Рішення

від 01.10.2019 по справі 916/2158/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2158/19

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача - Акрабова О.М.,

від відповідачів:

1) ТОВ "Елефант-Ел.Ей.Сі" - Гаврилін А.В.,

2) ОСОБА_3 - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елефант-Ел.Ей.Сі" та ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості в сумі 167189,29 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елефант-Ел.Ей.Сі" та ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості в сумі 167189,29 грн., посилаючись на наступне.

17.04.2018 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Елефант-Ел.Ей.Сі" через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ". За ствердженнями позивача, відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "Приватбанк" http://privatbank.ua.

Таким чином, як зазначає позивач, 17.04.2018 р. між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елефант-Ел.Ей.Сі" було укладено кредитний договір № б/н, який за своєю правовою природою є договором приєднання та складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов.

Відповідно до п. 3.2.8.1. Умов банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим договором терміни. Кредитування клієнта здійснюється в межах встановленого банком ліміту кредитування, про який банк повідомляє клієнта через встановлені канали комунікацій, істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати ) вказуються в заяві про приєднання по Умов та правил надання банківських послуг (далі заява). Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом заяви в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням, на рахунок підприємства-продавця за товари та послухи, придбані клієнтом через Інтернет-платформу ПриватМаркет (https://privatmarket.ua).

Відповідно до пункту 3.2.8.3. Умов надання кредитів у рамках послуги здійснюється на наступних умовах: банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту терміновий кредит в обмін на зобов'язання клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та винагород. Відсоткова ставка за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, їх кількість і дати їх здійснення вказуються в заяві. Заява на приєднання до послуги в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом підписується електронним підписом, є способом укладання кредитного договору в електронному вигляді.

Як вказує позивач, 20.04.2018 року на підставі укладеного договору позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 200000,00 грн., що підтверджується відповідною випискою по рахунку.

При цьому позивач зазначає, що 17.04.2014 р. між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № РОR1523971054325, предметом якого є надання поруки ОСОБА_3 за виконання зобов'язань позичальником, які випливають з кредитного договору (п. 1.1. договору поруки).

Пунктом 3.2.8.3.1. Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Для позичальників, що працюють у сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу тільки 6 останніх місяців користування кредитом. Банк здійснює договірне списання грошей з поточного рахунку клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами кредитного договору. Остаточний термін погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.

За ствердженнями позивача, у відповідності до пунктів 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. Умов відповідач взяв на себе зобов'язання оплатити проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії згідно з п. 3.2.8.3.2., а також повернути кредит у терміни і в сумах, які встановлено в пунктах 3.2.8.3.1., 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Відповідно до п. 3.2.8.9. Умов за користування кредитом у період з дати описання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2,8.1., 3.2.8.2., 3,2.8.3., 3.2.8.3.1. цього договору клієнт сплачує проценти у вигляді щомісячної комісії в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.

За змістом п. 3.2.8.3.3. Умов за користування послугою клієнт сплачує щомісяця проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії в розмірі, що зазначені в пункті 1.4 Заяви.

Пункт 3.2.8.9.2. Умов передбачає, що сплата процентів за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії, передбаченої пунктом 3.2.8.3.2. Умов здійснюється в дати платежів, зазначені у заяві, про що зазначено у п. 3.2.8.3.1. Умов.

Пунктом 13. Заяви встановлено, що кредит надається на строк 12 місяців від дня видачі кредиту. Погашення заборгованості здійснюється щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів (п. 1.5. заяви).

Однак, як стверджує позивач, в порушення відповідних умов договору та приписів законодавства ТОВ "Елефант-Ел.Ей.Сі" не повернуло кредитні кошти у передбачений договором термін та не сплатило у повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії.

Згідно п. 3.2.8.9.1. Умов та відповідно до ст. 212 ЦК України у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених пунктами 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. цього договору, клієнт сплачує банку відсотки в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.3. цього договору.

