Рішення

від 29.09.2019 по справі 525/498/19

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/498/19

Провадження №2/525/190/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.09.2019 Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді Хоролець В.В., при секретарі Лопатка О.В., з участю представника позивача адвоката Жовницької В.І., представника відповідача ОСОБА_1 , третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

З позовної заяви ОСОБА_5 вбачається, що вона являється спадкоємицею за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 , який є її дядьком і останнім постійним місцем проживання та реєстрації якого було АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_7 залишилася спадщина, в склад якої входить домоволодіння та земельна ділянка, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Також, як вказує, після смерті ОСОБА_7 на території Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області відкрилася спадщина у вигляді права на земельну частку (пай) площею 4,21 га, що належала ОСОБА_8 та земельну ділянку площею 3,98 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала ОСОБА_7 . Позивач вказує, що заповіт складений не був. За відсутністю заповіту має місце спадкування за законом, інших спадкоємців, окрім неї, ОСОБА_5 , не має. Також позивач зазначає, що для отримання спадщини вона не змогла у встановлений строк звернутися із заявою до нотаріальної контори, оскільки знаходилася за кордоном (не вказано де саме за кордоном). Вважає, що припини пропуску нею вказаного строку є поважними. У липні 2018 року вона звернулася до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини, проте їй було повідомлено, що строк для прийняття спадщини нею пропущений.

Посилаючись на вищевикладені обставини та положення ст.1272 ЦК України, позивач у справі ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом, в якому просила визначити їй додатковий строк тривалістю два місяці для подання до Великобагачанської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_7 (а.с.а.с.2-3).

Загальне позовне провадження у справі було відкрито ухвалою суду від 04.04.2019 року і підготовче засідання у справі призначено на 29.05.2019 року (а.с.27). Цією ухвалою суду витребувано у приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу Склярової А.В. відомості про те, хто прийняв спадщину (відмовився від прийняття спадщини) та про наявність/відсутність заповіту після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 , останнім місцем проживання якого було АДРЕСА_1 та чи надходили претензії кредиторів.

17.04.2019 року до суду від приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу Склярової А.В. надійшли відповідні документи, які приєднані до матеріалів справи (а.с.а.с.35-39).

23.04.2019 року на адресу Великобагачанського районного суду Полтавської області від сільського голови Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області надійшов Відзив на позов ОСОБА_5 до Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, який приєднаний до матеріалів справи. У відзиві представник відповідача вважає, що позивачем не подано доказів поважності пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини та просив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовити (а.с.а.с.41-43).

Підготовче засідання по справі, яке було призначене на 29.05.2019 року було відкладено, в зв`язку з перебуванням головуючого судді у нарадчій кімнаті, тому процесуальний рух по справі не здійснювався (справа не розглядалася). Підготовче засідання по справі відкладено на 10.07.2019 року.

29.05.2019 року відповідачем у справі Михайлівською сільською радою Великобагачанського району Полтавської області до Великобагачанського районного суду Полтавської області подано копію листа на ім`я першого заступника керівника Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області (а.с.47) та надані копія рішення Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області від 07.05.2018 року про передачу у власність територіальної громади Михайлівської сільської ради земельної ділянки площею 4,21 умовних кадастрових гектари для ведення товарного с/г виробництва, що належала ОСОБА_8 на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серія ПЛ №0325890, що розташована в адміністративних межах Михайлівської сільської ради спадщину, яка після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 , рішенням Великобагачанського районного суду від 12.02.2018 року визнана відумерлою (як буквально вказано у даному рішенні 26 сесії сього скликання (а.с.48). Також, відповідачем у справі для приєднання до матеріалів справи подані копії рішення 32 позачергової сесії 7 скликання Михайлівської сільської ради від 01.02.2019 року, згідно яких громадянам учасникам бойових дій (учасникам АТО) ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (згідно листа даної сільської ради на ім`я уповноваженого прокурора від 18.03.2019 року) надано дозволи на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (а.с.а.с.49-52), а також надано копію рішення Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області від 07.05.2018 року про передачу у власність територіальної громади Михайлівської сільської ради земельної ділянки площею 3,98 га, кадастровий номер5320282600000020274для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,що належала ОСОБА_7 напідставі Державногоакту направо власностіна земельнуділянку серіяПЛ №087013,що розташованав адміністративнихмежах Михайлівськоїсільської радиспадщину,яка післясмерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 рішенням Великобагачанськогорайонного судувід 12.02.2018року визнанавідумерлою(а.с.53).

Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 10.07.2019 року підготовче засідання по справі відкладено та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області та громадян ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ; направлено даним третім особам копію позовної заяви та даної ухвали, надано право протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали з копією позовної заяви направити свої пояснення щодо позову в поряду, передбаченому ст.ст.181,192 ЦПК України (а.с.а.с.62-63).

Підготовче засідання у даній цивільній справі було проведено 19.08.2019 року і по справі призначено судовий розгляд поданого позову по суті заявлених позовних вимог (а.с.а.с.88-89).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 адвокат Жовницька В.І. заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, в своїх поясненнях посилалася на обставини, які викладені в обґрунтуванні позову та документи, які нею були надані в судовому засіданні та просила позов ОСОБА_5 задовольнити.

Представник відповідача у справі Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області сільський голова цієї сільської ради Різун Е.В. позов ОСОБА_5 не визнав, посилався на доводи відзиву у справі та на те, що на підставі рішення Великобагачанського районного суду від 12.02.2018 року у справі №525/1088/17 про визнання спадщини відумерлою, земельні ділянки, що належали ОСОБА_7 були передані у власність територіальної громади Михайлівської сільської ради Великобагачанського району та в 2019 році по цих земельних ділянках надані дозволи учасникам АТО ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність.

Треті особи у справі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснили, що вони є учасниками бойових дій учасниками АТО і згідно поданих ними заяв до сесії Михайлівської сільської ради Великобагачанського району їм надані дозволи на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність; вказали, що на даний час виготовлення документації призупинилося, оскільки виник спір щодо переданих їм земельних ділянок; при цьому, третя особа у справі ОСОБА_4 посилався на те, що позивачем у справі не надано доказів поважності пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Треті особи у справі Головне управління ДГК у Полтавській області та ОСОБА_6 належним чином сповіщені про день і час проведення розгляду справи, від представника третьої особи ГУ ДГК у Полтавській області до суду надійшли письмові пояснення, які приєднані до матеріалів справи (а.с.а.с.111-112); неявка третіх осіб у справі не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача адвоката Жовницької В.І., пояснення представника відповідача ОСОБА_1 , пояснення третіх осіб у справі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , показання допитаної в судовому засіданні свідка сторони позивача ОСОБА_9 , дослідивши письмові докази по справі, надані особами, що беруть участь у справі на засадах змагальності та диспозитивності, вивчивши заяви по суті справи, які подані учасниками справи, та всі докази в їх сукупності, витребувавши з канцелярії суду та дослідивши в судовому засіданні матеріали цивільної справи №525/1088/17 за позовом Першого заступника керівника Миргородської місцевої прокуратури про визнання спадщин відумерлою та матеріали цивільної справи №525/622/18 за позовом ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, і давши цим доказам та матеріалам в їх сукупності та взаємозв`язку відповідну оцінку приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 до Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задоволенню не підлягають, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 15ЦК України(норма матеріального права) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа такожмає право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.Порушенняправа пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.Приоспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.Такимчином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Про це вказується у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.05.2018 року.

Відповідно до змісту ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що «в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі».

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.

Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

У пункті 42 рішення «Бендерський проти України» від 15.11.2007 року Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (рішення ЄСПЛ у справі «Руїз Торійа проти Іспанії» від 09.12.1994 р.).

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об`єкт), щодо якої виник спір.

