальним провадженням №32018100110000013 від 02.02.2018.

Постановою 1-го заступника Генерального прокурора ОСОБА_5 здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32018100110000013 від 02.02.2018 доручено Головному слідчому управлінню Національної поліції України, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, 10.

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Таким чином, виходячи з наведених положеньстатті 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті.

Так, відповідно достатті 170 КПК України, в редакції станом на час розгляду даного клопотання, арешт може бути накладено: на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 КПК України; на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини 1статті 96-2 КК України; на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКК України; на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКК України, може призначити покарання у вигляді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна; на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

При накладенні арешту на майно, слідчий суддя вказав що арешт було накладено для відшкодування шкоди цивільним позивачам та з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції Українипередбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49-62, від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Статтею 170 КПК Українизаборонено застосування арешту майна, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

З наявних доказів вбачається, що заявник - ТОВ «НАДІЙНИЙ ЗБЕРІГАЧ», підпадає під поняття добросовісного набувача та набув право володіння та користування майном законним шляхом, оскільки 5 вересня 2019 року ДП «СЕТАМ» були проведені електронні торги з реалізації нерухомого майна а саме на зернові склади (зерносховища) за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Олексіївка, вулиця Вокзальна, 12а, які використовуються ТОВ «Олексіївський елеватор» (ЄДРПОУ 40680243), яка знаходиться на складах (зерносховищах); переможцем яких став ТОВ «НАДІЙНИЙ ЗБЕРІГАЧ», що підтверджується протоколом проведення електронних торгів № 429250 та актом Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про реалізацію предмета іпотеки від 05 вересня 2019 року № 59979135/2. Згідно даного протоколу, на рахунок Міністерства юстиції України.

В той же час, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Прокурором не надано доказів, що незастосування арешту майна може привести до його пошкодження, псування, тощо, також слід враховувати, що майно відноситься до нерухомого майна, та приховати чи знищити останню неможливо.

З огляду на п. 2.6. Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, від 07 лютого 2014 року, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ та його змісту, вбачається застереження щодо осіб,які не є підозрюваними(яким у порядку, передбаченому ст.ст.276-279 КПК України, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення),обвинуваченими(особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченомуст.291 КПК України) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння,не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Також Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ застерігає, що метою застосування арешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову. При цьому слід пам`ятати, що сторона кримінального провадження, яка подає клопотання про арешт майна зобов`язана навести підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). У свою чергу, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов`язаний навести ці підстави у рішенні. Враховуючи зазначену мету арешту майна, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, має бути спів розмірною з розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або ж, якщо метою арешту майна є забезпечення конфіскації, то вартість арештованого майна має узгоджуватись із санкцією статті, яка передбачає покарання за злочин, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа.

Як встановлено пунктом 2 частини 1статті 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, щов подальшому застосуванні цього заходу відпала потребаабо арешт накладено необґрунтовано.

З огляду на зміст завдань кримінального провадження, визначенихст. 2 КПК України, завдання слідчого судді полягає, у тому числі, у недопущенні піддання особи у такому кримінальному провадженні необґрунтованому процесуальному примусу та застосування неналежних правових процедур до учасників кримінального провадження.

ТОВ «НАДІЙНИЙ ЗБЕРІГАЧ», не є юридичною особою відносно якої здійснюється кримінальне провадження та/або його посадові особи не є підозрюваними чи обвинуваченими у кримінальному провадженні № 12019000000000087 від 02.02.2019 року, отже, арешт майна ТОВ «НАДІЙНИЙ ЗБЕРІГАЧ», є прямим порушенням ст .41 Конституції України, відповідно до якої право приватної власності є непорушним і такий арешт не відповідає положенням ч. 6 ст. 170 КПК України та ч. 2 ст. 173 КПК України.

Виходячи з викладеного, враховуючи зміст фабули кримінального правопорушення та тривалість досудового розслідування, слідчий суддя приходить до висновку, що доводи клопотання про скасування арешту є обґрунтованими, а наданими матеріалами доведено відсутність підстав для подальшого арешту, а також ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не надав слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання та скасувати арешт зазначений в клопотанні.

За таких обставин, керуючись ст.ст.174,309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 08.02.2019 року (справа 761/5594/19-к) в частині накладення арешту на нерухоме майно, із забороною розпоряжатися ним, а саме: зернові склади (зерносховища) за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Олексіївка, вулиця Вокзальна, 12а, які використовуються ТОВ «Олексіївський елеватор» (ЄДРПОУ 40680243), яка знаходиться на складах (зерносховищах).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1