У свою чергу пунктом 3.2.8.3.3. Умов визначено, що при порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов'язання позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому у пункті 1.6. заяви.

Нарахування прострочених відсотків здійснюється щодня, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується (п. 3.2.8.9.7. Умов).

Пунктом 3.2.8.10.1. Умов визначено, що у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань щодо сплати комісії за користування кредитом, передбаченої пунктами 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1. цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.8.9., 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2. цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Так, позивач вказує, що станом на 16.07.2019 року заборгованість ТОВ "Елефант-Ел.Ей.Сі" за договором становить 289982,87 грн. та складається з: 167189,29 грн. - заборгованість за кредитом; 27831,05 гри. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість згідно пунктів 3.2.8.3.3. та 3.2.8.9.1. Умов; 45235,53 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно пунктів 3.2.8.3.2. та 3.2.8.9. Умов; 49727,00 грн. - заборгованість з пені, нарахованої згідно пункту 3.2.8.10.1. Умов.

Так, позивач, посилаючись на приписи статей 15 та 16 ЦК України, вказує, що скористався правом самостійно обрати спосіб судового захисту та визначити розмір своїх вимог, а тому заявлено до стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за наданим кредитом в сумі 167189,29 грн.

В обґрунтування підсудності спору господарському суду Одеської області позивач зазначив, що предметом розгляду за даним позовом є стягнення заборгованості за кредитним договором, сторонами якого є суб'єкти господарювання. Крім цього, позивачем заявлена похідна вимога до поручителя фізичної особи, якою укладено правочин в забезпечення виконання зобов'язання відповідача-1, який є суб'єктом господарської діяльності). За таких обставин, позви вважає, що за приписами ст.ст. 4, 20, 45 ГПК України, даний позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Відповідний правовий висновок суддів Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 13.03.2018 р. у справі № 415/2542/15-ц (провадження 14-40цс18), який позивач просить врахувати.

Разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.08.2019 р. позовну заяву Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2158/19, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 05.09.2019 р.

05.09.2019 р. позивачем подано до господарського суду письмові пояснення по суті заявлених вимог

Між тим розгляд справи у судовому засіданні 05.09.2019 р. не відбувся у зв'язку з перебуванням судді Петрова В.С. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.09.2019 р. розгляд справи № 916/2158/19 призначено в засіданні суду на 19 вересня 2019 р.

19.09.2019 р. відповідачем - ТОВ "Елефант-Ел.Ей.Сі" подано до господарського суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову. В обґрунтування заперечень відповідач вказує, що підписуючи Анкету-заяву відповідач-1 не отримував жодної пам'ятки позичальника, а також його не було ознайомлено з Умовами та правилами, на які посилається позивач. Більш того, як зазначає відповідач, відповідно до пам'ятки позичальника, яка надана до суду позивачем, вбачається, що розмір кредиту може бути від 50 тис грн. до 500 тис грн., однак відповідач-1 та позивач жодного разу не погоджували конкретну суму наданих коштів. Як вказує відповідач, в анкеті-заяві вказано, що відповідач-1 приєднується до розділу 3.2.8 Умов та правил надання послуги "КУБ", але позивач не надає суду доказів, що саме ті Умови, які він надає суду діяли на момент складання Анкети-заяви та на момент видачі грошових коштів, а тому позивачем не було дотримано законної процедури надання кредиту.

При цьому, посилаючись на положення ст. 1054 ЦК України, відповідач-1 вказує, що у анкеті-заяві про приєднання до Умов у ПАТ КБ "ПриватБанк" відсутня будь-яка інформація щодо суми наданого кредиту, строків, способу надання, номеру картки (рахунку) та інших обов'язкових даних, а тому кредитний договір, на який посилається позивач, не містить основних положень, що закріплені у ст. 1054 ЦК України. Також відповідач-1 вважає посилання позивача на сайт ПАТ КБ "ПриватБанк" неприпустимим, адже сторони не можуть погодити його умови у письмовому вигляді, більш того розміщення Умов на сайті ПАТ КБ "ПриватБанк" є зловживанням зі сторони останнього, адже він може змінити ці Умови у будь-який момент не попереджаючи про це позичальників, а відтак і на сьогоднішній день невідомо в який редакції діяли Умови на момент надання грошових коштів.