Як вказав Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2018 року, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Тобто, право визначення кола відповідачів у конкретній справі належить виключно позивачу, який звертається з відповідними позовними вимогами до суду.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_5 вбачається, що даним позивачем при зверненні до суду з відповідним цивільним позовом визначено такий суб`єктний склад учасників справи відповідачем визначено Михайлівську сільську раду Великобагачанського району Полтавської області (а.с.а.с.2-3). В ході судового розгляду справи в порядку ч.3 ст.53 ЦПК України, після отримання судом відповідних документів з Михайлівської сільської ради до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору було залучено Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області та громадян ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с.а.с.62-63).

Судом встановлено, що громадянин ОСОБА_7 , останнім постійним місцем проживання якого було с. Михайлівка Великобагачанського району Полтавської області помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Михайлівською сільською радою Великобагачанського району Полтавської області видано свідоцтво про смерть (а.с.4).

Позивач у справі ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками вказані ОСОБА_10 та ОСОБА_9 (а.с.5).

Громадянину ОСОБА_7 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №087013 належала на праві власності земельна ділянка площею 3,98 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в адміністративних межах Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, кадастровий номер 5320282600000020274 (а.с.8).

З копії Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ПЛ №0325890 по ВАТ «Перемога» Великобагачанського району Полтавської області вбачається, що ОСОБА_8 належала земельна частка (пай) площею 4,21 умовних кадастрових гектарів (а.с.9).

Згідно свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого 10 листопада 1991 року виконавчим комітетом Михайлівської сільської Ради народних депутатів жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 вбачається, що в цілому належить ОСОБА_11 (як вказано у цьому свідоцтві) ОСОБА_12 на праві особистої власності. Дане свідоцтво видане на підставі рішення виконавчого комітету Великобагачанської районної Ради народних депутатів № 104 від 12 червня 1991 року (а.с.6).

ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Михайлівка Великобагачанського району Полтавської області, про що Михайлівською сільською радою Великобагачанського району Полтавської області видано відповідне свідоцтво про смерть (аркуш 50 досліджених матеріалів цивільної справи №525/622/18).

Згідно запису погосподарської книги Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області №3 за 2001-2005 роки ОСОБА_8 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 був зареєстрований та фактично проживав АДРЕСА_1 разом з дружиною ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (аркуші НОМЕР_1 досліджених матеріалів цивільної справи №525/1088/17). Відповідно, вказане свідчитьпро те, що ОСОБА_14 та ОСОБА_7 прийняли спадщиниу встановленомузакономпорядку.

Як вбачається з досліджених судом інформаційних довідокз Спадкового реєструта з Реєстру заповітів/спадкових договорів, після померлого ОСОБА_8 спадкоємці за заповітом відсутні, спадкова справа не заведена (аркуші 13-14,26 досліджених матеріалів цивільної справи №525/1088/17). Також, з довідки №662 від 27.09.2017 року, що видана виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області вбачається, що спадкоємців, окрім ОСОБА_13 та ОСОБА_7 , у померлого ОСОБА_8 немає. Та обставина, що ОСОБА_13 є дружиною ОСОБА_8 підтверджується копією актового запису про шлюб №14 від 01.09.1951 року (аркуш 83 досліджених матеріалів цивільної справи №525/1088/17) та формою №1, направленою районним сектором УДМС України в Полтавській області (аркуші 105-107 оглянутої цивільної справи №525/1088/17). Також, факт родинних відносин між громадянами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтверджується копією актового запису про народження ОСОБА_7 (аркуш 84 оглянутої цивільної справи №525/1088/17).

З урахуванням положень статей 525,526,549 ЦК України в редакції 1963 року та ст.1268 ЦК України в редакції 2003 року вбачається, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 його дружина ОСОБА_13 та син ОСОБА_7 прийняли спадщину, оскільки проживали разом з ним на день смерті, але не отримали свідоцтво про право на спадщину на відповідне спадкове майно.

З досліджених матеріалів цивільної справи №525/622/18 вбачається, що ОСОБА_14 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Михайлівка Великобагачанського району Полтавської області (аркуш 15 оглянутої цивільної справи №525/622/18).

