Ухвала

від 30.09.2019 по справі 761/34730/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/34730/19

Провадження № 1-кс/761/23919/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Гайдер», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за №420160000000008 66 від 29.03.2016 року,

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Гайдер», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за №420160000000008 66 від 29.03.2016 року.

В обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_3 зазначає, що 15 серпня 2019 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва накладено арешт на активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: місто Київ, Львівська площа, 8, ТОВ «Гайдер» (код ЄДРПОУ 42388580), шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по ТОВ «Гайдер», на яку останнє має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та заборонено ТОВ «Гайдер» (код ЄДРПОУ 42388580) відчужувати, користуватися та розпоряджатися активами-сумами ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197), за адресою: місто Київ, Львівська площа, 8, ТОВ «Гайдер» (код ЄДРПОУ 42388580).

Заявник зазначає, що відсутні обґрунтовані та переконливі дані, які б давали підстави вважати, що майно, арешт якого просить скасувати, може бути використане як доказ саме у цьому кримінальному провадженні, виходячи з положень статті 98 КПК України.

Крім того, об`єктивних ознак, які б свідчили про наявність правових ознак щодо відповідності майна ТОВ «Гайдер» на момент вирішення питання про арешт в рамках кримінального провадження №420160000000008 66 від 29.03.2016 року, визначеним процесуальним законом критеріям, передбаченими ч. 10 ст. 170 КПК України, не встановлено.

Вважає, що відсутні жодні докази про те, що майно, яке є предметом клопотання, підлягає конфіскації у вказаної юридичної особи, при цьому, не отримано в суді відомостей щодо повідомлення будь-якому із службових осіб ТОВ «Гайдер» про підозру у вчиненні кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження №420160000000008 66 від 29.03.2016 року.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, в якій зазначено, що недостатньо для арешту майна лише посилання на те, що арешт є речовим доказом по даній справі, у зв`язку з чим вважає накладений арешт безпідставним, у зв`язку з чим, просить слідчого суддю скасувати його.

В судовому засіданні представник власника майна адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Прокурор, який був належним чином повідомлений про розгляд клопотання, до суду не з`явився та про причини неявки суд не повідомив, у зв`язку з чим, розгляд клопотання про скасування арешту здійснюється за відсутністю належним чином повідомленого прокурора.

Слідчий суддя, вислухавши доводи заявника, дослідивши клопотання, додані до нього матеріали, дійшла висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15.08.2019 року накладено арешт, в тому числі, на активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: місто Київ, Львівська площа, 8, ТОВ «Гайдер» (код ЄДРПОУ 42388580), шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по ТОВ «Гайдер», на яку останнє має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та заборонено ТОВ «Гайдер» (код ЄДРПОУ 42388580) відчужувати, користуватися та розпоряджатися активами-сумами ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197), за адресою: місто Київ, Львівська площа, 8, ТОВ «Гайдер» (код ЄДРПОУ 42388580).

У відповідності дост. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15.08.2019 року при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що при розгляді клопотання встановлено достатньо даних для висновку, що ліміти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.

Між тим,статтею 28 КПК Українипередбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Згідно з п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Однак слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин на які послався у клопотанні.

Суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) не може бути предметом протиправної діяльності, об`єктом та знаряддям злочину, оскільки вони не можуть містити ознаки речових доказів, зважаючи на те, що вони не є майном, не може бути матеріальними об`єктами, а є виключно записами на рахунку, відкритому в органі Державної фіскальної служби.

Виходячи з дослідженої в судовому засіданні ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 15.08.2019 року, арешт на ліміти сум ПДВ накладався з метою збереження речових доказів.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку щодо необґрунтованості накладення арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ).

Приймаючи до уваги наведене, а також те, що прокурор, за ініціативою якого накладався арешт в судове засідання не з`явився та не обґрунтував подальшу необхідність в даному заході забезпечення, слідчий суддя вважає, що існує правова підстава для скасування арешту з автомобіля, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст.170,171,172,173,174,379 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт на активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: місто Київ, Львівська площа, 8, ТОВ «Гайдер» (код ЄДРПОУ 42388580), шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по ТОВ «Гайдер», на яку останнє має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Скасувати заборону ТОВ «Гайдер» (код ЄДРПОУ 42388580) відчужувати, користуватися та розпоряджатися активами-сумами ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197), за адресою: місто Київ, Львівська площа, 8, ТОВ «Гайдер» (код ЄДРПОУ 42388580), накладену ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 15.08.2019 року (справа №755/9598/19, провадження 1-кс/755/5925/2019) у кримінальному провадженні №420160000000008 66 від 29.03.2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя : ОСОБА_1