Що стосується розрахунку заборгованості, виписок по рахункам та надання кредитних коштів, то відповідач-1 посилається на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.01.2018 р. у справі № 161/16891/15-ц, а також зазначає, що виписки по рахунках оформлені неналежним чином, немає підтвердження того, що грошові кошти, перераховані на зазначений рахунок, є саме коштами, наданими за спірним кредитним договором, адже Анкета-заява, як єдиний документ, що був підписаний відповідачем-1, не містить у собі способу надання грошових коштів, зокрема номеру рахунку тощо. Наразі відповідач-1 додає, що відповідно до Пам'ятки позичальника, наданої позивачем зазначено, що після визначення банком суми кредиту позичальник повідомляється про таку суму окремо, однак доказів такого повідомлення також не надано суду. Як вказує відповідач-1, у виписці по рахунку не зазначено на підставі якого договору надавались кошти, зокрема не зазначена дата такого договору, а також не мають підпису особи, що їх складала. При цьому, як зазначає позивач, є розбіжності у виписках по рахунку та розрахунку заборгованості, розрахунок заборгованості містить у собі суми, які не відображені у виписках, зокрема це сплата процентів та комісій.

Водночас, посилаючись на ст.ст. 526, 634 ЦК України, відповідач-1 стверджує, що оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, останній має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші, тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Крім того відповідач-1 вказує, що у Заяві-анкеті, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Як зазначає відповідач-1, позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитом і пені, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості посилався на Витяг з Умов та правил користування банківськими послугами, розміщеними на сайті: https://privatbank.ua/terms/ як невід'ємну частину спірного договору, при цьому позивач не надає підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач- 1 та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того відповідач-1 вважає, що роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови, а тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.

Так, у судовому засіданні господарського суду 19 вересня 2019 року по справі № 916/2158/19 було протокольно оголошено перерву до 26 вересня 2019 року.

26.09.2019 р. позивачем було подано до суду відповідь на відзив, в якій позивач вказує про наявність у відповідача також іншого кредитного договору.

У судовому засіданні господарського суду 26 вересня 2019 року по справі № 916/2158/19 було протокольно оголошено перерву до 01 жовтня 2019 року о 11 год. 00 хв.

27.09.2019 р. позивачем було подано до суду відповідь на відзив, в якій позивач наполягає на задоволенні позовних вимог з наведенням додаткового обґрунтування. Посилаючись на положення ст. 207, ч. 2 ст. 639 ЦК України, позивач вказує, що в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві позичальника, Умовах надання банківських послуг, таким чином між банком та позичальником укладається договір у письмовій формі та укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить. При цьому сторонами були здійснені всі необхідні дії, направлені на виникнення, припинення або зміну цивільних прав та обов'язків, що за змістом ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають заяви, Умови, з якими позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в заяві. Як зазначає позивач, отримавши кредитні кошти, боржник протягом тривалого часу сплачував чергові платежі по кредиту відповідно до графіку погашення заборгованості, відсотки, таким чином відповідно до ч. 2 ст. 638, ч. 2 ст. 642 ЦК України договір є дійсним, тобто фактичне прийняття пропозиції укладання договору дією. Наразі позивач зауважив, що позичальник прийняв відповідні умови угоди шляхом сплати відповідного розміру відсотків та дані оплати свідчать про те, що позивач прийняв та виконував умову про підвищення відсоткової ставки; використав наданий кредитний ліміт, сплачував комісію, винагороду, пеню. Виходячи з вищевикладеного, позивач вважає, що відповідач був не тільки ознайомлений, а і прийняв та виконував взяті на себе зобов'язання відповідно до договору. Також позивач додатково вказує, що банком надані докази, які підтверджують факт укладання кредитного договору та наявність невиконаних кредитних зобов'язань, як копія кредитного договору; розрахунок заборгованості; копія паспорта відповідача, за яким був оформлений кредитний договір; виписка по рахунку. Стосовно розрахунку заборгованості позивач зазначає, що розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображує стан нарахувань в певні періоди часу, тому позивачем надано виписку по рахунку, яка містить інформацію про рух коштів відповідача - всі проведені операції та виписка є первинним бухгалтерським документом. Як стверджує позивач, з матеріалів справи не вбачається, а відповідачем не доведено відсутність заборгованості та, відповідно, виконання умов договору належним чином, а тому вимоги позовної заяви підлягають задоволенню в повному обсязі, а надана виписка по рахунку та розрахунок заборгованості є належними та допустимими доказами по справі. При цьому позивач додає, що на підтвердження використання кредитного карткового рахунку банком надана виписка, яка відповідно до п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) з особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунка, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунка. Як вказує позивач, відповідно до виписки по рахунку вбачається активне використання відповідачем кредитного рахунку, а саме здійснення погашень кредитної заборгованості, а тому вказані операції підтверджують надання банком кредитного ліміту, його використання відповідачем та сплату відсотків за його користування, а також згідно вказаної виписки по рахунку вбачається, що відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов'язання за кредитом, що свідчить про те, що відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов'язання за договором, тому посилання відповідача про те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування не має прийматись судом до уваги.