Згідно запису погосподарської книги Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області № 3 за 2001-2005 роки ОСОБА_13 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 разом з сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (аркуші 27-28 досліджених матеріалів цивільної справи №525/1088/17).

З довідки №663 від 27.09.2017 року, що видана виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області вбачається, що спадкоємців, окрім сина ОСОБА_7 , у померлої ОСОБА_13 немає (аркуш 29 досліджених матеріалів цивільної справи №525/1088/17).

Також, як слідує з листа в.о. в порядку заміщення державного нотаріуса Великобагачанської державної нотаріальної контори Кириченко Т.М. від 17.08.2017 року №01-16/500, спадкова справа після померлої ОСОБА_14 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 не заведена (аркуш 34 досліджених матеріалів цивільної справи №525/1088/17). Отже, з сукуності вищевикладеного вбачається, що після померлої ОСОБА_13 спадщину прийняв її син ОСОБА_7 , проте юридично спадщину не оформив.

Згідно запису погосподарської книги Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області №3 за 2006-2010 роки, ОСОБА_7 на день смерті на ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та фактично проживав в АДРЕСА_1 , на день своєї смерті він проживав одноосібно (аркуш 30,31,35-36 досліджених матеріалів цивільної справи №525/1088/17).

З повідомлення №205/12.1-04-33 від 20.04.2017 року Великобагачанського РВ ДРАЦС ГТУЮ у Полтавській області вбачається, що в актовому записі про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками вказані: батько ОСОБА_8 , мати ОСОБА_15 ; народження зареєстровано 04.09.1952 року виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, актовий запис №30 (аркуш 19 досліджених матеріалів цивільної справи №525/1088/17).

ОСОБА_10 (батько позивача у справі ОСОБА_5 ) народився ІНФОРМАЦІЯ_10 , його батьками записані ОСОБА_8 та ОСОБА_14 (аркуш 48 досліджених матеріалів цивільної справи №525/622/18).

ІНФОРМАЦІЯ_11 помер ОСОБА_10 (батькопозивача усправі ОСОБА_5 та ріднийбрат ОСОБА_7 щосторонами усправі визнаєтьсята незаперечується),про щоОктябрським відділомдержавної реєстраціїактів цивільногостану реєстраційноїслужби Полтавськогоміського управлінняюстиції видано10грудня 2013року свідоцтвопро смерть(аркуш47 досліджених матеріалів цивільної справи №525/622/18).

З листа приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу Склярової А.В. від 16.04.2019 року №129/01-16 вбачається, що в архіві та в діловодстві приватного нотаріуса відсутня спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 ; згідно даних Спадкового реєстру, спадкова справа на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 відсутня (а.с.а.с.35,37). Також даний нотаріуса у цьому листі вказала, що в провадженні приватного нотаріуса зберігається звернення ОСОБА_5 (заява від 09.07.2018 року) щодо прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 дядька ОСОБА_7 , за якою ОСОБА_5 роз`яснено про неможливість відкриття спадкової справи у зв`язку з пропущеним строком подання заяви про прийняття спадщини, визначеними статтею 1270 ЦК України (а.с.36). Роз`яснення ОСОБА_5 вищевказаного було оформлено листом приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу Склярової А.В. від 09.07.2018 року за №114/02-17 (а.с.10). Також судом встановлено, що заповіт після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 не посвідчувався (а.с.а.с.38,39).

Стороною позивача у справі не заперечується і це підтверджується матеріалами справи, що брат померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 ОСОБА_10 (батько позивача у справі ОСОБА_5 ) не скористався своїм правом на прийняття спадщини після смерті брата та до своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_12 вказаного питання не порушував.

З урахуванням досліджених матеріалів справи, письмових роз`яснень приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу Склярової А.В. від 09.07.2018 року на ім`я ОСОБА_5 , а також пояснень сторін у справі вбачається, що позивач ОСОБА_5 є спадкоємцем п`ятої черги за законом після смерті дядька ОСОБА_7 , проте вона до 09.07.2018 року не подавала нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 .

