Рішення

від 01.10.2019 по справі 547/954/18

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №547/954/18

Провадження №2/547/129/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2019 року смт.Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Атаманової С.Ю., при секретарі судового засідання Постолюк О.В.,

з участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

третьої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт.Семенівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимогщодо предмета спору, ОСОБА_3 ,про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області про визнання за ним в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер вітчим позивача - гр-н ОСОБА_5 , який за свого життя побудував вказаний житловий будинок, не здійснивши в подальшому державну реєстрацію свого права власності на нього у передбаченому законом порядку. Після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняла його дружина - мати позивача по справі гр-нка ОСОБА_4 , яка проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та яка також не оформила належним чином право власності на успадкований нею житловий будинок. В подальшому після смерті матері позивач прийняв спадщину, що підтверджується відповідним свідоцтвом про право на спадщину за законом на земельну ділянку, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину - житловий будинок з надвірними будівлями позивачу приватним нотаріусом було відмовлено з підстави відсутності правовстановлюючого документа на підтвердження набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно. За вказаних обставин позивач змушений звернутись до суду з позовом про визнання за ним в порядку спадкування права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , від якого залежить реалізація його прав, як спадкоємця за законом.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов в повному обсязі заявлених вимог, прохали суд їх задоволити.

В судове засідання представник відповідача Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області не з'явився. Відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. Згідно письмової заяви прохав суд розглянути цивільну справу без його участі. Зазначив про визнання позовних вимог та відсутність заперечень проти їх задоволення (а.с.66).

В судовому засіданні третя особа ОСОБА_3 не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.198 ЦПК України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу ІІІ, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.1 ст.223 ЦПК України, з огляду на письмову заяву представника відповідача, суд приходить до висновку про можливість проведення підготовчого засідання за його відсутності, та, з урахуванням визнання відповідачем позову, вирішення питання про ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення.

Заслухавши пояснення позивача, його представника та третьої особи, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про його народження (серії НОМЕР_1 ), де у відомостях про матір зазначено російською мовою ОСОБА_4 , та свідоцтвом про одруження (серія НОМЕР_2 ), з якого вбачається присвоєння матері позивача після реєстрації шлюбу з гр-ном ОСОБА_5 прізвища ОСОБА_3 (а.с.8, 12).

ІНФОРМАЦІЯ_2 вітчим позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 помер (а.с.7).

Згідно свідоцтва про смерть (серія НОМЕР_3 ), мати позивача по справі ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Гаївка Семенівського району Полтавської області у віці 90 років (а.с.10).

Відповідно до довідки №150, виданої 24.05.2018 року виконавчим комітетом Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області, вітчим позивача ОСОБА_5 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 разом із дружиною ОСОБА_4 та вели спільне господарство (а.с.9).

Як вбачається із витягу з погосподарської книги (№ об`єкта погосподарського обліку 0565), житловий будинок АДРЕСА_1 , належав за життя померлому ОСОБА_5 (а.с.14).

Відповідно до технічного паспорту та інформаційної довідки, виданих 19.06.2018 року ТОВ ТехЕксперт-БТІ , по Комарова, №7 в с.Гаївка Семенівського району АДРЕСА_1 області знаходиться житловий будинок (літ. А-1 ) 1991 року побудови загальною площею 84,5 кв.м та житловою площею 43,3 кв.м з господарськими будівлями та спорудами: гаражем (літ. Б ), сараєм (літ. В ), погрібом (літ. Г ), огорожею №1 та воротами №2. Самовільного перепланування та добудов не виявлено (а.с.16-17).

26.03.2018 року приватним нотаріусом Семенівського районного нотаріального округу Трембач Н.В. позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину (житловий будинок) за законом після смерті матері ОСОБА_4 у зв'язку з відсутністю наданого нотаріусу правовстановлюючого документа, що підтверджує набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно (а.с.5).

Судом по справі також встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_4 , що безпосередньо підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 13.02.2018 року приватним нотаріусом Семенівського районного нотаріального округу Полтавської області та зареєстрованим в реєстрі за №135, згідно якого до складу успадкованого позивачем майна входить земельна ділянка розміром 1,8081 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.13).

Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення у підготовчому судовому засіданні рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому, зокрема, ст.206 ЦПК України.

За змістом ч.ч.1, 4 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги письмову заяву відповідача, суд приходить до висновку про те, що визнання представником відповідача Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області позову здійснено у процесуальній формі та порядку, що відповідають вказаним вище вимогам ч.1 ст.206 ЦПК України.

Щодо наявності законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову суд зазначає наступне.

Згідно положень ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом п.1 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одним із способів захисту прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст.64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

За змістом п.п.4.14, 4.15 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

На підставі викладеного, з урахуванням відмови нотаріуса у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом, суд приходить до висновку про те, що звернення позивача по справі ОСОБА_1 , як спадкоємця за законом, який прийняв спадщину після смерті своєї матері, як спадкодавця, до суду з позовом про визнання за ним в порядку спадкування права власності на нерухоме майно, що було набуте його матір`ю за життя в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_5 , здійснено у спосіб, передбачений законом, а тому порушене право позивача на реалізацію своїх спадкових прав підлягає судовому захисту.