Відповідач - ОСОБА_3 відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач у судові засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за юридичною адресою, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, надіслані судом копії ухвал суду були повернуті до суду без вручення разом з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, що містяться в матеріалах справи, з позначкою "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення".

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі, відповідач - ТОВ "Елефант-Ел.Ей.Сі" проти суми основного боргу не заперечував, вказуючи про безпідставність розрахунку штрафних санкцій.

Заслухавши пояснення представників позивача та ТОВ "Елефант-Ел.Ей.Сі", розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов до наступних висновків.

17.04.2018 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Елефант-Ел.Ей.Сі" через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ" (а.с.21-22), зі змісту якої вбачається, що відповідач приєднався до розділу 3.2.8 Умов та правил надання послуг "КУБ", що розміщені на сайті ПриватБанку pb.ua, приймає на себе всі зобов'язання, зазначені в цих умовах та укладає кредитний договір на наступних умовах: вид кредиту: строковий (п. 1.1.); розмір кредиту: визначається ПриватБанком, вказується у профайлі позичальника на сайті kub.pb.ua (п. 1.2.); строк кредиту: 12 місяців з моменту видачі коштів (п. 1.3.); проценти (комісія) за користування кредитом: 2% в місяць від початкового розміру кредиту (п. 1.4.); порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів (п. 1.5.); у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5. цієї заяви, проценти за користування кредитом становлять розмір 4% на місяць від суми заборгованості, при цьому сплачується неустойка в розмірі і згідно розділу 3.2.8. Умов та Правил банківських послуг. Укладення кредитного договору здійснюється в порядку, визначеному розділом 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг. Клієнт доручає банку розмістити у мережі інтернет відомості про його бізнес-проект, за яким банк надає кредит.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з "Умовами і Правилами надання банківських послуг" Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", керуючись законодавством України, публічно пропонує широкому та необмеженому колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови і Правила надання банківських послуг.

Документи, розміщені на сайті банку, - це публічна оферта, що містить умови та правила надання послуг банком і його партнерам, до якої приєднується клієнт, підписуючи заяву у відділенні банку.

Пунктом 3.2.1.1.16 Умов передбачено, що під час укладання договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов і Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод, таким чином, прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Стаття 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" визначає, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі (ст. 4 Закону України "Про електронний цифровий підпис").