В ході судового розгляду даної справи також встановлено, що рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 12.02.2018 року (головуюча суддя Лисенко Н.В.) у справі №525/1088/17 за заявою першого заступника керівника Миргородської місцевої прокуратури Сагайдачного І.С., що подана в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, заінтересована особа Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання спадщини відумерлою, було визнановідумерлою спадщину, що відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 , останнім постійним місцем проживання якого було АДРЕСА_1 , яка складається: -з права на земельну частку (пай) площею 4,21 умовних кадастрових гектарів, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в адміністративних межах Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області та належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 на підставі сертифікату на земельну ділянку серії ПЛ № 0325890, спадщину після якого прийняли, але юридично не оформили, ОСОБА_7 та ОСОБА_13 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , після смерті якої спадщину прийняв ОСОБА_7 , але юридично її не оформив; - з земельної ділянки площею 3,98 га, що призначенадля ведення товарного сільськогосподарського виробництва,розташованав адміністративних межах Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, кадастровий номер 5320282600000020274, та належала ОСОБА_7 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 087013, виданого 11 серпня 2004 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010455100179; передано територіальній громаді Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області право на земельну частку (пай) площею 4,21 умовних кадастрових гектарів, що належала ОСОБА_8 , та земельну ділянку, площею 3,98 га, кадастровий номер 5320282600000020274, що призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані в адміністративних межах Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області (аркуші 110-112 досліджених матеріалів цивільної справи №525/1088/17).

Рішенням 26 сесії 7 скликання Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області від 07.05.2018 року прийнято в комунальну власність (до земель запасу) територіальної громади Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області земельну частку (пай) площею 4,21 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала ОСОБА_8 на підставі сертифікату на земельну ділянку (як вказано в данному рішенні сільської ради) серії ПЛ №0325890, що розташована в адміністративних межах Михайлівської сільської ради спадщину, яка після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 рішення Великобагачанського районного суду від 12.02.2018 року визнана відумерлою та вирішено земельну ділянку виділити в натурі (на місцевості) (а.с.48).

Рішенням 26 сесії 7 скликання Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області від 07.05.2018 року прийнято в комунальну власність (до земель запасу) територіальної громади Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області земельну частку (пай) площею 3,98 га, кадастровий номер 5320282600000020274 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала ОСОБА_7 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ПЛ №087013, що розташована в адміністративних межах Михайлівської сільської ради спадщину, яка після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 рішенням Великобагачанського районного суду від 12.02.2018 року визнана відумерлою та вирішено земельні ділянки виділити в натурі (на місцевості) (а.с.53).

В подальшому, рішенням 32 позачергової сесії 7 скликання Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області від 01.02.2019 року, надано учасникам бойових дій ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 дозволи на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею орієнтовно 2,00 га зі зміною цільового призначення з «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» на «для ведення особистого селянського господарства» із земель комунальної власності Михайлівської сільської ради (а.с.а.с.49-52).

Постановою Полтавського апеляційного суду від 06.03.2019 року рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 12.02.2018 року скасовано та заяву першого заступника керівника Миргородської місцевої прокуратури Сагайдачного І.С., подану в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, заінтересована особа Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання спадщини відумерлою залишено без розгляду та роз`яснено заінтересованим особам про те, що вони мають право подати позов на загальних підставах (а.с.а.с.14-21).

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 5,6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися на момент його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частини 1,2 ст.1220 ЦК України).

У відповідності до вимог частин першої та другої статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина першастатті 1270 ЦК України).

Згідно зістаттею 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду Українивід 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12 та від 04 листопада 2015року у справі № 6-1486цс15.

Згідно частини 5 та 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Також, Верховний Суд України у своїй постанові від 23.08.2017 року у справі №6-1320цс17 вказав, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини; відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».