Відповідно до роз'яснень п.3.1, викладених в Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Право власності на збудований житловий будинок набувається в порядку, який існував на час його будівництва. На підставі викладеного, враховуючи, що правовідносини, пов`язані з набуттям спадкодавцем ОСОБА_5 права власності на вказаний вище житловий будинок виникли до 01.01.2004 року, тобто до дати набрання чинності ЦК України, судом при вирішенні спору застосовуються положення законодавства, чинного на дату будівництва (створення) нерухомого майна, що входить до складу спадщини. Так, на дату побудови житлового будинку (1991 рік), питання набуття громадянами права власності регулювалися положеннями Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966 року, яка втратила чинність 13.12.1995 року (далі - Інструкція від 31.01.1966 року).

Так, за змістом п.1 Розділу І Інструкції від 31.01.1966 року реєстрацію будинків із обслуговуючими будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР провадили бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих рад депутатів трудящих. Тобто у період чинності зазначеної Інструкції державна реєстрація нерухомого майна в сільській місцевості не проводилась.

Таким чином, з урахуванням викладеного, а також того, що обов'язкова реєстрація (інвентаризація) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ могла здійснюватись на підставі записів у погосподарських книгах (п.20 Інструкції від 31.01.1966 року), а записи в погосподарських книгах, як особливій формі статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року, визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності, суд приходить до висновку про належність наданого позивачем письмового доказу у виді наданого органом місцевого самоврядування витягу з погосподарської книги про об'єкт нерухомого майна - житловий будинок АДРЕСА_1 , на підтвердження його належності на праві власності вітчиму позивача по справі ОСОБА_5 ..

Також при вирішенні спору суд вважає за необхідне застосувати положення ч.4 Глави 1 Розділу ІІ Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна , в редакції наказу Міністерства регіональногорозвитку, будівництва

та житлово-комунального господарства Українивід 26.07.2018 року №186 в частині визначення найменування об`єктів нерухомого майна, розташованих по АДРЕСА_2 , про визнання права власності на які позивач звернулась до суду з даним позовом, виходячи з того, що за змістом вказаної правової норми до господарських (допоміжних) будівель належать: сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, сміттєзбірники, а до споруд - колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо.

На підставі викладеного, встановивши обставини, якими обґрунтовується позов, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приймаючи до уваги, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову ОСОБА_1 та визнання за ним в порядку спадкування за законом права власності на нерухоме майно у виді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявністю фактичних та правових підстав виникнення права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна, а саме: витягу з погосподарської книги про належність об'єкта нерухомого майна - житлового будинку спадкодавцеві ОСОБА_5 ; технічного паспорту на цей будинок; письмової відмови нотаріуса у вчинення нотаріальної дії від 26.03.2018 року.

Ухвалюючи таке рішення, суд виходить із вимог діючого законодавства України та необхідності застосування виняткового способу захисту інтересів позивача, як спадкоємця, з урахуванням існуючих перешкод для оформлення нею спадкових прав у нотаріальному порядку, та відсутності при цьому порушень прав, свобод та інтересів інших осіб.

Щодо стягнення з відповідача по справі Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області на користь позивача ОСОБА_1 судових витрат у вигляді сплаченого ним судового збору при поданні позову, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.133, ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати, складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.2, ч.1 ст.13 ЦПК України до основних засад (принципів) цивільного судочинства належить диспозитивність, згідно якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивачем у поданій до суду позовній заяві не зазначено про наявність наміру стягувати з відповідача судові витрати у виді сплаченого ним судового збору.

З огляду на викладене, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, судом не здійснюється розподіл судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України в частині стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого ним судового збору, що становить 2710 грн. 39 коп..

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи, відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 95, 133, 141, 200, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимогщодо предмета спору, ОСОБА_3 ,про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_4 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, зазначеними в технічному паспорті, а саме: житловий будинок (літера А-1 ) загальною площею 84,5 кв.м., житловою площею 43,3 кв.м.; гараж (літера Б ), сарай (літера В ), погріб (літера Г ), огорожу №1 та ворота №2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати, понесені позивачем ОСОБА_1 у виді сплаченого ним судового збору в сумі 2710 грн. 39 коп. відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: Горошинська сільська рада Семенівського району Полтавської області, місцезнаходження: вул.Гагаріна, буд.№19а с.Горошине Семенівського району Полтавської області, поштовий індекс 38220, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 13956527.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до Полтавського апеляційного суду або через Семенівський районний суд Полтавської області.

Повне рішення суду складено 07 жовтня 2019 року.

Головуючий С.Ю.Атаманова