Отже, підписавши анкету-заяву від 17.04.2018 року, відповідач-1 погодився з Умовами та правилами надання послуг "КУБ" (далі - Умови), що розміщені на сайті ПриватБанку pb.ua.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що анкета-заява відповідача-1 про приєднання до умов та правил надання послуг "КУБ" від 17.04.2018 р., а також Умови та правила надання послуг "КУБ", розміщені на сайті ПриватБанку pb.ua., в їх сукупності визначають істотні умови договору кредиту та підтверджують факт його укладення між позивачем та відповідачем - ТОВ "Елефант-Ел.Ей.Сі".

При цьому суд зазначає, що згідно вимог ст. 204 Цивільного кодексу України укладений сторонами договір б/н від 17.04.2018 р., як правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами, і зобов'язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що за своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір від 17.04.2018 р. шляхом заповнення анкети-заяви є кредитним договором.

Підпунктом 3.2.8.1 Умов та правил надання послуг "КУБ" визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" (далі заява), а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.

Відповідно до пункту 3.2.8.3. Умов надання кредитів у рамках послуги здійснюється на наступних умовах: банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту терміновий кредит в обмін на зобов'язання клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та винагород. Відсоткова ставка за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, їх кількість і дати їх здійснення вказуються в заяві. Заява на приєднання до послуги в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом підписується електронним підписом, є способом укладання кредитного договору в електронному вигляді.

У відповідності до п.п. 3.2.8.2 Умов та правил надання послуг "КУБ" розмір кредиту, який може бути наданий в рамках послуги, складає від 50 000 до 1 000 000 грн.

Як встановлено судом, відповідно до укладеного між сторонами 17.04.2018 р. договору позивач зобов'язався надати клієнту кредитні кошти в межах суми встановленого розміру кредиту, а відповідач-1 як клієнт зобов'язався повернути ПриватБанку отримані кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитом та комісію (винагороду) в строки та в розмірі, визначеному в Умовах та Правилах надання послуг "КУБ".

Так, відповідно до договору від 17.04.2018 р. позивачем було перераховано 20.04.2018 р. на поточний рахунок ТОВ "Елефант-Ел.Ей.Сі" кредитні кошти в розмірі 200000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_2 (а.с. 30). Також отримання вказаних кредитних коштів не заперечується відповідачем.

Отже, надана позивачем до суду виписка з поточного рахунку № НОМЕР_2 є належним доказом перерахування банком кредитних коштів відповідачу-1 в силу вимог ст. 74 ГПК України.

За статтею 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1069 ЦК України права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 („Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Пунктом 1.3 анкети-заяви встановлено строк кредиту: 12 місяців з моменту видачі коштів.

Погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів (п. 1.5 анкети-заяви).

Пунктом 3.2.8.3.1 Умов та правил надання послуг "КУБ" передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві.

Відповідно до п. 3.2.8.3.1.2. Умов та правил надання послуг "КУБ"строк користування Кредитом становить 12 місяців.

Згідно п. 3.2.8.3.1.4. Умов та правил надання послуг "КУБ"Клієнт доручає Банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованості за Послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованності за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно зі ст.ст. 212, 651 ЦКУ при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цим Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (Банк здійснює інформування Клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-клієнт-банк, sms-повідомлення або інших)). При непогашенні заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу.

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Проте, як з'ясовано судом та не спростовано ТОВ "Елефант-Ел.Ей.Сі", останнє прийняті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів не виконав, отримані кредитні кошти в обумовлені строки у повному обсязі за вказаним договором не повернув, сплативши частково лише 32810,71 грн., у зв'язку з чим у відповідача з 20.05.2018 р. виникла прострочена заборгованість перед позивачем. Так, з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 16.07.2018 року ТОВ "Елефант-Ел.Ей.Сі" має непогашену заборгованість перед АТ КБ "ПриватБанк" за договором б/н від 17.04.2018 року в розмірі 167189,29,00 грн. по кредиту.