Про необхідність з`ясування поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини також вказується в постановах Верховного Суду від 06.06.2018 року у справі №592/9058/17-ц та від 17.04.2019 року у справі №161/9998/17.

Згідно роз`яснень,що викладенів п.24Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7від 30.05.2008року «Просудову практикуу справахпро спадкування»,особа, якане прийняласпадщину вустановлений закономстрок,може звернутисядо судуз позовноюзаявою про визначення додатковогостроку дляприйняття спадщинивідповідно дочастини третьоїстатті 1272ЦК України.Зазначене положеннязастосовується доспадкоємців,в якихправо наспадкування виниклоз набраннямчинності зазначенимКодексом. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розглядіцих справслід перевірятинаявність абовідсутність спадкової справистосовно спадкодавцяу державнійнотаріальній конторіза місцем відкриттяспадщини,наявність уматеріалах справиобґрунтованої постановипро відмовунотаріуса увчиненні нотаріальноїдії,зокрема відмовиу видачісвідоцтва проправо на спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно частин 1,2 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд при оцінці наявних у справі доказів повинен виконувати положення ст.89 ЦПК України та враховувати висновки, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Звертаючись до суду з даним цивільним позовом, позивач ОСОБА_5 , місце реєстрації проживання якої є АДРЕСА_2 (а.с.27) вказала, що вона не могла вчасно у встановлений строк звернутися з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , оскільки знаходилася за кордоном. При цьому вона вказує у позовній заяві, що цю причину пропуску нею вказаною строку вона вважає поважною (а.с.а.с.2-3). В той же час в доводах позовної заяви не вказується, де саме, який період та з яких причин позивач у справі перебувала за кордоном, коли саме вона дізналася про смерть дядька ОСОБА_7 та чи приїздила в Україну після квітня 2010 року та скільки разів, оскільки тільки 09.07.2018 року вона подала до приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу Склярової А.В. заяву про наміри прийняти спадщину після смерті свого дядька ОСОБА_7 , який помер ще ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.36).

У поданому відповідачем у справі Михайлівською сільською радою Великобагачанського району відзиві на позовну заяву ОСОБА_5 вказується про те, що позивачем не надано доказів того, що з 03.04.2010 року по 03.10.2010 року їй не було відомо про смерть дядька ОСОБА_7 , а також не надано доказів того, що її проживання за межами України пов`язано з об`єктивними, не переробними, істотними труднощами для неї на вчинення дій щодо прийняття спадщини у встановлений законом строк (а.с.а.с.42-43).

Допитана в судовому засіданні свідок сторони позивача ОСОБА_9 (мати позивача у справі ОСОБА_5 ) вказала, що її донька ОСОБА_5 станом на 03.04.2010 року перебувала в Російській Федерації в м. Наро-Фомінськ, де доглядала її хвору сестру ОСОБА_16 , в Україну ОСОБА_5 на декілька днів приїздила орієнтовно у 2013 року (точної дати вона не знає), а також зазначила, що про смерть її дядька ОСОБА_7 ОСОБА_5 дізналася від неї по телефону, однак коли саме вона пояснити не змогла. Також вказала, що в с. Михайлівка Великобагачанського району Полтавської області проживають їхні родичі.

Суд, проаналізувавши сукупності доказів у справі з позиції положень ст.ст.12,13,76,77,80,81,89 ЦПК України приходить до висновку, що в ході судового розгляду даної справи стороною позивача не надавалися докази перетинання кордону України ОСОБА_5 після квітня 2010 року, не надавалися належні докази місця, де саме за кордоном України (в якій країні) перебувала позивач у справі ОСОБА_5 станом на 03.04.2010 року та після цього періоду та про те, коли саме позивач у справі дізналася про смерть дядька ОСОБА_7 . Вказаних обставин достеменно не змогла пояснити в судовому засіданні і свідок сторони позивача-мати ОСОБА_5 - ОСОБА_9 .