Згідно вимог ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

При цьому слід зазначити, що в судовому засіданні 01.10.2019 р. під час розгляду справи по суті відповідач - ТОВ "Елефант-Ел.Ей.Сі" не оспорював факт наявності боргу по тілу кредиту в розмірі 167189,29 грн., однак заперечував проти нарахування штрафних санкцій, вказуючи про відсутність підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань

Водночас суд зазначає, що позивач з посиланнями на приписи статей 15 та 16 ЦК України скористався правом самостійно обрати спосіб судового захисту та визначити розмір своїх вимог, а тому заявив до стягнення з відповідачів в солідарному порядку лише заборгованість за наданим кредитом в сумі 167189,29 грн., вимоги ж про стягнення відсотків, нарахованих на прострочену заборгованість, відсотків у вигляді щомісячної комісії та пені позивачем не були заявлені до стягнення та судом не розглядались.

Несплатою позивачу отриманих кредитних коштів за вищевказаним договором ТОВ "Елефант-Ел.Ей.Сі" порушило умови цього договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. В свою чергу вказані обставини є підставою для стягнення спірної суми заборгованості у судовому порядку.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, 17.04.2018 року між ОСОБА_3 (поручитель) та ПАТ КБ „ПриватБанк" (кредитор) укладено договір поруки № POR1523971054325, відповідно до умов п.1.1. якого сторони погодили, що предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ "Елефант-Ел.Ей.Сі" зобов'язань за угодами-приєднання до:

- 1.1.1. розділу 3.2.8. "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг, далі Угода 1 по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: - за період користування кредитом згідно "Угоди 1" - 2.0% (два) відсотка від суми кредиту щомісяця; за період користування кредитом згідно п. 3.2.8.5.3 "Угоди 1" - 4.0% (чотири) відсотка від суми кредиту щомісяця; б) кредиту у розмірі, що вказаний в Угоді 1. Якщо під час виконання "Угоди 1" зобов'язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за "Угодою 1" в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки від 17.04.2018 р. поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за "Угодою 1" в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно п. 2.1.2. договору поруки від 17.04.2018 р. у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов'язання, передбаченого п 1.1 цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов'язання(нь). Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов'язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов'язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання Боржником зобов'язань за "Угодою 1", незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредиторам поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

В п. 4.1. договору поруки від 17.04.2018 р. сторони погодили, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за "Угодою 1" цей договір припиняє свою дію.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

В ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, якою визначені загальні умови забезпечення виконання зобов'язання, передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Так, в силу приписів ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У відповідності до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з наявністю боргу по договору б/н від 17.04.2018 р. позивачем було направлено позичальнику та поручителю претензію вих. № 30.1.0.0/2 І4KODKUB0JDІ9 від 06.12.2018 р. (а.с. 34), якою повідомлено про те наявність простроченої заборгованості по кредиту в загальній сумі 323856,01 грн., а також по відсоткам і штрафним санкціям.

Враховуючи вищенаведене та виходячи зі змісту ст.ст. 554, 559 ЦК України, суд вважає, що порука, встановлена договором поруки № POR1523971054325 від 17.04.2018 р. як вид забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним договором б/н від 17.04.2018 р., не є припиненою, оскільки позивач пред'явив вимогу до поручителя.

Таким чином, господарський суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно спірної суми заборгованості по договору б/н від 17.04.2018 року, що виникла у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ "Елефант-Ел.Ей.Сі" - позичальником своїх зобов'язань по вказаному договору, що було встановлено судом.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елефант-Ел.Ей.Сі" та ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості в сумі 167189,29 грн. відповідають фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що рішення відбулось на користь позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, відносяться за рахунок відповідачів.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елефант-Ел.Ей.Сі" та ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості в сумі 167189,29 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елефант-Ел.Ей.Сі" (65048, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 5/5, оф. 408; код ЄДРПОУ 37224345) та ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; ідент.код НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д; код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 17.04.2018 року в розмірі 167189/сто шістдесят сім тисяч сто вісімдесят дев'ять/грн. 29 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 2507/дві тисячі п'ятсот сім/грн. 84 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04 жовтня 2019 р.

Суддя В.С. Петров