Суд не приймає до уваги як належний доказ обставин, які вказуються в позовній заяві ОСОБА_5 копію листа громадянки ОСОБА_16 без дати з копіями доданих до нього документів (які були надані в судовому засіданні представником позивача у справі), оскільки саме посилання ОСОБА_16 про те, що її племінниця ОСОБА_5 проживала у неї з 01.04.2010 року близько трьох років і доглядала її, не є належним доказом обставин, які підлягають встановленню при вирішенні даного цивільного спору в конкретній цивільній справі, при цьому, будь-яких медичних рекомендацій по необхідності стороннього догляду даної особи до матеріалів не надано. Також, надані документи не свідчать про те, коли саме та від кого ОСОБА_5 дізналася про смерть дядька ОСОБА_7 , чи приїздила ОСОБА_5 в цей нібито трирічний період в Україну, якщо так, то скільки разів та з яких причин до 09.07.2018 року вона не подавала нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 . Крім цього, громадянка ОСОБА_16 є рідною сестрою ОСОБА_17 (як про це вказала остання під час допиту в якості свідка), яка є матір`ю позивача у справі ОСОБА_5 , відповідно, є об`єктивним, що як ОСОБА_16 , так і свідок ОСОБА_17 є особами, які заінтересовані в результатах розгляду справи за позовом ОСОБА_5 .

Отже, проаналізувавши доводи та обгрунтування позовної заяви ОСОБА_5 , які наведені як підстави для поновлення пропущеного строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 дядька ОСОБА_7 , а також докази, які надані стороною позивача на підтвердження заявлених позовних вимог в межах поданого цивільного позову, з огляду на положення ст.ст.12,13,76,77,78-81,89 ЦПК України, норми ст.ст.1270,1272 ЦК України, суд приходить до висновку, що стороною позивача у справі не надано належних і допустимих доказів того, що з квітня 2010 року і по липень 2018 року їй не було відомо про смерть її дядька ОСОБА_7 , а також доказів того, що її проживання за межами України в указаний період пов`язано з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї на вчинення дій щодо прийняття спадщини у встановлений законом строк, у зв`язку з чим позивач у справі не виконала свій процесуальний обов`язок з доведення тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно, пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку. Факт перебування позивача у справі за межами України сам по собі не свідчить про наявність об`єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини. Крім цього також необхідно врахувати правовий висновок, що викладений у постанові Верховного Суду України від 14.09.2016 року у справі №6-1215цс16 про те, що якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, зокрема, через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Отже, з урахуванням сукупності вищевикладеного, підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_5 до Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини в межах доводів позовної заяви ОСОБА_5 та заявлених позовних вимог не вбачається.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.15,16,1216-1218,1265,1268-1272 ЦК України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», роз`ясненнями, що викладені в п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст.4,11,12,13,76-80,81,83,89,247,259,263-265,272-273 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_5 до Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсядо Полтавськогоапеляційного судупротягом тридцятиднів здня йогопроголошення.Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення абоу разірозгляду справи(вирішенняпитання)без повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення.Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручено удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження,якщо апеляційнаскарга поданапротягом тридцятиднів здня врученняйому повногорішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України,до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Великобагачанський районний суд Полтавської області.

На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін: позивач ОСОБА_5 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 ; представник позивача адвокат Жовницька Вікторія Іванівна, адреса місцезнаходження м. Полтава, вулиця Котляревського, 2-а, офіс 21; відповідач Михайлівська сільська рада Великобагачанського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 21045024, місце знаходження с. Михайлівка, вулиця Гагаріна, 2 Великобагачанського району Полтавської області; представник відповідача сільський голова Михайлівської сільської ради Різун Едуард Васильович, місцезнаходження АДРЕСА_1 ; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, адреса місцезнаходження м. Полтава, вулиця Уютна, 23; ОСОБА_6 , адреса АДРЕСА_1 ; ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_4 ; ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_5 .

Повний текст рішення складений 07.10.2019 року.

Суддя В.В. Хоролець